Постанова від 28 січня 2026 р. у справі №380/11772/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2026 рокуСправа № 380/11772/24 пров. № А/857/29925/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача – Качмара В.Я.,

суддів – Гудима Л.Я., Онишкевича Т.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року (суддя Москаль Р.М., м.Львів), -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (далі ІДАБК), в якому просила:

- визнати протиправною відмову ІДАБК в задоволенні заяви про необхідність комісійного розгляду вказаних порушень в сфері містобудівної діяльності, оформлену листом від 02.05.2024 № 0006-вих.-62761 (далі Заява);

- зобов`язати ІДАБК розглянути на комісії щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності по суті Заяву ОСОБА_1 про необхідність комісійного розгляду порушень в сфері містобудівної діяльності та прийняти рішення, що оформлюється відповідним висновком, відповідно до пункту 7-1 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі Порядок № 553), з питань розроблення проектно-технічної документації, проведення експертизи проекту та внесення відповідних документів в реєстр будівельної діяльності по об`єкту містобудування «Реконструкція з надбудовою та прибудовою багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 », залучивши для участі в ній адвоката ОСОБА_2 .

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову ІДАБК, оформлену листом від 02.05.2024 № 0006-вих.-62761, розглянути Заяву ОСОБА_1 за процедурою, передбаченою пунктом 7-1 Порядку № 553. Зобов`язано ІДАБК розглянути Заяву ОСОБА_1 за процедурою, передбаченою пунктом 7-1 Порядку № 553, та прийняти обґрунтоване рішення у формі висновку. Встановлено, що комісія ІДАБК повинна допустити адвоката Вошика В.Б. як представника ОСОБА_1 на підставі ордера від 29.04.2024 ВС №1268202 до участі в розгляді Заяви за процедурою, передбаченою пунктом 7-1 Порядку № 553. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, в частині задоволених позовних вимог, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В доводах апеляційної скарги вказує на відсутність правових підстав для розгляду звернення комісією за клопотанням заявника. Оскільки в Заяві не зазначені чіткі порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, позивачу в межах термінів та з врахуванням всіх вимог Закону України «Про звернення громадян» (далі Закон № 393/96-ВР) була надана обґрунтована письмова відповідь. Зазначає, що у зверненні ОСОБА_1 була відсутня інформація про здійснення будівельних робіт на об`єкті чи на певному пусковому комплексі станом на момент звернення, натомість містяться запевнення про те, що розроблення проектної документації та проходження її експертизи не на підставі завдання на проектування підписаного саме позивачем 03.04.2018 порушує її права. Але законодавством дозволено вносити зміни до затверджених проектів будівництва у встановленому порядку, відтак такі доводи не є фактом порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства та, відповідно, не можуть бути підставою для розгляду на комісії.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає судове рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на судове рішення, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачці у розгляді Заяви за процедурою, визначеною пунктом 7-1 Порядку № 553.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В іншій частині - щодо відмови у задоволенні позову, рішення суду першої інстанції фактично не оскаржується, тому суд апеляційної інстанції не має права робити правові висновки щодо цієї частини судового рішення.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що 29.04.2024 ОСОБА_1 звернулася до ІДАБК із Заявою про необхідність комісійного розгляду вказаних нею порушень у сфері містобудівної діяльності, в якій навела такі порушення, які просила повинні бути розглянуті на комісії ІДАБК як скарга:

1. проектант ОСОБА_3 перебрала на себе функції замовника будівництва, одноособово затверджуючи завдання на проектування та вносячи його в реєстр будівельної діяльності;

2. В процесі внесення шість разів в реєстр будівельної діяльності даних проекту відбулась зміна: - стадійності проектування; - інформації про затвердження проектної документації; - площі забудови; - будівельного об`єму; - житлова площа приміщень; - не вказувалась кількість квартир. Запис появився лише після експертизи; - відсутні дані по існуючому житловому будинку, який перебуває в стадії реконструкції. Жодного посилання на проведення коригування проекту реєстр будівельної діяльності не містить.

3. Техніко-економічні дані експертизи ТзОВ «РЕМБУДКОНСАЛТІНГ» не відповідають внесеним на цей момент в реєстр будівельної діяльності проектним рішення.

4. На момент експертизи (28.06.2022) були відсутні вимоги стосовно черговості за пусковими комплексами, оскільки не можливо розбити на черги будівництво лише одного будинку.

5. Видається, що проект розроблявся на підставі експертного висновку.

6. В експертному висновку не враховано підвальне приміщення існуючого будинку та загублено майже п`ятсот квадратних метрів квартир.

7. ОСОБА_4 , вносячи в реєстр будівельної діяльності в розділ «Енергетичний сертифікат» загубив майже п`яту частину об`єму будівлі, а саме 2369 м3.

Враховуючи стан здоров`я заявниці, для участі в засіданні комісії по розгляду її Заяви просить запросити адвоката Вошика В.Б.

У відповідь ІДАБК скерувала лист від 02.05.2024, у якому повідомила, що у Заяві відсутня інформація про здійснення будівельних робіт на об`єкті чи на певному пусковому комплексі станом на сьогодні, а законодавство дозволяє вносити зміни до затверджених проектів будівництва у встановленому порядку, відтак доводи заявниці не є фактом порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства та, відповідно, не можуть бути підставою для розгляду на комісії. Також відповідач повідомив, що заявницею не зазначено чітких порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а лише наведено доводи та перелік дій, вчинених суб`єктами містобудування в порядку, визначеному законодавством, для коригування проектної документації. Тому такі дії не можуть розцінюватись як порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинені суб`єктом містобудування;

Додатково зазначив, що в реєстрі будівельної діяльності наявна інформація про видачу 31.03.2023 сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів №ЛВ122230327619 на 1 пусковий комплекс об`єкта будівництва «Реконструкція з надбудовою та прибудовою багатоквартирного житлового будинку на вул.П.Карманського, 6»;

Щодо прохання про залучення для участі в комісії адвоката Вошика В.Б., який здійснює надання заявниці правничої допомоги на підставі ордеру від 29.04.2023 № 1268202, виданого на підставі договору на надання правничої допомоги, повідомив про відсутність відомостей про зобов`язання виконавця договору представляти інтереси замовника в органах місцевого самоврядування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (Закон № 3038-VI).

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону №3038-VI до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад. Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 7 Закону №3038-VI встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом: 1) планування територій на державному, регіональному та місцевому рівнях; 2) моніторингу стану розроблення та реалізації містобудівної документації на всіх рівнях; 3) визначення державних інтересів для їх врахування під час розроблення містобудівної документації; 4) проведення ліцензування і професійної атестації; 5) розроблення і затвердження будівельних норм, кошторисних норм, нормативів і правил, запровадження одночасної дії застосування будівельних норм, розроблених на основі національних технологічних традицій, та будівельних норм, приведених у відповідність до вимог Європейського Союзу; 6) контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (вихідні дані), проектної документації; 7) надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (крім анулювання (скасування) документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів): виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад (крім міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, та міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч) - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), розташованих у межах відповідних населених пунктів; виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч, структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, розташованих у межах відповідних населених пунктів; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, розташованих за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), розташованих у межах сіл, селищ та міст (крім міст, які є адміністративними центрами областей, міст з чисельністю населення понад 50 тисяч, міст Києва та Севастополя), а також щодо всіх об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (СС3), розташованих у межах населених пунктів; 8) здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті.

Відповідно до пункту 1.1 «Положення про Інспекцію державного архітектурно будівельного контролю», затвердженого рішенням виконкому від 10.09.2021 р. № 774 (далі Положення № 774) Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю є виконавчим органом Львівської міської ради, який діє на правах самостійного управління, який створений на підставі ухвали міської ради від 04.02.2021 № 32 «Про затвердження структури виконавчих органів Львівської міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів», утвореним відповідно до Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення законодавства», «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно з пунктом 2.1 Положення № 774, основним завданням Інспекції є здійснення відповідно до законодавства України державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності.

Пунктами 4.1.17 та 4.1.18 Положення № 774 передбачено, що до компетенції Інспекції належать такі повноваження, зокрема: - контроль за дотриманням законодавства України у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації; - надання (отримання, реєстрації), повернення (відмови у видачі) чи анулювання (скасування реєстрації) документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівельних об`єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, розташованих у межах Львівської міської територіальної громади.

Згідно з частиною першою статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для раніше проведеної позапланової перевірки об`єкта будівництва чи суб`єктів містобудування, забороняється. Проведення позапланових перевірок з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових перевірок, передбачених абзацом десятим цієї частини. Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності. У разі систематичного (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю, невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, встановлених під час перевірки, а саме: порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, проектної документації на будівництво об`єкта, будівельних норм і правил, а також в інших випадках, визначених цим Законом, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю звертається до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт. Неподання органом державного архітектурно-будівельного контролю позову до суду про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт протягом двох місяців з дня закінчення строку для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, визначеного у приписі про зупинення підготовчих або будівельних робіт, або постановлення судом ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, про залишення позову (заяви) без розгляду, є підставою для відновлення виконання підготовчих та/або будівельних робіт (крім випадків, якщо підготовчі та/або будівельні роботи зупинені через ненабуття права на їх виконання). Орган державного архітектурно-будівельного контролю використовує відомості з електронної системи з метою здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 було затверджено Порядок № 553.

Згідно з пунктом 2 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

За змістом пункту 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до пункту 7-1 Порядку № 553 з метою розгляду отриманих звернень фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (звернення) при органі державного архітектурно-будівельного контролю утворюється комісія щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності (комісія).

Комісія здійснює колегіальний розгляд звернень фізичних чи юридичних осіб.

Керівник органу державного архітектурно-будівельного контролю затверджує склад комісії та визначає її чисельність.

До складу комісії входять посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Комісія розглядає звернення протягом десяти робочих днів з дати їх надходження.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю не пізніше ніж за чотири дні до дня розгляду заяви повідомляє заявнику та замовнику про час і місце засідання Комісії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті зазначеного органу та додатково телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у зверненні) або з використанням електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у зверненні, доданих до нього документах).

Розгляд звернень здійснюється за участю заявника та замовника або їх представників.

Заявник, замовник та/або їх представники мають право надавати пояснення та подавати додаткові матеріали з питань, зазначених у зверненні, з обов`язковим відображенням відповідної інформації у протоколі.

У разі неявки замовника або його представника після належного їх повідомлення у спосіб, визначений абзацом шостим цього пункту, заява розглядається без його участі. У разі неявки заявника розгляд заяви переноситься на іншу дату, про що замовник і заявник повідомляються у спосіб, визначений абзацом шостим цього пункту.

У разі повторної неявки заява залишається без розгляду.

За результатами розгляду звернення комісія шляхом голосування приймає рішення, що оформлюється відповідним висновком.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше половини персонального складу комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови комісії є вирішальним.

Висновок комісії повинен обов`язково містити: дату та місце проведення засідання комісії; склад комісії, що здійснювала розгляд звернення, та результати голосування (“за”, “проти” чи “утримався”); реквізити та суть звернення; рекомендацію органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо обґрунтованості або необґрунтованості позапланової перевірки, а також необхідності її проведення на підставі звернення.

З урахуванням рекомендацій, наведених у висновку комісії, видається наказ за підписом керівника або уповноваженого заступника керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю про проведення позапланової перевірки.

Отже, зміст вказаних норм, дає підстави дійти висновку, що однією з підстав для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Для розгляду таких звернень, органом державного архітектурно-будівельного контролю утворюється колегіальний орган комісія щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності.

Після розгляду звернення за участю заявника та замовника або їх представників, комісія приймає рішення, яке має містити рекомендацію органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо обґрунтованості або необґрунтованості позапланової перевірки, а також необхідності її проведення на підставі звернення. Такі рекомендації мають враховуватись органом державного архітектурно-будівельного контролю при вирішенні питання щодо прийняття наказу про проведення позапланової перевірки.

Так, з матеріалів справи встановлено, що 29.04.2024 позивач звернулася до ІДАБК із Заявою, яка за своїм змістом фактично є скаргою на дії суб`єктів містобудування, пов`язані з реконструкцією будинку, в якому розташована належна їй квартира № 3. У Заяві викладено обставини, що, на переконання заявника, свідчать про порушення суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, та висловлено прохання про розгляд цієї скарги комісією, утвореною ІДАБК відповідно до пункту 7-1 Порядку № 553. У вказаній заві висловлено прохання здійснювати розгляд звернення за участі представника заявника, до Заяви долучено належно оформлений ордер від 29.04.2024 серії ВС №1268202 на представництво інтересів ОСОБА_1 в ІДАБК адвокатом.

Разом з тим, всупереч наведеним вище нормам законодавства, звернення позивача не було предметом розгляду на відповідній комісії та щодо цього звернення не отримувався висновок з рекомендацією проведення позапланової перевірки. Натомість, керівник відповідача розглянув цю скаргу в порядку, визначеному Законом № 393/96-ВР, що, у свою чергу позбавило заявника процесуальних гарантій, передбачених Порядком № 553, зокрема, права на участь у засіданні комісії, надання пояснень та додаткових матеріалів на підтвердження наявності порушень.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на необхідність суворого дотримання суб`єктом владних повноважень принципу правової процедури, що є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій проведення перевірки із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності, спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Складовою принципу юридичної визначеності є принцип легітимних очікувань, як одного із елементів принципу верховенства права.

Визначена правова процедура проведення перевірки встановлює межі вчинення повноважень органу державної влади щодо проведення ним перевірки. Відповідно встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Покликання відповідача на відсутність у зверненні чіткого зазначення конкретних норм законодавства у сфері містобудівної діяльності не може бути підставою для одноособового вирішення питання керівником відповідача, оскільки встановлення та правова оцінка можливих порушень є предметом розгляду колегіальної комісії, утвореної відповідно до пункту 7-1 Порядку № 553.

Таким чином, розгляд звернення позивача відбувся всупереч порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та принципу колегіальності.

Крім того, відмова допустити адвоката Вошика В.Б., повноваження якого на представництво інтересів заявника підтверджені ордером від 29.04.2024 ВС №1268202, до участі у розгляді її звернення суперечить конституційному праву позивача на професійну правничу допомогу, гарантоване статтею 59 Конституції України.

Аналізуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відмова ІДАБК у розгляді Заяви щодо порушень у сфері містобудівної діяльності за процедурою, передбаченою пунктом 7-1 Порядку № 553, є протиправною, а належним та ефективним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача розглянути Заяву і ухвалити обґрунтоване рішення у формі висновку комісії.

Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар

судді Л. Я. Гудим

Т. В. Онишкевич