Рішення від 27 січня 2026 р. у справі №520/9989/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2026 року № 520/9989/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд.5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ40108599) зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом про зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить суд:

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області провести нарахування середньомісячного грошового забезпечення ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ізюм Харківської області, рнокпп НОМЕР_1 ) за час вимушеного прогулу з 14.06.2022 по 27.09.2023 у сумі 174467,14 гривень (сто сімдесят чотири тисячі чотириста шістдесят сім гривень 14 копійок).

Ухвалою суду від 01.05.2025 прийнято адміністративний позов до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху. Надано позивачу термін - п`ять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2025 по справі № 520/9989/25 заяву представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду - залишено без задоволення. Адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ НП в Харківській області про зобов`язання вчинити певні дії - залишено без розгляду.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2025 року по справі № 520/9989/25 скасовано.

Справу №520/9989/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про зобов`язання вчинити певні дії направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 15.12.2025 продовжено розгляд справи №520/9989/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачами допущено протиправну бездіяльність стосовно не нарахування та не виплати йому середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 14.06.2022 по 27.09.2023 у сумі 174467,14 гривень (сто сімдесят чотири тисячі чотириста шістдесят сім гривень 14 копійок), посилаючись на ст.235 КЗпП.

По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 257 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана сторонам та отримана ними.

Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно вимог ст. 229 КАС України.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Представником позивача до суду надано відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої він підтвердив раніше викладену правову позицію та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представником відповідача надано заперечення на відповідь на відзив.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 12.05.2022 № 616 “Про призначення та проведення службового розслідування” призначено провести службове розслідування за обставинами, викладеними у рапорті командира БКС ГУНП в Харківській області підполковника поліції Семенова Ю.М. від 09.05.2022.

Згідно рапорту командира БКС ГУНП в Харківській області підполковника поліції Семенова Ю.М. від 09.05.2022, ним 27.04.2022 старшому сержанту поліції ОСОБА_1 поліцейському-водію відділення № 3 взводу № 3 роти № 1 батальйону конвойної служби ГУНП в Харківській області, який перебуває на тимчасово окупованій території у м. Ізюм, Харківської області, було надано вказівку до 30.04.2022 евакуюватися на підконтрольну територію України та прибути за місцем дислокації підрозділу. Зазначено, що станом на 09.05.2022 зокрема ОСОБА_1 до підрозділу для проходження служби не прибув, тим самим безпідставно відсутній на службі без поважних причин та не виконує свої функціональні обов`язки.

03.06.2022 року було затверджено висновок службового розслідування, згідно з яким комісія ухвалила за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у відсутності на службі без поважних причин з 01.05.2022 по 03.06.2022, тим самим скоївши прогули, в порушенні вимог ч. 1 ст. 8, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, п. 24 ч. 1 ст. 23, ч. 2 cт. 24 Закону України “Про Національну поліцію”, ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1, 2, 4, 8, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 2 абзацу 1 наказу Національної поліції України від 08.04.2022 № 242, п. 1 наказу ГУНП в Харківській області від 15.08.2016 № 818, до поліцейського-водія відділення № 3 взводу № 3 роти № 1 БКС ГУНП в Харківській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області № 297 від 03.06.2022 року за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у відсутності на службі без поважних причин з 01.05.2022 по 03.06.2022, тим самим скоївши прогули, в порушенні вимог ч. 1 ст. 8, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, п. 24 ч. 1 ст. 23, ч. 2 cт. 24 Закону України “Про Національну поліцію”, ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1, 2, 4, 8, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 2 абзацу 1 наказу Національної поліції України від 08.04.2022 № 242, п. 1 наказу ГУНП в Харківській області від 15.08.2016 № 818, застосовано до поліцейського-водія відділення № 3 взводу № 3 роти № 1 БКС ГУНП в Харківській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області № 287 о/с від 14.06.2022 відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 закону України “Про Національну поліцію” звільнено старшого сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського-водія відділення № 3 взводу № 3 роти № 1 батальйону конвойної служби ГУНП в Харківській області, з 14.06.2022.

Позивач, вважаючи протиправними оскаржувані рішення, звернувся до суду.

Позивач звернувся до суду із позовом, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Харківській області від 03.06.2022 за № 297, яким до ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 до звільнення з органів МВС України працював на посаді поліцейського-водія відділення № 3 взводу № 3 роти № 1 батальйону конвойної служби ГУНП в Харківській області, спеціальне звання старший сержант поліції застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції в частині, що його стосується;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Харківській області від 14.06.2022 за № 287 по о/с від 04.06.2022, яким реалізовано наказ ГУНП в Харківській області за № 297 від 03.06.2022 в частині застосування до ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , до звільнення з органів МВС України працював на посаді поліцейського відділення № 3 взводу № 3 роти № 1 батальйону конвойної служби ГУНП в Харківській області, спеціальне звання сержант поліції дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції;

- поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського відділення № 3 взводу № 3 роти № 1 батальйону конвойної служби ГУНП в Харківській області.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 у справ №250/9548/22 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 по справі № 520/9548/22 скасувати.

Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправним та скасувано наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 03.06.2022 № 297 в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Визнано протиправним та скасувано наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 14.06.2022 № 287 по о/с в частині звільнення зі служби в поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського-водія відділення № 3 взводу № 3 роти № 1 батальйону конвойної служби Головного управління Національної поліції в Харківській області з 14.06.2022 за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).

Поновлено старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на посаді поліцейського-водія відділення № 3 взводу № 3 роти № 1 батальйону конвойної служби Головного управління Національної поліції в Харківській області з 14.06.2022.

Згідно ч.4 ст.78 КАС України - обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2023 ГУНП в Харківській області видано наказ від 27.09.2023 № 430 о/с, яким скасовано пункт наказу ГУНП в Харківській області від 14.06.2022 № 287 о/с та поновлено ОСОБА_1 на посаді поліцейського – водія відділення № 3 взводу № 3 роти № 1 батальйону конвойної служби ГУНП в Харківській області, з 14.06.2022.

Згідно доводів позовної заяви позивач вважає, що він має право на отримання середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022р. у справі № 755/12623/19 сформувала висновок про те, що середній заробіток за час вимушеного прогулу за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин. Такий висновок підтверджується також змістом частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України, якою визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи.

Тобто в разі визнання звільнення незаконним та поновлення працівника на роботі держава гарантує отримання працівником середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки такий працівник був незаконно позбавлений роботодавцем можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин та отримувати заробітну плату.

Вказана норма права, крім превентивної функції, виконує функцію соціальну, задовольняючи потребу працівника в засобах до існування на період незаконного звільнення. Відтак, за умови встановлення факту незаконного звільнення особи, час вимушеного прогулу працівника повинен бути оплаченим.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

Судом встановлено, що позивач був звільнений з 14.06.2022р., тобто датою початку вимушеного прогулу слід вважати 14.06.2022р. Водночас наказом від 27.09.2023 № 430 о/с, скасовано пункт наказу ГУНП в Харківській області від 14.06.2022 № 287 о/с та поновлено ОСОБА_1 на посаді поліцейського – водія відділення № 3 взводу № 3 роти № 1 батальйону конвойної служби ГУНП в Харківській області, з 14.06.2022.

Оскільки вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати, вимушений прогул завершився у зв`язку із працевлаштуванням позивача на роботу, тобто датою завершення вимушеного прогулу слід вважати 26.09.2023р.

Суд, вирішуючи питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначає при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі по тексту - Порядок №100).

Відповідно до пункту 2 Порядку №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до довідки про доходи позивача №519 від 07.05.2025 року два повних місяці роботи, що передували звільненню позивача - це березкнь та квітень 2022 року, у яких було нараховано заробітну плату позивачу 10332,52 грн. та 10332,51грн. відповідно.

Середньоденна заробітна плата позивача склала 338,37 грн.

Період вимушеного прогулу становить 469 робочих днів (з 14.06.2022р. по 26.09.2023р.). Тому середній заробіток за час вимушеного прогулу позивача складає 158 695,53 грн. (469 робочих днів*338,37 грн.).

При цьому суд враховує, що згідно положень частини другої статті 235 КЗпП України, встановлене обмеження розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу сумою за один рік. Суд зазначає, що вказаною нормою обумовлено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивача звільнено 14.06.2022 року, при цьому, з позовною заявою про поновлення на посаді поліцейського відділення № 3 взводу № 3 роти № 1 батальйону конвойної служби ГУНП в Харківській області позивач звернувся лише 03.11.2022 року. Отже, наявна триваюча пасивна поведінка позивача.

Таким чином, слід стягнути на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу сумою за один рік, а саме 123 505,05 грн. (365 робочих днів*338,37 грн.)

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що ключові аргументи сторін отримали належну оцінку, а решта доводів висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову частково.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд.5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ40108599) зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Вийти за межі позовних вимог.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо ненарахування середньомісячного грошового забезпечення ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області провести нарахування середньомісячного грошового забезпечення ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу у сумі 123 505 (сто двадцять три тисячі п`ятсот п`ять) грн. 05 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Заічко О.В.