Рішення від 28 січня 2026 р. у справі №640/5981/20 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)

Дата: 28 січня 2026 р.

Справа: №640/5981/20

Суддя: Шевчук О.П.

Справа № 640/5981/20

РІШЕННЯ

іменем України

29 січня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Гаранткомплексбуд" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.12.2019 №0337360411, №0337380411,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Гаранткомплексбуд" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить визнати протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.12.2019 №0337360411, №0337380411.

В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки порушена процедура їх винесення, відсутнє порушення граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість, визначених п.57.1 ст.57 ПК України.

Відповідачем на адресу суду надіслано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, на підставі того, що камеральною перевіркою встановлено, порушення позивачем строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість, передбачених п.57.1 ст.57 ПК України. Таким чином, спірні податкові повідомлення - рішення є правомірними та відсутні підстави для їх скасування.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ГУ ДПС у м. Києві на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75, згідно порядку встановленого п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету позивачем.

За результатами проведеної перевірки, посадовими особами відповідача складений акт від 29.11.2019 №11504/26- 15-04-11-13 " Про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ГАРАНТКОМПЛЕКСБУД» (код ЄДРПОУ 13698321)". Згідно висновків перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість передбачених п.57.1 ст.57 ПК України.

На підставі висновків вказаного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення- рішення: № 0337360411 від 02.12.2019 р., яким було нараховано штраф у розмірі 7 544, 66 грн. за несвоєчасну сплату податку на додану вартість в сумі 37723 грн. 30 коп. на 363,361,358,335,334,136,83,52 календарних днів; № 0337380411 від 02.12.2019 р., яким було нараховано штраф у розмірі 157, 19 грн. за несвоєчасну сплату податку на додану вартість в сумі 1571грн.90коп. на 247 календарних днів.

26 грудня 2019 р. ПП «Гаранткомплексбуд» подало до Державної податкової служби України скаргу на податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 0337360411 від 02.12.2019 р.,№ 0337380411 від 02.12.2019 р.

Проте, Державна податкова служба України залишила без розгляду скаргу ПП «Гаранткомплексбуд» на вказані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві.

Позивач вважає, що спірні податкові повідомлення рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 0337360411 від 02.12.2019 р., № 0337380411 від 02.12.2019 р. прийняті Головним управлінням ДПС у м. Києві є такими, що суперечать нормам чинного податкового законодавства України, а отже є незаконними та підлягають скасуванню.

Не погоджуючись з прийнятими відповідачем податковими повідомленнями - рішеннями позивач звернувся до суду для визнання їх протиправними та скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Суд встановив, що згідно акту перевірки від 29.11.2019 №11504/26- 15-04-11-13 " Про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ГАРАНТКОМПЛЕКСБУД» (код ЄДРПОУ 13698321)", контролюючий орган дійшов висновків про порушення позивачем граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України. За результатами перевірки контролюючий орган нарахував приватному підприємству «Гаранткомплексбуд» штрафні санкції у розмірі 7 701, 85 грн.

Відповідно до п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць.

В підп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України ( в редакції в період виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналогічні положення містяться також в ст. 203 Податкового кодексу України.

Такими чином, платник податків зобов`язаний сплатити суму податкових зобов`язань з податку на додану вартість до 30 числа місяця на ступного за звітним, а у випадку сплати податкових зобов`язань за перший місяць календарного року до 01 або 02 березня, залежності від числа днів у відповідному календарному році.

Суд встановив, що приватне підприємство «Гаранткомплексбуд» належним чином виконало свої зобов`язання зі сплати до державного бюджету України податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підтверджується наступним: 1. Декларацією з ПДВ № 90242299 1 за січень 2017 р. - до сплати 5 008, 00 грн. Оплата здійснена 28.02.2017 р., платіжне доручення № 1200, сума 7008,00 грн.; 2. Декларацією з ПДВ № 9044834593 за лютий 2017 р. до сплати 1 945, 00 грн. Оплата здійснена 30.03.2017 р., платіжне доручення № 1236, сума 1950.00 грн.; 3.Декларацією з ПДВ № 9072145987 за березень 2018 р. - до сплати 50 410, 00 грн. Оплата 13.04.2018 р., платіжне доручення № 1488 сума 108 000,00 грн., платіжне доручення № 1501, сума 7 200, 00 грн.; 29.03.2018 р.; 4.Декларацією з ПДВ № 9296773373 за грудень 2017 - до сплати 6 318, 00 грн. Оплата 30.01.2018,платіжне доручення № 1442, сума 6 318, 00 грн.; 5.Декларацією з ПДВ № 9025688902 за січень 2018 р. - до сплати 6 936, 00 грн. Оплата 28.02.2018 р. платіжне доручення № 1468, сума 7 000, 00 грн.; 6.Декларацією з ПДВ № 9048664548 за лютий 2018 р. - до сплати 1 328, 00 грн. Оплата 29.03.2018 р., платіжне доручення № 1487, сума 1 500, 00 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що приватне підприємство «Гаранткомплексбуд» належним чином дотрималось вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України та своєчасно сплатило податкові зобов`язання з ПДВ у встановлений Податковим кодексом України строк.

Відповідно до вимог ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що у відповідача були відсутні підстави для винесення податкових повідомлень-рішень, які на думку суду є протиправними та підлягають скасуванню.

У Рішенні від 20.10.2011 у справі "Rysovskyy v. Ukraine" Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип "належного урядування" передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб ("Beyeler v. Italy", "Oneryildiz v. Turkey", "Megadat.com S.r.l. v. Moldova", "Moskal v. Poland"). На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Lelas v. Croatia" і "Toscuta and Others v. Romania") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (Oneryildiz v. Turkey", та "Beyeler v. Italy").

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Lelas v. Croatia").

У відповідності до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).

Відповідно до п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

В процесі судового розгляду відповідач не довів правомірність оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень від 02.12.2019 №0337360411, №0337380411, а суд дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В зв`язку із задоволенням позову, необхідно стягнути сплачений позивачем судовий збір за його подання до суду в сумі 4204 грн.00 коп., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства "Гаранткомплексбуд" до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 02.12.2019 форми "Ш": №0337360411, №0337380411.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві на користь приватного підприємства "Гаранткомплексбуд" судовий збір у розмірі 4204 грн. (чотири тисячі двісті чотири) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Приватне підприємство "Гаранткомплексбуд" (шосе Харківське, 121,м. Київ,02091 , код ЄДРПОУ - 13698321)

Відповідач:Головне управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, Київ 116,м. Київ,04116 , код ЄДРПОУ - 44116011)

Головуючий суддя О.П. Шевчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua