Рішення від 28 січня 2026 р. у справі №520/26085/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

29 січня 2026 р. справа № 520/26085/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Донецької обласної прокуратури (вул. Майдан Озерний, буд. 32, м. Дніпро, 49003, код ЄДРПОУ 25707002) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Донецької обласної прокуратури, в якому з урахуванням змінених позовних вимог просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Донецької обласної прокуратури щодо не виконання рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року №6-р/2020 та рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 13 вересня 2023 року №8-р(ІІ)/2023 в частині не нарахування та не виплати прокурору ОСОБА_1 в повному обсязі: заробітної плати, виплат за час знаходження у відпустці, виплат за невикористану відпустку, виплат допомоги на оздоровлення за 2023-2025 роки, розрахованої відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру» без урахування надбавки за вислугу років та інших виплат передбачених Розділом IX Закону України «Про прокуратуру» за період з 13 вересня 2023 року по 27 липня 2025 року;

- зобов`язати Донецьку обласну прокуратуру нарахувати та виплатити прокурору ОСОБА_1 в повному обсязі заробітну плату, виплати за час знаходження у відпустці, виплати за невикористану відпустку, виплати допомоги на оздоровлення за 2023-2025 роки, розраховану відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру» і з урахуванням положень Постанови Кабінету міністрів України від 09.12.2015 №1090 «Про затвердження порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури» щомісячної надбавки за вислугу років 40% та інших виплат передбачених Розділом IX Закону України «Про прокуратуру» за період з 13 вересня 2023 року по 27 липня 2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду у вказаній адміністративній справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у відповідності до п. 1, п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі, при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що працював на посаді прокурора Краматорської місцевої прокуратури Донецької області з 30.07.2002 до 27.07.2025. За час роботи позивача та при звільнені позивача йому не було виплачено усі належні суми при нарахуванні і оплаті праці, при надані оплачуваних відпусток, компенсації за невикористані відпустки, виплаті допомоги на оздоровлення. Так, з 13.09.2023 оплата праці позивача здійснювалась на підставі статті 81 Закону України «Про прокуратуру», розрахованої на основі посадового окладу прокурора органів прокуратури відповідного рівня без установлення будь-яких надбавок, у тому числі за вислугу років. Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача не виконання рішень Конституційного Суду України, яка виразилася у не нарахуванні та не виплаті в повному обсязі заробітної плати розрахованої відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру», а саме без урахування (окладу на посаді прокурора відділу щомісячної надбавки за вислугу років) та інших виплат передбачених Розділом IX Закону України «Про прокуратуру» за період з 13.09.2023 по 27.07.2025.

Від Донецької обласної прокуратури надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що заробітна плата прокурорам на посадах у регіональних, місцевих і військових прокуратурах до проходження ними атестації нараховується на підставі та за нормами ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» з урахуванням листа Офісу Генерального прокурора від 12.10.2023 №21-2139вих-503окв-23. Згідно з вказаним листом, з 13.09.2023 оплата праці прокурорів та слідчих на посадах у регіональних, місцевих і військових прокуратурах до проходження ними атестації здійснюється на підставі статті 81 Закону України «Про прокуратуру», розрахованої на основі посадового окладу прокурора органів прокуратури відповідного рівня без установлення будь-яких надбавок, у тому числі за вислугу років. Відповідно до позиції Конституційного Суду України, викладеної в рішенні від 13.09.2023, оплата праці прокурорів має визначатися відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру»; гарантії прокурорів потребують забезпечення на рівні з гарантіями суддів, закріпленими Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Згідно з ч. 10 ст. 135 Законом України «Про судоустрій і статус суддів» суддям, які не здійснюють правосуддя, виплачується посадовий оклад без доплат. Таким чином, до спірних правовідносин у контексті обрахунку заробітної плати прокурорам, які не пройшли атестацію та фактично не виконували повноваження за посадою, потрібно застосовувати за аналогією із гарантіями для суддів, тобто без доплат до посадового окладу. Таким чином, ОСОБА_1 нараховується та виплачується посадовий оклад відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру» без урахування надбавок, встановлених цією статтею, та інших виплат.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що посилання відповідача на Лист Офісу Генерального прокурора від 12.10.2023 №21-2139вих-503окв-23 про виплату лише посадового окладу прокурорам, які не пройшли атестацію, є незаконним та не відповідає Конституції України. Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 13.09.2023 №8-р(ІІ)/2023 було визнано неконституційним друге речення абзацу третього пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ, яке дозволяло Кабінету Міністрів України регулювати питання винагороди прокурорів, що не пройшли атестацію. Конституційний Суд України чітко встановив, що прокурори до атестації і прокурори після її проходження мають єдиний юридичний статус, тобто однаковий обсяг гарантій незалежності. Отже, з 13.09.2023 (дати ухвалення Рішення КСУ) оплата праці прокурорів, незалежно від проходження атестації, має визначатися виключно відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру». Частина 2 статті 81 Закону №1697-VII імперативно визначає, що заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за вислугу років та інших виплат, передбачених законодавством. Відмова відповідача виплачувати належні надбавки є прямим порушенням як статті 81 Закону, так і рішення Конституційного Суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював в органах прокуратури з 30.07.2002 по 28.07.2025.

Наказом прокурора Донецької області від 26.11.2018 №965-к ОСОБА_1 призначено на посаду прокурора Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області.

ОСОБА_1 08.10.2019 подано Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію.

Наказом прокурора Донецької області від 27.05.2020 №509-к ОСОБА_1 призначено на посаду прокурора Краматорської місцевої прокуратури Донецької області.

Рішенням Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 02.07.2025 №1 прокурор Краматорської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_1 визнаний таким, що неуспішно пройшов атестацію.

Наказом керівника Донецької обласної прокуратури від 28.07.2025 №636к ОСОБА_1 звільнено посади прокурора Краматорської місцевої прокуратури Донецької області на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації з 28.07.2025.

Листом Донецької обласної прокуратури від 07.08.2025 №27-490вих-25 на запити позивача від 04.08.2025 повідомлено, що заробітна плата прокурорам, поновленим за рішенням судів на посадах у регіональних, місцевих і військових прокуратурах, до проходження ними атестації нараховується на підставі та за нормами ст. 81 ЗУ «Про прокуратуру» з урахуванням листа Офісу Генерального прокурора, який надійшов до Донецької обласної прокуратури 12.10.2023, відповідно до якою визначено наступне.

Винагорода за працю є гарантією незалежності прокурорів та невіддільним елементом їх юридичного статусу, а отже, складником організації й порядку діяльності прокуратури в розумінні статті 131-1 Конституції України.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.09.2023 визнано неконституційною норму Закону України від 19.09.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» стосовно оплати праці прокурорів та слідчих, у тому числі військових прокуратур, згідно з постановою Кабінету Міністрів України до їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної, окружної прокуратури.

Відповідно до позиції Конституційного Суду України, викладеної в цьому рішенні: прокурори до атестації і прокурори після її проходження мають єдиний юридичний статус, тобто однаковий обсяг гарантій незалежності; оплата праці прокурорів має визначатися відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру»; гарантії прокурорів потребують забезпечення на рівні з гарантіями суддів, закріпленими Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (згідно з ч. 10 ст. 135 цього Закону суддям, які не здійснюють правосуддя, виплачується посадовий оклад без доплат).

З огляду на викладене з 13.09.2023 оплата праці прокурорів, поновлених за рішеннями судів на посадах у регіональних, місцевих і військових прокуратурах, до проходження ними атестації здійснюється на підставі статті 81 Закону України «Про прокуратуру», розраховуючи її на основі посадового окладу прокурора органів прокуратури відповідного рівня без встановлення надбавок, у тому числі за вислугу років.

Тобто, посадовий оклад прокурора, який перебував в трудових відносинах з Донецькою обласною прокуратурою, але не переведений до окружної прокуратури, розрахований на основі посадового окладу прокурора окружної прокуратури, станом на 13.09.2023 та на 28.07.2025 (дата звільнення позивача) складав 40000,00 грн.

У зв`язку і наведеним надати довідку про нарахування надбавки за вислугу років за період з 13.09.2023 по 28.07.2025 не можливо.

Відповідно до довідки Донецької обласної прокуратури від 05.08.2025 №07-1105вих-25 станом стаж роботи ОСОБА_1 в органах прокуратури станом на 13.09.2023 складає 21 рік 1 місяць 15 днів.

Згідно з довідкою Донецької обласної прокуратури від 20.10.2025 №07-2346вих-25, в трудовий стаж позивача для виплати щомісячної надбавки за вислугу років станом на 28.07.2025 становить 27 років 09 місяців 23 дні.

З розрахункових листів за 2023 - 2025 роки слідує, що при обчисленні позивачу заробітної плати за вказаний період, в тому числі виплат за час знаходження у відпустці, за невикористану відпустку, допомоги на оздоровлення, надбавка за вислугу років не враховувалася.

Не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо не нарахування та невиплати надбавки за вислугу років в розмірі 40% від посадового окладу за спірний період, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII).

Відповідно до ст. 1 Закону №1697-VII прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 №113-IX (далі - Закон №113-IX) запроваджено реформування системи органів прокуратури.

Як зазначено у Пояснювальній записці до проєкту цього закону основна мета Закону №113-IX - створення передумов для побудови системи прокуратури, діяльність якої базована на засадах ефективності, професійності, незалежності та відповідальності.

Такої мети мало бути досягнуто через кадрове перезавантаження органів прокуратури в спосіб атестації чинних прокурорів, а також надання можливості всім доброчесним кандидатам, які мають належні теоретичні знання та практичні навички, на конкурсних засадах обійняти посаду прокурора в будь-якому органі прокуратури.

У пункті 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX визначено, що до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури (абзац перший); за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури (перше речення абзацу третього).

Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону №113-IX єдність системи прокуратури України забезпечено єдиними засадами організації й діяльності прокуратури, єдиним статусом прокурора, єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності прокурорів, фінансуванням прокуратури лише з Державного бюджету України (пункти 1-4).

Прокурорів, у межах реалізації їхніх повноважень, наділено єдиним юридичним статусом незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України або адміністративної посади, яку прокурор обіймає в прокуратурі (абзац 1 ч. 2 ст. 15 Закону).

Аналогічні висновки містить рішення Конституційного Суду України від 13.09.2023 у №8-р(11)/2023.

Також, Конституційний Суд України зазначив, що прокурори сприяють здійсненню правосуддя в межах повноважень, якими їх наділено відповідно до статті 131-1 Конституції України. Вони виконують свої обов`язки на професійній основі, мають юридичний статус, основу якого становлять спільні елементи, незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України або адміністративної посади, яку прокурор обіймає в прокуратурі. Єдиний порядок набуття статусу прокурора, наділення прокурорів однаковим обсягом гарантій незалежності, сукупність повноважень та обов`язків прокурора свідчить про єдиний юридичний статус усіх прокурорів.

Заробітна плата прокурора визначена статтею 81 Закону №1697-VII.

Частиною 2 цієї статті визначено, що заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за вислугу років.

З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (ч. 3 ст. 81 Закону №1697-VII).

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури становить 1600 грн. на місяць.

У 2024 та 2025 роках прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури так само становив 1600 грн. на місяць.

Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом: прокурора обласної прокуратури - 1, 2 (ч. 4 ст. 81 Закону №1697-VII).

Посадові оклади прокурорів, які перебувають на адміністративних посадах, встановлюються у розмірі - для заступника керівника обласної прокуратури - 1,3 посадового окладу прокурора обласної прокуратури (п. 8 ч. 5 ст. 81 Закону №1697-VII).

Прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу. Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам затверджується Кабінетом Міністрів України (ч. 7 ст. 81 Закону №1697-VII).

Відповідно до положень ст. 82 Закону №1697-VII прокурору надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів з виплатою допомоги для оздоровлення в розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати прокурора.

Прокурору, який має стаж роботи в органах прокуратури понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.

Прокурору надаються додаткові та інші відпустки, передбачені законом.

Для виконання невідкладних і непередбачуваних завдань прокурори можуть бути відкликані з щорічної основної чи додаткової оплачуваної відпустки. Частина невикористаної відпустки надається прокурорам у будь-який час відповідного року чи приєднується до відпустки в наступному році з відповідним відшкодуванням непередбачуваних витрат у зв`язку з відкликанням із відпустки. Порядок такого відшкодування визначається Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 ст. 89 Закону №1697-VII передбачено, що фінансування прокуратури здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі у випадках, передбачених міжнародними договорами України або проектами міжнародної технічної допомоги, зареєстрованими в установленому порядку.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.09.2023 визнано неконституційною норму Закону України №113-IX від 19.09.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» стосовно оплати праці прокурорів та слідчих, у тому числі військових прокуратур, згідно з постановою Кабінету Міністрів України до їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної, окружної прокуратури.

Відповідно до позиції Конституційного Суду України, викладеної в цьому рішенні:

- прокурори до атестації і прокурори після її проходження мають єдиний юридичний статус, тобто однаковий обсяг гарантій незалежності;

- оплата праці прокурорів має визначатися відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру»;

- гарантії прокурорів потребують забезпечення на рівні з гарантіями суддів, закріпленими Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (згідно із частиною 10 статті 135 цього Закону суддям, які не здійснюють правосуддя, виплачується посадовий оклад без доплат).

Враховуючи наведене, Конституційний Суд України дійшов висновку, що друге речення абзацу третього пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX суперечить частині другій статті 24 Конституції України.

Отже, з огляду на визнання таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), другого речення абзацу третього пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 №113-IX, після ухвалення Конституційним Судом рішення №8-р(II)/2023, на прокурорів, в тому числі які не завершили процедуру атестації, розповсюджуються положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» в контексті визначення розміру винагороди прокурорів.

Наведене вище узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 21.03.2025 у справі №380/3566/24, від 08.05.2025 у справі №280/2810/24.

Суд зазначає, що відповідно до довідки Донецької обласної прокуратури від 20.10.2025 №07-2346вих-25, в трудовий стаж позивача, який дає йому право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років станом на 28.07.2025 становить 27 років 09 місяців 23 дні.

Відповідно до розрахункових листів за 2023 - 2025 роки судом встановлено, що при обчисленні позивачу заробітної плати за період з 13.09.2023 по 27.07.2025 надбавка за вислугу років не враховувалася.

Наведені обставини у взаємозв`язку із нормами Закону, які регулюють спірні правовідносини, дають підстави для висновку, що у спірний період заробітна плата ОСОБА_1 нараховувалася та виплачувалася у меншому розмірі, ніж встановлено Законом України «Про прокуратуру».

Беручи до уваги вищенаведені висновки Верховного Суду, а також ті обставини, що у спірний період позивач обіймав посаду прокурора Краматорської місцевої прокуратури Донецької області та йому, при наявності стажу роботи, який дає право на виплату надбавки за вислугу років понад 25 років при обчисленні заробітної плати, в тому числі виплат, передбачених законодавством, не враховувалася надбавка за вислугу років у розмірі 40% посадового окладу згідно частини сьомої статті 81 Закону України «Про прокуратуру», суд доходить висновку про допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо не нарахування та не виплати позивачу заробітної плати, в тому числі виплат, передбачених законодавством, з урахуванням надбавки за вислугу років в розмірі 40% від посадового окладу за період з 13.09.2023 по 27.07.2025.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу заробітної плати, в тому числі виплат, передбачених законодавством, за період з 13.09.2023 по 27.07.2025 з урахуванням надбавки за вислугу років в розмірі 40% від посадового окладу, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Донецької обласної прокуратури (вул. Майдан Озерний, буд. 32, м. Дніпро, 49003, код ЄДРПОУ 25707002) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Донецької обласної прокуратури щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 заробітної плати, в тому числі виплат, передбачених законодавством, з урахуванням надбавки за вислугу років в розмірі 40% від посадового окладу за період з 13.09.2023 по 27.07.2025.

Зобов`язати Донецьку обласну прокуратуру здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 заробітної плати, в тому числі виплат, передбачених законодавством, за період з 13.09.2023 по 27.07.2025 з урахуванням надбавки за вислугу років в розмірі 40% від посадового окладу, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Біленський О.О.