Рішення від 29 січня 2026 р. у справі №336/1881/25 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/1881/25

Провадження №: 2/336/152/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Зарютіна П.В. при секретарі судового засідання Годейченко Р.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району, як орган опіки та піклування, Районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району, як орган опіки та піклування, про зміну способу участі батька у спілкуванні та вихованні дитини, -

ВСТАНОВИВ:

24.02.2025 позивач, через свого представника, звернулась до суду з вищевказаним позовом, за яким просить змінити спосіб участі батька ОСОБА_2 у вихованні дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визначений рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20.12.2019 у справі № 333/3678/19, стягнути з Відповідача понесені Позивачем судові витрати.

Позов обґрунтовує тим, що з 28.04.2017 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя народилась донька, ОСОБА_4 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане повторно Комунарським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 584).

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25.03.2019 у справі №333/5928/19 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.

20.12.2019 Комунарський районний суд м. Запоріжжя, розглянувши цивільну справу №333/3678/19 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району як орган опіки та піклування, районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району, як орган опіки та піклування, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, її вихованні та визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею, ухвалив рішення, яким позов було задоволено частково, та вирішено:

«Встановити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , індивідуальний ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , порядок участі у вихованні доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з дотриманням розпорядку дня дитини та стану її здоров`я без участі матері наступним чином:

- шляхом надання побачень з дочкою кожного понеділка та середи з 15 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. за місцем проживання батька з правом відвідування культурних, розважальних закладів, відвідування парків, дитячих майданчиків;

- шляхом надання побачень з дочкою кожної суботи з 09 год. 00 хв. до неділі 09 год. 00 хв. за місцем проживання батька з правом відвідування культурних, розважальних закладів, відвідування парків, дитячих майданчиків;

- шляхом надання спільного відпочинку з донькою кожного року влітку до 25 днів на території місця проживання батька або для оздоровлення та відпочинку у місцях, які мають умови для дитячого відпочинку (організоване харчування, умови для прибування і дозвілля малолітньої дитини ), за попередньою домовленістю і узгодженням дати, періоду і місця відпочинку між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ».

Посилаючись на викладене, позивач просить суд змінити спосіб участі батька ОСОБА_2 у вихованні дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визначений рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20.12.2019 у справі № 333/3678/19, у наступний спосіб: визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , спосіб та порядок участі у вихованні доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом надання побачень з дочкою кожної першої суботи місяця з 10 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв., з дотриманням розпорядку дня дитини, стану її здоров`я та особистого бажання, з правом відвідування навчальних, спортивних, розважальних та розвиваючих закладів, та з покладенням на ОСОБА_2 обов`язку щодо забирання та повернення дитини за місцем проживання матері ОСОБА_1 .

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 25 лютого 2025 року позовну заяву було залишено без руху. Позивачу було надано строк – п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху – для виправлення недоліків шляхом подання до суду документу що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

26 лютого 2025 року до суду надійшла заява від представника позивача про усунення недоліків.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 05 березня 2025 року провадження у справі за вищевказаною позовною заявою було відкрито та призначено час проведення підготовчого судового засідання з повідомленням учасників справи (без їх виклику).

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 30 квітня 2025 року задля захисту права свобод та інтересів неповнолітньої особи судом було вирішено залучити до участі у справі, як орган місцевого самоврядування - районну адміністрацію Запорізької міської ради по Комунарському району, зобов`язавши її орган опіки та піклування надати суду висновок щодо способу участі ОСОБА_2 у вихованні неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Від органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району надійшов письмовий висновок про розв`язання спору щодо способу участі ОСОБА_2 у вихованні неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до висновку Районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району, як орган опіки та піклування дійшла такого:

«..в інтересах дитини, керуючись ст. 19 Сімейного кодексу України, враховуючи рішення комісії з питань захисту прав дитини, районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району, як орган опіки та піклування, вважає доцільним змінити спосіб участі ОСОБА_2 у вихованні доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши його у наступний спосіб: кожної першої суботи місяця з 10.00 до 14.00, з дотриманням розпорядку дитини, стану її здоров`я та особистого бажання, з правом відвідування навчальних, спортивних, розважальних закладів, поклавши на ОСОБА_2 обов`язок забирати та повертати дитину за місцем проживання матері».

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 27 травня 2025 року підготовче провадження було закрито та призначено вищевказану справу до судового розгляду по суті.

Від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

У судовому засіданні сторона позивача вимоги позову підтримала, просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 до зали судового засідання жодного разу не з`явився, відзив не надав.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Судом встановлені наступні фактичні обставини.

З 28.04.2017, ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя народилась донька, ОСОБА_4 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане повторно Комунарським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис №584).

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25.03.2019 у справі №333/5928/19 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.

20.12.2019 Комунарський районний суд м. Запоріжжя, розглянувши цивільну справу №333/3678/19 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району як орган опіки та піклування, районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району, як орган опіки та піклування, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, її вихованні та визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею, ухвалив рішення, яким позов було задоволено частково, та вирішено:

«Встановити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , індивідуальний ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , порядок участі у вихованні доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з дотриманням розпорядку дня дитини та стану її здоров`я без участі матері наступним чином:

- шляхом надання побачень з дочкою кожного понеділка та середи з 15 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. за місцем проживання батька з правом відвідування культурних, розважальних закладів, відвідування парків, дитячих майданчиків;

- шляхом надання побачень з дочкою кожної суботи з 09 год. 00 хв. до неділі 09 год. 00 хв. за місцем проживання батька з правом відвідування культурних, розважальних закладів, відвідування парків, дитячих майданчиків;

- шляхом надання спільного відпочинку з донькою кожного року влітку до 25 днів на території місця проживання батька або для оздоровлення та відпочинку у місцях, які мають умови для дитячого відпочинку ( організоване харчування, умови для прибування і дозвілля малолітньої дитини ), за попередньою домовленістю і узгодженням дати, періоду і місця відпочинку між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ».

Вказане рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20.12.2019 в цивільній справі № 333/3678/19 набрало законної сили 20.01.2020.

07.09.2020 постановою державного виконавця Комунарського ВДВС у місті Запоріжжі Південного МУМЮ (м. Одеса) відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №333/4544/18, виданого 31.08.2020 Комунарським районним судом м. Запоріжжя.

З вересня 2024 року дитина навчається у Запорізькій гімназії «Основа» Запорізької міської ради, що підтверджується довідкою навчального закладу від 30.09.2024, згідно з якою (дослівно): « ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно навчається у 1-А класі Запорізької гімназії «Основа» Запорізької міської ради. Дитина здобуває освіту за очною формою з використанням технологій дистанційного навчання». Також, відповідно до цієї ж довідки, дитина двічі на тиждень відвідує гурток хореографії.

ОСОБА_3 відвідує Запорізьку дитячу музичну школу №2 упродовж навчального року та групові дисципліни за наступним розкладом: понеділок 14:40-16:25, середа 13:50-15:25, четвер 13:00 -13:45.

Відповідно до договору № 052 від 03.02.2025 про надання послуг по вивченню іноземної мови, ОСОБА_3 приділяє 8 – 9 годин на місяць, вивченню іноземної мови (англійської). При цьому, індивідуальні та групові заняття відбуваються з 17 год. 00 хв. по 18 год. 00 хв. кожного понеділка та середи.

Згідно з довідкою від 07.02.2025 № 02-10/44, впродовж навчального року кожного вівторку з 14:30 год. по 15:30 год. та п`ятниці з 15:30 год. по 16:30 год. ОСОБА_5 відвідує уроки хореографії.

Згідно з висновком спеціаліста-практичного психолога від 30.09.2024 щодо дослідження прихильності дитини ОСОБА_3 до батьків зазначено (дослівно): «…Під час керованої бесіди ОСОБА_5 охоче розповідає про маму, характеризує її як добру та веселу, підтримуючу. На питання про папу дає короткі незмістовні відповіді… На питання, що стосуються взаємин з мамою відповідає швидко, спокійно. Що стосується низки питань про батька, то дитина інколи не має відповіді. Дитина має певні неприємні спогади, пов`язані з батьком. Дуже складно виділити якості та риси характеру батька.

Дитина зазначає, що з мамою їй комфортно, спокійно. ОСОБА_5 відвідує навчальний заклад, гуртки та має цікаве дозвілля. Всі базові потреби дитини матір забезпечує в повному обсязі. Можна відмітити, що виховання ОСОБА_1 має тривалий та глибокий вплив на життя ОСОБА_6 . Беручи активну участь у вихованні дитини ОСОБА_1 створює позитивний, підтримуючий та безпечний простір…».

У Лівобережному відділі державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває відкрите виконавче провадження на виконання рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20 грудня 2019 року у справі № 333/3678/19 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, її вихованні, а також визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею.

У позовній заяві позивачем зазначалося про ухилення відповідача від участі у зазначеному виконавчому провадженні, що виражалося у систематичному відкладенні проведення виконавчих дій. Зазначені обставини підтверджуються заявами про відкладення виконавчих дій, які долучені до матеріалів справи та підписані ОСОБА_2 .

Відповідно до висновку, Районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району, як орган опіки та піклування дійшла такого:

«На засіданні комісії позивачка – ОСОБА_1 наполягала на зміні способу участі батька – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначаючи, що це відповідає інтересам дитини. Відповідач – ОСОБА_2 двічі не з`явився на засідання комісії із захисту прав дитини, належним чином був повідомлений (направлялися запрошення засобами поштового зв`язку), неодноразово запрошувався засобами телефонного зв`язку, однак жодного разу не з`явився, пояснень з предмету позову не надав.

Зважаючи на викладене вище, в інтересах дитини, керуючись ст. 19 Сімейного кодексу України, враховуючи рішення комісії з питань захисту прав дитини, районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району, як орган опіки та піклування, вважає доцільним змінити спосіб участі ОСОБА_2 у вихованні доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши його у наступний спосіб: кожної першої суботи місяця з 10.00 до 14.00, з дотриманням розпорядку дитини, стану її здоров`я та особистого бажання, з правом відвідування навчальних, спортивних, розважальних закладів, поклавши на ОСОБА_2 обов`язок забирати та повертати дитину за місцем проживання матері».

Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Згідно із статтею 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.150 ч. 1,2 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Стаття 153 СК України гарантує матері, батькові та дитині право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ст.157ч. 2,3 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої 27.02.1991 року (далі Конвенція), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Як вказує ст. 9 ч. 3 Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини; поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно дост.18 Конвенції держави – учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. 3 метою гарантування і сприяння здійсненню прав, викладених у цій Конвенції, Держави-учасниці надають батькам і законним опікунам належну допомогу у виконанні ними своїх обов`язків по вихованню дітей та забезпечують розвиток мережі дитячих установ.

Суд при вирішенні спору насамперед виходить з принципів забезпечення якнайкращих інтересів дітей, рівності прав батьків щодо участі у вихованні дітей та забезпечення вільного та безперешкодного спілкування батьків з дітьми.

За рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20.12.2019 у справі № 333/3678/19 було відкрите виконавче провадження про визначення часу та місця побачень, державний виконавець постановив порядок участі ОСОБА_2 у вихованні доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з дотриманням розпорядку дня дитини та стану її здоров`я без участі матері наступним чином: - шляхом надання побачень з дочкою кожного понеділка з 16:45 – до 20:00 та середи з 15:55 до 20:00, за адресою м. Запоріжжя, вул. Європейська,16 з правом відвідування культурних, розважальних закладів, відвідування парків, дитячих майданчиків; - шляхом надання побачень з дочкою кожної суботи з 09 год 00 хв до неділі 09 год 00 хв за місцем проживання батька з правом відвідування культурних, розважальних закладів, відвідування парків, дитячих майданчиків; - шляхом надання спільного відпочинку з донькою кожного року влітку 25 днів на території місця проживання батька або для оздоровлення та відпочинку у місцях, які мають умови для дитячого відпочинку (організоване харчування, умови для прибування і дозвілля малолітньої дитини) за попередньою домовленістю і узгодження дати, періоду і місця відпочинку, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Позивач також зазначає, що на момент прийняття Комунарським районним судом м. Запоріжжя рішення про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, її вихованні та визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею, дитині було лише два роки. Наразі ОСОБА_7 виповнилось сім років. Дитина підросла, а тому в неї з`явились нові захоплення, бажання розвиватися, дитина почала відвідувати школу, гуртки та додаткові заняття. ОСОБА_1 вважає, що в цей час необхідно всіляко підтримувати жагу до навчання та розвитку доньки, а виконання рішення Комунарського районного суду унеможливлює в повній мірі розвивати захоплення дитини та її розумові здібності.

При вирішенні спору між батьками про участь у вихованні та спілкуванні з дитиною, суд, виходячи із рівності прав та обов`язків батька й матері щодо своїх дітей, повинен ухвалити рішення, яке відповідало б якнайкращим інтересам дитини.

Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізувалося Європейським судом з прав людини, практика якого відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судами України як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, №31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, №10383/09,?§ 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Згідно із частиною восьмою статті 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Аналіз практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №402/428/16-ц.

У постанові від 23.02.2022 у справі № 447/2136/20, Касаційний цивільний суд зазначив, що «будь-хто із батьків може звернутися до органу опіки та піклування для визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. У разі наявності спору про способи участі одного з батьків у вихованні дитини не виключається вирішення такого спору в судовому порядку незалежно від того, хто з батьків звертається з позовом (той, хто проживає з дитиною, чи той, хто проживає окремо) і визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї, що є ефективним способом захисту та не суперечить закону».

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 165/2839/19 (провадження № 61-6769св19).

У постановах Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 686/2543/19 (провадження № 61-5731св20), від 15 липня 2021 року у справі №565/1501/19 (провадження № 61-6567св21), від 31 березня 2021 року у справі №562/1686/18 (провадження № 61-16928св20), вказано, що «батьки не позбавлені права у майбутньому змінити встановлений судом спосіб участі у вихованні дитини, що буде відповідати інтересам дитини. Також у разі виникнення підстав для твердження про настання негативних наслідків для дитини за результатами спілкування з батьком у випадку доведеності вказаного мати не позбавлена права порушити питання про зміну способу участі батька у вихованні дитини».

Крім того, ЄСПЛ зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. Під час визначення основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України»).

З огляду на погіршення взаємовідносин між ОСОБА_8 та її батьком, а також систематичне ухилення ОСОБА_2 від вчинення виконавчих дій у межах виконавчого провадження, відкритого на підставі рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20.12.2019 у справі № 333/3678/19, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність підстав для їх задоволення.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витратна оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В той же час, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи про що викладено висновок у постанові ОП КГС ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанови КГС ВС від 27.11.2020 у справі № 911/4242/15, від 12.11.2020 у справі № 910/3233/18.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Пунктом 1 частини 2 статті 137 ЦПК України встановлено, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги № б/н від 29.10.2024; копію додаткової угоди № 1 до договору про надання правничої допомоги № б/н від 29.10.2024; копію акта виконаних робіт від 28.02.2025; копію квитанції до прибуткового касового ордера № 128 від 24.02.2025, згідно якої витрати понесені позивачем на правничу допомогу складають 15 000,00 грн; копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 24.02.2025.

Частинами 5-6 статті 137 ЦПК України визначено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 4-6 ст. 137 ЦПК України відповідач не заявляв клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, з підстав неспівмірності витрат та не виконав обов`язку доведення неспівмірності витрат.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частинах 4-5 статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, відповідачем не надано.

Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Таку позицію викладено в постановах Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № 907/357/16, від 18.12.2018 у справі №910/4881/18, від 08.04.2019 у справі № 922/619/18.

Клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу від відповідача до суду не надходило.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати, а саме суму сплаченого судового збору в розмірі 968,96 грн. та 15 000,00 грн. за надання правничої допомоги, які підтверджені матеріалами справи.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 153, 157-159 СК України, ст. 2, 7, 10, 12-13, 76-82, 89, 133, 134, 141, 223, 229, 245, 247, 258-259, 263-266, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу участі батька у спілкуванні та вихованні дитини задовольнити у повному обсязі.

Змінити спосіб участі батька ОСОБА_2 у вихованні дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначений рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20.12.2019 у справі № 333/3678/19, у наступний спосіб:

- Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , спосіб та порядок участі у вихованні доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом надання побачень з дочкою кожної першої суботи місяця з 10 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв., з дотриманням розпорядку дня дитини, стану її здоров`я та особистого бажання, з правом відвідування навчальних, спортивних, розважальних та розвиваючих закладів, та з покладенням на ОСОБА_2 обов`язку щодо забирання та повернення дитини за місцем проживання матері ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Роз`яснити, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, що зазначена у вступній частині судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частину другій статті 358 ЦПК України.

Суддя П.В. Зарютін