Додаткове рішення від 19 січня 2026 р. у справі №337/5489/24 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 20.01.2026 Справа № 337/5489/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 337/5489/24

Провадження №22-з/807/5/26

ДОДАТКОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2026 року місто Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.

суддів секретарГончар М.С., Полякова О.З., Камалова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника – адвоката Вишнякова Дмитра Олександровича на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 25 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Сколибог Олександр Сергійович, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Державне підприємство «Сетам», про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 25 червня 2025 року у задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Сколибог Олександр Сергійович, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Державне підприємство «Сетам», про витребування майна з чужого незаконного володіння, відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 в особі представника – адвоката Вишнякова Дмитра Олександровича подала апеляційну скаргу.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 25 листопада 2025 року, апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника – адвоката Вишнякова Дмитра Олександровича залишено без задоволення. Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 25 червня 2025 року залишено без змін.

01 грудня 2025 року ОСОБА_1 в особі представника Єлисеєва Сергія Сергійовича, через систему «Електронний суд» подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у цій справі. В заяві зазначено, що ОСОБА_1 скористалася своїм правом на правничу допомогу, у зв`язку чим, останньою було укладено договір з адвокатом Єлисеєвим С.С. Витрати на правничу допомогу пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанціїсклали 11000,00 грн., і оскільки про наявність таких витрат було заявлено у відзиві на апеляційну скаргу, між тим питання щодо відшкодування витрат вирішено не було, наявні підстави для ухвалення додаткової постанови у справі.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, за текстом відзиву на апеляційну скаргу (т.2 а.с.54-68) ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Єлисеєва С.С. зазначала про наявність судових витрат пов`язаних із наданням правничої допомоги.

25 листопада 2025 року постановою Запорізького апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника – адвоката Вишнякова Дмитра Олександровича залишено без задоволення. Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 25 червня 2025 року залишено без змін. Повний текст постанови складено 28 грудня 2025 року. 01 грудня 2025 року, тобто в строки передбачені ч.8 ст. 141 ЦПК України подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу із доказами надання таких послуг.

Матеріали справи містять докази повноважень адвоката Єлисеєва С.С., який представляє інтереси ОСОБА_1 , а саме ордер на надання правничої допомоги серія АР № 1213676 (т.2 а.с.69), який виданий на підставі договору про надання правничої допомоги №б/н від 20.12.2024 року; договір про надання правничої допомоги № б/н від 20.12.2024р. (т.2 а.с.177-178).

На підтвердження понесених судових витрат було надано додаткову угоду №1 до договору про надання правничої допомоги від 20.12.2025 (т.2 а.с.179); акт приймання-передачі послуг №1 від 18.08.2025 до договору про надання правничої допомоги від 20.12.2024 на суму 6000,00 грн. за складання відзиву на апеляційну скаргу; акт приймання-передачі послуг №2 від 09.09.2025 р. до договору про надання правничої допомоги від 20.12.2024р. на суму 2500,00 грн. за участь в судовому засіданні 09.09.2025; квитанції до прибуткового касового ордера №12 від 18.08.2025 на суму 6000,00 грн.; №13 від 09.09.2025 на суму 2500,00 грн; №14 від 25.11.2025 на суму 2500,00 грн.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи надані заявником докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, колегія суддів апеляційного суду доходить до висновку про обґрунтованість та доведеність вимог щодо необхідності прийняття додаткової постанови у справі з метою вирішення питання щодо компенсації судових витрат на професійну правничу допомогу, які були понесені відповідачем ОСОБА_1 у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції. Вирішуючи питання щодо розміру таких витрат, колегія суддів зазначає наступне.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір витрат на правничу допомогу, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Тобто, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.

Виходячи зі встановлених обставин та норм процесуального законодавства, суд приходить до переконання, що надані відповідачем ОСОБА_1 докази про понесення судових витрат на правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції є достатніми, допустимими і достовірними, між тим розмір таких витрат, зважуючи на категорію справи, зміст наданих послуг, участь представника відповідача в судових засіданнях, кількість складених процесуальних документів у справі, заперечень з боку позивача у справі, є завищеним і підлягає зменшенню до 5000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 141, 270, 381-384, 452 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Заяву Пріщенко Юлії Анатоліївни в особі представника Єлисеєва Сергія Сергійовича про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника – адвоката Вишнякова Дмитра Олександровича на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 25 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Сколибог Олександр Сергійович, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Державне підприємство «Сетам», про витребування майна з чужого незаконного володіння – задовольнити частково.

Прийняти у цій справі додаткову постанову про розподіл судових витрат у справі.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 понесені судові витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст додаткової постанови складений 26 січня 2026 року.

Головуючий С.В. Кухар

судді: М.С. Гончар

О.З. Поляков