Рішення від 28 січня 2026 р. у справі №620/12353/25 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2026 року м. Чернігів Справа № 620/12353/25

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач) 13.11.2025 через підсистему «Електронний Суд» звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі – в/ч НОМЕР_1 , відповідач), у якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати грошового забезпечення за останньою займаною посадою за період звільнення від виконання службових обов`язків з 13.03.2025 по 04.04.2025 включно у зв`язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняному закладі КНП «Сумська обласна клінічна лікарня» Сумської обласної ради;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити грошове забезпечення за останньою займаною посадою за період звільнення від виконання службових обов`язків з 13.03.2025 по 04.04.2025 включно у зв`язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняному закладі КНП «Сумська обласна клінічна лікарня» Сумської обласної ради;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати підйомної допомоги у розмірі місячного грошового забезпечення та добових, у зв`язку з переїздами на нові місця військової служби в інші населені пункти Дніпропетровської, Чернігівської та Сумської області в період проходження військової служби за контрактом з 22.06.2023 по 13.08.2025 включно;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити підйомну допомогу у розмірі місячного грошового забезпечення та добові, у зв`язку з переїздами на нові місця військової служби в інші населені пункти Дніпропетровської, Чернігівської та Сумської області в період проходження військової служби за контрактом з 22.06.2023 по 13.08.2025.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем при звільненні не проведено із ним повного розрахунку, а саме не виплачене грошове забезпечення за період лікування, а також не виплачена підйомна допомога та добові за переїзди на нові місця військової служби.

Ухвалою судді від 01.12.2025 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, установлено відповідачу строк для подання відзиву на позов. Також витребувано у відповідача додаткові докази по справі.

Відповідач подав відзив на позов, у якому зазначено, що на виконання вимог чинного законодавства позивачу було виплачено грошове забезпечення за період із 01.03.2025 по 30.04.2025 (включаючи період перебування позивача на лікуванні у КНП «Сумська обласна клінічна лікарня» Сумської обласної ради) у повному обсязі на загальну суму 81 928,86 грн. У зв`язку з чим, доводи позивача, викладені в позовній заяві, є необґрунтованими. Щодо позовних вимог в частині нарахування та виплати підйомної допомоги у розмірі місячного грошового забезпечення та добових, у зв`язку з переїздами на нові місця військової служби, зазначено, що позивач не вибував на нове місце служби в інший населений пункт у зв`язку із призначенням на нову посаду. Позивач за період з 22.06.2023 по 13.08.2025 здійснював переміщення між населеними пунктами (районами), мета яких полягала у виконанні службових обов`язків за посадою згідно поставлених задач, які зумовлені широкомасштабним вторгненням росії в Україну, що у свою чергу підтверджується витягами із наказів командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.08.2023 №226, від 11.08.2023 №230, від 26.10.2023 №309, від 09.02.2024 №40, від 10.02.2024 №41, від 01.03.2024 №61, від 17.03.2024 №77, від 27.06.2024 №180, від 15.08.2024 №233, від 30.08.2024 №253, від 25.09.2024 №279, від 28.11.2024 №348, від 11.08.2025 №227. Вищезазначені переміщення передбачали зміну тимчасового місця служби позивача, а не вибуття останнього на нове місце служби (переведення на інше місце служби в іншу військову частину).

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 у період з 22.06.2023 по 13.08.2025 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 , що підтверджується витягами із наказів командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині від 22.06.2023 №178 та від 13.08.2025 №229 (а.с.34, 34 зворот-35).

Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №6217 ОСОБА_1 у період з 13.03.2025 по 04.04.2025 перебував на лікуванні в КНП «Сумська обласна клінічна лікарня» Сумської обласної ради (а.с.10 зворот-11).

На звернення представника позивача в/ч НОМЕР_1 листом від 21.07.2025 №947 повідомила, що відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 05.02.2018 №45 (зі змінами), підйомна допомога та добові в разі переїзду на нове місце військової служби виплачується на підставі наказу командира військової частини із зазначенням у ньому нарахованої суми до виплати, який видається на підставі рапорту військовослужбовця про виплату підйомної допомоги. У зв`язку з чим позивачу необхідно звернутись до командування в/ч НОМЕР_1 з рапортом та пакетом документів щодо нарахування та виплати підйомної допомоги (а.с.12 зворот).

07.10.2025 представником позивача направлено адвокатський запит на ім`я командира в/ч НОМЕР_1 , у якому просив надати інформацію щодо нарахованого та виплаченого грошового забезпечення позивачу (а.с.14 зворот).

23.10.2025 в/ч НОМЕР_1 на адвокатський запит листом №1379 повідомила, зокрема, що відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги, затвердженого наказом Міністерства Оборони України від 05.02.2018 року № 45 (зі змінами), підйомна допомога та добові в разі переїзду на нове місце військової служби виплачуються на підставі наказу командира військової частини із зазначенням у ньому нарахованої суми до виплати, який видається на підставі рапорту військовослужбовця про виплату підйомної допомоги. ОСОБА_1 не звертався до командування військової частини НОМЕР_1 рапортом та пакетом документів про виплату підйомної допомоги, у зв`язку з чим підйомна допомога не виплачувалась (а.с.14-15).

Вважаючи дії відповідача щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення за період перебування на лікуванні та невиплати підйомної допомоги у розмірі місячного грошового забезпечення та добових протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату грошового забезпечення з 13.03.2025 по 04.04.2025, у зв`язку з перебуванням на лікуванні в КНП «Сумська обласна клінічна лікарня» Сумської обласної ради, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі – Закон №2232-ХІІ) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до частин 1-3 статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Частиною четвертою статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

30.08.2017 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

У свою чергу, пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджено Наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 №260 (далі - Порядок №260).

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

Пунктом 8 розділу І Порядку №260 визначено, що грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.

Грошове забезпечення виплачується:

щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий;

одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).

Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).

Відповідно до пункту 9 розділу І Порядку №260 виплата грошового забезпечення за останніми займаними посадами зберігається за час відряджень, а також надання оплачуваних відповідно до чинного законодавства України відпусток.

Згідно із частиною 3 пункту 9 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою (відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва)) (далі - відпустка для лікування у зв`язку з хворобою), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).

Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку військово-лікарської комісії, рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства.

Частиною 3 пункту 9 розділу І Порядку №260 встановлено, що військовослужбовцям строкової військової служби, які перебувають у відрядженнях, відпустках і на лікуванні в лікарняних закладах, грошове забезпечення виплачується за весь період перебування у відрядженнях, відпустках і на лікуванні.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 13.03.2025 по 04.04.2025 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Сумська обласна клінічна лікарня» Сумської обласної ради.

Відповідно до довідки-витягу з розрахунково-платіжних відомостей в/ч НОМЕР_1 від 17.12.2025 №1955 позивачу за березень та квітень 2025 року були нараховані посадовий оклад, оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, премії) (а.с.35 зворот).

Отже з урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 було нараховане та виплачене грошове забезпечення за весь період перебування на лікуванні, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити підйомну допомогу у розмірі місячного грошового забезпечення та добові, у зв`язку з переїздами на нові місця військової служби в період проходження військової служби за контрактом з 22.06.2023 по 13.08.2025, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011- ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв`язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв`язку з передислокацією військової частини їм виплачується: підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім`ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби.

Склад грошового забезпечення військовослужбовців визначений статтею 9 Закону №2011-ХІІ, згідно з якою до грошового забезпечення віднесено: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 2 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 05.02.2018 №45, право на отримання підйомної допомоги і добових для військовослужбовців виникає: на дату прийняття військовослужбовцем посади та справ - для військовослужбовців, які переїхали на нове місце служби з одного населеного пункту в інший у зв`язку з призначенням на посаду; на дату зарахування на навчання - для військовослужбовців, які зараховані на навчання до військових навчальних закладів; на дату прибуття до місця дислокації, оголошений наказом командира військової частини, - для військовослужбовців, які переїхали на нове місце служби у складі військової частини (підрозділу) в інший населений пункт.

Розмір підйомної допомоги обчислюється, виходячи з посадового окладу, окладу за військове звання та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, установлених військовослужбовцю за новим місцем військової служби на дату, коли військовослужбовець приступив до виконання обов`язків за посадою (зарахування на навчання), або на дату прибуття до нового місця дислокації військової частини, на членів сім`ї - на дату реєстрації їх місця проживання у населеному пункті за новим місцем військової служби військовослужбовця (розташованому поблизу місця служби військовослужбовця).

За приписами пункту 3 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 05.02.2018 №45, виплата військовослужбовцям підйомної допомоги та добових здійснюється за новим місцем військової служби (місцем навчання) відповідно до наказу командира (начальника) військової частини (військового навчального закладу) із зазначенням нарахованої суми виплат.

У наказі зазначаються дата та номер наказу про призначення військовослужбовця на військову посаду (зарахування на навчання), дата, коли він приступив до виконання обов`язків за посадою, дата вибуття з попереднього місця військової служби та прибуття на нове місце військової служби (на нове місце дислокації військової частини).

Військовослужбовцям, які на дату прибуття до іншого населеного пункту перебувають у розпорядженні відповідного командира, виплата підйомної допомоги та добових здійснюється після призначення їх на посади та вступу до виконання обов`язків за посадами за новим місцем військової служби в цьому населеному пункті.

Відповідно пункту 13 Порядку №45, виплата підйомної допомоги та добових здійснюється, якщо звернення щодо їх отримання надійшли протягом трьох років із дня виникнення права на їх отримання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не звертався до відповідача із рапортом про нарахування та виплату підйомної допомоги у зв`язку з переїздом на нове місце служби.

Крім того, суду не надано доказів (копій наказів), які б підтверджували, що позивач вибував на нове місце служби в інший населений пункт у зв`язку із призначенням на нову посаду.

Суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 9-1 Закону №2011-XII підйомна допомога виплачується при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв`язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв`язку з передислокацією військової частини.

Отже, з урахуванням викладеного підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 29 січня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ).

Суддя С.В. Бородавкіна