Постанова від 26 січня 2026 р. у справі №757/16636/25-п — Київський апеляційний суд

справа №757/16636/25-п головуючий у суді І інстанції Константінова К.Е.

провадження №33/824/656/2026 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді Березовенко Р.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвокатки Левченко Світлани Миколаївни на постанову судді Печерського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2025 року, якою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Печерського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.

Не погоджуючись з даним судовим рішенням, захисниця ОСОБА_1 - адвокатка Левченко Світлана Миколаївна, 29 жовтня 2025 року подала апеляційну скаргу, у якій просила скасувати постанову судді Печерського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2025 року та закрити провадження у справі.

Зазначає, що суд першої інстанції не з`ясував чи мало місце вчинення адміністративного правопорушення та не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, що призвело до ґрунтування висновків на припущеннях.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 КУпАП, також не встановлено обставин, за якими зупинка транспортного засобу під його керуванням відповідала б вимогам ст. 35 Закону України «Про національну поліцію».

Поліцейські фактично зупинили водія без правових підстав, після чого почали проводити поверхневу перевірку, огляд та ін. Вважає, що за таких дій поліції, докази, зібрані у справі є недопустимими.

З відеозапису до протоколу неможливо встановити як поліцейські проводили перевірку на ознаки наркотичного сп`яніння, яким чином дійшли висновку, що поведінка не відповідає дійсності та очі не реагують на світло.

У протоколі також не зазначено технічного засобу, на який здійснено фіксацію.

Також, в порушення вимог ст. 268 КУпАП Трофименку не були роз`яснені його права, у т.ч. на правову допомогу.

На відеозаписі також зафіксовано, що ОСОБА_1 повідомляв, що поспішає додому до вагітної доньки та онучки, яка підвернула ногу, та не проти пройти обстеження, однак після того як відвезе онуку в травмпункт. Вважає, що ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності та просила врахувати, що висновком КНП КМНКЛ «СОЦІОТЕРАПІЯ» №002569 від 05 червня 2025 року підтверджено відсутність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокатка Левченко Світлана Миколаївна доводи апеляційної скарги в частині відсутності у діях особи, яка притягається до відповідальності складу адміністративного правопорушення підтримали та просили її задовольнити і закрити провадження у справі саме на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Проте, доводи апеляційної скарги про те, що закрити провадження у справі належить за п. 4 ст. 247 КУпАП з підстав вчинення діяння у стані крайньої необхідності, не підтримали.

Київська міська прокуратура про апеляційний розгляд справи повідомлена 23 вересня 2025 року, про що свідчить Звіт про направлення вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду, однак позицію щодо справи не висловила. У листі від 30 грудня 2025 року представник Київської міської прокуратури зазначив, що участь прокурора у розгляді судом справ за ст. ст. 124, 130 КУпАП законом не передбачена та буде виходити за межі повноважень, наданих законодавцем органам прокуратури.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши апеляційні доводи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, зважаючи на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 23 березня 2025 року о 08 год. 46 хв. в м. Києві по вул. Хрещатик, 29 керував автомобілем Пежо, д.н.з. НОМЕР_2 , всупереч вимогам п. 2.5 Правил дорожнього руху, з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці очей, що не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я КМНКЛ «Соціотерапія» у встановленому законом порядку у лікар-нарколога відмовився, що зафіксовано на бодікамері №473831 та 472026 працівників поліції, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами у справі, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №279239 від 23 березня 2025 року, з якого слідує, що того ж дня, ОСОБА_1 в м. Києві по вул. Хрещатик, 29 керував автомобілем Пежо, д.н.з. НОМЕР_2 , всупереч вимогам п. 2.5 Правил дорожнього руху, з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці очей, що не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я КМНКЛ «Соціотерапія» у встановленому законом порядку у лікар-нарколога відмовився;

- відеозаписом з нагрудного реєстратора поліцейського, з місця події, №279239 від 23 березня 2025 року встановлено наступне: 08:48:17 - працівник поліції рухається за транспортним засобом, якому подають звуковий сигнал про зупинку; 08:48:50 - працівник поліції підходить до автомобіля, за кермом перебуває ОСОБА_1 . Працівник поліції пропонує надати посвідчення водія та документи на транспортний засіб; 08:50:00 - працівник поліції зазначає, що на транспортному засобі механічні пошкодження і пропонують ОСОБА_1 надати страховий поліс; 08:52:07 - працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти візуальний огляд, а саме доторкнутись до носа, заплющити очі - відкрити; 08:52:37 - ОСОБА_1 : «Це ж треба у машині дивитись»; 08:53:06 - працівник поліції світить в очі в автомобілі ОСОБА_1 ; 08:53:31 - працівник поліції зазначає, що вбачає ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці очей, що не реагують на світло; 08:53:59 - працівник поліції пропонує пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у лікаря-нарколога; 08:54:09 - на запитання працівника поліції - ОСОБА_1 зазначає, що: «Зараз не можу, бо мені треба онуку везти у травмпункт»; 08:54:11 - працівник поліції зазначає, що за відмову - відповідальність до ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 каже, що розуміє; 08:54:26 - працівник поліції зачитує ОСОБА_1 протоколу всі процесуальні права; 08:55:10 - працівник поліції зазначає, що йде складати адміністративний протокол і зазначає, що його думку щодо перебувати в стані наркотичного сп`яніння може спростувати тільки лікар-нарколог; 09:12:06 - ОСОБА_1 підписує протокол. Працівник поліції зазначає, про необхідність знати тверезого водія;

- нереалізованим направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КМНКЛ «Соціотерапія» від 23 березня 2025 року.

Суд першої інстанції вважав, що відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння не була вимушеною чи спровокованою з боку працівників поліції. Оскільки, водієві було роз`яснено його обов`язок пройти огляд на стан сп`яніння на вимогу інспектора патрульної поліції та наслідки відмови від проходження огляду, однак водій добровільно відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, що утворює склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 достовірно знаючи про обставини які викладені працівниками у протоколі відносно нього, протягом 2-х год. не пройшов самостійно огляд у лікаря-нарколога в належному медичному закладі КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» і довідку суду не представив, доказів об`єктивних причин, які б унеможливили пройти ним огляд суду також не надано.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суд, діючи у відповідності до вимог ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, а його висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 в порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є законним і обґрунтованим.

Так, частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, відповідальність особи, яка керує транспортним засобом виникає і в разі її відмови від проходження, відповідно до встановленого законом порядку, огляду на стан сп`яніння.

Таким чином, обов`язковими елементами об`єктивної сторони такого складу правопорушення як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є: факт керування транспортним засобом та факт відмови особи, яка керує таким засобом від проходження огляду на стан сп`яніння.

Слід зауважити, що під відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.

Процедура та порядок огляду на стан сп`яніння регламентуються ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року №1452/735.

Відповідно до частин першої, другої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до абзацу другого частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Положеннями абзацу п`ятого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII встановлено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Так, відповідно до пункту 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

З відеозапису з нагрудних камер працівників поліції (ІД реєстратора 473831, 472026) встановлено, що 23 березня 2025 року близько 08:48 год. у м. Києві на вул. Хрещатик працівники поліції подали автомобілю Пежо, д.н.з. НОМЕР_2 звуковий сигнал про зупинку, виявивши ознаки пошкоджень, ймовірно, ДТП на автомобілі. Після зупинки транспортного засобу, поліцейські запитали у водія документи, у т.ч. страховий поліс. О 08:52 год. працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти візуальний огляд, а саме: доторкнутись до носа, заплющити/ відкрити очі, в результати чого виявили, що зіниці ОСОБА_1 не реагують на світло. О 08:53 год. працівник поліції повідомив ОСОБА_1 виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, та запропонував пройти огляд на стан сп`яніння у лікаря-нарколога у медичному закладі. О 08:54:08 год ОСОБА_1 надав чітку відмову, вказавши, що зараз не може, має везти онуку в травмпункт. Після цього працівник поліції повідомив йому наслідки такої відмови та роз`яснив права, у т.ч. на правничу допомогу. ОСОБА_1 повідомив, що про наслідки відмови обізнаний, під час роз`яснення прав клопотань про надання правничої допомоги не заявив. Працівник поліції повідомив, що посвідчення водія у ОСОБА_1 вже вилучено, та зазначив про необхідність знайти водія.

Апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.

Як встановлено відеозаписом, працівники поліції виявили на задній частині автомобіля Пежо, д.н.з. НОМЕР_2 ознаки пошкоджень, що і стало причиною зупинки, а не вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення чи порушення ПДР за п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», тому надання постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності не є обов`язковим. А в ході розмови з поліцейським, ОСОБА_1 підтвердив, що автомобіль нещодавно був у ДТП.

Апеляційний суд звертає увагу, що фабула частини першої статті 130 КУпАП не передбачає виключень та поважних причин для відмови від огляду. За даної правої конструкції та складу інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення не має правового значення чи вживав останній наркотичні засоби, адже склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП утворила саме відмова від проходження огляду у встановленому законом порядку.

При цьому, як зазначалося вище, для кваліфікації дій особи за ч. 1 ст. 130 КупАП як відмова від проходження огляду на стан сп`яніння не мають правового значення мотиви такої відмови.

За таких обставин, оскільки відеозапис є одним із об`єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, так як на ньому зафіксована подія правопорушення, та відомості про нього містяться у п. 10 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №279239 від 23 березня 2025 року (473831, 472026), апеляційний суд оцінює його в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в оскаржуваній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи захисника про неналежність та недопустимість наявних у матеріалах справи відеозаписів є необґрунтованими, долучені до протоколу відеозаписи суд вважає належними та допустимими доказами у справі. Відеозапис обставин події містить достовірні дані про дії ОСОБА_1 та поліцейських на момент зупинки транспортного засобу та складання протоколу про адміністративне правопорушення, має істотне значення для правильного вирішення даної справи та є допустимим доказом згідно положень ст. 251 КУпАП.

Досліджений апеляційним судом відеозапис інформативний, позбавлений упередженості та суб`єктивного ставлення, є послідовним, містить у хронологічній послідовності необхідні відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. З переглянутих судом відеозаписів прослідковується чітка послідовність подій, які відбувались 23 березня 2025 року під час складення відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, які беззаперечно підтверджують відомості, викладені в протоколі та вину правопорушника.

Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність вищевказаних відеозаписів стороною захисту не надано і не встановлено таких обставин і під час перегляду справи.

Додатково апеляційний суд зазначає, розділ ІІІ «Інструкції №1452/735 встановлює наступні правила огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я і оформлення його результатів.

Огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.

Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи.

Лікар (фельдшер) повинен ознайомитися з документами особи, яку оглядає (паспорт, особисте посвідчення, посвідчення водія тощо) (за наявності).

Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.

Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

Використання в закладах охорони здоров`я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів.

За збереження та транспортування ємностей з біологічним середовищем до іншого закладу охорони здоров`я, цілісність пломбування відповідає заклад охорони здоров`я, у якому проводився відбір біологічного середовища.

Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.

Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.

За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.

Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.

Усі записи в акті медичного огляду та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повинні бути розбірливими, не допускається формулювання «Норма».

Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров`я.

Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я.

Кожний випадок огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я реєструється в журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

З огляду на викладені положення, медичний огляд в закладі охорони здоров`я може проводитись лише у присутності поліцейського, а тому огляд, проведений за відсутності співробітника патрульної поліції не може мати доказового значення у даній справі.

Крім того, наданий ОСОБА_1 висновок КНП КМНКЛ «СОЦІОТЕРАПІЯ» №002569 від 05 червня 2025 року про відсутність у нього ознак наркотичного сп`яніння, складений більш ніж через 2 місяці після інкримінованих йому подій, а тому не може буди доказом того, що 23 березня 2025 року на час зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 не перебував у стані сп`яніння.

З приводу посилань апелянта на не роз`яснення ОСОБА_1 його прав працівниками поліції, апеляційний суд зазначає, що згідно з п. 1.3. Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Вказаний нормативний акт встановлює презумпцію знання водієм транспортного засобу його положень та однозначного обов`язку їх виконання.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом ст. 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Також суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду рішення у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, зазначено, що особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Отже, керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння не може вважатись малозначним правопорушенням, оскільки зазначені дії наражають оточуючих на небезпеку.

Окрім того, з дослідженого відеозапису вбачається, що працівники поліції неодноразово та чітко пояснили, що вбачають у водія ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд у медичному закладі, ОСОБА_1 вказав, що наслідки відмови під проходження огляду йому відомі.

Крім того, п.п. 13 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №279239 від 23 березня 2025 року ОСОБА_1 своїм підписом ствердив, що йому роз`яснені права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Поведінка ОСОБА_1 вказує, що він не вимагав роз`яснення йому певних прав або особливостей процедури та не заявляв клопотання про надання йому правової допомоги чи необхідність отримання юридичних послуг під час роз`яснення поліцейським таких прав.

Таким чином, у даній справі мала місце належна правова процедура та законний алгоритм проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, а посилання водія на порушення такого порядку є безпідставними.

Також змістом протоколу про адміністративне правопорушення спростовуються доводи апелянта щодо не зазначення у протоколі ідентифікуючих ознак технічних засобів, якими проводилася відеофіксація правопорушення, оскільки відповідно у п.п. 10,11 протоколу міститься вказана інформація.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що переглядом справи не встановлено порушень працівниками поліції Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, і могли стати підставою не виконувати водієм законних вимог поліції про проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Всі матеріали справи зібрані працівниками патрульної поліції, які діяли в межах своїх повноважень та протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 повністю відповідають вимогам ст. 256 КУпАП.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Враховуючи викладене, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, висновки суду доводами апеляційної скарги не спростовані.

Оскільки судове рішення, яке оскаржується, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, суд апеляційної інстанції залишає його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Постанову судді Печерського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №279239 від 23 березня 2025 року) та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвокатки Левченко Світлани Миколаївни на постанову судді Печерського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2025 року - залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 29 січня 2026 року.

Суддя: Р.В. Березовенко