Рішення від 28 січня 2026 р. у справі №442/112/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/112/26

Провадження №2-о/442/147/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Крамара О.В.

з участю:

секретаря судового засідання - Малик О.Я.,

розглянувши у судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на час відкриття спадщини, заінтересована особа Приватний нотаріус Стрийського районного нотаріального округу Бораковська Оксана Ярославівна -

в с т а н о в и в :

07.01.2026 заявник звернувся в суд із заявою, в якій просить: встановити факт його постійного проживання, разом із спадкоємцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько заявника ОСОБА_3 , який до дня смерті був зареєстрований та проживав у АДРЕСА_2 .

Разом з батьком до дня його смерті проживала мати заявника, дружина ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Рудниківською сільською радою Миколаївського району Львівської області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , у селі Майдан Дрогобицького району по місцю проживання заявника, де вона постійно проживала у будинку АДРЕСА_1 до дня смерті.

Заявник є єдиним спадкоємцем після смерті своїх батьків. Батько – ОСОБА_3 склав заповіт 10.04.2013 року, за яким все належне йому майно на момент смерті заповів у своєму синові – позивачу ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на житловий будинок з господарськими спорудами. ОСОБА_2 після смерті чоловіка ОСОБА_3 спадщину прийняла, так як постійно проживала із спадкодавцем, однак не оформила в нотаріальному порядку спадкових прав. Заявник як спадкоємець по заповіту не вчинив дій, щодо оформлення спадкових прав після смерті свого батька ОСОБА_3 , тому його мама ОСОБА_2 фактично успадкувала все належне ОСОБА_3 майно, прийняла спадщину, так як на момент смерті спадкодавця постійно з ним проживала.

Після смерті чоловіка ОСОБА_3 , ОСОБА_2 проживала з своїм сином – ОСОБА_4 (змінено прізвище з ОСОБА_5 згідно свідоцтва переміну прізвища імені по батькові серії НОМЕР_2 виданого 15.11.2003 року відділом РАГСМу ОСОБА_6 , до самої смерті у будинку АДРЕСА_1 без реєстрації. Вказана обставина підтверджується актом фактичного місця проживання від 09.09.2024 №856, складеного старостою Старокропивницького старостинського округу, згідно якого ОСОБА_1 дійсно проживав разом з матір`ю ОСОБА_2 до дня її смерті – ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 , в якому вказано місце смерті с. Майдан Дрогобицького району Львівської області.

З метою оформити спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_2 заявник звернувся із заявою про оформлення спадщини до приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу Бораковської О.Я.

17 липня 2024 року приватний нотаріус Стрийського районного нотаріального округу Бораковська О.Я. винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що залишилося по смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка по смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 спадщину прийняла, з тих підстав, що спадкоємцем не подано доказів прийняття спадщини у визначений законом шестимісячний строк та відсутні документи, що підтверджують право власності на спадкове майно.

У зв`язку з цим, для захисту своїх прав, як єдиний спадкоємець, заявник був змушений звернутися до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з заявою про встановлення факту постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки встановлення факту постійного проживання має юридичне значення, у подальшому надасть змогу реалізувати своє законне право на оформлення спадщини після смерті спадкодавця у встановленому законом порядку.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, на адресу суду надійшло клопотання про розгляд заяви про встановлення факту постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини у його відсутності, заявлені вимоги підтримує з підстав викладених в заяві. Заяву просить задоволити в повному обсязі.

Заінтересована особа в судове засідання не з`явилася, однак на адресу суду надійшло клопотання про розгляд вищевказаної заяви у її відсутності.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явилися, то відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши надані сторонами докази, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема з врахуванням ст.315 ЦПК України.

Згідно ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно ч.1 ст. 316 ЦПК України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Ст. 318 ЦПК України визначає, що у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт.

Встановлення факту постійно проживання на час відкриття спадщини, заявнику необхідне для реалізації свого законного права на оформлення спадщини після смерті спадкодавця у встановленому законом порядку.

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1268 даного кодексу, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Згідно пп. 4.10 п. 4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п. 2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року).

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

З пп. 3.22 п. 3 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вбачається, що у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Статтею 315 ЦПК України визначено факти, які можуть встановлюватись у судовому порядку. Частиною другою даної норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Факт постійного проживання заявника ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, тобто на день смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_3 , знайшов своє підтвердження у судовому засіданні на підставі досліджених судом доказів. Метою встановлення факту спільного постійного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки.

За вказаних обставин, враховуючи, що встановлення факту постійного проживання заявника зі спадкодавцем породжує юридичні наслідки, чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення і встановлення зазначеного факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, суд вважає за необхідне дану заяву задоволити, оскільки вимога її законна, обґрунтована та підтверджена письмовими доказами, які в свою чергу є послідовними та логічними, а тому не викликають сумніву в їх правдивості.

Системний аналіз наведених вимог законодавства та зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що заява ОСОБА_1 підставна та підлягає задоволенню.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст.10, 12, 81, ч. 4 ст. 206, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву задовольнити.

Встановити факт постійного проживання, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зі спадкодавцем ОСОБА_2 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення - з дня отримання такого.

Повний текст рішення складено та підписано 29.01.2026.

Суддя О.В. Крамар