Постанова від 29 січня 2026 р. у справі №953/718/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 953/718/26

н/п 3/953/371/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2026 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Зуб Г.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_2 , військовослужбовця, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

11.01.2026 о 08:30 год. під час контрольної перевірки особового складу було виявлено факт неприбуття на військову службу начальника відділу бойового управління центру розвідки основного командного пункту 14 армійського корпусу ОКП УОС (заступника командира частини з оперативної роботи ВЧ НОМЕР_1 ) майора ОСОБА_1 . Заходи по розшуку даного військовослужбовця результатів не дали, на мобільні дзвінки не відповідав. 13.01.2026 о 09:30 год. майор ОСОБА_1 самостійно прибув на територію ВЧ НОМЕР_3 .

Зазначене свідчить про умисне скоєння майором ОСОБА_1 військового адміністративного правопорушення – самовільне залишення військової частини або місця служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Таким чином, майор ОСОБА_1 , являючись військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, в умовах особливого періоду, самовільно залишив військову частину, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-11 КУпАП: самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем тривалістю до десяти діб, вчинене в умовах особливого періоду.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, до матеріалів справи додано заяву, в якій останній просить розглянути справу за його відсутності, та свою провину визнав.

Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Положеннями ч.2 ст.7 КУпАП визначено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з положеннями ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з`ясування обставин по справі.

Згідно ч.3 ст. 172-11 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі

призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Факт скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом А5204 №17 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-11 КУпАП від 14.01.2026, довідкою про факт повернення до військової частини (до 3-х діб) від 13.01.2026, рапортом, витягом із наказу №143 від 31.12.2025, поясненнями правопорушника, заявою правопорушника, довідкою від 14.01.2026 №41/3/6, копією паспорта правопорушника, копією посвідчення офіцера, копією РНОКПП правопорушника, заявкою, супровідним листом.

Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, доведеною повністю.

При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Пом`якшуючих чи обтяжуючих відповідальність обставин, передбачених ст. ст. 34, 35 КУпАП, не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь вини, обставини справи, та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», судовий збір стягується із особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.

Разом із тим, нормами п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

ОСОБА_1 є військовослужбовцем, правопорушення вчинено під час виконання службових обов`язків, а тому останній підлягає звільненню від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 9, 34, 35, ч. 3 ст. 172-11, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у здійсненні правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП і піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі п`ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень на користь держави (рахунок UA928999980314020542000020649, назва отримувача коштів: ГУК Харків обл/МТГ Харкiв/21081100, код отримувача : 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), призначення платежу: сплата штрафу за постановою суду у справі про адміністративне правопорушення).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з

дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з моменту її винесення.

Постанова набирає чинність після закінчення 10-ти денного строку на її оскарження, та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

СУДДЯ Зуб Г.А.