Постанова від 26 січня 2026 р. у справі №761/23267/23 — Київський апеляційний суд

справа № 761/23267/23

провадження № 22-ц/824/2743/2026

головуючий у суді І інстанції Мальцев Д.О.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Писаної Т.О.

суддів - Приходька К.П., Журби С.О.

за участю секретаря судового засідання - Івкової Д.Л.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Приватбанк» на заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 липня 2025 року за позовом Акціонерного товариства «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2023 року представник АТ КБ «Приватбанк» (далі по тексту - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом, згідно якого просив суд: стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту - відповідач), на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 20 вересня 2021 року у розмірі 126 089,24 грн та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20 вересня 2021 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № б/н, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у вигляді встановленого початкового кредитного ліміту на картковий рахунок у розмірі 00,00 грн, у подальшому розмір кредитного ліміту був збільшений до 100 000 грн. Однак, відповідач належним чином не виконує умови кредитного договору, заборгованість не погашає, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість за кредитним договором, що станом на 13 березня 2023 року складає - 126 089,24 грн, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 29 липня 2025 року позов Акціонерного товариства «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 20 вересня 2021 року у розмірі 103 144,54 грн (заборгованість за тілом кредиту).

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у розмірі 2 195,51 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду представник Акціонерного товариства «Приватбанк» - Попельнюх Т.І. звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні відсотків у розмірі 22 944,70 грн та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позову. В решті рішення суду першої інстанції просить залишити без змін.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що умови кредитування щодо сплати процентів передбачені безпосередньо в заяві, що особисто підписана відповідачем. Підписанням заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 20 вересня 2021 року без - будь яких застережень відповідач підтвердив, що він обізнаний та погодився з усіма умовами такого договору. Та обставина, що відповідач тривалий час вносив плату відповідно до умов зазначеної вище угоди, вказує на вільне волевиявлення позичальника в момент укладення правочину, повну обізнаність та погодження з умовами кредитування.

Вважає, що місцевий суд надав невірну оцінку доказам у справі, оскільки у заяві клієнта від 20 вересня 2021 року, яка ним підписана, розмір відсотків узгоджений і розрахунок відсотків з цієї дати здійснено саме за погодженою відсотковою ставкою. Таким чином, встановивши, що банк надав відповідачу кредит, а відповідач його не повернув, суд першої інстанції не мав жодних підстав відмовляти у стягненні % за користування кредитом, оскільки заборгованість за % нараховано після підписання заяви відповідача від 20 вересня 2021 року і у відповідності до її умов.

Відзив на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходив.

У судовому засіданні представник Акціонерного товариства «Приватбанк» - адвокат Попельнюх Т.І. просила скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні відсотків у розмірі 22 944,70 грн та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позову. В решті рішення суду першої інстанції просить залишити без змін.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про розгляд справи шляхом направлення судової повістки на поштову адресу, що підтверджується рекомендованим повідомленням.

Клопотань про відкладення розгляду справи до Київського апеляційного суду не надходило.

На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників, що не з`явились.

У частинах першій-третій статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Як вбачається із апеляційної скарги, рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 липня 2025 року оскаржується лише в частині відмови у стягненні відсотків у розмірі 22 944,70 грн, а тому рішення в іншій частині вимог, а саме в стягненні тіла кредиту апеляційним судом не переглядається.

З`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідач 19 вересня 2018 року підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, за змістом якої вбачається, що відповідно до ст.634 ЦК України, відповідач приєднується до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, які розміщено на офіційному сайті банку в мережі інтернету privatbank.ua та які разом із пам`яткою клієнта і Тарифами становлять договір банківського обслуговування. Анкета-заява містить анкетні дані, контактну інформацію та підпис відповідача ОСОБА_1 .

До позову Банк додав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, паспорт споживчого кредиту, Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна", довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки.

Відповідно до наданого банком розрахунку заборгованості, станом на 13 березня 2023 року за відповідачем рахується заборгованість в сумі 126 089 грн 24 коп., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 103 144 грн 54 коп., заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 22 944 грн 70 коп.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача відсотків у розмірі 22 944,70 грн суд першої інстанції виходив із того, що надані позивачем документи не підтверджують умови кредитування в частині визначення розміру та порядку сплати процентів, оскільки із зазначених вище документів, підписаними відповідачем є лише анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «Приватбанк», яка не містить умов кредитування щодо сплати відсотків, та паспорт споживчого кредиту.

Колегія суддів не може погодитись із таким висновком суду першої інстанції з урахуванням наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статі 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статі 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статі 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статі 1048 ЦК України).

Частиною 2 статі 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частин 1 та 2 статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статі 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ "Приватбанк").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини 1 статі 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками.

З матеріалів справи вбачається, що 20 вересня 2021 року при зміні умов кредитування у заяві ОСОБА_1 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, яка датована 20 вересня 2021 року та підписана відповідачем, були визначені нові умови кредитування (а.с.14-25).

Зокрема, в підписаній відповідачем заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 20 вересня 2021 року визначено, що максимальний ліміт кредитування - 200 000 грн для карт Універсальна, 200 000 грн для карт Універсальна Голд, тип та розмір процентної ставки - 42,0 % річних для карт Універсальна, 40,80 % для карт Універсальна Голд, розмір процентної ставки, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту - 84,0 % річних для карт Універсальна, 81,6 % річних для карт Універсальна Голд.

З виписки по рахунку ОСОБА_1 за період з 20 вересня 2021 року по 18 березня 2023 року вбачається, що відсотки за користування кредитом нараховано за ставкою 3,4% на місяць, що складає 40,80% річних відповідно. Також з виписки по рахунку вбачається, що нарахування та списання Банком відсотків відбувалося у період після 20 вересня 2021 року, тобто після підписання відповідачем заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.

З наведеного слідує, що відповідач погодився у письмовому вигляді з умовами кредитування, в тому числі щодо розміру відсотків за користування кредитними коштами. Укладення між сторонами договору шляхом підписання відповідачем анкети-заяви, відповідає вимогам статей 633, 634 ЦК України щодо порядку укладення договору приєднання.

Разом з тим, судом першої інстанції не враховано, що визначений позивачем розмір заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 22 944,70 грн нараховувався після підписання відповідачем заяви від 20 вересня 2021 року, відповідає умовам кредитування, обумовленим сторонами у письмовому вигляді, а тому вимоги про стягнення заборгованості за відсотками є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, а тому вказане судове рішення в оскаржуваній частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову в цій частині.

Згідно з положеннями частин 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Із тексту оскаржуваного рішення вбачається, що сплачений позивачем судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції у розмірі 2 684 грн відповідно до платіжного доручення, було стягнуто за рахунок відповідача відповідно до задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 2 195,51 грн (81,80%).

Таким чином, оскільки за результатами апеляційного перегляду позовні вимоги АТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 задоволено повністю, тому з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції у розмірі 2 684 грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 4 026 грн, що в загальному розмірі становить 6 710 грн.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" задовольнити.

Заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 липня 2025 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" заборгованості по відсоткам скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Стягнути із ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (ЄДРПОУ 14360570) 22 944 (двадцять дві тисячі дев`ятсот сорок чотири) грн 70 коп. - заборгованості за відсотками.

Заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 липня 2025 року в частині відшкодування судового збору змінити, стягнувши із ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (ЄДРПОУ 14360570) 6 710 (шість тисяч сімсот десять) грн судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 28 січня 2026 року.

Головуючий Т.О. Писана

Судді К.П. Приходько

С.О. Журба