Постанова від 26 січня 2026 р. у справі №0417/12518/2012 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/706/26 Справа № 0417/12518/2012 Суддя у 1-й інстанції - Слюсар Л. П. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді – Свистунової О.В.,

суддів: Макарова М.О., Пищиди М.М.,

за участю секретаря – Піменової М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Індустріального районного суду міста Дніпра від 28 липня 2025 року

у справі за заявою Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заінтересовані особи: стягувач – Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», боржник – ОСОБА_2 , про видачу дубліката виконавчого документа

у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, –

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2025 року Вишневий відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) звернувся до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого документа, заінтересовані особи: стягувач – Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», боржник – ОСОБА_2 , про видачу дубліката виконавчого документа у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Заява обґрунтовувалась тим, що у Вишневому відділі державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуло виконавче провадження № 36391357 від 25 січня 2013 року з примусового виконання виконавчого листа № 2/0417/7061/2012, виданого 01 листопада 2012 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про солідарне стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в розмірі 611 882,00 грн.

07 лютого 2013 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження.

23 січня 2020 року на виконання наказу Міністерства юстиції України № 3173/5 від 16 жовтня 2019 року «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України» проводилась ліквідація головного територіального управління юстиції у Київській області та утворено Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), у зв`язку з чим Києво-Святошинський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ліквідувався, утворився Києво-Святошинський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

З урахуванням цієї обставини виконавче провадження № 36391357 було передано від Києво-Святошинського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

24 березня 2025 року за вх. № 4757 від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла заява від 18 березня 2025 року про повернення виконавчого документа № 2/0417/7061/2012 від 01 листопада 2012 року на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно довідки від 01 квітня 2025 року № 36391357 оригінал виконавчого документа № 2/0417/7061/2012, виданий 01 листопада 2012 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про солідарне стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в розмірі 611 882,00 грн., було втрачено.

На підставі викладеного, заявник просив видати дублікат виконавчого листа № 2/0417/7061/2012, виданий 01 листопада 2012 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про солідарне стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в розмірі 611 882,00 грн.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 квітня 2024 року заяву задоволено.

Видано Вишневому відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) дублікат виконавчого листа № 2/0417/7061/2012, виданий 01 листопада 2012 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про солідарне стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в розмірі 611 882,00 грн.

У поданій 07 серпня 2025 року апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого документа.

Апеляційна скарга обґрунтовувалась тим, що правові підстави для видачі дубліката виконавчого документа відсутні.

У відзиві на апеляційну скаргу стягувач АТ КБ «ПриватБанк» заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, через те, що обставини якими апелянт обґрунтовував свої апеляційні вимоги не підтверджені в результаті розгляду цього спору та доводи наведені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.

Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідкою про отримання документів в Електронному суді.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, згідно довідки архіваріуса Індустріального районного суду міста Дніпра матеріали цивільної справи № 0417/12518/2012, провадження № 2/0417/7061/2012 за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості знищені у зв`язку із закінченням терміну їх зберігання.

Натомість, архіваріусом, з метою розгляду поданої заяви, надано процесуальне рішення, яке приймалося в рамках вказаної цивільної справи та яке збереглося в АСДС.

Так, заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 жовтня 2012 року у цивільній справі № 2/0417/7061/2012 позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № 152КМ_В від 02 жовтня 2007 року в розмірі 74 897,92 доларів США, що за курсом НБУ станом від 04 вересня 2012 року еквівалентно 598 662,82 грн. Стягнуто солідарно з ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість в розмірі 10 000,00 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судові витрати в розмірі 3 219,00 грн.

Вказане заочне рішення суду, яке не було оскаржено, набрало законної сили 22 жовтня 2012 року та на його виконання 01 листопада 2012 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська було видано виконавчий лист (боржник ОСОБА_2 ), який перебуває на примусовому виконанні у Вишневому відділі державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), виконавче провадження № 36391357.

З довідки Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 01 квітня 2025 № 36391357 про втрату виконавчого листа вбачається, що при передачі виконавчого провадження разом з оригіналом виконавчого листа № 2/0417/7061/2012, виданого 01 листопада 2012 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про солідарне стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в розмірі 611 882,00 грн., оригінал виконавчого листа № 2/0417/7061/2012 від 01 листопада 2012 року втрачено.

Відповідно до даних Автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 28 липня 2025 року виконавче провадження № 36391357 перебуває на примусовому виконанні.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для видачі дубліката виконавчого листа у цій справі, оскільки його оригінал втрачено, рішення не виконано і не втратило законної сили.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

На час видачі виконавчого листа у цій справі (01 листопада 2012 року) діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, у статті 22 якого було передбачено, що виконавчий документ може бути пред`явлено до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі – Закон № 1404-VIII), згідно з пунктом 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню – з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання (частини перша, друга, пункт 1 частини четвертої статті 12 Закону № 1404-VIII).

У статті 37 вказаного Закону передбачено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом (частина перша, пункт 10 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року у справі № 344/19847/18 (провадження № 61-6732св19) вказано, що «Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (пункт 4 Рішення Конституційного Суду України від 05 квітня 2001 року у справі № 3-рп/2001). Згідно пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Аналіз пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності законом № 1404-VIII від 02 червня 2016 року. Для пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм закону № 1404-VIII від 02 червня 2016 року до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року по справі № 419/310/12 (провадження № 61-13084св21) зроблено висновок, що «єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат – це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. Крім того, однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа, є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2023 року по справі № 750/13697/21 (провадження № 61-12152ск22) зроблено висновок, що «аналіз пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець. Дублікат – це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року у справі № 201/4043/19-ц (провадження № 61-18264св21), від 30 серпня 2022 року у справі № 757/14604/20-ц (провадження № 61-8111ск22), від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10 (провадження № 61-18169св18), від 23 вересня 2020 року у справі № 127/2-3538/10 (провадження № 61-8969св20)».

Надавши належну правову оцінку доводам заявника щодо відсутності у в органі ДВС оригіналу спірного виконавчого листа, а також наявним у матеріалах справи доказам на їх підтвердження, врахувавши відповідну судову практику Верховного Суду щодо належності доказів на підтвердження втрати оригіналу виконавчого документа, а також факт невиконання боржником судового рішення, яке набрало законної сили, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для видачі дубліката виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_2 .

Колегія суддів враховує, що виконавчий документ № 2/0417/7061/2012, виданий 01 листопада 2012 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в розмірі 611 882,00 грн. перебуває на виконанні у Вишневому відділі державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), оригінал якого втрачено, який підлягає подальшому виконанню.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що Вишневий ВДВС у своїй заяві про видачу дубліката виконавчого листа зазначав те, що 23 січня 2020 року на виконання наказу Міністерства юстиції України № 3173/5 від 16 жовтня 2019 року «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України» проводилась ліквідація головного територіального управління юстиції у Київській області та утворено Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), у зв`язку з чим Києво-Святошинський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ліквідувався, утворився Києво-Святошинський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

З урахуванням цієї обставини виконавче провадження № 36391357 було передано від Києво-Святошинського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

24 березня 2025 року за вх. № 4757 від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла заява від 18 березня 2025 року про повернення виконавчого документа № 2/0417/7061/2012 від 01 листопада 2012 року на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Тобто, для вирішення питання про можливість повернення втраченого виконавчого документа за заявою стягувача, державному виконавцю слід було видати його дублікат.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що державний виконавець втратив оригінал виконавчого листа, у зв`язку з чим слід було видати його дублікат.

Факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що оригінал виконавчого документа втрачено, що унеможливлює виконання рішення суду.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що заявник не надав належних та допустимих доказів на підтвердження факту втрати виконавчого листа є помилковими, оскільки втрата виконавчого листа стягувачем підтверджується довідкою ВДВС від 01 квітня 2025 року (а.с.3).

При цьому слід зазначити, що Закон України «Про виконавче провадження, як і ЦПК України не передбачає форми конкретного доказу про втрату виконавчого документа, а отже за сукупності факту відсутності виконавчих документів у стягувача і в органах виконавчої служби, то таке свідчить про втрату виконавчих документів (постанова Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06).

Верховний Суд у своїй постанові від 21 грудня 2021 року у справі № 2-491/11 дійшов правового висновку, що довідка Державної виконавчої служби України про втрату виконавчого документа, яка підтверджує його відсутність у виконавчому провадженні, є доказом, що свідчить про його втрату. Суди попередніх інстанцій не звернули належну увагу на це. Суд критично оцінюючи докази, у тому числі у їх сукупності, не позбавлений права сумніву у доказах, що йому надаються, але цей сумнів має бути належним чином обґрунтований. Верховний Суд у контексті цієї справи звертає увагу, що відповідно до частини сьомої статті 81 ЦПК України, якщо суди попередніх інстанцій мали сумніви у добросовісному здійсненні державним виконавцем його процесуальних прав та виконанні обов`язків щодо наданих доказів, зокрема зазначеної довідки ЦВДВС у місті Черкаси щодо втрати виконавчого листа від 21 грудня 2010 року, то вони не були позбавлені права витребувати матеріали ВП № 23605377 для того щоб переконатись, що ця довідка відповідає фактичному змісту цих матеріалів. Тобто якщо суди попередніх інстанцій не довіряли офіційній довідці ЦВДВС у місті Черкаси щодо втрати виконавчого листа від 21 грудня 2010 року під час його поштового направлення стягувачу, або вважали, що державний виконавець приховує наявність у матеріалах ВП № 23605377 доказів направлення рекомендованим листом оригіналу цього виконавчого документа стягувачу (або іншій особі), то вони не були позбавлені можливості самостійно переконатися або у достовірності своїх сумнівів щодо добросовісності державного виконавця, або у відсутності виконавчого листа від 21 грудня 2010 року у матеріалах ВП № 23605377, оскільки у цій справі судами попередніх інстанцій не було встановлено, що матеріали ВП № 23605377 були знищені відповідно до Правил.

Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на наявність в провадженні приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка М.М. іншого виконавчого провадження № 77498518, відкритого на підставі того ж самого виконавчого листа № 2/0417/7061/2012 від 01 листопада 2012 року – колегія суддів не приймає до уваги, оскільки виконавче провадження № 77498518 відкрите приватним виконавцем 12 березня 2025 року щодо боржника ОСОБА_1 , а у справі, що переглядається Вишневий ВДВС просив видати дублікат виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_2 .

Крім того, згідно відомостей з Автоматизованої системи виконавчого провадження боржником у виконавчому провадженні № 36391357, відкритому 25 січня 2013 року, зазначено ОСОБА_2 (а.с.49).

Твердження ОСОБА_1 про те, що строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання закінчився у 2013 році – колегія суддів не приймає до уваги, оскільки суд першої інстанції видав дублікат виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_2 , останній апеляційну скаргу не подавав, а тому доводи іншого боржника в цій частині не заслуговують на увагу.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, колегія суддів проходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення – без змін.

Керуючись статтями 259, 268, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, –

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Ухвалу Індустріального районного суду міста Дніпра від 28 липня 2025 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 29 січня 2026 року.

Головуючий О.В. Свистунова

Судді: М.О. Макаров

М.М. Пищида