Рішення від 28 січня 2026 р. у справі №620/12958/25 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2026 року м.Чернігів Справа № 620/12958/25

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Клопота С.Л.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 та просить наступне.

1. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не включення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток.

2. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 131 день, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою судді від 09.12.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.

Відповідачем подано відзив на позов, у якому останній позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 (далі-Позивач) проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 (далі-Відповідач).

Відповідно до витягу із наказу Військової частини НОМЕР_1 від 03.06.2025 № 158, ОСОБА_1 нараховано грошову компенсацію за:

- щорічну невикористану основну відпустку у розмірі 103 дні за 2022-2025 роки;

- щорічну додаткову відпустку як учаснику бойових дій у розмірі 28 днів за 2024 -2025 роки.

ВСЬОГО: 131 день.

В інтересах Позивача направлявся 28.08.2025 адвокатський запит до Відповідача з проханням:

1. Надати довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 за період проходження служби в військовій частині . НОМЕР_1 , з урахуванням відомостей про на рахування додаткової грошової винагороди.

2. Надати інформацію чи було враховано додаткову грошову винагороду, отриману ОСОБА_1 , при обрахунку грошової компенсації за невикористану щорічну та додаткову відпустки за 2022- 2025.

3. Надати інформацію про період який взято було для обрахування розміру місячного грошового забезпечення для визначення одноденного розміру грошового забезпечення при розрахунку компенсації за невикористані відпустки у 2022 - 2025.

Позивача отримав відповідь Відповідача від 04.09.2025 №690/633/ВихЗПІ до якої було додано довідку про доходи, які отримував ОСОБА_1 .

09.10.2025 представник Позивача надіслав адвокатський запит до Відповідача з проханням:

1. Надати довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 , за період проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 з урахуванням відомостей про нарахування додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022 р. № 168.

2. Надати інформацію з урахуванням яких складових грошового забезпечення було обраховано розмір компенсації за невикористані відпустки за 2022- 2025 рр., зокрема, чи було враховано додаткову грошову винагороду при обрахунку грошової компенсації за невикористану щорічну та додаткову відпустки за 2022- 2025 рр.

Представник Позивача отримав відповідь Відповідача від 25.10.2025 №690/820/ВихЗПІ, відповідно до якої додаткова грошова винагорода не враховується при розрахунку грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки.

Не погодившись з цим, Позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 9 Закону України №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця та підлягає індексації відповідно до закону. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначено Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі — Порядок №260).

Згідно з пунктом 2 Порядку №260 грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

Пунктом 1 розділу XXIII Порядку №260 визначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги (пункт 6 розділу XXIII Порядку №260).

За приписами пункту 1 розділу XXIV Порядку №260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Відповідно до частини першої статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового та матеріального забезпечення і наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. За змістом абзацу третього пункту 14 статті 10-1 цього Закону у рік звільнення військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані за час проходження військової служби дні щорічної основної та додаткової відпусток.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України введено воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та триває наразі. На виконання відповідних указів Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 №168, яка набрала чинності 28.02.2022 та застосовується з 24.02.2022.

Відповідно до пункту 1 постанови №168 (у редакції від 28.02.2022) на період дії воєнного стану визначеним категоріям осіб виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, — розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Відповідач звертає увагу суду, що у постанові Верховного Суду від 27.03.2025 у справі №240/2921/23 зроблено висновок про тимчасовий (непостійний) характер додаткової винагороди за постановою №168, її змінність та залежність від фактичних умов виконання завдань і наказового порядку встановлення. Аналогічні підходи наведені у постановах Верховного Суду від 16.01.2025 у справі №200/1564/24 та від 27.03.2025 у справі №240/2921/23. Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з тим Верховний Суд у постанові від 23.09.2024 у справі №240/32125/23 звернув увагу на те, що для окремих виплат (зокрема, грошової компенсації за невикористані дні оплачуваної відпустки) норма, яка визначає складові для обчислення, не містить прямої заборони врахування винагород, і за умови отримання військовослужбовцем додаткової винагороди за постановою №168 перед звільненням така винагорода може підлягати врахуванню як складова розрахункової величини для обчислення компенсації.

Водночас наведений висновок не означає автоматичного та безумовного включення додаткової винагороди за постановою №168 до розрахункової бази у кожній справі та без встановлення фактичних підстав і розміру такої виплати у відповідному розрахунковому періоді. Зі змісту пункту 2 розділу I Порядку №260 прямо випливає, що до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення віднесено підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, окремі винагороди для визначених категорій та премію. Водночас Порядок №260 окремо визначає одноразові додаткові види грошового забезпечення, до яких віднесено також додаткову винагороду та одноразову винагороду на період дії воєнного стану.

Отже, сам Порядок №260 визначає додаткову винагороду за постановою №168 як виплату, що належить до категорії одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а не до щомісячних додаткових видів.

У позовній заяві позивач підтверджує, що за витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.06.2025 №158 йому нараховано грошову компенсацію за невикористані дні відпусток: щорічної основної відпустки за 2022-2025 роки тривалістю 103 дні та щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2024-2025 роки тривалістю 28 днів, усього 131 день.

Отже, відповідач виконав передбачений абзацом третім пункту 14 статті 10-1 Закону №2011-XII обов`язок щодо нарахування грошової компенсації за невикористані дні відпусток у рік звільнення.

Відповідно до статей 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Посилання позивача на картки особового рахунку як на загальне підтвердження факту отримання додаткової винагороди під час проходження служби саме по собі не доводить необхідності її включення до розрахункової величини для обчислення компенсації за відпустку без встановлення конкретного періоду та розміру виплати, що підлягає врахуванню у розрахунку.

Як вбачається з довідки про доходи та карток особового рахунку позивача, виплата додаткової винагороди, передбаченої постановою №168, не мала безперервного характеру, не здійснювалася у кожному місяці та залежала від наявності визначених постановою №168 умов і відповідних наказів командирів (начальників) про її призначення, що підтверджує змінність і непостійність такої виплати та виключає її ототожнення зі щомісячними додатковими видами грошового забезпечення за посадою.

З огляду на наведене, суд дійшов переконання, що правові підстави для задоволення вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання здійснити перерахунок грошової компенсації за 131 день із включенням до розрахункової величини додаткової винагороди за постановою №168 - відсутні.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для відмови у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 29 січня 2026 року.

Суддя Сергій КЛОПОТ