Постанова від 27 січня 2026 р. у справі №747/351/25 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 747/351/25 Головуючий у 1 інстанції Тіщенко Л. В.

Провадження № 33/4823/142/26

Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2026 року місто Чернігів

Чернігівський апеляційний суд в складі:

головуючого судді - Оседача М.М.,

за участю захисника – адвоката Дуденок О.О. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові в порядку дистанційного судового провадження (в режимі відеоконференції) справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника – адвоката Дуденок О.О. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Талалаївського районного суду Чернігівської області від 17 грудня 2025 року,

В С Т А Н О В И В :

Цією постановою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, мешканець АДРЕСА_1 ,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 605,60 грн.

Як встановив суд, 18 червня 2025 року о 07 год. 11 хв. в селищі Талалаївка, по вул. Травнева, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 210930, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Драгер «Алкотест 6810», результат огляду – 1,15 проміле, від проходження огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху.

Не погодившись із рішенням суду, захисник – адвокат Дуденок О.О. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати як незаконну, необґрунтовану та закрити провадження по справі, у зв`язку з відсутністю в діях її довірителя складу даного адміністративного правопорушення. Вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи. На думку апелянта, процедура проходження огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння була порушена. Стверджує, що останньому не було запропоновано пройти такий огляд у закладі охорони здоров`я. Вказує, що відеозапис не є безперервним та не відображає усіх обставин події та посилається на те, що прилад за допомогою якого було проведено освідування ОСОБА_1 був у несправному стані. При цьому, зазначає, що роздруківка приладу щодо результатів його продуття в матеріалах справи відсутня. Крім того, акцентує увагу на тому, що склад правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 , який зазначений у протоколі про адмінправопорушення, не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП та п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху. За наведених обставин вважає, що її підзахисного було безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності.

В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.

При цьому, в судовому засіданні (в режимі відеоконференції) захисник зазначила, що ОСОБА_1 був поінформований належним чином про час та місце слухання справи та не заперечував щодо розгляду справи за його відсутності.

Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов`язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Заслухавши пояснення захисника (в режимі відеоконференції), яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за № 1306 від 10.10.2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, (далі Інструкція) огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я.

Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №365206 від 18.06.2025 року, ОСОБА_1 18 червня 2025 року о 07 год. 11 хв. в селищі Талалаївка, по вул. Травнева, керував автомобілем ВАЗ 210930, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Драгер «Алкотест 6810», тест №05520, результат огляду – 1,15 проміле, від проходження огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху (а.с.2).

Викладені у даному протоколі відомості ОСОБА_1 власноручно підтвердив своїм підписом та особисто в графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення написав «більше не буду».

Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, апеляційним судом було досліджено відеозаписи працівників поліції, на яких зафіксовано розвиток подій, що передували складенню протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

З даних відеозаписів, вбачається, що працівники поліції зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 та при спілкуванні з останнім у нього були виявлені наявні ознаки алкогольного сп`яніння і йому було запропоновано пройти відповідний огляд на стан сп`яніння. ОСОБА_1 погодився пройти огляд саме на місці зупинки транспортного засобу з використанням алкотестеру «Драгер»», результат позитивний – 1,15 проміле.

При цьому, ОСОБА_1 було роз`яснено порядок проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Однак, останній не мав бажання їхати на освідування на стан алкогольного сп`яніння до закладу охорони здоров`я, з результатом огляду погодився, про що у акті огляду на стан сп`яніння це підтвердив своїм підписом, що свідчить про порушення останнім саме п. 2.9 «а», а не п. 2.5 Правил дорожнього руху, на що безпосередньо звертає увагу захисник у поданій апеляційній скарзі, а отже, кваліфікація дій ОСОБА_1 є вірною.

Слід зазначити і те, що ОСОБА_1 намагався домовитись з працівниками поліції, якимось чином, вирішити дане питання, що свідчить про його спробу уникнути від відповідальності за вчинене.

Окрім того, даний огляд проводився за згодою ОСОБА_1 , доказів на підтвердження того, що останній вимагав надати сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку приладу «Драгер», за допомогою якого він проходив огляд на стан сп`яніння і те, що прилад був у несправному стані, матеріали справи не містять. Слід зазначити і те, що працівники поліції вказували ОСОБА_1 , що прилад є сертифікований та має свідоцтво про повірку, яке може бути йому надано для ознайомлення, але останній відмовився, пояснюючи, що не має на це часу, оскільки поспішає по роботі.

Та обставина, що з технічних причин принтеру чек приладу Драгер «Алкотест 6810» не долучено до матеріалів справи, не ставить під сумнів достовірність отриманого за допомогою такого приладу результату та не є підставою для визнання огляду недійсним. Більш того, ОСОБА_1 будь-яких зауважень з даного приводу не виказував.

Щодо доводів захисника про те, що наявний в матеріалах справи відеозапис не є безперервним, то апеляційний суд зазначає, що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне. Відповідно до наданого відеозапису, на ньому, зокрема, відображено проходження огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, результат огляду - 1,15 проміле та подальше оформлення працівниками поліції адмінматеріалів за ч. 1 ст. 130 КУАП, що є достатнім для прийняття рішення про наявність у діях останнього складу інкримінованого правопорушення.

До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 та його захисник не зазначали, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час огляду на стан сп`яніння та складання протоколу до компетентних органів не звертались і матеріали справи таких не містять.

Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначеного Інструкцією. Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.

Відтак, доводи апелянта про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію захисника слід розцінювати, як намагання її довірителем уникнути встановленої Законом відповідальності за скоєне.

Отже, викладені обставини вказують на те, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, з чим погоджується і апеляційний суд.

Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, його особи, ступеня вини та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ОСОБА_1 , так і іншими особами.

Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд –

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника – адвоката Дуденок О.О. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Талалаївського районного суду Чернігівської області від 17 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддяМ. М. Оседач