Рішення від 28 січня 2026 р. у справі №308/9772/25 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 28 січня 2026 р.

Справа: №308/9772/25

Суддя: Шумило Н. Б.

Справа № 308/9772/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі

головуючого судді - Шумило Н.Б.

за участю секретарів судового засідання – Дуб В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_2 № 164-1 від 30.01.202 відносно ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП України, а справу про адміністративне правопорушення, - закрити.

Позов обґрунтовано тим, що 30 червня 2025 року його мати ОСОБА_3 отримала лист від виконавчої служби що існує відкрите виконавче провадження стосовно нього на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № 164-1 від 30.01.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, відповідно до якої накладено штраф у розмірі 17000 грн., який збільшився у зв`язку з несплатою у 15-ти денний строк та з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів до 37 589 грн.

Позивач вважає, що зазначена постанова винесена безпідставно та з істотним порушенням його прав, не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню.

Позивач зазначає що, жодної повістки не отримував, оскільки останні не направлялася за адресою реєстрації, а також зазначає, що у його присутності протокол про адміністративне правопорушення не складався, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення його не повідомляли. В той же час, жодних повісток на 30.01.2025 та 11.10.2024 не отримував, як і телефонних дзвінків з АТ «Укрпошта» не надходило. Вважає, що його було позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу. Крім того, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які свідчили б про роз`яснення прав, визначених статтею 268 КУпАП та статті 63 Конституції України під час розгляду відповідачем безпосередньо справи про адміністративне правопорушення.

Вказує, що згідно з оскаржуваною постановою він мав з`явитись 11.10.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення своїх персональних даних, тільки 30.01.2025 була винесена постанова № 164-1 тобто через 3 місяці і 19 днів, що суперечить ст.38 КУпАП. Також в оскаржуваній постанові вказано повістку №236920 про виклик його до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 11.10.2024 об 11:00 год з метою: для звірки даних. (абз. 8 ст.1 Постанови).

Із змісту постанови за №164-1 від 30.01.2025, слідує, що йому інкриміновано неприбуття 11.10.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 за викликом повісткою для звірки даних, чим порушено вимоги ч.1, 3 статті 22 Закону № 3543-XII.

Також позивач повідомляє, що стоїть на військовому обліку з 21.11.2013 року, а обставин неприбуття його за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду відповідачем у оскаржуваній постанові не вказано.

Позивач вважає, що відповідачем не доведено наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Процесуальні дії по справі:

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.07.2025 року позовну заяву залишено без руху, а ухвалою від 23.07.2025 року позовну заяву повернуто позивачу.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2025 року ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.07.2025 року про повернення позовної заяви у справі №308/9772/25 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.01.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено справу розглядати із врахуванням особливостей провадження, встановлених ст.286 КАС України, призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін.

21.01.2026 року через систему «Електронний суд» відповідач подав відзив, який сформований в системі «Електронний суд» 20.01.2026, з доказами його направлення іншим учасникам, в якому серед іншого зазначено, що була сформована повістка № 236920 про виклик ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 11:00 год. 11.10.2024 р. за адресою: АДРЕСА_1 з метою: для звірки даних.

11.11.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 з АТ «Укрпошта» надійшов конверт із повісткою № 236920 від 31.10.2024 року, який надсилався громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та який, згідно з довідкою про причини повернення/досилання, був повернутий з причини «адресат відсутній за вказаною адресою», що, згідно з пунктом 41, вважається належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) ТЦК та СП.

З огляду на вказані обставини, 24.01.2025 р. за №1336 ОСОБА_1 було направлено повідомлення про дату час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. В вказаному повідомленні було зазначено, у т.ч., про те, що згідно з відомостями наявними в ІНФОРМАЦІЯ_2 , 11 жовтня 2024 року ОСОБА_1 не з`явився по повістці № 236920, а також не надав відомості які б підтверджували поважність причин неявки за повісткою або повідомлення про причини неприбуття, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце виклику.

Отже, вбачається наявність складу адміністративного правопорушення передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП та підстави для складання адміністративного протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності за вищеназваною статтею КУпАП.

ОСОБА_1 було повідомлено, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП у зв`язку із неявкою за повісткою відбудеться 30 лютого 2025 року о 10 годині 00 хвилин у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також, ОСОБА_1 було роз`яснено права згідно статті 63 Конституції України про те, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом, а також права згідно статті 268 КУпАП — знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Та повідомлено, що у випадку неприбуття на вказані дату, час та місце розгляду справи розгляд справи відбудеться без його участі. Додатками до повідомлення від 24.01.2025 р. за №1336 було долучено копії повістки № 236920 від 31.10.2024 р. та довідки АТ «Укрпошта» про причини повернення/досилання та поштового конверта.

Оскільки ОСОБА_1 не з`явився на розгляд справи, а заяв про відкладення розгляду справи не надходило, як і будь-які інші повідомлення або відомості про причини неприбуття на розгляд справи, враховуючи виконання вимог ст. 268 КУпАП, розгляд справи відбувся за відсутності особи яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до абз. 5 ст. 258 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП щодо гр. ОСОБА_1 , не складався, письмові докази вчинення правопорушення приєднано до справи.

Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період, з урахуванням частини 5 статі 258, статті 268 КУпАП, начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 було винесено оскаржувану постанову від 30.01.2025 р. №164-1, яку в подальшому було звернуто до примусового виконання.

28.01.2026 року від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої вказує, що відповідачем було подано відзив після вказаного строку, а саме 20.01.2026 року о 15:51, тобто після зазначеного в ухвалі строку. Також Довіреність яка є додатком до відзиву не містить підпису довірителя, крім того вказаний в довіреності довіритель вже не є начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 . Просить розглядати справи за наявними матеріалами справи без врахування відзиву відповідача, позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити.

Слід зазначити, що у відповідності до вимог ч.1 ст. 269 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив), відтак подача відповіді на відзив не передбачена в даній категорії справ, та не береться судом до уваги.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. При цьому, 28.01.2026 року подав до суду заяву про розгляд без його участі, позов підтримує в повному обсязі.

Уповноважений представник відповідача у судове засідання 29.01.2026 року не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило, при цьому у відзиві на позовну заяву просить розгляд справи проводити за відсутності представник авідповідача.

При цьому, в силу вимог ч.3 ст.268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до положень ч.4 ст.229 КАС України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом:

Судом встановлено, що 18.09.2024 була сформована повістка №236920 про виклик ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 11:00 год. 11.10.2024 р. за адресою: АДРЕСА_1 , для звірки даних. Вказана повістка підписана з накладенням кваліфікованого електронного підпису керівника РТЦК Тищука Ігоря Михайловича.

Згідно копії опису вкладення до рекомендованого поштового відправлення №0600288934700 адресою відправлення вказано: АДРЕСА_2 .

З копії конверту який доданий до матеріалів справи та був адресований ОСОБА_1 , номер відправлення №0600288934700, слідує, що на такому вказана адреса відправлення: АДРЕСА_3 та наявна довідка про причини повернення Укрпошти, з відміткою працівника поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

24.01.2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_4 складено повідомлення №1336 про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення на 30.01.2025 року, яке направлено 25.01.2025 рекомендованим повідомлення №8801500076340 ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_4 , та повернулось до ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

30.01.2025 року, начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_4 винесено постанову №164-1 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 17 000 грн. 00 коп.

У вказаній постанові, серед іншого, зазначено, що громадянин ОСОБА_1 11.10.2024 не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 , протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до ТЦК та СП, не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення або в будь-який інший спосіб, та надалі не прибув у строк, що не перевищує сім календарних днів, а отже не виконав вимоги передбачені в ч.1, ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно супровідного листа ІНФОРМАЦІЯ_2 №6392 від 15.04.2025 на адресу проживання ОСОБА_1 надіслано постанову у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП від 30.01.2025 року №164-1, для ознайомлення, яке отримано позивачем 02.07.2025.

Копією супровідного листа №6693/1 від 22.04.2025 підтверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_2 на адресу Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) було направлено постанову по справі про адміністративне правопорушення від 30.01.2025 року №164-1.

Копією постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.05.2025 у ВП №78051235 старшим державним виконавцем Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Продан Діаною Михайлівною розглянуто заяву про примусове виконання постанови №164-1 виданий 30.01.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 про стягнення з ОСОБА_1 штраф у розмірі 34000,00 грн. та відкрито виконавче провадження. Вказану постанову 12.05.2025 направлено ОСОБА_1 , для відома та виконання.

Копією постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 12.05.2025 у ВП №78051235 старшим державним виконавцем Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Продан Діаною Михайлівною постановлено стягнути з боржника ОСОБА_1 мінімальні витрати на загальну 189,00 грн.

Копією постанови про стягнення виконавчого збору від 12.05.2025 у ВП №78051235 старшим державним виконавцем Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Продан Діаною Михайлівною постановлено стягнути з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір в розмірі 3400,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд приходить до наступного висновку.

Застосовані норми права, позиція суду та оцінка доводів:

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності до закону. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У ч.1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Тобто, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Отже, наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Позивач просить скасувати постанову №164-1 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 30.01.2025 року, винесену відносно нього начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , за невиконання вимог передбачених в ч. ч. 1, 3 ст. 22 Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, що також передбачено ч. 1ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб.

Згідно п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного станув Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався, який триває і на даний час.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зокрема зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Згідно ч. 3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються:1) прізвище, ім`я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка; 2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку; 3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; 4) місце, день і час явки за викликом; 5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку; 6) реєстраційний номер повістки; 7) роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.

Для громадян, які самостійно прибули до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та підлягають направленню на навчання (підготовку) у зв`язку з призовом на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, час явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки встановлюється протягом двох місяців з дня проходження військово-лікарської комісії.

Відповідно до п.п. 21, 24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16 травня 2024 року №560, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

У разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальнихорганів, Центрального управління або регіональнихорганів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Відповідно до ч. 3 ст.210-1КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію , в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вказана норма права є бланкетною, тобто закріплює лише загальні ознаки правила поведінки, а для встановлення цих ознак необхідно звертатися до норм інших нормативно-правових актів у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації, оборони України та про військовий обов`язок та військову службу.

Згідно з абз.13 ч.1 ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У відповідності до положень ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Як вбачається із матеріалів справи, підставою для прийняття оспорюваного рішення стало неприбуття позивача, як військовозобов`язаного, належним чином повідомленого про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 11.10.2024 року о 11:00 годині, для звірки даних.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оборону України» громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

У відповідності до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Так, доданою до матеріалів справи копії повістки № 236920 підтверджується, що ОСОБА_1 було викликано до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 11:00 год. 11.10.2024, для звірки даних, проте таку було направлено поштовим відправленням на адресу: АДРЕСА_3 , що не є адресою місця проживання позивача. При цьому в повістці № 236920 адресою ОСОБА_1 вказана: АДРЕСА_2 .

Як зазначалось вище, у розумінні п. 41 Порядку №560 належним підтвердженням повідомлення військовозобов`язаного про виклик до територіальному центру комплектування та соціальної підтримки є поштове повідомлення з відміткою про відмову отримати поштове відправлення чи про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.

Згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17, направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Отже, в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази які б підтвердили факт отримання позивачем повістки, яка була направлена на його адресу місця проживання.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку про наявність підстав для скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_2 № 164-1 від 30.01.2025 по справі про притягнення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 до адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП України і закриття справи про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст.286 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Суд у даній справі також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

З огляду на викладене, з врахуванням з`ясованих фактичних обставин по справі та досліджених доказів, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_2 № 164-1 від 30.01.2025 по справі про притягнення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 до адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП України і закриття справи про адміністративне правопорушення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходиться з приписів ст. 139 КАС України, відповідно до яких при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позову в розмірі 605,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст. ст.2 ,5 -10, 73-77, 90, 134, 139, 241-246, 271, 272, 286 КАС України, ст. ст. 210-1, 235, 245, 247, 251 КУпАП, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_2 № 164-1 від 30.01.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП України відносно ОСОБА_1 , а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_5 ) судовий збір за подання позову в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено – 29.01.2026 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Н.Б. Шумило

Оригінал: reyestr.court.gov.ua