Рішення від 28 січня 2026 р. у справі №640/21345/19 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2026 року Чернігів Справа № 640/21345/19

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного податкового університету до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Університет державної фіскальної служби України звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Київській області в якій просить суд ( з урахуванням поданої виправленої позовної заяви):

визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області від 22.09.2019 №0071145605 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасне подання податкових накладних за період з 01.07.2017 до 31.03.2017.

визнати протиправним та скасувати повністю рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про результати розгляду заперечення від 20.08.2019 №29106/10/10-36-12-01-18.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.12.2019 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами

На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 13.12.2022 №2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» справу №640/21345/19 скеровано до Чернігівського окружного адміністративного суду для розгляду по суті.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Житняк Л.О. Ухвалою від 07.04.2025 справу прийнято до провадження.

В подальшому, ухвалою суду від 15.04.2025 проведено заміну сторін у справі, а саме:

позивача - Університет державної фіскальної служби України на Державний податковий університет (вул.Університетська, 31, м.Ірпінь, Київська область, код ЄДРПОУ 44550814);

відповідача - Головне управління ДФС у Київській області на Головне управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (03151, м. Київ-151, вул. Святослава Хороброго, 5а, код ЄДРПОУ ВП 44096797).

Також ухвалою суду від 25.06.2025 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що порушення, про яке йдеться в Акті камеральної перевірки від 26.07.2019 №1965/10-36-56-05/4023365, відбулось не з вини працівників служби бухгалтерського обліку та фінансової звітності Університету, оскільки у програмному забезпеченні MEDOC накладні були надіслані 14.03.2017 без порушення строків їх реєстрації, частина яких зареєстрована 14.03.2017, а накладні, зокрема: від 28.02.2017 №139, №140 та №141 – 16.03.2017, що й призвело до порушення строків. Щодо решти податкових накладних на суму штрафної санкції у розмірі 10123,56 грн вказує, що Університет був зобов`язаний перейти на новий план рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі з 01.01.2017, що було реалізовано в лютому 2017 року і введення бухгалтерських операцій здійснювалось після перенесення залишків за рахунками станом на 01.01.2017, що створило затримку в реєстрації податкових накладних в електронному реєстрі за допомогою програмного забезпечення MEDOC. Окремо звертає увагу на порушення строків розгляду скарги.

Представником відповідача подано до суду відзив на позов, в якому він не визнає позовних вимог та просить суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі. Наголошує, що вся інформація щодо відправлення електронного документу, а також спосіб його відправки, фіксуються на вкладці «Очікується доставка» та в «Протоколі документу» відповідного документу КП «М.Е.Doc». Дата та час відправлення, що фіксуються КП «М.Е.Doc», залежать від системних налаштувань дати і часу на комп`ютері, з якого проводиться відправлення документу та зазначається у вкладці «Очікується доставка» та в «Протоколі документу». Звертає увагу, що в процесі відправки електронних документів та отримання квитанцій від контролюючого органу сервера розробника не задіяні. КП «М.Е.Doc» отримує квитанції лише по факту їх надсилання контролюючим органом.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

ГУ ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку Університету державної фіскальної служби України з питань щодо своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН за період з 01.2017 по 03.2017, про що складено Акт від 26.07.2019 №1965/10-36-56-05/40233365.

Позивачем подані заперечення до Акту перевірки за результатами розгляду яких, висновки Акту залишено без змін.

Так, за результатами перевірки встановлено порушення позивачем вимог ст.201.10 ст.201 Податкового кодексу України щодо граничного строку для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, а саме затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 176355,48 грн. На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.08.2019 №0071145605 на загальну суму штрафу 17 635,56 грн.

Також судом встановлено, що позивачем до Державної податкової служби України подано скаргу, в якій позивач просив скасувати рішення ГУ ДФС у Київській області, прийняте за результатами розгляду заперечень до Акту перевірки, скасувати акт перевірки та не застосовувати штрафну санкцію.

Про результати розгляду поданої скарги позивача повідомлено листом від 04.10.2019 №4435/6/99-00-04-02-01-15.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зазначає про таке.

Так, спеціальним законом з питань оподаткування є Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У розумінні пп. 14.1.60 п. 14 ст. 14 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Таким органом центральної виконавчої влади, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 №236 «Про Державну фіскальну службу України», є Державна фіскальна служба України.

Реєстрація податкових накладних здійснюється згідно постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі - Порядок №1246) Відповідно до п.2 згадуваної постанови податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Так, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд зазначає, що об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України (пп."а", "б" п.185.1. ст.185 Податкового кодексу України). Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно п.187.1. ст.187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1. ст.188 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 цієї статті та/або п.192.1 ст.192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

Для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

Для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Так, відповідно до п.120-1 ст.120 ПК України Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Відповідно до п.8 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно п.9 Порядку №1246 за операціями з постачання послуг нерезидентом податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються зареєстрованим на території України отримувачем (покупцем) - платником податку таких послуг.

Відповідно до п.12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п.192.1. ст.192 та п.201.10. ст.201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п.201.1. ст.201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3. і 200-1.9. ст.200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п.201.16. ст.201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (п.13 Порядку №1246).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

З матеріалів справи вбачається, що наявними квитанціями підтверджується факт направлення 14.03.2017 в електронному вигляді (за допомогою програми "M.E.Doc.") до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику податкових накладних від 28.02.2017 №139, від 28.02.2017 №140 та від 28.02.2017 №141 в межах граничного строку для їх реєстрації (а.с.34-39).

При цьому, представником податкового органу вказані обставини не спростовані жодними доказами.

Враховуючи наведене, застосування до позивача штрафу на суму 7 512 грн є протиправним.

Щодо решти податкових накладних на суму штрафної санкції у розмірі 10123,56 грн позивач наголошує, що Університет був зобов`язаний перейти на новий план рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі з 01.01.2017, що було реалізовано в лютому 2017 року і введення бухгалтерських операцій здійснювалось після перенесення залишків за рахунками станом на 01.01.2017, що створило затримку в реєстрації податкових накладних в електронному реєстрі за допомогою програмного забезпечення MEDOC.

Тобто, позивачем факт порушення строків реєстрації решти податкових накладних не заперечується.

Зазначені обставини свідчать про правомірність дій відповідача в частині накладення на позивача штрафних санкцій на суму 10123,56 грн, оскільки нормами ПК України не передбачено звільнення від відповідальності за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Крім наведеного, зазначені позивачем обставини жодними фактичними даними чи письмовими доказами не підтверджуються, що дає підстави до висновку про відсутність обґрунтованих мотивів для їх прийняття судом.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 22.09.2018 №0071145605 в частині застосування штрафних санкцій на суму 7 512,00 грн.

Решта посилань позивача, зокрема на те, що Акт камеральної перевірки складено за неіснуючий проміжок часу, а саме за період з 01.07.2017 по 31.03.2017 суд до уваги не приймає, оскільки технічні помилки не є істотними недоліками і в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні чітко зазначений період з 01.2017 по 03.2017. Крім того, зміст Акту також дає підстави стверджувати, що перевіряємий період був охоплений датами з 01.01.2017 по 01.03.2017. Також зазначена помилка не вплинула на факти зафіксовані Актом перевірки.

Щодо визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у Київській області про результати розгляду заперечення від 20.08.2019 №29106/10/10-36-12-01-18, суд зазначає, що обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Тобто, висновки викладені в акті, як і рішення за результатами розгляду заперечень на Акт перевірки, не породжують обов`язкових юридичних наслідків. Певні судження контролюючого органу про певні факти є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акту можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово застосовував критерії, які дозволяють виявити наявність або відсутність охоронюваного законом інтересу в особи, яка звертається за судовим захистом. Судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає законний інтерес, який: має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання, але виходить за межі суб`єктивного права; пов`язаний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом; є визначеним. Благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним. У позовній заяві або скарзі особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає; є персоналізованим (суб`єктивним), тобто належить конкретній особі - позивачу або скаржнику.

Крім цього, особа, яка звертається до суду з позовом повинна довести конкретні факти порушення її прав та інтересів, а саме підтвердити, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи порушені і в результаті визнання тих чи інших дій та/або бездіяльності майнові права чи інтерес заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Тобто позивач, реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом, зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином така перевірка порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд має перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача.

Отже, за вищезазначеними правовими нормами обов`язковою умовою звернення до суду передбачено наявність порушеного права, що, на думку суду, є самостійною підставою для відмови у позові, у разі відсутності такої умови. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Судовому захисту в адміністративних судах України підлягає лише порушене право, а отже предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов`язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Такої ж позиції дотримується Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 16.10.2020 у справі №910/12787/17.

Крім цього, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що результати проведеної перевірки можуть вплинути на права та обов`язки особи лише після винесення на основі даних та висновків зазначених в акті перевірки, будь-якого рішення суб`єкта владних повноважень, зокрема в даному випадку, податкового повідомлення-рішення, і та таке рішення має створювати наслідки для позивача.

Щодо посилань на порушення строків розгляду скарги, суд звертає увагу, що остання подана позивачем на рішення, прийняте за результатами розгляду заперечень на Акт перевірки, які за наведених вище правових висновків, суд також до уваги не приймає.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково.

Згідно з ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Державного податкового університету до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 22.09.2019 № 0071145605 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 7 512,00 грн (сім тисяч п`ятсот дванадцять гривень).

В решті позову – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь Державного податкового університету судові витрати у розмірі 818,35 грн судового збору, відповідно до частини задоволених вимог.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Позивач: Державний податковий університет (вул.Університетська, 31, м.Ірпінь, Київська область, код ЄДРПОУ 44550814).

Відповідач: Головне управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (03151, м. Київ-151, вул. Святослава Хороброго, 5а, код ЄДРПОУ ВП 44096797).

Повне рішення суду складено 29.01.2026.

Суддя Л.О. Житняк