Рішення від 29 січня 2026 р. у справі №641/9900/25 — Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 2-а/641/6/2026 Справа № 641/9900/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Курганникової О.А.,

за участі секретаря судових засідань Юрченко Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому просить скасувати постанову за справою про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення штрафу в розмірі 17000 грн. Разом з цим, подав клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення з цим позовом до суду.

Позов мотивує тим, що обставини, викладені в оскаржуваній постанові, не відповідають дійсності, підстави для його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП відсутні. Крім того, відповідачем було допущено порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, яке полягало у неповідомленні його про дату, час та місце розгляду справи, внаслідок чого справу було розглянуто за його відсутності.

Ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 23.12.2025 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 23.12.2025 року повернуто позивачу клопотання про забезпечення позову.

30.12.2025 року від представника відповідача надійшов відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача, обґрунтовуючи свою позицію наступним. 21.09.2025 працівниками Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, у зв`язку з перебуванням у розшуку за порушення правил військового обліку, було доставлено громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В ході проведення перевірки за даними Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, було виявлено, що відносно військовозобов`язаного направлено електронне звернення за № Е3132156 від 06.08.2025, до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення громадянина ОСОБА_1 , який вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі-КУпАП), з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення, за порушення ним правил військового обліку, а саме «Не став на військовий облік за місцем оформлення ВПО (ст. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу»).

Вказане електронне звернення було направлено ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з тим, що останнє місце перебування позивача на військовому обліку було саме в цьому районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, оскільки він самостійно не прибув до іншого районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, за місцем проживання (перебування на обліку ВПО) та не став на військовий облік військовозобов`язаних.

Також, згідно даних з Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 був взятий на облік внутрішньо-переміщеної особи, за адресою: АДРЕСА_1 . Тобто, був зобов`язаний прибути для взяття на облік до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у семиденний

строк з дня взяття на облік ВПО за місцем перебування на такому обліку, чого по день доставлення його поліцією до ІНФОРМАЦІЯ_4 самостійно не зробив.

Інформація щодо взяття на облік Позивача внутрішньо-переміщеної особи за аресою: АДРЕСА_1 до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з`явилася 24.04.2025, після виявлення даного правопорушення 06.08.2025 було подано звернення до органів Національної поліції щодо його розшуку.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 235, 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно позивача, було складено протокол№7/12380 від 21.09.2025 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Позивачу роз`яснено ст.63 Конституції України, його права та обов`язки, передбачені

ст. 268 КУпАП, повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться по суті о 10 год. 10 хв. 26.09.2025 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_2 . Позивач був ознайомлений зі містом протоколу та отримав другий примірник, про що свідчать його підпису в примірнику протоколу.

25.09.2025 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста «Резерв+» надійшла заява від ОСОБА_1 про те що не оспорює вчинене правопорушення та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності, відповідно до ост. 279-9 КУпАП, що вбачається зі змісту електронної постанови,

роздрукувати дану заяву не вбачається за можливе на даний час, оскільки функціонал реєстру на даний час не дозволяє це зробити. Одночасно з тим, зміст описової частини Постанови містить інформацію про надходження цієї зави та зміст резолютивної частини постанови містить інформацію відповідно до ст. 300-3 КУпАП, щодо можливості оплатити протягом 10 днів з дня набрання чинності цієї постанови 50% штрафу у сумі 17000 грн.. тобто 8500 грн..

Справу про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_2 було розглянуто 26.09.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 полковником ОСОБА_3 та винесено електронну постанову за № R98007 за справою про адміністративне правопорушення про притягнення громадянина ОСОБА_2 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000, 00 (сімнадцять тисяч) гривень та можливістю оплати 50% штрафу протягом 10 днів з дня набрання чинності цієї постанови.

Військовозобов`язаний ОСОБА_2 був ознайомлений із змістом постанови по справі про адміністративне правопорушення від 26.09.2025 за №R98007,позивачу було відомо про дату, час та місце розгляду справи про що було зазначено в протоколі де міститься його підпис, також ним особисто подано заяву про те що він не оспорює вчинене ним правопорушення, згоден на розгляд справи за його відсутності, що зазначено у бланці постанови R98007 від 26.09.2025 та у Витягу даних щодо адміністративної справи з Єдиного

державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів міститься інформації про подання вказаної заяви 25.09.2025 за №S4168C92B-8F82-F011-AB23- 00505684C39D

07.01.2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач заперечував доводи зазначені відповідачем у відзові. Також заначив, що підпис у протоколі №7/12380 від 21.09.2025 не його, а іншої особи, розгляд справи проводився за його відсутності, постанова винесена без доведення факту її вручення позивачу, вважав, що відсутні належні докази умисного порушення позивачем правил військового обліку.

Ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 08.01.2026 року витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином копію постанови про притягнення ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП

20.01.2025 року від позивача надійшло клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 22.01.2026 року в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін було відмовлено.

Ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 23.01.2026 року відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи приходить до наступного.

Щодо поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Згідно ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Згідно ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд вважає, що зазначені позивачем причини пропуску строку звернення до суду є поважними, та вважає за необхідне поновити строк звернення до суду.

Щодо вимоги скасувати постанову № R98007 від 26.09.2025 року, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 з 20.10.2005

21 вересня 2025 року заступником начальника відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_4 складено протокол № 7/12380 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , згідно з яким 21.09.2025 року ОСОБА_1 був доставлений працівниками Чугуївського відділу поліції ГУ НП в Харківській області до ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку з перебуванням у розшуку. В ході проведення перевірки за даними Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», було встановлено факту порушення ним правил військового обліку, а саме після прибуття до нового місця проживання в семиденний строк не встав на військовий облік у відповідному РТЦК та СП за місцем перебування на обліку внутрішньо-переміщеної особи.

У вказаному протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 роз`яснені ст. 63 Конституції України, права, передбачені ст. 268 КУпАП та повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 . При цьому вказано дату та час розгляду справи, а саме 26.09 2025 року о 10 годин 00 хвилин. Протокол містить підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відомості про отримання ОСОБА_1 другого примірнику протоколу.

26.09.2025 начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 виніс постанову № R98007у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, за якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17 000 грн.

Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 ставиться у вину порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме те, що він, у порушення вимог абз. 1 п. 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов`язаних, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників та військовозобов`язаних, затвердженого ПКМУ від 30.12.2022 № 1487, абз. 8, ч. 3, абз. 5 ч. 10 ст. 1 та ч. 3 ст. 37 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу" він семиденний строк після прибуття до нового місця проживання не встав на військовий облік у відповідному РТЦК та СП за місцем перебування на обліку внутрішньо-переміщеної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог (ч. 2 ст. 9 КАС України).

Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Частиною 3 статті 288 КУпАП передбачено, що оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Відповідно до пунктів 1, 3, 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Нормами КУпАП регламентовано, що відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 210 КУпАП передбачено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Відповідно до ч. 3 ст. 210 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.

Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 9 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як визначено ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП вищевказані обставини встановлюються на підставі доказів.

Згідно зі ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити також відомості про дату, спосіб надходження та зміст заяви від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, у постанові про накладення адміністративного стягнення мають міститися інформація про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати штрафу, та відомості про те, що постанова вважатиметься виконаною у разі сплати протягом десяти календарних днів з дня набрання такою постановою законної сили не менше ніж 50 відсотків розміру штрафу.

Частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до статті 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Як було зазначено вище, позивачу ОСОБА_1 ставиться у вину порушення вимог абз. 1 п. 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов`язаних, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників та військовозобов`язаних, затвердженого ПКМУ від 30.12.2022 № 1487, абз. 8, ч. 3, абз. 5 ч. 10 ст. 1 та ч. 3 ст. 37 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу", а саме те, що він семиденний строк після прибуття до нового місця проживання не встав на військовий облік у відповідному РТЦК та СП за місцем перебування на обліку внутрішньо-переміщеної особи, чим порушив правила військового обліку.

Частиною 3 ст. 210 КУпАП України встановлено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оборону України" особливий період , що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В абз. 1 п. 1 ч. 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов`язаних, які є додатком № 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників та військовозобов`язаних, затвердженого ПКМУ від 30.12.2022 № 1487, порушення якого ставиться у вину позивачу, зазначається, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад.

Згідно з абз. 8 ч. 3 ст. 1, абз. 5 ч. 10 ст. 1 ЗУ "Про військовий обов`язок та військову службу" військовий обов`язок включає дотримання правил військового обліку, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Частиною 3 статті 37 ЗУ "Про військовий обов`язок та військову службу" призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік.

Відповідно до ч.4 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов`язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України).

Тобто, ОСОБА_1 після прибуття до нового місця проживання в м. Харків повинен був у семиденний строк стати на військовий облік у відповідному ТЦК та СП.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 20.10.2005 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3

З наданої інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери убачається, що ОСОБА_1 з 18.12.2024 був зареєстрований як внутрішньо переміщена особа в АДРЕСА_4 , проте всупереч зазначеним вище вимогам закону не став там у семиденний строк на військовий облік у відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки .

Тобто у суду є підстави вважати, що позивачем було порушено правила військового обліку щодо постановлення на облік у відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки після прибуття до нового місця проживання.

Судом встановлено, що позивач фактично змінив місце проживання, однак у встановленому законом порядку не повідомив про це відповідний ТЦК та СП.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовозобов`язані зобов`язані: повідомляти у семиденний строк органи, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну місця проживання, сімейного стану, освіти, місця роботи тощо.

Аналогічний обов`язок передбачений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року.

Судом встановлено, що позивач не виконав покладений на нього законом публічно-правовий обов`язок, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано позивачем належними доказами.

Доводи позивача про протиправність дій ТЦК ґрунтуються виключно на його власному тлумаченні норм права та ігнорують принцип взаємності публічно-правових обов`язків.

Суд виходить з того, що реалізація прав особи у сфері військового обліку є неможливою без належного виконання нею визначених законом обов`язків.

Неповідомлення про зміну місця проживання позбавляє ТЦК об`єктивної можливості коректно вести військовий облік, а тому негативні наслідки такої поведінки не можуть бути покладені на орган державної влади.

Суд окремо наголошує, що зміна місця проживання є юридичним фактом, який породжує не лише право особи на новий облік, але й обов`язок діяти активно та добросовісно.

Звернення до суду не може підміняти собою виконання імперативних норм закону, а судовий захист не є інструментом усунення наслідків власної бездіяльності.

Інакше судове втручання фактично стимулювало б порушення публічного порядку у сфері військового обліку, що суперечить засадам правової держави.

Окремо суд, аналізуючи актуальну практику апеляційних адміністративних судів суд дійшов логічного висновку, що у ряді рішень суди виходять з того, що суд не може легалізувати пасивну поведінку особи, яка суперечить прямій нормі закону, шляхом задоволення позову до суб`єкта владних повноважень.

Також при розгляді справи суд звертає увагу на те, що на обґрунтування позовних вимог позивач не надав жодних доказів.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, сам по собі факт оскарження постанови суб`єкта владних повноважень не звільняє позивача від обов`язку надання доказів, які свідчать про її протиправність (зокрема, постанови ВС від 22.01.2020 у справі № 826/12123/18, від 15.09.2021 у справі № 520/10134/19).

Суд звертає увагу, що процесуальна пасивність сторони, її неявка без поважних причин та ненадання доказів не можуть бути компенсовані судом шляхом самостійного збирання доказів, оскільки це суперечило б принципам змагальності та диспозитивності адміністративного процесу (ст. 9, 11 КАС України).

Оскаржувана постанова ТЦК та СП є актом індивідуальної дії, який вважається правомірним, доки інше не буде доведено у встановленому законом порядку. Позивачем таких доказів суду не надано.

Крім того, протокол про адміністративне правопорушення складено в присутності позивача та за його особистим підписом. Також у протоколі була зазначена дата розгляду справи про адміністративне правопорушення та місце її проведення, тобто позивачу було відомо про дату, час та місце розгляду справи. Протокол про адміністративне правопорушення містить відомості про ознайомлення позивача з його правами.

Таким чином, доводи позивача, стосовно недотримання відповідачем норм КУпАП при винесенні оскаржуваної постанови не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи.

Отже, постановляючи оскаржувану постанову, відповідач діяв правомірно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а оскаржувана постанова є обґрунтована, тобто прийнята з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Водночас під час розгляду цієї справи судом не встановлено порушень процедури, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що постанова про адміністративне правопорушення №R98007 від 26.09.2025 року відносно ОСОБА_1 складена відповідно до вимог КУпАП.

З огляду на викладене, оцінюючи докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що оскаржувана постанова винесена відповідно до норм чинного законодавства, підстав для її скасування немає, а отже у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.244 КАС України, при ухваленні рішення суд має також вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються, відповідно до приписів ст.ст.134,139 КАС України.

Керуючись ст. ст.8-9,72-77,241,242-246,250 КАС України, суд –

вирішив:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_5 .

Суддя О.А.Курганникова