Суд: Індустріальний районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Дата: 29 січня 2026 р.
Справа: №202/7806/24
Суддя: Мачуський О. М.
Справа № 202/7806/24
Провадження № 2/202/224/2026
РІШЕННЯ
Іменем України
30 січня 2026 року Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі:
головуючого - судді Мачуського О.М.
за участю секретаря судового засідання – Карасьової Г.І.,
позивача – ОСОБА_1 ,
представника позивача – адвоката Костогриза О.В.
відповідача – ОСОБА_2 ,
представників відповідача – адвоката Рижика Р.О., Татарко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування в особі Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дітей з матір`ю та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: орган опіки та піклування в особі Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради про визначення місця проживання дітей з батьком, -
ВСТАНОВИВ:
17 червня 2024 року представник ОСОБА_1 – адвокат Костогриз О.В. через підсистему «Електронний суд» подав до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування в особі Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дітей з матір`ю.
Позовна заява мотивована тим, що сторони від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..
Сторони мешкали разом та діти були під повним піклуванням позивача, оскільки відповідач працював. 11.02.2024 року відповідач незаконно виселив ОСОБА_1 з квартири та з того часу питання проживання дітей є конфліктним та невизначеним.
Позивач зазначає, що вона винаймає житло, де створені усі умови для проживання та розвитку дітей, має роботу, діти психологічно більш прив`язані саме до неї, а тому просить визначити місце проживання малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з нею.
Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 червня 2024 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі № 202/7806/24 за правилами загального позовного провадження.
10 липня 2024 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 третя особа: орган опіки та піклування в особі Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради про визначення місця проживання дітей з батьком.
Згідно зустрічного позову ОСОБА_2 зазначив, що під час шлюбу між сторонами виникали непорозуміння, зокрема у зв`язку з долученням ОСОБА_1 до релігійної секти «Алатра». Після початку повномасштабного вторгнення, ОСОБА_1 вивезла дітей до своїх батьків до російської федерації та повернулась лише у 2023 році. Після повернення, шлюбні стосунки фактично припинились, почались зради, у зв`язку з чим, він звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу. Після цього стосунки між сторонами взагалі зіпсувались та всі питання щодо дітей вирішувались сварками. Зазначає, що створив належні умови для дітей за місцем свого мешкання, повністю піклується про їх розвиток та здоров`я. ОСОБА_1 є громадянкою росії, не має постійного місця проживання, а тому недоцільно визначати місце проживання дітей з нею.
З огляду на вказане, просив визначити місце проживання малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з ним.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 липня 2024 року прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 , об`єднавши вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 та присвоївши об`єднаній справі № 202/7806/24. Розгляд об`єднаної справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 лютого 2025 року було закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначила, що вона після народження дітей та до розлучення повністю займалась їх піклуванням, оскільки чоловік постійно працював. Після розлучення в жовтні 2023 року, ОСОБА_2 повністю позбавив її матеріальної підтримки, хоча вони ще проживали спільно. В лютому 2024 року ОСОБА_2 виселив її з квартири. Вона самостійно винайняла житло, влаштувалась на роботу. Діти фактично мешкають на дві родини, перебуваючи по черзі у кожного з батьків. Разом з тим, така невизначеність призводить до постійних конфліктів та сварок, що шкодить психологічному стану дітей.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_1 перебуває у релігійній секті «Алатра» та намагається дітей також виховувати відповідно до принципів цієї секти. Після початку повномасштабної війни, вона виїхала з дітьми до росії, де зареєструвала їх як біженців. Після повернення, ОСОБА_1 почала вести аморальний спосіб життя, зустрічалась з чоловіками при дітях. У зв`язку з наведеним, після розлучення, він виписав її зі своєї квартири. Діти мешкали з ним, але потім встановився графік спілкування, коли діти почергово перебувають з кожним з батьків. Разом з тим, коли діти знаходяться з ОСОБА_1 , вона може їх залишити самих, вона не турбується про стан їх здоров`я, не робить щеплення. Вважає, що визначення місця проживання з матір`ю зашкодить розвитку дітей.
Представник органу опіки та піклування Лівобережної адміністрації ДМР Карпушіна М.Г. в судовому засіданні зазначила, що спочатку службою опіки було визначено недоцільним визначення місця проживання дітей з матір`ю, оскільки в неї було анульовано посвідку на проживання в Україні, але після відновлення такого дозволу за рішенням суду, органом опіки прийнято висновок, за яким визначено доцільним визначити місце проживання дітей саме з ОСОБА_1 .
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що вона є подругою ОСОБА_1 .. Остання повною мірою піклується про дітей, створює усі умови для їх розвитку. Між дітьми та матір`ю є стійкий психологічний зв`язок, взаєморозуміння, усі питання вирішуються без криків.
Свідок ОСОБА_6 , допитана в судовому засіданні, пояснила, що підтримує дружні відносини з ОСОБА_2 .. У нього створені всі умови для гармонійного розвитку дітей. Вона була свідком того, як влітку 2023 року ОСОБА_1 залишила вночі дітей самих, пішла по своїх справах. Свідок зазначила, що кожен з батьків роблять усе найкраще для дітей, створюють їм належні умови, діти люблять кожного.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 зазначив, що є другом сторін по справі, вони дружили сім`ями. Зазначив, що ОСОБА_1 обмежувала дітей у споживанні м`яса у зв`язку зі своїми переконаннями. Також, після початку повномасштабної війни ОСОБА_1 вивозила дітей до росії.
Свідок ОСОБА_8 , допитана в судовому засіданні, зазначила, що вона є хрещеною матір`ю дитини сторін. Зазначила, що ОСОБА_1 робить усе для своїх дітей. Незважаючи на конфлікт з чоловіком, ОСОБА_1 вирішила всі питання, влаштувалась на роботу, винайняла житло та створила усі необхідні умови для проживання дітей з нею.
Свідок ОСОБА_9 , допитаний в судовому засіданні, зазначив, що є другом ОСОБА_2 .. Батько створив всі належні умови для проживання дітей саме з ним. Мати ж перебувала у секті, залишала дітей самих. Після початку повномасштабної війни ОСОБА_1 вивозила дітей до росії, що завдавало моральних страждань ОСОБА_2 ..
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що ОСОБА_1 після народження першої дитини стала вегетаріанкою та почала так само обмежувати споживання м`яса дитині. Вона не робила щеплення дітям, забороняла робити операцію по видаленню аденоїдів. В 2022 році вивезла дітей до росії.
Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши обставини справи, представлені докази та давши їм оцінку, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 30 квітня 2011 року між сторонами було зареєстровано шлюб, про що Соборним відділом ДРАГС Дніпропетровського управляння юстиції у Дн.області було зроблено відповідний актовий запис № 195.
ІНФОРМАЦІЯ_4 у сторін народився син ОСОБА_11 , про що 03.03.2016 року Індустріальним відділом ДРАЦС Дніпро зроблено відповідний актовий запис № 167 та видане Свідоцтво про народження ІКИ НОМЕР_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_5 у сторін народився син ОСОБА_12 , про що 05.09.2019 року Індустріальним районним в м.Дніпрі відділі ДРАЦС Головного ТУЮ у Дн.області зроблено відповідний актовий запис № 303 та видане Свідоцтво про народження ІКИ НОМЕР_2 .
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2023 року по цивільній справі №202/17267/23 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано.
Вказані обставини сторонами у судовому засіданні не заперечувались.
Як встановлено судом, на сьогодні між сторонами у справі існує спір з приводу визначення місця проживання їхніх малолітніх дітей. Діти почергово мешкають у кожного з батьків. Батьки дітей не досягли між собою згоди з ким з них будуть проживати малолітні діти, обоє звернулися до суду за захистом своїх прав.
Вирішуючи даний спір суд зважає на таке.
Відповідно до статті 141 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.
Таким чином, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини (враховуючи, при цьому, сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо) та балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини й обов`язком батьків діяти в її інтересах.
Згідно зі статями 18, 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, чинної для України з 27.09.1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання та розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку дитини.
У всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (частина перша статті 3 Конвенції).
Пунктом 1 статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону та процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо та необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
У параграфі 54 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 07.12.2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага й, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
У рішенні ЄСПЛ від 11.07. 2017 року (заява № 2091/13) у справі «М. С. проти України» стверджується, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, в найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що в усіх рішеннях стосовно дітей їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.
Відповідно до ст. 19 СК України при розгляді судом спорів, зокрема, щодо місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Відповідно до Висновку Органу опіки та піклування Лівобережної адміністрації ДМР від 18.02.2025 року визнано доцільним визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком. Висновок мотивований тим, що у матері ОСОБА_1 не вирішено питання щодо поновлення дії посвідки на постійне проживання в Україні.
Висновком Органу опіки та піклування Лівобережної адміністрації ДМР від 06.08.2025 року визнано доцільним визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з матір`ю. Вказаний висновок прийнято у зв`язку з поновленням посвідки на постійне проживання ОСОБА_1 в Україні та створення нею всіх необхідних умов для гармонійного розвитку дітей.
Судом також досліджені обставини, які є суттєвими для визначення можливості батьків утримувати дітей.
Так, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є громадянкою російської федерації, має Тимчасове посвідчення громадянина України, серія НОМЕР_3 видане 04.11.2013 (код органу видачі - 1201), була зареєстрована у місті Дніпро, що підтверджується довідкою про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні будинку осіб, виданої на підставі заяви ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 від 14 грудня 2023 року.
07.12.2023 ОСОБА_1 було знято з реєстрації за вказаною адресою, що підтверджується довідкою, виданою Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 14 грудня 2023 року.
11 лютого 2024 року ОСОБА_1 було примусово виселено з квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська по справі № 202/20959/23 від 18 вересня 2024 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Вселено ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_2 . Рішення суд набрало законної сили.
Спеціалістами управління-служби у справах дітей Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради було обстежено житлово-побутові умови проживання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем проживання матері, ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_3 .
За результатами виходу 11.06.2024 за місцем проживання матері складено акт обстеження, в якому зазначено, що матір`ю, ОСОБА_1 , для проживання, розвитку та виховання дітей створені належні умови. У дітей окрема кімната, є місце для відпочинку, навчання та ігор. У ОСОБА_13 та Рє необхідні речі побуту, одяг та взуття за сезоном. Мати винаймає житло, згідно з договором оренди житлового приміщення від 01.03.2024 року.
ОСОБА_1 працює на посаді «тренер», з 12.02.2024 р. та по теперішній час, згідно з характеристикою, наданою фізичною особою - підприємцем (ФОП) ОСОБА_14 . За місцем роботи характеризується позитивно, як дисциплінований та пунктуальний працівник. До робочих обов`язків ставиться відповідально.
Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Вільний 4» складено характеристику № 3 від 05.02.2024 р. з місця проживання на ОСОБА_1 . За місцем проживання ОСОБА_1 характеризовано як зразкову громадянку, що підтримує добрі стосунки як у сім`ї, так і в спілкуванні із сусідами.
Згідно з характеристикою, виданою адміністрацією Дніпровської гімназії № 135 Дніпровської міської ради від 12.02.2024 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учнем 1-Г класу. ОСОБА_13 має достатні розумові здібності, програмовий матеріал дитина засвоює на середньому рівні. Виявляє інтерес до образотворчого мистецтва і трудового навчання.
Також, вказано, що хлопчик замкнений, неврівноважений, може конфліктувати з однокласниками. В разі виникнення конфліктної ситуації, не сприймає адекватної критики. Надано інформацію про те, що обидва із батьків займають активну позицію по відношенню до виховання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з характеристикою, виданою дитячим центром «Веселі Ельфи» ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , характеризується позитивно, надано оцінку розумовим та психо-емоційним здібностям дитини - ОСОБА_4 .
Комунальним закладом «Дніпропетровський центр Соціально- психологічної допомоги» Дніпропетровської обласної ради, від 18.10.2023 р. ОСОБА_15 надано довідку № 63, про надання соціально-психологічної допомоги в умовах денного стаціонару. Результати психологічного діагностування показали, що діти ОСОБА_13 та ОСОБА_16 мають схильність до обох батьків. Батько не налаштовує дітей проти матері, має достатній рівень батьківського потенціалу та батьківської компетенції.
Комунальним закладом «Дніпропетровський центр Соціально- психологічної допомоги» Дніпропетровської обласної ради, від 07.06.2024 р. ОСОБА_1 надано довідку № 81, про надання соціально-психологічної допомоги в умовах денного стаціонару. Результати психологічного діагностування показали, що діти ОСОБА_13 та ОСОБА_16 мають схильність до обох батьків. Разом із тим, звернуто увагу на те, що психологічний стан обох дітей - нестабільний. У ОСОБА_4 діагностовано стан дезадаптації. На даний час хлопчик перебуває у стані протесту (це захисний механізм психіки, пов`язаний із небажанням прийняти ситуацію розірвання шлюбу батьків, як кризову ситуацію).
ОСОБА_13 має однакове ставлення до обох батьків, Йому подобається жити почергово і у батька, і у матері.
Відповідно до довідки КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» від 01.07.2024 р. № 5019 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на диспансерному обліку не знаходиться і раніше за архівною документацією не значиться.
Відповідно до довідки КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» від 01.07.2024 р. № 6139 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в реєстрі осіб з наркологічними захворюваннями не знаходиться і раніше за архівною документацією не значиться.
Відповідно до довідки КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» від 12.01.2024 р. № 319 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в реєстрі осіб з наркологічними захворюваннями не знаходиться і раніше за архівною документацією не значиться.
Відповідно до довідки КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» від 12.01.2024 р. № 322 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 на диспансерному обліку не знаходиться і раніше за архівною документацією не значиться. В
Матір`ю, ОСОБА_1 , укладено декларації № 0001-5К94-ХМ00 від 01.04.2019 р., № 0001-Р5ТЗ-Р600 від 24.09.2019 р., КНП «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 9» Дніпровської міської ради на отримання дітьми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , первинної медичної допомоги, з цього часу діти взяті на облік лікарем ОСОБА_17 . Законним представником дітей є мати, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходиться на диспансерному обліку стосовно діагностованого захворювання: аденоїдні вегетації III ст., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 знаходиться на диспансерному облік стосовно діагностованого захворювання: глотковий мигдалик ІІ-ІІІ ст.
При відвідуванні сімейного лікаря в профілактичних цілях та в випадках захворювання дітей, ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходяться завжди у супроводі матері ОСОБА_1 . У випадках захворювання дітей мати завжди звертається за медичною допомогою до лікаря. Батько ОСОБА_2 супроводжував дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в присутності матері дітей ОСОБА_1 одноразово 27.12.2023 р.
Витягом з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України (ВР- 001527403), встановлено, що громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженець м. Дніпро, Україна, на території України станом на 20.09.2023 до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.
ОСОБА_2 має постійне місце мешкання за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 працевлаштований, має стабільний дохід.
Відповідно до наданих сторонами платіжних документів встановлено що мати ОСОБА_1 та батько, ОСОБА_2 приймають активну участь у матеріальному забезпеченні своїх малолітніх дітей.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.
Рівність прав батьків стосовно дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й першочергово повинні бути визначені й враховані інтереси дитини з урахуванням об`єктивних обставин спору. При визначенні місця проживання дитини судам потрібно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Отже, під час розгляду справ щодо визначення місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах (постанова Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 466/1017/20).
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки стосовно дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.
При оцінці та визначенні найкращих інтересів дитини підлягають врахуванню такі базові елементи: (а) погляди дитини; (б) індивідуальність дитини; (в) збереження сімейного оточення і підтримання відносин; (г) піклування; захист і безпека дитини; (ґ) вразливе положення; (д) право дитини на здоров`я; (е) право дитини на освіту (постанова Верховного Суду від 04 серпня 2021 року у справі № 654/4307/19). Також підлягають врахуванню: (1) спроможність кожного з батьків піклуватися про дитину особисто; (2) стосунки між дитиною і батьками в минулому; (3) бажання батьків бути опікунами; (4) збереження стабільності в оточенні дитини, йдеться про місце проживання (дім), школу, друзів; (5) бажання дитини.
Водночас розлучення має відбутися таким чином, щоб батько і матір як і раніше співпрацювали при виконанні батьківських обов`язків.
У цій справі встановлено, що батьки мають належні житлові умови, доходи, мають бажання виховувати дітей.
У постановах від 26 жовтня 2022 року у справі № 750/9620/20, від 04 жовтня 2023 року в справі № 208/4667/20, від 14 грудня 2022 року у справі № 742/2571/21, від 10 січня 2024 року у справі № 183/3958/20, від 16 лютого 2024 року у справі № 465/6496/19 Верховний Суд звертав увагу на можливість застосування судами моделі спільної фізичної опіки батьків над дитиною.
Під час вирішення питання щодо можливості встановлення спільної фізичної опіки, суди, окрім загальних обставин, мають також враховувати: бажання кожного з батьків, щоб дитина проживала разом з ним, згоду на участь у її вихованні та піклуванні; наявність у обох батьків сталих відносин з дитиною та бажання останньої спілкуватися з обома батьками; відсутність обставин, зазначених у частині другій статті 161 СК України, а також інших обставин, що можуть становити загрозу інтересам дитини; наявність у кожного з батьків часу та можливості, що дозволяє належним чином опікуватися дитиною; місце проживання кожного з батьків, що знаходиться не далеко від звичайного місця проживання дитини (сформованих місць життєвих інтересів дитини) тощо.
Судом встановлено, що як батько, так і мати дітей належним чином ставляться до виконання своїх батьківських обов`язків, позитивно характеризуються в побуті та професійній спільноті, не зловживають спиртними напоями чи наркотичними засобами, матеріально забезпечені та створили належні умови для виховання та розвитку дітей. У той же час між сторонами існує особистий конфлікт та неприязні стосунки, що унеможливило вирішення питання про фізичну опіку щодо дітей в позасудовому порядку.
Суд критично ставиться до посилань ОСОБА_2 щодо того, що ОСОБА_1 неналежним чином виконує свої обов`язки, залишає дітей самих та такі обставини вказують на недоцільність визначення місця проживання дітей саме з нею.
Так, відповідно до заяв ОСОБА_2 ВП № 2 Дніпровського РУП були проведені перевірки, згідно яких встановлено, що між колишнім подружжям виникали сварки, оскільки вони після розлучення мешкали в одній квартирі. Відповідно до Довідки від 11.01.2024 р. встановлено, що ОСОБА_1 залишила дітей на одну годину вдома, оскільки виниклі особисті обставини. При цьому вона була на зв`язку зі старшим сином. З батьками проведено профілактичну бесіду.
Відповідачем не надано доказів, які б беззаперечно вказували на погане, загрозливе ставлення з боку ОСОБА_1 по відношенню до дітей.
Посилання відповідача на неналежне ставлення до фізичного здоров`я з боку ОСОБА_1 спростовуються відповідними медичними документами, щодо взяття дітей на облік та укладення матір`ю декларацій з лікарями.
Суд вважає, що у сторін є особистий конфлікт, який вони повинні вирішити самостійно, але цей конфлікт жодним чином не впливає на ставлення кожного з них до дітей.
Як встановлено в судовому засіданні, згідно результатів психологічного діагностування характеристик дітей, пояснень свідків, сторони вдвох є гарними батьками та роблять усе можливе для того, щоб діти зростали в належних умовах. При цьому діти так само зберігають близький емоційний зв`язок з обома батьками.
При цьому судом встановлено, що діти досить тривалий час (2 роки) фактично проживають по черзі з кожним з батьків, якими створено необхідні умови для їх повноцінного, всебічного та гармонійного розвитку. Згідно наданих соціально-психологічних характеристик, діти з задоволенням мешкають по черзі у обох батьків.
Виходячи з інтересів малолітніх дітей, врахувавши існуючі сталі зв`язки дітей, їх психологічний стан, права та інтереси на гармонійний розвиток, належне виховання та зростання у передбачуваній емоційно-стабільній атмосфері суд дійшов висновку про необхідність визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 почергово з кожним з батьків, у такому порядку: два тижні з матір`ю ОСОБА_1 ; два тижні з батьком ОСОБА_2 .
Таке рішення зможе запобігти порушенню сталих, гармонійних умов життя дітей, а також запобігти стресу розлучення дітей з одним із батьків.
В той же час, батьки мають спільно приймати рішення щодо суттєвих питань виховання і розвитку дітей, узгодити порядок несення витрат на утримання дітей.
Враховуючи встановлені обставини справи, практику Європейського суду з прав людини, а також те, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від її прав та інтересів на гармонійний розвиток та належне виховання, суд вважає, що фактично існуючий порядок піклування про дітей почергово кожним з батьків, найкраще буде відповідати інтересам дітей, у зв`язку з чим суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування в особі Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дітей з матір`ю та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: орган опіки та піклування в особі Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради про визначення місця проживання дітей з батьком підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 7, 10, 12, 13, 23, 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст.19,160,161,171 СК України, Конвенцією про права дитини, суд -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування в особі Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дітей з матір`ю – задовольнити частково.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: орган опіки та піклування в особі Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради про визначення місця проживання дітей з батьком – задовольнити частково.
Визначити місце проживання малолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 почергово з кожним з батьків, у такому порядку: два тижні з матір`ю ОСОБА_1 ; два тижні з батьком ОСОБА_2 .
Двотижневий період проживання дітей з кожним з батьків починається з 10:00 години - неділі та завершується через два тижні о 10.00 годині неділі.
По завершенні двох тижнів, протягом яких діти проживали з батьком чи матір`ю, той з батьків, з ким вони проживали, зобов`язаний супроводити (привезти) дітей до місця проживання іншого з батьків та передати під фізичну опіку іншого з батьків.
Перші два тижні, починаючи з дня набрання рішенням законної сили, діти проживають з матір`ю.
У задоволенні іншої частини первісних позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
У задоволенні іншої частини зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Мачуський
Оригінал: reyestr.court.gov.ua