Постанова від 28 січня 2026 р. у справі №642/7015/25 — Холодногірський районний суд міста Харкова

Справа № 642/7015/25

Провадження № 3/642/134/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2026 р. м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Балабая С.С., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

встановив:

До Холодногірського районного суду м. Харкова надійшов адміністративний матеріал з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за статтею 124 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 498309, 30.10.2025 о 11:10 год., в м. Харкові по вул. Полтавський Шлях поблизу буд. 190 водій авто СКС VWGL3H3-ШМДС д.н.з. НОМЕР_1 гр. ОСОБА_1 рухаючись з увімкненими проблисковими маячками синього кольору, відступаючи від вимог ПДР, не забезпечив безпеки дорожнього руху, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та здійснив зіткнення з автомобілем Renault duster, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухаючись в попутному напрямку здійснював розворот. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

За таких обставин, працівник патрульної поліції кваліфікував дії особи, що притягується до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП, вказуючи, що на його думку вона порушила пункти 2.3 «б» та 3.1 «Правил дорожнього руху» України.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі обставини у сукупності, приходить до висновку, що в діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений статтею 124 КУпАП, оскільки останній не порушував вищезазначені вимоги «Правил дорожнього руху» України, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Так, статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п.3.1 «Правил дорожнього руху» України, водії оперативних транспортних засобів, виконуючи невідкладне службове завдання, можуть відступати від вимог розділів 8 (крім сигналів регулювальника), 10-18, 26, 27 та пункту 28.1 цих Правил за умови увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху. За відсутності необхідності додаткового привертання уваги учасників дорожнього руху спеціальний звуковий сигнал може бути вимкнений.

Частиною 6 статті 14 Закону України «Про дорожній рух», передбачено, що поліцейські, працівники військової інспекції безпеки дорожнього руху, Військової служби правопорядку у Збройних силах України, дорожньо – експлуатаційних служб та бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги при виконанні службових обов`язків можуть відступати від окремих вимог Правил дорожнього руху лише у випадках і при виконанні умов, викладених у них.

Згідно з пунктом 1 Типового положення про бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, затвердженого постановою КМУ від 21 листопада 2012 року № 1114, бригада екстреної (швидкої) медичної допомоги є структурною одиницею центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф або станції екстреної (швидкої) медичної допомоги, яка надає екстрену медичну допомогу людині, що перебуває у невідкладному стані, безпосередньо на місці події та під час перевезення такої людини до закладу охорони здоров`я.

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 Примірного положення про водія виїзної бригади станції екстреної (швидкої) медичної допомоги, затвердженого наказом МОЗ України від 29.08.2008 № 500 «Про заходи щодо удосконалення надання екстреної медичної допомоги населенню в Україні» (зі змінами), водій спеціального санітарного автомобіля, який є членом виїзної бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, забезпечує транспортування медичних працівників та оснащення бригади до місця виклику, надання першої медичної допомоги постраждалим, транспортування пацієнтів у супроводі медичних працівників.

Основними завданнями водія є: забезпечення доставки медичних працівників та оснащення виїзної бригади екстреної швидкої медичної допомоги до місця призначення у найкоротший термін та оптимальним маршрутом; участь у наданні екстреної медичної допомоги та перенесення постраждалих; забезпечення транспортування хворих і потерпілих до місця призначення (підпункти 21.1, 2.2, 2.3 пункту 2 вказаного вище Примірного положення).

При цьому водій несе відповідальність згідно з чинним законодавством України за виконання правил безпеки дорожнього руху, що передбачено пунктом 6.2 даного Примірного положення.

Правовий аналіз вказаних норм чинного законодавства свідчить про те, що водії оперативних транспортних засобів можуть відступати від вимог «Правил дорожнього руху» України виконуючи невідкладне службове завдання, та лише за умови обов`язкового увімкнення спеціального звукового сигналу і об`єктивної наявності обстави, які б вказували, що такий відступ від вимог «Правил дорожнього руху» України не порушить безпеку дорожнього руху та не створить загрози іншим учасникам дорожнього руху.

Згідно зп. 3.2 ПДР разі наближення транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком та (або) спеціальним звуковим сигналом водії інших транспортних засобів, які можуть створювати йому перешкоду для руху, зобов`язані дати йому дорогу і забезпечити безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу (і супроводжуваних ним транспортних засобів).

Отже, відповідно до пунктів 3.1, 3.2 ПДР, у разі наближення транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком та (або) спеціальним звуковим сигналом водії інших транспортних засобів, які можуть створювати йому перешкоду для руху, зобов`язані дати йому дорогу і забезпечити безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу.

При цьому, ОСОБА_1 інкримінується у провину порушення пп. «б» п. 2.3ПДР, а саме для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно з пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини у сфері дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», у випадках, коли суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху двома водіями транспортних засобів, потрібно з`ясувати характер порушень, які допустив кожний з них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків.

При ухвалені постанови, суд бере до уваги пункт 26 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті». Суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП може бути будь-яка особа, яка безпосередньо бере участь у процесі руху на дорозі, як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення «Правил дорожнього руху» України.

Відповідно до пояснень потерпілого ОСОБА_2 , які додаються до протоколу про адміністративне правопорушення, він завчасно здійснив зупинку на перехресті з метою надання переваги в русі зустрічному транспортному засобу. Переконавшись у відсутності автомобілів, почав рух, після чого помітив автомобіль швидкої медичної допомоги, який рухався без увімкнених звукових сигналів. У подальшому відбулося зіткнення — удар передньою лівою частиною його автомобіля. Вийшовши з транспортного засобу, він побачив автомобіль швидкої допомоги марки «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 . У результаті дорожньо-транспортної пригоди обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

ОСОБА_1 у своїх поясненнях, які додаються до протоколу про адміністративне правопорушення, повідомив, що він, рухаючись за викликом з хворим пацієнтом у автомобілі швидкої медичної допомоги, здійснював рух із увімкненими спеціальними світловими та звуковими сигналами по смузі для спеціального транспорту. Раптово перед ним автомобіль «Renault Duster» розпочав маневр повороту ліворуч, не надавши переваги в русі, внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів. При цьому водій швидкої медичної допомоги вжив усіх можливих заходів для уникнення зіткнення та забезпечення безпеки пацієнта.

Отже, відповідно до пояснень ОСОБА_1 , які є послідовними, логічними та узгоджуються з дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи про адміністративне правопорушення, зокрема зі схемою ДТП, автомобіль швидкої медичної допомоги здійснював рух за викликом з увімкненими спеціальними світловими та звуковими сигналами, при цьому водій автомобіля «Renault Duster» не надав переваги в русі спеціальному транспортному засобу, який відповідно до вимог Правил дорожнього руху користується пріоритетом, та раптово розпочав маневр повороту, внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів.

Пояснення ОСОБА_2 щодо відсутності увімкнених звукових сигналів у автомобіля швидкої медичної допомоги, суд сприймає критично, так як вони не знайшли свого об`єктивного підтвердження належними та допустимими доказами. Водночас навіть сам по собі факт виявлення під час руху транспортного засобу під керуванням потерпілого спеціального транспортного засобу з увімкненими проблисковими маячками синього кольору, який рухався в попутному напрямку свідчить про невиконання водієм «Renault Duster» вимог п. 3.2 ПДР.

Отже, дослідженні судом докази не доводять винуватість ОСОБА_1 в порушенні пп. «б» п. 2.3 ПДР, при цьому підтверджують, що він діяв у відповідності до вимог п. 3.1 ПДР, які покладають на інших учасників дорожнього руху обов`язок, передбачений п. 3.2 ПДР, щодо надання дороги і забезпечення безперешкодного проїзду автомобілю швидкої допомоги з увімкненим синім проблисковим маячком та (або) спеціальним звуковим сигналом.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б містили дані про те, що дорожня-транспортна подія сталася саме внаслідок порушення ОСОБА_1 вимог пп. «б» п. 2.3 ПДР та спростовували б його пояснення, підстав вважати, що останній вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, не вбачається.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Пунктом 1 частини 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 33-35, 38, 40, 124, пункту 1 частини 1 статті 247, 278-292 КпАП України –

п о с т а н о в и в:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за статтею 124 КУпАП – закрити, на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в діях останнього складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її вручення шляхом подання апеляційної скарги через Холодногірський районний суд м. Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.

Суддя С.С. Балабай