Вирок від 29 січня 2026 р. у справі №212/876/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа №212/876/26

1-кп/212/809/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд м. Кривого Рогу в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні, за відсутності учасників судового провадження та відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України без фіксування судового провадження технічними засобами, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026046730000031 від 22.01.2026 з обвинувальним актом по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, громадянина України, не одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не маючого, маючого вищу освіту, офіційно працевлаштований в АТ «ПівдГЗК», електрогазозварник-врізальник, офіційно зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України.

Сторони кримінального провадження: прокурор Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , потерпіла ОСОБА_5 , захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , обвинувачений ОСОБА_3

встановив:

Згідно встановлених обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження, 07 січня 2026 року, приблизно об 07:00 годині, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував в будинку за адресою: АДРЕСА_3 , де з ним перебувала раніше знайома йому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Перебуваючи за вищевказаною адресою, а саме в ванній кімнаті будинку, між зазначеними особами виник конфлікт, в ході якого у ОСОБА_3 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник умисел, спрямований на нанесення потерпілій ОСОБА_5 удару та заподіяння їй фізичного болю.

Реалізуючи свій раптово виниклий протиправно-кримінальний умисел, перебуваючи у безпосередній близькості — на відстані витягнутої руки від потерпілої, діючи умисно, з мотивів раптової неприязні, ОСОБА_3 наніс потерпілій ОСОБА_5 один удар правою ногою в область лівої частини обличчя, а саме у щелепу, чим спричинив фізичного болю.

В результаті протиправних дій потерпілій ОСОБА_5 було умисно завдано удару, який викликав фізичний біль і не спричинив тілесних ушкоджень.

Отже, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, за ознаками умисного завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.

Зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками судового провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акту за їх відсутності, а обвинувачений, у присутності захисника, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку. А тому суд, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 382 КПК України, розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів, замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин обмежується зазначенням встановлених органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, із ухваленням вироку.

Аналізуючи в сукупності надані прокурором та перевірені судом докази, які узгоджуються між собою, суд за вказаних обставин вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 , а його дії вірно кваліфікованими за ч. 1 ст. 126 КК України, за ознаками умисного завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому виду і міри покарання, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, конкретні обставини кримінального провадження, дані про особу обвинуваченого, на обліках у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, не судимий, на утриманні неповнолітніх дітей не має, неодружений, офіційно працевлаштований, інвалідом не являється.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи особу обвинуваченого, характер скоєного кримінального проступку, суд приходить до висновку про те, що мірою виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень має бути кримінальне покарання у виді штрафу.

Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні не обирався.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Цивільний позов не заявлений.

На підставі викладеного та керуючись ст. 126 КК України, ст.ст. 373, 374,375,376, 381-382 КПК України суд,-

ухвалив:

Визнати винним ОСОБА_3 у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень 00 копійок.

Матеріали досудового розслідування кримінального провадження залишити при обвинувальному акті.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд м. Кривого Рогу протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч.1 ст. 394 КПК України - вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1