Постанова від 27 січня 2026 р. у справі №444/4669/25 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/4669/25

Провадження № 3/444/41/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2026 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Олещук М. М., з участю особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Відділу поліції №2 Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів – не працює, не одружений, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

Водій ОСОБА_1 10.11.2025 року о 21 год. 48 хв. у с. Стара Скварява, вул. Степана Бандери, 37, Львівського району Львівської області, керував автомобілем марки «Volkswagen Golf» н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння (розширені зіниці очей, що не реагують на світло). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим своїми діями порушив п.п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

22.01.2026 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав клопотання про закриття провадження у справі, яке обґрунтовує тим, що в направлених до суду матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні обґрунтування причини зупинки транспортного засобу, яким він керував. Згідно з відеозапису з нагрудної камери поліцейські жодним чином не пояснюють про конкретну причину зупинки, а лише представляються, не пред`являють службові посвідчення, вимагають показати посвідчення водія, проводять незаконну поверхневу перевірку автомобіля вимагаючи відкрити багажник. Оскільки поверхнева перевірка є превентивним заходом, то підпадає під дію ч.2 ст. 31 Закону України “Про національну поліцію”. Конкретні підстави для проведення такої поверхневої перевірки передбачені у статті 34 Закону України “Про національну поліцію”. Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції не було задокументовано факту порушення Правил дорожнього руху. У рапорті інспектора патрульної поліції конкретну причину зупинки зазначено, що водій перевозив пасажира, який не користувався засобами пасивної безпеки. Хоча в темну пору доби побачити непристебнутого пасажира на задньому сидінні авто неможливо. Отже, згідно матеріалів справи про адміністративне правопорушення, працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення ним таких положень ПДР, які б відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під його керуванням, у зв`язку із чим всі наступні вимоги працівників поліції він не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Як вбачається з відеозапису з нагрудної камери поліцейського, даних про те, що він керував транспортним засобом 10.11.2025 року та порушив правила дорожнього руху, за що був зупинений працівниками поліції, зазначений носій не містить. Крім того, у матеріалах справи відсутній оригінал відеозапису з нагрудної камери, а лише міститься диск, що є копією відеозапису, тобто відсутнє джерело походження відеозапису. Таким чином, відеозапис, долучений поліцейським до матеріалів справи на диску не може бути взятий до уваги як належний доказ. До матеріалів справи додано диск з відеозаписом, проте в протоколі не зазначено, на що фіксувалось правопорушення якими технічними засобами, лише зазначено номер камери. Із відеозапису вбачається, що він не є безперервним, зйомка першого відеофайла починається з моменту зупинення транспортного засобу марки «Volkswagen Golf», номерний знак не розрізняється, поліцейський не вказав причину зупинки. З другого по п`ятий відеофайл працівники поліції спілкуються з ним та пасажирами, складають протокол, ознайомлюють з матеріалами справи. Також на диску є відеофайл з нагрудної камери 1071 іншого поліцейського та ймовірно запис на мобільний телефон екрану автомобільного відеореєстратора, які не значаться в протоколі про адміністративне правопорушення. Отже відеозапис, який наданий як доказ, має ознаки переривання, а саме відсутня основна вимога до фіксування правопорушення - безперервність відеофіксації.

В судовому засіданні 28.01.2026 року ОСОБА_1 підтримав подане ним письмове клопотання про закриття провадження у справі та просив суд таке задовольнити. Додатково пояснив, що працівники поліції незаконно зупинили транспортний засіб та не пояснили причини зупинки, тільки пізніше сказали, що пасажири не пристебнуті ременем безпеки. ОСОБА_1 пояснив, що спочатку він не відмовлявся від проходження огляду, але йому працівники поліції сказали, що його назад не привезуть. Також зазначив, що працівники поліції не хотіли почекати на його батька і адвоката. Також вказав, що він був не один, вони їхали автомобілем з с. Мокротин в м. Жовква з дівчатами випити кави, а коли працівники поліції побачили їх автомобіль, то розвернулися і цілеспрямовано поїхали за ними.

Суд, дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи клопотання про закриття провадження, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, ч.1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Розгляд справи в суді проводиться щодо з`ясування саме обставин порушення водієм вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, тобто його відмови від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, яка є однією із кваліфікуючих ознак правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ч. ч. 2-4 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі за текстом - Інструкція).

Відповідно до п.2, п.4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Відповідно до п. 12 розділу ІІ зазначеної вище Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п. 7, п. 8 розділу ІІІ Інструкції, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд для визначення стану наркотичного сп`яніння.

Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Із оглянутого відео записаного на СD-диску події, яка мала місце 10.11.2025 року за участі ОСОБА_1 , встановлено, що патрульна машина працівників поліції зупинила транспортний засіб марки «Volkswagen Golf» н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , встановили особу водія, виявивши у водія ознаки наркотичного сп`яніння, працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, однак, водій відмовився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі.

Незважаючи на те, що ОСОБА_1 заперечує вину в скоєнні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його вина повністю доводиться зібраними доказами у справі та матеріалами справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №509415 від 10.11.2025 року;

- CD-диском з відеозаписом події, яка мала місце 10.11.2025 року за участі ОСОБА_1 ;

-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10.11.2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від огляду.

Наведеними вище доказами в справі підтверджується факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що своєю чергою є підставою для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Статтею 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення (ч.1 - ч.3), встановлені вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, а саме в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Так, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №509415 від 10.11.2025 встановлено, щоводій ОСОБА_1 10.11.2025 року о 21 год. 48 хв. у с. Стара Скварява, вул. Степана Бандери, 37, Львівського району Львівської області, керував автомобілем марки «Volkswagen Golf» н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим своїми діями порушив п.п. 2.5 ПДР України.

Вказаний протокол складений уповноваженою на те особою з заповненням всіх необхідних реквізитів та є належним доказом в справі, що підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та факт відмови від проходження ним огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Із оглянутого відео записаного на СD – диску події, яка мала місце 10.11.2025 року за участі ОСОБА_1 встановлено, що водій ОСОБА_1 працівникам поліції сказав, що поїде проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння після того як приїде його батько, також зазначав, що батько має приїхати з адвокатом через 20 хвилин, потім вказав, що батько приїде через пів години. Працівник поліції пояснив ОСОБА_1 , що після проходження огляду, вони ставлять службове завдання про повернення його назад, що може бути ускладнене лише їх терміновим викликом. ОСОБА_1 зазначив працівникам поліції, що без адвоката і батька він нічого вирішувати не буде і нікуди з працівниками поліції він не поїде. Працівники поліції не відмовили почекати. Також на відеозаписі зафіксовано розмову між працівником поліції та батьком ОСОБА_1 , якому працівником поліції було роз`яснено про події, що відбуваються з його сином. Надалі на відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі.

Вимога щодо проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння заявлялась ОСОБА_1 уповноваженими працівниками поліції з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735.

Даний відеозапис містить інформацію щодо обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення та підтверджує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що своєю чергою є підставою для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За наведених обставин, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння була зафіксована із дотриманням вимог закону.

Згідно з вимогами ч.2 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським, а в разі неможливості застосування таких засобів, огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Працівниками поліції було дотримано вимоги ст. 266 КУпАП у повному обсязі, оскільки було застосовано технічні засоби відеозапису та матеріали відеозапису були долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.

Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що відеозапис оформлений з порушенням порядку, встановленого законом та не є безперервним, суд зазначає, що на відеозаписі з нагрудних камер працівників поліції зафіксовані всі обставини вчинення адміністративного правопорушення, які підлягають доказуванню у справах про адміністративні правопорушення, і такий запис є належним доказом у даній справі.

Посилання ОСОБА_1 на те, що в працівників поліції не було жодних законних підстав для зупинки транспортного засобу, а тому всі подальші дії працівників поліції є незаконними, то такі доводи ОСОБА_1 не впливають на висновок суду і не звільняють водія від обов`язку, встановленого п. 2.5 ПДР України, та від відповідальності за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Також суд враховує, що згідно з п. 1-3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у тому числі здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.31 Закону України «Про національну поліцію», поліція може застосовувати такі превентивні заходи: перевірка документів особи; опитування особи; поверхнева перевірка і огляд; зупинення транспортного засобу; вимога залишити місце і обмеження доступу до визначеної території; обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю; проникнення до житла чи іншого володіння особи; перевірка дотримання вимог дозвільної системи органів внутрішніх справ; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису; перевірка дотримання обмежень, установлених законом стосовно осіб, які перебувають під адміністративним наглядом, та інших категорій осіб; поліцейське піклування.

Суд критично оцінює пояснення ОСОБА_1 щодо невизнання ним вини, оскільки такі спрямовані на уникнення від адміністративної відповідальності.

Інші доводи ОСОБА_1 не спростовують висновок суду про наявність вини та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях водія ОСОБА_1 .

Таким чином, проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП є правильною.

Призначаючи вид та міру стягнення правопорушнику, враховую характер скоєного правопорушення, дані про особу правопорушника, майновий стан особи, ставлення до вчиненого.

Обставин, що обтяжують або пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.

Санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає стягнення у вигляді штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Призначаючи вид та міру стягнення, враховую обставини вчинення правопорушення, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, а відтак приходжу до висновку, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, в межах санкції статті, за якою він притягується до відповідальності, що буде достатнім для його виправлення та запобігатиме вчиненню ним інших адміністративних правопорушень.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, пункту 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з останніми змінами та доповненнями, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатнихосіб.

Станом на 01.01.2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2026 рік" становить 3328, 00 грн., а тому з правопорушника в користь держави належить стягнути судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст.40-1, ч.1 ст.130, 283, 284, 307, 308-310 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 /сімнадцять тисяч/ грн. 00 коп. – в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,) – 665 /шістсот шістдесят п`ять/ грн. 60 коп. судового збору, який сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається до виконання органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Строк виконання постанови протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя: Олещук М. М.