Рішення від 28 січня 2026 р. у справі №440/17032/25 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/17032/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/17032/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

22.12.2025 ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - ГУПФ), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, оформлене розпорядженням №4715/1600-0203-11 від 12.12.2025 про відмову у призначенні їй пенсії за втратою годувальника згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";

- зобов`язати ГУПФ призначити ОСОБА_1 з 02.12.2025 пенсію за втратою годувальника згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виходячи із суми грошового забезпечення для обрахунку пенсії, відображеної у довідці №фп79417/16844 про розмір грошового забезпечення, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 31.10.2024.

В якості підстави для звернення до суду заявниця вказує на обставини незаконності розпорядження відповідача, яким їй відмовлено у призначенні пенсії у разі втрати годувальника, що порушує право на отримання виплат, яких позивач набула після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 годувальника - її чоловіка ОСОБА_2 .

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 29.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позову не визнав. У відзиві на позовну заяву представник пояснює, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 . Головним управлінням прийнято розпорядження від 12.12.2025 за №4715/1600-0203-11 про відмову у призначенні пенсії у разі втрати годувальника на підставі статті 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за померлого чоловіка ОСОБА_2 . В ході аналізу наданих документів з`ясовано, що розмір пенсії у разі втрати годувальника, призначений відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (4722,00 грн), менший за отримувану заявницею пенсію за віком згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (6547,14 грн). Крім того ОСОБА_1 не надала довідку про реєстрацію місця проживання разом з годувальником за однією адресою чи про перебування на утриманні померлого годувальника.

Розгляд справи судом здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на обліку в ГУПФ, де отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

30.06.2023 позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 , про що свідчать відомості, відображені у свідоцтві про шлюб серії НОМЕР_1 , виданому Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 30.06.2023 (а.с. 20).

ОСОБА_2 за життя перебував на обліку в ГУПФ, де отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

31.10.2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" на ім`я ОСОБА_2 було складено довідку №ФП79417/16844 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 за прирівняною посадою військовослужбовця (34 094,75 грн).

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 у справі №440/2850/25 суд визнав протиправними дії ГУПФ щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 з 01.02.2022 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 від 31.10.2024 №ФП79417/16844 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та зобов`язав ГУПФ здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 від 31.10.2024 №ФП79417/16844 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022.

На підставі вищевказаної довідки та рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 у справі №440/2850/25 ГУПФ здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.02.2022, після чого розмір пенсії останнього визначено в сумі 22 685,09 грн, до виплати з 01.06.2025 - 23 610,00 грн (зворот а.с. 49).

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 помер, факт чого засвідчено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 20.10.2025, виданим Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 46).

02.12.2025 позивачка звернулася до відповідача із заявою про призначення їй пенсії у разі втрати годувальника з грошового забезпечення останнього, відображеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_4 від 31.01.2024 №ФП79417/16844. До заяви позивачка надала копії паспорта, ідентифікаційного коду, свідоцтва по смерть ОСОБА_2 , свідоцтва про шлюб, довідку про склад сім`ї, акт про фактичне місце проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Проте Відділ з питань призначення пенсій та перерахунків пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян, управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат та соціальних послуг ГУПФ своїм розпорядженням від 12.12.2025 №4715/1600-0203-11 (а.с. 12) відмовив гр. ОСОБА_1 у призначенні пенсії в разі втрати годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 у відповідності до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Мотивуючи своє рішення, відповідач зазначив, що відповідно до ст. 30 Закону №2262 передбачено призначення пенсії в разі втрати годувальника непрацездатним членам сім`ї, які перебували на утриманні померлого. За документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатного члена сім`ї, приймаються довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця реєстрації або довідки органів місцевого самоврядування про реєстрацію місця проживання разом з годувальником за однією адресою. В разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється в судовому порядку. Довідка про реєстрацію місця проживання разом з годувальником за однією адресою чи перебування на утриманні померлого годувальника серед наданих документів відсутня.

Позивач вважає розпорядження ГУПФ від 12.12.2025 №4715/1600-0203-11 протиправним, у зв`язку з чим звернулася до суду з цим позовом, в якому також просить суд зобов`язати ГУПФ призначити їй з 02.12.2025 пенсію в разі втрати годувальника виходячи із суми грошового забезпечення для обрахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 31.01.2024 №ФП79417/16844.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних міркувань.

Відповідно до п. 6 ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон №2262-ХІІ, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Частиною третьою статті 1 Закону №2262-ХІІ передбачено, що члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

Пенсії в разі втрати годувальника сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім`ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім`ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті (ст. 29 Закону №2262-ХІІ).

Статтею 30 Закону №2262-ХІІ визначено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей і загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію, які перебували на їх утриманні. Непрацездатними членами сім`ї вважаються: батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", або є особами з інвалідністю.

Згідно зі ст. 31 №2262-ХІІ, члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Відповідно до статті 45 Закону №2262-ХІІ, сім`ям пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом пенсії в разі втрати годувальника обчислюються з того ж грошового забезпечення (заробітку), з якого було обчислено пенсію годувальникові.

Згідно зі статтею 50 Закону №2262-ХІІ, членам сімей осіб з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та пенсіонерів з їх числа, які набули право на пенсію після смерті годувальника, - з дня виникнення права на пенсію, а батькам або дружині (чоловікові), які набули право на пенсію у разі втрати годувальника, - з дня звернення за пенсією.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджено постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (надалі - Порядок №22-1).

Згідно з пунктом 2.3. Порядку №22-1, до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу, зокрема, документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.

Відповідно до пункту 2.11 Порядку №22-1, за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.

Матеріали адміністративної справи містять копію акту про фактичне проживання від 01.12.2025, зі змісту якого слідує таке: "Я, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серія НОМЕР_3 , виданий Октябрським РВПМУ УМВС України в Полтавській обл., зареєстрована і проживаю за адресою: АДРЕСА_1 . Мій чоловік, ОСОБА_2 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживав зі мною з 2009 р. до самої смерті за місцем моєї реєстрації" (а.с. 22).

Цю заяву підтверджено підписами сусідів ОСОБА_3 , яка проживає у квартирі АДРЕСА_3 , та ОСОБА_4 , яка проживає у квартирі АДРЕСА_4 , та засвідчено підписом і печаткою начальника КП "ЖЕО №2".

У спірному розпорядженні зазначено, що за документ, який засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатного члена сім`ї приймаються, у т.ч. довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця реєстрації.

З урахуванням з`ясованих обставин справи суд визнає помилковою підставу відмови у призначенні позивачу пенсії в разі втрати годувальника з посиланням на обставини відсутності довідки про реєстрацію місця проживання разом з годувальником за однією адресою чи про перебування на утриманні померлого годувальника серед наданих документів.

Як встановлено судом з матеріалів справи, на момент смерті ОСОБА_2 отримував пенсію за вислугу років, обчислену із сум грошового забезпечення, відображених у довідці ІНФОРМАЦІЯ_4 від 31.10.2024 №ФП79417/16844.

Отже, враховуючи приписи статті 45 Закону №2262-ХІІ, позивачка має право на отримання пенсії в разі втрати годувальника згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_4 від 31.10.2024 №ФП79417/16844.

Тож розпорядження Відділу з питань призначення пенсій та перерахунків пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян, управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат та соціальних послуг ГУПФ від 12.12.2025 №4715/1600-0203-11 суд визнає протиправним та скасовує його у зв`язку з цим.

Водночас, вирішуючи позов у частині вимог, що стосуються зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію в разі втрати годувальника з 02.12.2025, суд виходить з того, що уповноваженим органом для призначення пенсії є структурний підрозділ Пенсійного фонду України, до виключної компетенції якого відноситься повноваження з розгляду документів, в тому числі і поданих вперше, позаяк адміністративний суд не може підміняти уповноважений орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань по суті, які законодавством віднесені до виключної компетенції цього органу державної влади.

Питання визначення наявності підстав для призначення позивачу пенсії в разі втрати годувальника у досліджуваному випадку відноситься до повноважень ГУПФ в Полтавській області.

При цьому суд враховує висновки Верховного Суду, сформульовані у постанові від 07.03.2018 у справі №233/2084/17, де Суд зазначав, що завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.

За таких обставин позов у частині вимоги щодо зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію в разі втрати годувальника з 02.12.2025 суд залишає без задоволення.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати ГУПФ здійснити повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 02.12.2025 по суті з урахуванням висновку суду про необхідність врахування акту про фактичне проживання від 01.12.2025 та довідки ІНФОРМАЦІЯ_6 від 31.10.2024 №ФП79417/16844 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 та прийняти відповідне рішення.

За вищевикладених обставин позов слід задовольнити частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач сплатила 1211,20 грн судового збору, з яких до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належить присудити 1/2 частину, що становить 605,60 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 у справі №440/17032/25 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Відділу з питань призначення пенсій та перерахунків пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян, управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат та соціальних послуг Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 12.12.2025 №4715/1600-0203-11.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 02.12.2025 по суті з урахуванням висновку суду про необхідність врахування акту про фактичне проживання від 01.12.2025 та довідки ІНФОРМАЦІЯ_6 від 31.10.2024 №ФП79417/16844.

В решті вимог - позов залишити без задоволення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 частину судових витрат, що пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ; АДРЕСА_5 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927; вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36000).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.

Суддя Є.Б. Супрун