Вирок від 28 січня 2026 р. у справі №309/4376/25 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/4376/25

Провадження № 1-кп/309/325/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження (внесеного до ЄРДР за зареєстрованим №12025071100000371 від 16.10.2025) стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Довге Іршавського району, Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, з середньою-спеціальною освітою, вдівця, раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 382 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 , –

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , попередньо знаючи, що відповідно до постанови Іршавського районного суду Закарпатської області від 06 серпня 2025 року за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів громадян, що складає 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік та маючи можливість його виконати, умисно, з метою невиконання вказаної постанови суду в частині заборони керувати транспортним засобом, яке набрало законної сили 19.08.2025, 16.10.2025 біля 12:20 год керував транспортним засобом «Volkswagen T4» державний номерний знак НОМЕР_1 по вулиці Миру села Липецька Поляна Хустського району Закарпатської області.

Таким чином, у порушення ч.1 ст. 129-1 Конституції України та ч.2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковим до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, ОСОБА_3 умисно вчинив указані дії щодо невиконання постанови Іршавського районного суду від 06.08.2025.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, тим самим вчинивши дії, передбачені частиною 1 статті 382 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину по пред`явленому йому обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 125 КК України, визнав повністю, суду пояснив, що про існування постанови від 06 серпня 2025 року, якою його позбавлено прав керування, йому було відомо. Він знав, що не вправі сідати за кермо. Однак того дня подзвонила сусідка, яка є переселенкою, сказала, що у дитини температура, а швидка не може приїхати. Дуже просила плачучи відвести їх у лікарню. Він по доброті погодився, сів у машину та поїхав. По дорозі зупинила поліція, склали протокол та викликали слідчо-оперативну групу. Вчинив неправильно, більше такого не буде, кається у вчиненому.

Прокурор просив провести розгляд справи у спрощеному порядку, призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою прокурора та обвинуваченого, судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо таких обставин, які ніким не оспорюються, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності його позиції немає.

У зв`язку з викладеним, суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 та дадуть змогу вирішити долю речових доказів.

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом суд вважає доведеними факти:

умисного невиконання ОСОБА_3 постанови суду, що набрала законної сили, тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 382 КК України;

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз`яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 №7, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують чи обтяжують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України є нетяжким злочином.

Обвинувачений посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, раніше не судимий.

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини в їх сукупності, вирішивши питання, передбачені ст. 368 КПК України та врахувавши обставини, передбачені ст. 65 КК України, у тому числі відсутність обставин, які обтяжують покарання та наявність обставин, які пом`якшують покарання, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкцій частини 1 статті 382 КК України, у виді штрафу у мінімальному розмірі.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України. Процесуальні витрати відсутні.

Зважаючи на те, що запобіжний захід стосовно обвинуваченого судом не обирався і клопотання щодо обрання такого обвинуваченому стороною кримінального провадження не заявлялось, тому суд доходить переконання про відсутність підстав для вирішення цього питання.

Керуючись статтями 368, 371, 374 КПК України, суд –

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим по пред`явленому обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 382 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 500 (п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що еквівалентно 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Речові докази: копію постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №5948636 від 16.10.2025, яку упаковано у паперовий конверт НПУ СУ; тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобами серії DT №267013, який упаковано в паперовий конверт НПУ СУ – повернути ОСОБА_3 .

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Хустський районний суд Закарпатської області.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Хустського

районного суду ОСОБА_1