Вирок від 28 січня 2026 р. у справі №337/4005/25 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа № 337/4005/25

Провадження № 1-кп/337/142/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2026 року м. Запоріжжя

Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні за відсутності обвинуваченого (in absentia) кримінальне провадження № 22025080000000905 від 16.06.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився у м. Токмак Запорізької обл., українець, громадянин України, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , не є особою, щодо якої здійснюється особливий порядок кримінального провадження, передбачений ст. 480 КПК України, раніше несудимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Громадянин України ОСОБА_5 , починаючи з 02 грудня 2022 року, перебуваючи на території міста Токмак Токмацької міської територіальної громади Пологівського району Запорізької області, яке з 26.02.2022 та на момент ухвалення вироку є тимчасово окупованою територією представниками збройних формувань держави агресора російської федерації, діючи умисно, з власних корисливих мотивів та з метою підтримання окупаційної влади, встановленої збройними формуваннями російської федерації, маючи проросійські погляди та критичне ставлення до діючої законної влади в Україні, усвідомлюючи протиправність своїх дій, прийняв пропозицію невстановлених осіб із числа представників окупаційної влади м. Токмак Запорізької обл., добровільно зайняв посаду дільничного уповноваженого поліції відділу дільничних уповноважених поліції і у справах неповнолітніх Управління внутрішніх справ по м. Токмак та Токмацькому району у незаконному правоохоронному органі – так званому Управлінні внутрішніх справ по м. Токмак і Токмацькому району Головного управління внутрішніх справ в Запорізькій області (мовою оригіналу «Управление внутренних дел по г. Токмак и Токмакскому району Главного управления внутренних дел по Запорожской области»), створеному на тимчасово окупованій території міста Токмак Пологівського району Запорізької області, яку продовжив займати у реформованому незаконному правоохоронному органі – так званому відділі Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації «Токмацький» (мовою оригіналу «Отдел Министерства внутренних дел Российской Федерации "Токмакский"), створеному на тимчасово окупованій території міста Токмак Токмацької міської територіальної громади Пологівського району Запорізької області, та маючи відповідні владні повноваження, виконував накази та розпорядження щодо забезпечення дотримання законів російської федерації на ввіреній ділянці роботи відповідно до посади дільничного в незаконному правоохоронному органі.

1.1. Заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей спеціального судового провадження (in absentia).

Беручи до уваги, що у кримінальному провадженні здійснювалося спеціальне досудове розслідування та спеціальне судове провадження (in absentia), судом було досліджено питання здійснення стороною обвинувачення всіх можливих передбачених законом заходів щодо дотримання права обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 111, ч. 8 ст. 135 та ч. 1 ст. 278 КПК України, 20.06.2025 на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газета «Урядовий кур`єр») опубліковано відомості про повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.

Крім того, у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження опубліковано інформацію про виклик ОСОБА_5 до органу досудового розслідування для отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України. Однак у визначений час ОСОБА_5 до органу досудового розслідування не з`явився, про поважні причини своєї неявки не повідомив.

Згідно з матеріалами кримінального провадження ОСОБА_5 перебуває у м. Токмак Запорізької області, яке з 26.02.2022 по теперішній час є тимчасово окупованою територією представниками збройних формувань держави-агресора рф, на підставі наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 376 від 28.02.2025 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією».

20.06.2025 слідчим з метою забезпечення ОСОБА_5 права на захист винесено постанову про доручення на призначення адвоката. Того ж дня Південно-Східним міжрегіональним центром з надання безоплатної правової допомоги призначено адвоката ОСОБА_4 , якому вручено примірник письмового повідомлення про підозру ОСОБА_5 , і який в подальшому брав участь у кримінальному провадженні як захисник обвинуваченого.

Ухвалою слідчого судді Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 24.07.2025 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22025080000000905 від 16.06.2025 стосовно ОСОБА_5 .

Таким чином, судом встановлено, що стороною обвинувачення було вжито усіх передбачених законом заходів щодо дотримання права обвинуваченого на захист, з урахуванням встановлених законом особливостей спеціального досудового розслідування.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого ОСОБА_5 в порядку спеціального судового провадження. Повістки про виклик обвинуваченого були опубліковані у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду.

2. Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 7 ст. 111-1 КК України – добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.

3. Позиція сторони захисту.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 заперечив вину обвинуваченого ОСОБА_5 ; зазначив, що стороною обвинувачення не доведено належними письмовими доказами факт зайняття посади ОСОБА_5 в незаконних окупаційних органах; інформація з телеграм-каналів не є офіційним джерелом інформації та належним доказом; також стороною обвинувачення не доведено ознаку добровільності зайняття посади обвинуваченим, що є обов`язковою складовою об`єктивної сторони кримінального правопорушення; не можна заперечувати можливість дії обвинуваченого ОСОБА_5 , в умовах примусу; свідкам нічого не було відомо про обставини призначення обвинуваченого на посаду; оскільки розгляд справи відбувається за відсутності обвинуваченого, допитати його немає можливості, а тому переконливих доказів, що ОСОБА_5 діяв добровільно, суду надано не було. Захисник просив виправдати обвинуваченого через відсутність в його діях складу кримінального правпорушення.

4. Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення підтверджено такими зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами:

Показаннями свідка ОСОБА_6 , який повідомив, що знає ОСОБА_5 як мешканця міста Токмак, приблизно з 2010 року. В той час свідок зі своїм батьком проживали в с. Остриківка, займалися сільськогосподарською діяльністю. Петращук працював охоронцем на сільськогосподарському підприємстві, з яким у ОСОБА_7 були ділові стосунки, в подальшому – начальником охорони на підприємстві. Пізніше, коли свідок працював дільничним офіцером в українській поліції, свідок був очевидцем того, як ОСОБА_5 , будучи таксистом і займаючись пасажирськими перевезеннями, приходив до відділку писати скарги на місцевих поліцейських, у зв`язку з неправомірним, на його думку, притягненням до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху. До того моменту ОСОБА_8 в поліції ніколи не працював. В 2023 році, приблизно в травні-червні, свідок, будучи поліцейським, перебував на ротації в зоні бойових дій, і від свого батька він дізнався, що до них додому з обшуком приїхали працівники фсб (окупаційної влади), оскільки на батька надійшла скарга за дискредитацію окупаційної влади, мовляв, батько ображав «рускій мір», відкрито відмовлявся отримувати російський паспорт, гуманітарну допомогу від окупаційної влади тощо. Під час обшуку жодних компрометуючих матеріалів не знайшли, у зв`язку з чим матеріали були «спущені» на Токмакський відділ. В подальшому (приблизно червень-серпень 2023 року) до батька приїхав обвинувачений, від якого батько і дізнався, що той є «участковим уполномоченим у м. Токмак» (точну та повну назву посади свідок не пам`ятає). ОСОБА_8 був у російській формі, зі знаками розрізнення, мав при собі посвідчення. Спочатку справу проти батька закрили, але потім з вищих інстанцій надійшла вказівка, якою скасували попереднє рішення та склали стосовно батька адміністративний протокол за дискредитацію російської влади. ОСОБА_8 як дільничний уповноважений особисто забезпечував явку батька до суду, супроводжуючи справу. Суд закрив справу у зв`язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. По ОСОБА_8 не було видно, що його примушували до служби в окупаційному органі. Попереднього досвіду роботи в правоохоронному органі у того не було (до того він працював охоронцем та таксистом), тому такі люди переважно йшли в окупаційну поліцію добровільно. Також, на переконання свідка, ОСОБА_8 міг за бажання достатньо легко лишити окуповану територію, оскільки він працював таксистом, мав власний автомобіль.

Показаннями свідка ОСОБА_9 , який повідомив, що знає обвинуваченого, оскільки свідок мешкав у с. Остриківка, де ОСОБА_8 працював. Також свідку відомо, що ОСОБА_8 пізніше працював в м. Токмак таксистом. Приблизно навесні 2023 року (квітень-травень), староста села, де мешкав свідок, представляв ОСОБА_8 мешканцям села як їхнього дільничного, до якого треба звертатися, якщо є питання щодо підтримання правопорядку в громаді. Під час представлення ОСОБА_8 був в поліцейській формі темно-синього кольору, з відзнаками поліції росії. Також свідку з оголошень було відомо, що ОСОБА_8 час від часу проводив прийом громадян в місцевому будинку культури. Свідок виїхав з окупації приблизно у жовтні 2023 року. Свідок заперечив, що ОСОБА_8 міг працювати під примусом, оскільки під час зустрічей той поводив себе зухвало, нахабно, виглядав впевненим у собі. Один раз свідок бачив обвинуваченого у м. Токмак, біля АТБ. ОСОБА_5 був з папкою, у російській поліцейській формі, зі знаками розрізнення (герби, напис «поліція росії»).

Іншими доказами, а саме:

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.06.2025, відповідно до якого свідок ОСОБА_6 впізнав за фотознімками ОСОБА_5 ;

-протоколом огляду від 19.06.2025 за участю свідка ОСОБА_6 флеш-носія № 59/14/556т від 12.04.2024, який містить відеофайл із записом з відеокамери, яка розташована у підрозділі слідчого управління незаконного правоохоронного органу – так званого відділу МВС рф «Токмацький» за адресою: Запорізька обл., м. Токмак, вул. Шевченка, б. 42. На відеозаписі за 11.10.2023 (час з 17:42:36 до 17:43:11) свідок впізнав ОСОБА_5 ;

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.06.2025, відповідно до якого свідок ОСОБА_9 впізнав за фотознімками ОСОБА_5 ;

-протоколом огляду від 19.06.2025 за участю свідка ОСОБА_9 флеш-носія № 59/14/556т від 12.04.2024, який містить відеофайл із записом з відеокамери, яка розташована у підрозділі слідчого управління незаконного правоохоронного органу – так званого відділу МВС рф «Токмацький» за адресою: Запорізька обл., м. Токмак, вул. Шевченка, б. 42. На відеозаписі за 11.10.2023 (час з 17:42:36 до 17:43:11) свідок впізнав ОСОБА_5 ;

-протоколом огляду від 28.07.2025 додатку «Telegram» з обліковим записом « ОСОБА_10 », який містить вкладення “Chats”, група « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де ІНФОРМАЦІЯ_3 о 10:24 користувачем « ОСОБА_11 » викладено оголошення з текстом оголошення, в якому ОСОБА_8 (в числі інших осіб) запрошують подати старшині відомості про розміри взуття, одягу та головного убору».

-протоколом огляду від 29.07.2025 додатку «Telegram» з обліковим записом « ОСОБА_12 », який містить вкладення “Chats”, та повідомлення, які відображають листування з користувачем « ОСОБА_13 », що містить фотографії документа «Штат отдела МВД России «Токмакский» 04.04.2023, в якому під пунктом 23 зазначено дані про посаду ОСОБА_5 – дільничний уповноважений поліції відділу дільничних уповноважених поліції та у справах неповнолітніх»; проєкти листів, адресованих громадянам ( ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ), в яких зазначено відомості про виконавця документа та номер телефона – ОСОБА_5 НОМЕР_1 ; проєкти документів – постанов про відмову у порушенні кримінальної справи, рапортів, у яких містяться відомості про особу, яка склала документ – дільничний уповноважений поліції ОСОБА_5 ; повідомлення з відеофайлом від 20.05.2023, на якому ОСОБА_5 представляється з приводу присвоєння звання «молодший лейтенант поліції»; повідомлення від 27.09.2023 о 16:46, який містить фотокопію наказу № 477 від 25.09.2023 про виплату премії у розмірі 10 тисяч рублів молодшому лейтенанту поліції ОСОБА_5 (В-185591), дільничному уповноваженому відділу дільничних уповноважених поліції та у справах неповнолітніх Відділу МВС росії «Токмацький»; повідомлення у групі «ТОК УВД Оповещения» від 24.06.2023 о 15:54, в якому учасник « ОСОБА_18 » повідомив, що він привіз посвідчення співробітникам, в числі яких числиться ОСОБА_8 ; повідомлення від 27.07.2023 о 16:15, в якому учасник « ОСОБА_19 » надіслав файл, який містить відомості про трудову та службову діяльність ОСОБА_5 («об`єктивка»).

-протоколом огляду від 29.07.2025 флеш-носія № 59/14/556т від 12.04.2024, що є додатком до протоколу про результати проведення НСРД, який містить відеофайл «17-18» із записом з відеокамери, яка розташована у підрозділі слідчого управління незаконного правоохоронного органу – так званого відділу МВС рф «Токмацький» за адресою: Запорізька обл., м. Токмак, вул. Шевченка, б. 42. На відеозаписів видно групу осіб, одягнутих в синю форму, в числі яких присутній ОСОБА_5

-інформацією про особу Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (лист від 24.06.2025), відповідно до якої встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, має паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 04.03.2000 Токмацьким РВ УМВС України в Запорізькій області.

Інші документи, надані стороною обвинувачення, зокрема процесуальні рішення, ухвалені під час вирішення питань досудового розслідування, встановлення процесуальних статусів, оголошення в розшук тощо, судом не оцінюються як докази, оскільки відомості, які в них містяться, не входять в предмет доказування на підтвердження чи спростування обставин пред`явленого обвинувачення.

На переконання суду, зібрані стороною обвинувачення докази, що були досліджені під час судового розгляду, в їхній сукупності, переконливо, поза розумним сумнівом доводять винуватість ОСОБА_5 у пред`явленому обвинуваченні щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.

Суд критично ставиться до позиції захисника щодо відсутності належних письмових доказів зайняття ОСОБА_5 посади в незаконному правоохоронному органі та недопустимості доказів, отриманих з телеграм-каналів, оскільки вказані докази отримані в порядку, передбаченому КПК України, конкретних підстав для визнання таких доказів недопустимими сторона захисту під час судового розгляду не заявляла, і вказані докази в своїй сукупності переконливо свідчать, що ОСОБА_5 дійсно зайняв посаду в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території України. Щодо заперечень сторони захисту стосовно добровільності зайняття посади ОСОБА_5 , на переконання суду, дану обставину доведено сукупністю доказів, зокрема, показаннями свідків, та дослідженими в судовому засіданні документами. Доказів, які б могли викликати обгрунтований сумнів щодо добровільності дій ОСОБА_5 , суду надано не було. В матеріалах провадження відсутні дані, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_5 вчинив відповідні дії недобровільно, перебуваючи під безпосереднім психічним впливом або фізичним примусом, або що такі дії були необхідними для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожувала йому або його рідним.

Обвинувачений ОСОБА_5 , маючи достатній життєвий та професійний досвід, маючи вищу освіту, безумовно усвідомлював факт агресії з боку рф, окупації території України та створення окупаційною владою незаконного правоохоронного органу, умисно, свідомо, добровільно, за власним волевиявленням зайняв посаду в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території України.

5. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставин, які пом`якшують покарання, судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

6. Мотиви призначення покарання.

Під час судових дебатів прокурор висловив думку щодо необхідності призначення в межах санкції, передбаченої ч. 7 ст. 111-1 КК України (12 років позбавлення волі), а також призначення додаткових покарань у виді позбавлення права обіймати будь-які посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, а також посади, пов`язані з наданням публічних послуг, виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 15 років, конфіскації майна.

Захисник просив виправдати обвинуваченого у зв`язку з відсутністю у його діях складу кримінального правопорушення.

Відповідно до положень статтей 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання, особу обвинуваченого (раніше несудимий, відомостей щодо перебування під спостереженням у лікаря-нарколога або лікаря-психіатра суду не надано).

Визначаючи покарання, суд враховує той факт, що обвинувачений ОСОБА_5 , будучи громадянином України, умисно вчинив особливо тяжкий злочин проти основ національної безпеки України, а тому суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого неможливе без реального відбування покарання. Під час призначення покарання суд не вбачає підстав для застосування положень статей 69, 75 КК України.

Суд вважає, що необхідним та достатнім покаранням для його виправлення буде покарання у виді позбавлення волі. Таке покарання, на думку суду, буде сприяти виправленню ОСОБА_5 .

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 55 КК України позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як основне або додаткове покарання за вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, передбачених статтями 111-1, 111-2 цього Кодексу, призначається на строк від десяти до п`ятнадцяти років.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 59 ЦК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Відтак, беручи до уваги обставини вчиненого правопорушення та особу обвинуваченого, визнаючи за неможливе збереження за ним права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, а також наявність підстав для застосування конфіскації майна, суд вважає за необхідне призначити додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати будь-які посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, а також посади, пов`язані з наданням публічних послуг, виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 15 років з конфіскацією всього належного йому майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 55 КК України строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю слід обчислювати з моменту відбування основного покарання.

7. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Речові докази та процесуальні витрати у справі відсутні.

Цивільний позов не заявлений.

Ухвалою слідчого судді Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 25.07.2025 (провадження № 1-кс/331/1470/2025) щодо обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який суд залишає чинним до набрання вироком законної сили.

Ухвалою слідчого судді Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 28.07.2025 (провадження № 1-кс/331/1472/2025) накладено арешт на майно ОСОБА_5 (транспортний засіб, легковий причіп), який суд залишає чинним з огляду на необхідність забезпечення виконання вироку в частині конфіскації майна.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 84-86, 91, 370-374, 376, 392-393, 615 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років, з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, а також посади, пов`язані з наданням публічних послуг, виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 15 (п`ятнадцять) років, з конфіскацією всього належного йому майна.

Строк відбування основного покарання обчислювати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з моменту фактичного затримання засудженого.

Строк відбування додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати відповідні посади обчислювати з моменту відбування основного покарання.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 залишити без змін у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Копію вироку після проголошення негайно вручити учасникам розгляду справи.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Хортицький районний суд м. Запоріжжя.

Суддя ОСОБА_20