Постанова від 19 січня 2026 р. у справі №362/7437/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №362/7437/25 Головуючий у І інстанції - Рубан Т.П.

апеляційне провадження №33/824/662/2026 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2026 року суддя Київського апеляційного суду Приходько К.П., за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності Крикунова Олександра Володимировича, переглянув справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою Крикунова Олександра Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 жовтня 2025 року, якою

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина

України, проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, та на якого накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 5 (п`ять) діб,-

установив:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №681387 від 20 вересня 2025 року, в цей же день 20 вересня 2025 року о 09 год 50 хв, ОСОБА_1 в с. Крушинка, Фастівського району, по вул. Щаслива, 1, керував транспортним засобом ГАЗ4301, д.н.з. НОМЕР_1 без заднього лівого брудозахисного бризковика передбаченого конструкцією транспортного засобу повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 31.4.7е Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 121 КУпАП.

Постановою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 визнано виним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 5 (п`ять) діб.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605, 60 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою, Крикунов О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати та провадження у справі закрити. Просив змінити оскаржувану постанову та призначити показання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, без позбавлення права керування транспортними засобами.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що ПДР визначають, що за відсутності не одного, а кількох бризковиків заборонено експлуатацію ТЗ.

На момент початку руху, всі бризковики були присутні, проте вочевидь, у зв`язку з поганим дорожнім покриттям, та наявністю ям, один бризковик загубився в ході руху.

Зазначає, що автомобіль починав експлуатуватись за наявності всіх бризковиків. Таким чином, в діях водія не було умислу на скоєння правопорушення.

Зазначив також, що технічний недолік - відсутність бризковика на ТЗ вже ліквідовано.

Вважає, що адміністративний арешт є найбільш суворим видом адміністративного стягнення.

Просив також врахувати, що позбавлення права керувати транспортним засобом на максимальний строк - 6 місяців, буде суттєво перешкоджати йому працювати, оскільки він втратить мобільність, іноді критично необхідну для вчасного приїзду на роботу.

Одночасно просив врахувати, що через ракетні обстріли рф території України і зокрема м. Києва, можливі перебої в роботі громадського транспорту, а тому просив не застосовувати позбавлення водійських прав відносно нього.

Апелянт просить також поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 жовтня 2025 року, посилаючись на те, що з 23 жовтня 2025 року по 16 листопада 2025 року знаходився на амбулаторному лікуванні в приватному медичному центрі з діагнозом: Двобічна позагоспітальна пневмонія, лівобічний плеврит, ДН І ст., а тому раніше укласти договір з адвокатом та подати апеляційну скаргу можливості не було.

Перевіривши причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду, передбаченого ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає можливим поновити Крикунову О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 пропущений строк, оскільки пропущений він був з поважних причин.

В судовому засіданні Крикунов О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши постанову суду в межах поданої апеляції, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду скарги буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону та прийняв законне та обґрунтоване рішення.

Статтею 121 КУпАП встановлена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, -

згідно ч.4 ст.121 КУпАП, повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п`ятидесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців або адміністративний арешт на строк від п`яти до десяти діб.

Відповідно до визначених Правилами дорожнього руху України термінів, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Як встановлено у п.2.3а Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.

Розглядаючи вимоги апеляційної скарги по суті, суд апеляційної інстанції вважає викладений у постанові суду першої інстанції висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, таким, що відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №681387 від 20 вересня 2025 року, який підписаний ОСОБА_1 без жодних зауважень;

- даними Адмінпрактики, з якої вбачається, що згідно постанови №ББА/707681, 02 квітня 2025 року ОСОБА_1 , порушив вимоги п. 31.4.7.е ПДР чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП та цього ж дня сплатив штраф у розмірі 340 грн;

- відеозаписом з камери поліцейського з місця події;

Аналіз досліджених під час судового розгляду судом першої інстанції та перевірених апеляційним судом доказів в своїй сукупності, поза розумним сумнівом дає підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 встановленої постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 жовтня 2025 року та порушення ним вимог п. 31.4.7. е ПДР України, та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 121 КУпАП.

Відповідно до п. 31.4.7.е ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: інші елементи конструкції: відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, брудозахисні фартухи та бризковики.

Таким чином, у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП, а саме: повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті (керування водієм транспортним засобом, що має інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється).

Таким чином, встановлені обставини в їх сукупності об`єктивно і в повній мірі підтверджують факт повторного протягом року вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП.

Отже, об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів наданих по справі не вбачається.

Отже, в апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду.

Позиція апелянта, яку він висловив в апеляційній скарзі щодо невизнання своєї вини розцінюється апеляційним судом як спосіб самозахисту та уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 4 ст. 121 КУпАП, повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п`ятидесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців або адміністративний арешт на строк від п`яти до десяти діб.

Тобто, накладення штрафу без позбавлення права керування транспортним засобом, як про це просить апелянт, не передбачено діючими нормами КУпАП.

Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП.

Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 жовтня 2025 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-

постановив:

Клопотання Крикунова Олександра Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.

Поновити Крикунову Олександру Володимировичу, який діє в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 жовтня 2025 року.

Апеляційну скаргу Крикунову Олександру Володимировичу, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 жовтня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Київського апеляційного суду К.П. Приходько