Рішення від 28 січня 2026 р. у справі №620/13112/25 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2026 року Чернігів Справа № 620/13112/25

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лукашової О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Ніжинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Ніжинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області, в якому просить:

визнати протиправною відмову Ніжинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) щодо внесення відомостей про батька дитини у актовий запис про народження - у внесенні до актового запису про народження моєї дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомостей про батька - ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4.), з мотивів відсутності окремої письмової згоди;

зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про реєстрацію новонародженої дитини з урахуванням правової оцінки суду, та внести відомості до актового запису про народження дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у порядку, передбаченому ст. 22 Закону «Про ДРАЦС», оскільки інше рішення ДРАЦС не відповідає закону. У відповідності до ч.1 ст. 123 СК України, п. 2.3, п. 3.1 Правил державної реєстрації актів цивільного стану та Наказу МОЗ № 787 від 09.09.2013 р.;

зобов`язати відповідача внести відповідні зміни до актового запису про народження, вказавши батьком дитини ОСОБА_3 , якщо за результатами повторного розгляду не буде встановлено інших законних перешкод.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відмова у внесенні відомостей про батька - ОСОБА_3 - з мотивів "відсутності його окремої згоди" є протиправною, оскільки ст. 123 СК України не передбачає необхідності будь-якої додаткової згоди померлого чоловіка. Достатньою та єдино необхідною підставою є письмова згода, надана ним особисто під час укладення Договору про застосування ДРТ, що міститься у матеріалах справи.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Правом на подання відзиву, у встановлений судом строк, відповідач не скористався.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 07.10.2025 матір`ю ОСОБА_2 є ОСОБА_1 , а батьком - ОСОБА_3 .

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України батьком ОСОБА_2 є ОСОБА_3 , що внесено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

ОСОБА_3 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання обов`язків військової служби.

На звернення позивача щодо внесення відомостей про батька дитини у актовий запис про народження ОСОБА_2 Ніжинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області листами, зокрема від 27.11.2025, від 28.11.2025, повідомив, що шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірвано 04 травня 2018 року на підставі рішення Борзнянського районного суду, справа № 730/210/18. Державна реєстрація народження проведена відповідно до вимог чинного законодавства, а саме згідно з ч. 1ст.135 Сімейного кодексу України, оскільки мати в зареєстрованому шлюбі не перебувала, заява про визнання батьківства подана не була, оскільки ОСОБА_3 загинув до народження дитини. Відповідно до ч.2 ст. 125 Сімейного кодексу України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, які не перебувають у шлюбі або за рішенням суду. Питання факту батьківства після смерті чоловіка врегульовано ст.130 Сімейного кодексу України, яка передбачає, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.

Окрім іншого, між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ТОВ "Неомед 2007" 11.01.2025 було укладено договір про надання медичних послуг із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій № ДРТ/К-НСЗУ-44.

Вважаючи, що вказаний договір є письмовим підтвердженням згоди чоловіка на застосування ДРТ, а відповідач протиправно відмовив у внесенні відомостей про батька дитини до актового запису, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" від 01.07.2010 №2398-VI (далі - Закон №2398-VI) актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків.

Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Відповідно до ст.3 Закону №2398-VI державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов`язковою.

Відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та Єдиного державного демографічного реєстру в обсязі, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться відповідно до цього Закону, Цивільного та Сімейного кодексів України та інших актів законодавства органами державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною 1 статті 6 Закону №2398-VI закріплено, що відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Положеннями частини 1 статті 22 Закону №2398-VI визначено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Частиною 2, 3 статті 22 Закону №2398-VI визначено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою:

особи, щодо якої складено актовий запис;

одного з батьків, опікуна, піклувальника дитини; опікуна недієздатної особи;

спадкоємців померлого;

представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.

Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану.

Частиною 4 статті 22 Закону №2398-VI передбачено, що зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.

У разі зберігання актового запису цивільного стану у державній архівній установі внесення змін безпосередньо до актового запису проводиться зазначеною установою за повідомленням відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану визначений Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 за №55/18793 (далі - Правила).

Згідно із пунктом 1.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.

У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Пунктом 1.15 Правил передбачено, що відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.

Відповідно до п. 2.12 Правил на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2.

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.

На підставі наведених нормативних положень, суд зазначає, що з метою внесення відповідних змін до актових записів цивільного стану зацікавлена особа подає заяву до уповноваженого органу державної реєстрації актів цивільного стану, який повинен скласти обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

В силу наведених законодавчих положень відповідач є уповноваженим органом державної реєстрації актів цивільного стану по розгляду заяви позивача про внесення зміни до актового запису відомостей про батька її дитини - ОСОБА_2 .

Відповідно до частини 1 статті 123 Сімейного кодексу України (далі СК України) у разі народження дружиною дитини, зачатої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, здійснених за письмовою згодою її чоловіка, він записується батьком дитини.

Шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя. (частина 1 статті 36 СК України)

Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.(частини 2 статті 21 СК України)

Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану. Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені (частина перша та третя статті 126 СК України).

За відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу (стаття 128 СК України).

У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. (частина 1 статті 130 СК України)

Правове регулювання відносин при народженні дитини, зачатої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, врегульоване положеннями статті 123 СК України, які передбачають порядок визначення походження такої дитини від подружжя.

Водночас, жінка та чоловіка, що проживають однією сім`єю без шлюбу не є подружжям у розумінні Сімейного кодексу України.

Отже, документи про народженні дитини, зачатої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій є підставою для реєстрації особи батьком дитини лише у разі зареєстрованого шлюбу між чоловіким та жінкою.

При цьому положеннями статей 125, 126, 135 СК України врегульовано питання про визначення походження дитини, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, а у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства, за приписами статті 130 СК України, може бути встановлений за рішенням суду.

Відмовляючи у внесенні відомостей про батька дитини у актовий запис про народження ОСОБА_2 , відповідач вказав, що шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірвано 04 травня 2018 року на підставі рішення Борзнянського районного суду, справа № 730/210/18. Державна реєстрація народження проведена відповідно до вимог чинного законодавства, а саме згідно з ч. 1ст.135 Сімейного кодексу України, оскільки мати в зареєстрованому шлюбі не перебувала, заява про визнання батьківства подана не була.

Позивач не заперечує, що не перебувала в шлюбі з ОСОБА_3 на дату його смерті. Також в матеріалах справі відсутнє рішення суду про встановлення батьківства та відсутня заява ОСОБА_3 про визнання себе батьком дитини.

Суд звертає увагу, що обсяг судового контролю в даній справі обмежується дотриманням Ніжинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області процедури розгляду заяви позивача про внесення відомостей про батька дитини до актового запису.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що при розгляді заяви ОСОБА_1 про внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження ОСОБА_2 Ніжинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області не було порушено процедури. Суб`єкт владних повноважень під час розгляду заяви позивача дійшов висновку про її необґрунтованість та відмовив у внесенні відповідних відомостей. Таким чином, Ніжинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області протиправних дій або бездіяльності щодо позивача не вчиняв, прийняв обгрунтоване рішення по суті порушеного питання та повідомив заявника про нього.

Натомість, встановлення обставин, що підтверджують або спростовують факт батьківства та встановлення батьківства не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а мають бути розглянуті за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приписами частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Ніжинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Ніжинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області (вул. Гоголя, 6, м. Ніжин, Ніжинський р-н, Чернігівська обл., 16600, код ЄДРПОУ 35057259).

Повний текст рішення складено 29.01.2026.

Суддя Олена ЛУКАШОВА