Рішення від 27 січня 2026 р. у справі №160/14464/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2026 рокуСправа №160/14464/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та скасування рішення,

установив:

19 травня 2025 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій заявлені вимоги:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №262140002886 від 11.04.2025 року щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 );

- зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити пенсію за віком ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з врахуванням періодів стажу відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 від 17.05.1983, а саме : 01.09.1982 – 29.04.1983, 17.05.1983 – 26.08.1983, 01.09.1983 – 30.06.1984, 01.07.1984 – 26.03.1986, 27.03.1986 – 10.07.1987, 12.10.1987 – 15.11.1987, 02.11.1988 – 12.12.1988, а періоди : 25.07.1987 – 18.09.1987, 16.11.1987 – 03.10.1988, 06.02.1989 – 22.05.1991, 29.07.1991 – 23.08.1995 в пільговому обчисленні по Списку №1, починаючи з 03.04.2025 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 03.04.2025 року він звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком. Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №262140002886 від 11.04.2025 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії, оскільки відсутній необхідний страховий стаж. Вважаючи протиправними рішення відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відзиву на позовну заяву відповідач не надав.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та докази, проаналізувавши зміст норм матеріального, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить з такого.

Суд встановив, що ОСОБА_1 03.04.2025 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 11.04.2025 р. №262140002886 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

У вказаному рішенні зазначено таке: Пенсійний вік, визначений пунктом 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" 60 років. Статтею 26 Закону України № 1058 передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року не менш, як 32 роки. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу починаючи з 1 січня 2028 року - від 25 до 35 років. Страховий стаж особи становить 25 років 11 місяці 8 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: до розрахунку страхового стажу не враховано період навчання з 01.09.1983 по 14.06.1991 згідно диплому НОМЕР_3 , оскільки термін тривалості навчання перевищує допустимий, для зарахування періоду навчання необхідно надати уточнюючу довідку.

Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_4 від 31.03.1965р. позивач:

- з 01.09.1983 по 10.07.1987 навчався в політехнічному інституті;

- з 01.08.1984 по 29.04.1986 служба в армії, відрахований з інституту на час служби;

- з 25.07.1987 по 18.09.1987 працював електрослюсарем підземним 4го розряду з повним робочим днем в шахті;

- з 12.10.1987 зарахований студентом 2-го курсу денного інженерно-педагогічного факультету;

- з 16.11.1987 по 03.10.1988 працював електрослюсарем підземним 4го розряду з повним робочим днем в шахті;

- з 02.11.1988 по 12.12.1988 працював сторожем;

- з 06.02.1989 по 22.05.1991 працював електрослюсарем підземним 4го розряду з повним робочим днем під землею;

- з 29.07.1991 працював підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею; 04.01.1992 переведений підземним гірничо робочим очисного забою з повним робочим днем під землею; 19.01.1994 призначений головним технологом з підземними роботами; 23.08.1995 звільнений за власним бажанням.

Позивач вважає таке рішення протиправним, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки (пункт 6 частина перша статті 92 Конституції України).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначені Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Частина третя статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Положенням частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV №1058-IV) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Згідно з абзацом 1 частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац 9 частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).

Згідно з приписами статті 62 Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. №1788-XII (далі Закон №1788) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637 (далі Порядок №637).

Відповідно до п.1, п.2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з абз.1 п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

З аналізу наведених законодавчих приписів, зокрема, ст.62 Закону № 1788-XII та п. 1 Порядку № 637, вбачається, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За приписами пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі Інструкція від 29.07.1993 №58), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993р. за №110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Так, у разі якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.05.2018 р. у справі №439/1148/17.

Суд встановив, що позивач просить зарахувати періоди стажу відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 від 17.05.1983, а саме : 01.09.1982 – 29.04.1983, 17.05.1983 – 26.08.1983, 01.09.1983 – 30.06.1984, 01.07.1984 – 26.03.1986, 27.03.1986 – 10.07.1987, 12.10.1987 – 15.11.1987, 02.11.1988 – 12.12.1988.

Періоди 25.07.1987 – 18.09.1987, 16.11.1987 – 03.10.1988, 06.02.1989 – 22.05.1991, 29.07.1991 – 23.08.1995 в пільговому обчисленні по Списку №1.

При цьому суд зазначає, що згідно з відомостями форми РС-право позивачу вже зараховано до страхового стажу періоди з 01.09.1982 по 29.04.1983, з 17.05.1983 по 26.08.1983, з 01.07.1984 по 26.03.1986, з 02.11.1988 по 12.12.1988, а відтак у цій частині заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Водночас предметом спору залишаються періоди, зокрема, з 01.09.1983 – 30.06.1984, 27.03.1986 – 10.07.1987, 12.10.1987 – 15.11.1987, а також періоди 25.07.1987 – 18.09.1987, 16.11.1987 – 03.10.1988, 06.02.1989 – 22.05.1991, 29.07.1991 – 23.08.1995 в пільговому обчисленні по Списку №1.

Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_4 від 31.03.1965р. позивач:

- з 01.09.1983 по 10.07.1987 навчався в політехнічному інституті;

- з 01.08.1984 по 29.04.1986 служба в армії, відрахований з інституту на час служби;

- з 25.07.1987 по 18.09.1987 працював електрослюсарем підземним 4го розряду з повним робочим днем в шахті;

- з 12.10.1987 зарахований студентом 2-го курсу денного інженерно-педагогічного факультету;

- з 16.11.1987 по 03.10.1988 працював електрослюсарем підземним 4го розряду з повним робочим днем в шахті;

- з 02.11.1988 по 12.12.1988 працював сторожем;

- з 06.02.1989 по 22.05.1991 працював електрослюсарем підземним 4го розряду з повним робочим днем під землею;

- з 29.07.1991 працював підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею; 04.01.1992 переведений підземним гірничо робочим очисного забою з повним робочим днем під землею; 19.01.1994 призначений головним технологом з підземними роботами; 23.08.1995 звільнений за власним бажанням.

Як встановлено судом, відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_4 , у період з 01.09.1983 по 10.07.1987 позивач навчався у політехнічному інституті, при цьому з 01.08.1984 по 29.04.1986 був відрахований з навчального закладу у зв`язку з проходженням строкової військової служби.

Таким чином, суд доходить висновку, що період 01.09.1983 по 30.06.1984 підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.

При цьому, період 27.03.1986 – 10.07.1987 фактично відповідає часу продовження навчання позивача у вищому навчальному закладі після повернення з військової служби.

Суд зазначає, що сам по собі факт переривання навчання у зв`язку з проходженням строкової військової служби не позбавляє особу права на зарахування періоду подальшого навчання до стажу роботи. За наявності відповідних записів у трудовій книжці та відсутності дублювання з іншими періодами, цей період підлягає зарахуванню до страхового стажу.

Отже, період 27.03.1986 по 10.07.1987 підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача як період навчання.

Щодо періоду з 12.10.1987 по 15.11.1987.

Із трудової книжки вбачається, що 12.10.1987 позивача зараховано студентом другого курсу денного відділення інженерно-педагогічного факультету, який закінчив 14.06.1991р., що підтверджується дипломом серії НОМЕР_3 .

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що період 12.10.1987 – 15.11.1987 також підлягає зарахуванню до стажу позивача.

Отже, суд приходить до висновку, що періоди 01.09.1983 по 30.06.1984, 27.03.1986 по 10.07.1987 та 12.10.1987 по 15.11.1987 підтверджені записами трудової книжки та підлягають зарахуванню до страхового стажу позивача.

Щодо періодів 25.07.1987 – 18.09.1987, 16.11.1987 – 03.10.1988, 06.02.1989 – 22.05.1991, 29.07.1991 – 23.08.1995, суд зазначає таке.

Підрозділом 1 «Підземні роботи» Розділу І «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, визначено, що правом на пільгову пенсію користуються всі робітники, інженерно-технічні робітники і службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах по видобутку вугілля, […] на будівництві шахт, рудників та інших підземних споруд, а також всі робітники, зайняті повний робочий день під землею з обслуговування вищезазначених робітників та службовців […].

Згідно з пунктом 1010100а підрозділу 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» розділу І «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, та пунктом 1010100а підрозділу 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» розділу І «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 (який діяв до 16 січня 2003 року), правом пільгового пенсійного забезпечення користуються всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень.

Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 (далі Список № 202).

Згідно з розділом І «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» Списку № 202 право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, мають усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю) на підземних гірничих роботах в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт.

При цьому, проведення атестації робочих місць для призначення пенсії за віком на пільгових умовах для працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, та працівників провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV не вимагається.

З аналізу вищенаведених положень Списку № 1 та Списку № 202 слідує, що правом пільгового пенсійного забезпечення користуються робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних гірничих роботах в шахтах. Тобто, підземні гірничі роботи в шахтах з видобутку вугілля при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на таких роботах одночасно віднесені до двох списків.

Як встановлено судом з трудової книжки позивача, він з 25.07.1987 по 18.09.1987 працював електрослюсарем підземним 4го розряду з повним робочим днем в шахті, з 16.11.1987 по 03.10.1988 працював електрослюсарем підземним 4го розряду з повним робочим днем в шахті, з 06.02.1989 по 22.05.1991 працював електрослюсарем підземним 4го розряду з повним робочим днем під землею; з 29.07.1991 працював підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею; 04.01.1992 переведений підземним гірничо робочим очисного забою з повним робочим днем під землею; 19.01.1994 призначений головним технологом з підземними роботами; 23.08.1995 звільнений за власним бажанням.

Відповідачем не спростовані відомості, які зазначені у трудовій книжці, а також не надано доказів того, що позивач не працював або спірний період роботи не відповідає дійсності, чи записи у трудовій книжці позивача стосовно стажу роботи зроблені неправильно, неточно або з іншими вадами, які заважають їх зарахуванню до пільгового стажу роботи, або взагалі відсутні.

Водночас, суд зазначає, що професія позивача електрослюсар передбачена Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а саме розділом І «Гірничі роботи».

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем протиправно не зараховано зазначені періоди роботи до пільгового стажу.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача призначити та виплатити пенсію, суд зазначає таке.

На час розгляду справи пенсія ще не призначена і остаточний правильний обрахунок страхового та пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах пенсійним органом не проведено, відтак, останнім і не зроблено остаточного висновку про наявність/відсутність у позивача достатнього стажу для призначення такої пенсії.

У випадку, визначеному п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Отже, оскільки для призначення пенсії не встановлено всі необхідні умови, яким має відповідати позивач для призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту прав позивача, вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком

З урахуванням викладеного, враховуючи підтвердження обґрунтованості позовних вимог відповідними доказами, суд вважає, що позов належить задовольнити частково.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Як свідчать матеріали справи, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 968,96 грн., тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 255, 260-262 КАС України суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та скасування рішення – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 11.04.2025 р. №262140002886.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди з 01.09.1983 по 30.06.1984, з 27.03.1986 по 10.07.1987, з 12.10.1987 по 15.11.1987.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1 періоди з 25.07.1987 по 18.09.1987, з 16.11.1987 по 03.10.1988, з 06.02.1989 по 22.05.1991, з 29.07.1991 по 23.08.1995.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.04.2025р. про призначення пенсії за віком.

В решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя А.В. Савченко