Рішення від 26 січня 2026 р. у справі №398/6776/25 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Суд: Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 26 січня 2026 р.

Справа: №398/6776/25

Суддя: Подоляк Я. М.

Справа №: 398/6776/25

провадження №: 2/398/810/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"27" січня 2026 р. м.Олександрія Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

у складі головуючого судді Подоляк Я.М.,

за участю секретаря судового засідання Коваленко О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулось до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_1 , відповідно до якого просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Договором кредитної лінії №00-9674342 від 15.03.2024 року в розмірі 20 957,30 грн та судові витрати.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15.03.2024 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії №00-9674342 у формі електронного документу з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 96682. Згідно з умовами кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов`язок та ініціював переказ коштів в сумі 7 150,00грн безготівковим зарахуванням через ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» на платіжну картку відповідача № 5457-08ХХ-ХХХХ-8506, що в свою чергу свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця.

21.10.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та позивачем укладено Договір факторингу №21102024/-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором в загальному розмірі 24 207,30грн, з яких: 7 150,00 – заборгованість по тілу кредиту, 13 807,30 – заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 3 250,00грн – заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Позивач не здійснював жодних нарахувань за кредитним договором.

Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договорам.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь вищезазначену суму заборгованості та сплачений судовий збір і витрати на правничу допомогу.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18.11.2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Крім того, вказаною ухвалою суду від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» витребувано докази.

Відповідач у судові засідання, призначені на 05.12.2025 та 22.01.2026, не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином шляхом направлення судових повісток на адресу місця його проживання, зареєстровану в установленому порядку. При цьому, поштове відправлення з судовою повісткою на 05.12.2025 повернулась на адресу суду з відміткою про невручення у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Враховуючи викладене, виклик відповідача було здійснено шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. Відповідач будь-яких заяв та клопотань не подала, відзив на позов від неї на адресу суду не надходив.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У відповідності до ч. 2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.

Як вбачається із матеріалів справи, 15.03.2024 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 00-9674342 у формі електронного документу з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 96682.

Згідно умов вказаного договору кредитодавець надає позичальникові кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених Договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Відповідно до п.п.1.2-1.3 Договору сума ліміту кредитної лінії (сума кредиту) складає 6 500,00 грн, тип кредиту: кредитна лінія, цільове призначення кредиту: на споживчі потреби, строк дії кредитної лінії: 360 календарних днів, дата остаточного повернення кредиту: 10.03.2025.

Згідно п.1.5 Договору тип процентної ставки – фіксована. Стандартна процентна ставка складає 2,47% від суми кредиту за кожен день користування кредитом та застосовується в межах строку дії кредитної лінії, зазначеної в п.1.3.Договорову. Знижена процентна ставка становить 1,11% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, яка надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня за першою періодичною датою оплати процентів, визначеною п.1.3.1 цього Договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 25 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування кредитом (дати видачі кредиту) протягом строку кредитування, зазначеного в п.1.3 цього Договору.

Відповідно до п.1.6. Договору кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту в розмірі 10% від суми кредиту, що складає 650,00грн.

Пунктом 1.7.2 Договору визначено, що денна процентна ставка у разі використання позичальником права на знижену процентну ставку та комісії (у разі її наявності) дорівнює 2,4%.

Згідно п.2.8 Договору кредитодавець зобов`язаний надати кредит у дату надання/видачі кредиту: 15.03.2024 року, сума кредиту нараховується кредитодавцем в сумі 6 500,00грн на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Довідкою про ідентифікацію підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з яким укладено договір 00-9674342 від 15.03.2024 року, ідентифікований ТОВ «МАКС КРЕДИТ». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор – 96682; час відправки ідентифікатора позичальнику – 15.03.2024 22:03:50; номер телефону, на який було відправлено ідентифікатор - НОМЕР_3 .

Вказаний номер телефону зазначено в даних позичальника в розділі 8 кредитного договору «Адреса місцезнаходження. Реквізити та підписи сторін»

Факт перерахування коштів в сумі 6 500,00грн 15.03.2024 року на платіжну картку НОМЕР_1 підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Платежі Онлайн» від 30.10.2024 року №1289/10 з реєстром транзакцій у Додатку 1.

Також, згідно з інформацією, наданою АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» на виконання ухвали суду про витребування доказів, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 , на яку 15.03.2024 року було перераховано кошти в сумі 6 500,00 грн. На підтвердження перерахування вказаної суми коштів суду надано виписку про рух коштів по картці за період 15.03.2024-20.03.2024 року.

Також відповідач підписав паспорт споживчого кредиту, відповідно до умов якого: сума/ліміт кредиту – 6 500,00грн, строк кредитування становить 360 календарних днів, тип кредиту - кредитна лінія; мета - на споживчі потреби; спосіб та строк надання кредиту – безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) споживача; процентна ставка: 867,55% річних, знижена процентна ставка – 1,11% за кожен день користування кредитом протягом перших 25 днів поспіль, (застосовується якщо споживачем виконані умови Програми лояльності для отримання знижки, зокрема до вказаного у договору строку споживач сплатить кошти в сумі, не менше суми, яка підлягає сплаті у Періодичну дату оплати процентів, визначену договором), стандартна процентна ставка – 2,47% за кожен день користування кредитом з 26 дня по дату повернення (закінчення строку кредитування), тип процентної ставки – фіксована, комісія – 650,00грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «МАКС КРЕДИТ», за договором №00-9674342 від 15.03.2024 року позичальник ОСОБА_1 , сума кредиту – 7 150,00грн, та станом на 21.10.2024 року (продаж кредиту) рахується заборгованість у загальному розмірі 20 957,30грн, з яких сума заборгованості за основним зобов`язанням 6 500,00грн, сума заборгованості за нарахованими процентами – 13 807,30 грн, сума заборгованості за нарахованими комісіями – 650,00грн, а також нараховані штрафні санкції згідно умов договору в сумі 3 250,00грн.

21.10.2024 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу №21102024-МК/Ейс, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЕЙС» зобов`язується передати (сплатити ТОВ «МАКС КРЕДИТ» суму фінансування, а ТОВ «МАКС КРЕДИТ» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «ЕЙС» права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення права вимоги. Згідно п.3.1 договору факторингу фактор сплачує клієнту суму фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у сумі 2 763 650,33грн, без ПДВ на банківський рахунок клієнта протягом 12 банківських робочих днів від дати підписання договору.

21.10.2024 року ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було підписано акт приймання-передачі до Договору факторингу №21102024-МК/Ейс від 21.10.2024 року, відповідно до якого клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників клієнта від 21.10.2024 року. Кількість боржників 6 187, загальна сума заборгованості 116 613 248,41грн.

Відповідно до копій платіжних інструкцій №13 від 25.10.2024 року, №14 від 30.10.2024 року, №15 від 31.10.2024 року та №16 від 31.10.2024 року ТОВ «ФК «ЕЙС» перерахувало на рахунок ТОВ «МАКС КРЕДИТ» грошові кошти у загальній сумі 2 763 650,33грн.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №21102024-МК/Ейс від 21.10.2024 року, ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №00-9674342 від 15.03.2024 року у загальному розмірі 20 957,30грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 7 150,00грн, заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом – 13 807,30грн, а також нараховані штрафні санкції в сумі 3 250,00грн.

Згідно з виписки ТОВ «ФК «ЕЙС» з особового рахунка ОСОБА_1 за кредитним договором №00-9674342 від 15.03.2024 року станом на 01.10.2025 рахується заборгованість в загальному розмірі 24 207,30 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту – 7 150,00 грн, прострочена заборгованість за процентами – 13 807,30 грн, заборгованість за штрафними санкціями - 3 250,00грн.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України про зобов`язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України "Кредит".

Порядок укладання договорів в електронній формі передбачений Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Так, ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони з належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами Договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з частиною 2 статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною 12,13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Тобто, належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, у розмірі та у валюті, визначеними кредитним договором.

Відповідно до змісту ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

За змістом ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦПК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Таким чином, враховуючи положення вказаних статей, ТОВ «ФК «ЕЙС» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем, відповідно до умов кредитного договору №00-9674342 від 15.03.2024 року, що був укладений між первісним кредитором ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 .

При цьому, як вбачається з розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «МАКС КРЕДИТ», за договором №00-9674342 від 15.03.2024 року позичальник ОСОБА_1 , при перенесені заборгованості в протерміновану, заборгованість за основним зобов`язанням в сумі 6 500,00грн та заборгованість за нарахованими комісіями в сумі 650,00грн було складено в одну та в подальшому, при відступлені права вимоги визначено як заборгованість по тілу кредиту в сумі 7 150,00грн.

Виходячи з встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, які виникли з укладеного кредитного договору, беручи до уваги надані позивачем докази, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в сумі 6 500,00 грн та заборгованість за комісією в сумі 650,00грн, сплата якої передбачена п.1.6. кредитного договору.

Щодо стягнення з відповідача заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом в сумі 13 807,30грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «МАКС КРЕДИТ», за договором №00-9674342 від 15.03.2025 року, відсотки за користування кредитом відповідачеві були нараховані за період з 15.03.2024 року до 08.06.2024 року, тобто в межах строку дії договору.

При цьому, 22 листопада 2023 року був прийнятий Закон України №3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Даним Законом було внесено зміни та доповнення і до Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування» .

Зокрема, ст.8 Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Пунктом 17 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. При цьому, згідно пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону, яким власне і запроваджено максимальний розмір денної процентної ставки, поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом. Таким чином положення пункту 2 розділу II та пункту 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» застосовуються до кредитних договорів, укладених до 24 грудня 2023 року, якщо строк їх дії було продовжено після цієї дати. До кредитних договорів, укладених після 24 грудня 2023 року, підлягає застосуванню частина п`ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою встановлено, що максимальна денна процентна ставка не може перевищувати 1%, розрахованих згідно з частиною четвертою цієї ж статті.

Оскільки договір №00-9674342 про надання кредиту був укладений 15.03.2024 року, тобто після набрання чинності Законом від 22 листопада 2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальна денна процентна ставка за кредитом для відповідача не могла перевищувати 1%.

При цьому, положення ч.5 ст.8 Закону України №1734-VIII «Про споживче кредитування», внесені згідно із Законом України №3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, не вказують на недійсність або нікчемність умов договору про надання споживчого кредиту, яким передбачаються умови про нарахування кредитором процентів за користування кредитом в розмірі, що перевищує максимальний розмір денної процентної ставки (1%). Вказаною нормою установлено обмеження щодо розміру процентів за користування кредитом, який може нараховуватися кредитором за договором про споживчий кредит, з метою захисту прав споживача від надмірного фінансового навантаження.

Взявши до уваги те, що Закон України від 22 листопада 2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року, а кредитний договір №00-9674342 був укладений 15 березня 2024 року, тобто після набрання чинності цим Законом, суд приходить до висновку про наявність підстав для нарахування процентної ставки відповідно до чинного законодавства, виходячи зі встановленої ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальної денної процентної ставки у розмірі 1%.

А відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за відсотками у розмірі 5 590,00 грн за період з 15 березня 2024 року по 08 червня 2024 року (строк нарахування відсотків визначений самим позивачем), виходячи з денної процентної ставки (1%).

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи) в сумі 3 250,00грн.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено новими пунктом 18, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 до теперішнього часу.

Із зазначеного слідує, що законодавцем звільнено позичальників від відповідальності визначеної статтею 625 ЦПК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022 та такі нарахування підлягають списанню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи) в сумі 3 250,00 грн є необґрунтованими і до задоволення не підлягають.

Розподіл судових витрат між сторонами

За правилами ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору в розмірі 1274,88 грн (12 740 х 100/24 207,30 х 2422,40/100) пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених ними витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 гривень, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу до позовної заяви додано: договір про надання правничої допомоги 20/08/25-01 від 20.08.2025, укладений між ТОВ «ФК «ЕЙС» та Адвокатським Бюро «Соломко та партнери»; протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-02 від 20.08.2025; додаткову угоду №25770795439 від 11.09.2025 року до договору про надання правничої допомоги 20/08/25-01 від 20.08.2025, акт прийому-передачі наданих послуг від 01.10.2025, згідно якого Адвокатським Бюро «Соломко та партнери» надано ТОВ «ФК «ЕЙС» юридичні послуги: складання позовної заяви вартість послуг – 5 000,00 гривень (2 год.), вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості 1000 гривень (2 год.), підготовка адвокатського запиту 500 гривень (1год.), підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором 500 гривень (1 год.); свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю КС №7073/10 від 19.10.2018.

При цьому суд враховує правовий висновок Об`єднаної палати Верховного Суду висловлений у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 про те, що витрати на надану правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява № 19336/04).

Враховуючи, що справа про стягнення заборгованості за кредитним договором не є складною та не потребує значного часу і об`єму робіт щодо підготовки матеріалів для подання до суду відповідної позовної заяви, є малозначною та розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, представник позивача жодного разу в судове засідання не з`явився. З урахуванням переліку наданих послуг адвокатом, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає, що підлягають до відшкодування відповідачем на користь позивача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 81, 141, 258, 263-265, 274, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити повністю частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС»» заборгованість за кредитним договором № 00-9674342 від 15.03.2024 року в розмірі 12 740 (дванадцять тисяч сімсот сорок) гривень 00 копійок, з яких: 6 500,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 5 590,00 грн- заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 650,00 грн – заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС»» судовий збір у розмірі 1274,88 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн, а всього 4 274,88 (чотири тисячі двісті сімдесят чотири) гривні 88 копійка.

У задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та(або) обов`язки, до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», місцезнаходження: м. Київ, вул. Алматинська, буд.8, офіс 310а, ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Я.М.Подоляк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua