Рішення від 28 січня 2026 р. у справі №140/16415/25 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2026 року ЛуцькСправа № 140/16415/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Стецика Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду із позовом до Управління державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі – Управління Укртрансбезпеки у Волинській області, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови від 15.12.2025 №004681 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також без належного встановлення фактичних обставин справи.

Позивач вказує, що 17.10.2025 автобус VDL BOVA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , використовувався для виконання міжнародного рейсу за маршрутом Львів (Україна) – Пшеворськ (Республіка Польща) – Луцьк (Україна) на підставі договору про надання послуг з організації перевезення пасажирів. Водієм транспортного засобу був визначений ОСОБА_2 .

За твердженням позивача, на момент проведення рейдової перевірки посадовими особами Укртрансбезпеки у місті Львові транспортний засіб перебував у стані підготовки до рейсу, перевезення пасажирів не здійснювалося, автобус не перебував у русі, а водій фактично не приступив до керування транспортним засобом, оскільки початок рейсу був запланований на 10 годину 00 хвилин, тоді як перевірка відбулася приблизно о 09 годині 40 хвилин.

Позивач наголошує, що відповідно до статті 53 Закону України “Про автомобільний транспорт” обов`язок водія мати документи, передбачені законодавством, у тому числі документи щодо режиму праці та відпочинку, виникає під час здійснення перевезення, а не під час підготовчих дій до нього. Також зазначає, що положення Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які здійснюють міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) регламентують саме періоди керування транспортним засобом, а не час, коли транспортний засіб не використовується для перевезення.

Позивач зазначає, що на момент перевірки тахокарта водія була наявна, однак не була вставлена до тахографа, оскільки водій ще не розпочав керування транспортним засобом. За таких обставин, на думку позивача, відсутня подія правопорушення, передбаченого абзацом шостим частини першої статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для притягнення автомобільного перевізника до адміністративно-господарської відповідальності.

Крім того, позивач вказує на порушення процедури притягнення до відповідальності, передбаченої Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, зокрема щодо відсутності повноважень у в.о. заступника начальника Управління Укртрансбезпеки у Волинській області – начальника відділу державного контролю на наземному транспорті Тараса Шендюха, що виніс оскаржувану постанову.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзиві на позовну заяву Управління Укртрансбезпеки у Волинській області заперечує проти задоволення позовних вимог та вважає оскаржувану постанову законною і обґрунтованою.

Відповідач зазначає, що рейдова перевірка транспортного засобу була проведена на підставі направлення на рейдову перевірку від 10.10.2025 №ОНР001430 відповідно до вимог Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567.

За результатами перевірки був складений акт від 17.10.2025 №ЕАР008307, в якому зафіксовано, що під час здійснення міжнародного автомобільного перевезення водієм транспортного засобу використовувалася тахокарта іншого водія, а також була відсутня належна роздруківка з тахографа, що, на думку відповідача, свідчить про порушення вимог статті 53 Закону України “Про автомобільний транспорт”.

Відповідач посилається на положення Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які здійснюють міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), відповідно до яких водій зобов`язаний забезпечити належний облік режиму праці та відпочинку під час експлуатації транспортного засобу. Також зазначається, що відповідно до абзацу шостого частини першої статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” за відсутність документів, визначених статтею 53 цього Закону, до автомобільного перевізника застосовується адміністративно-господарський штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідач вказує, що факт порушення був зафіксований у встановленому законом порядку, у тому числі із застосуванням технічних засобів відеофіксації, а тому оскаржувана постанова є правомірною та такою, що відповідає вимогам чинного законодавства.

На підставі наведеного просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 24.12.2025 витребувано у відповідача весь перелік документів, які є додатком до акта перевірки №ЕАР008307 та досліджувались при розгляді справи, включаючи відеозаписи події за участю державного інспектора та водія.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази та відеозаписи, встановив такі обставини.

Посадовою особою Управління державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 10.10.2025 №ОНР001430 проведено о 10:19 17.10.2025 рейдову перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом на автостанції за адресою: пл. Двірцева, 1, м. Львів, а саме транспортного засобу марки VDL, номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 , за результатами якої складено акт від 17.10.2025 №ЕАР008307.

Актом зафіксовано порушення вимог статті 53 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме: під час здійснення нерегулярного міжнародного пасажирського перевезення встановлено відсутність роздруківки на паперовому носії з інформацією, з діючого та повіреного тахографа про роботу та відпочинок водія(їв). Інспектором вказане порушення кваліфіковано відповідно до абзацу 6 частини 1 статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.

У вказаному акті перевірки зазначено, що водій транспортного засобу ОСОБА_2 пояснив: “Приїхав інший водій, я почав зміну о 10 год 00 хв”.

Відповідачем перевізнику ФОП ОСОБА_1 рекомендованим листом від 06.11.2025 №95524/25.2/24-25 направлено повідомлення про те, що розгляд справи відбудеться 24.11.2025 з 10 по 12 годину за адресою: м. Луцьк, вул. Підгаєцька, 3 (4 поверх, 9 каб.).

Разом з тим, розгляд справи був відкладений до 15.12.2025, про що позивача відповідач додатково повідомив рекомендованим листом від 24.11.2025 №99852/25.2/24-25.

15.12.2025 в.о. заступника начальника Управління Укртрансбезпеки у Волинській області – начальник відділу державного контролю на наземному транспорті Тарас Шендюх, за результатами розгляду справи виніс постанову №004681, якою до перевізника ФОП ОСОБА_1 за відсутність документів, перелік яких визначений статтею 53 Закону України “Про автомобільний транспорт” (згідно акта від 17.10.2025 №ЕАР008307), а саме роздруківки на паперовому носії з інформацією, з діючого та повіреного тахографа про роботу та відпочинок водія ОСОБА_2 , відповідальність за яке передбачено абзацом 6 частини 1 статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 34000 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та спірному рішенню, суд враховує такі нормативно-правові акти.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин сьомої, чотирнадцятої статті 6 Закону України від 05 квітня 2001 року №2344-ІII “Про автомобільний транспорт” (далі – Закон №2344-ІII) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті. Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з пунктом 1, абзацом першим пункту 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103 (далі - Положення), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Абзацом третім пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 року №592 “Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті” утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, Управління Укртрансбезпеки у Волинській області.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року №196-р “Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті” утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурних підрозділів апарату Служби, зокрема Поліське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки, реорганізувавши шляхом злиття Управління Укртрансбезпеки у Волинській області та Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2021 №1579-р “Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті” утворено відділ державного нагляду (контролю) у Волинській області.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.07.2025 №647-р “Про реорганізацію територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті” відділ державного нагляду (контролю) у Волинській області реорганізовано шляхом перетворення на Управління державного нагляду (контролю) у Волинській області.

Отже, здійснення державного нагляду і контролю за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт є повноваженнями, зокрема, територіальних органів Укртрансбезпеки.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) визначає Порядок “Проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі)”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (в редакції, на момент виникнення спірних правовідносин) (далі – Порядок №1567).

Згідно із пунктами 2, 3, 4 Порядку №1567, рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Рейдові перевірки на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення і направлення на рейдову перевірку.

Рейдова перевірка проводиться на підставі направлення на рейдову перевірку (у паперовій або електронній формі (за наявності технічної можливості) із зазначенням посадових осіб за формою згідно з додатком 1 (далі - направлення), що складається та підписується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу.

Як визначено пунктом 8 Порядку №1567, рейдова перевірка проводиться шляхом зупинення транспортного засобу або без такого зупинення.

Рейдова перевірка без зупинення транспортного засобу проводиться на автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, у місцях посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, у зонах габаритно-вагового контролю, на інших об`єктах, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1567, у разі виявлення в ході рейдової перевірки транспортного засобу порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою, яка провела перевірку, складається акт проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за формою згідно з додатком 2 (далі - акт проведення перевірки).

Згідно з пунктами 16, 19 Порядку №1567, матеріали, складені за результатами рейдової перевірки, формуються у справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт (далі - справа про порушення) та розглядаються керівником або заступником керівника територіального органу Укртрансбезпеки в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою автомобільного перевізника або його уповноваженої особи) протягом двох місяців з дня його виявлення.

За результатами розгляду справи про порушення керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник: за наявності порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за які передбачена частиною першою статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, виносить постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу за формою згідно з додатком 5.

Як зазначалося судом вище, оскаржувана постанова винесена в.о. заступника начальника Управління Укртрансбезпеки у Волинській області – начальником відділу державного контролю на наземному транспорті Тарасом Шендюхом.

На підтвердження повноважень цієї посадової особи територіального органу Укртрансбезпеки відповідач надав суду належним чином завірену копію наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 02.10.2025 №1457-К “Про тимчасове покладення виконання обов`язків заступника начальника Управління державного нагляду (контролю) у Волинській області – начальника відділу державного контролю на наземному транспорті на Шендюха Тараса”, відповідно до якого покладено тимчасово, з 02 жовтня 2025 року, до призначення в установленому порядку заступника начальника Управління державного нагляду (контролю) у Волинській області - начальника відділу державного контролю на наземному транспорті, але не більше ніж на три місяці, виконання обов`язків заступника начальника Управління державного нагляду (контролю) у Волинській області - начальника відділу державного контролю на наземному транспорті на головного спеціаліста цього відділу Шендюха Тараса.

Відтак, в даному випадку зазначений статус свідчить про тимчасовість виконання Шендюхом Тарасом обов`язків начальника, проте жодним чином не обмежує повноваження, визначені пунктами 16, 19 Порядку №1567.

Отже, повноваження Шендюха Тараса щодо винесення постанов про застосування адміністративно-господарських штрафів визначені Порядком №1567 та копією наказу від 02.10.2025 №1457-К.

Відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України “Про автомобільний транспорт” від 05.04.2001 №2344-ІІІ.

Відповідно до частини 1 статті 34 даного Закону автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Частиною 4 статті 53 Закону №2344-ІІІ визначено, що при виконанні міжнародних перевезень пасажирів резиденти України повинні мати:

дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення;

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;

список пасажирів (при нерегулярних та маятникових перевезеннях);

білетно-облікову документацію;

схему маршруту.

Згідно з частинами 7, 8 статті 53 Закону №2344-ІІІ у транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої - тахографи.

Водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Зокрема, абзацом 6 частини 1 статті 60 даного Закону визначено, що за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, застосовується штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У Законі №2344-ІІІ (стаття 1) наведені терміни вживаються в такому значенні: автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; замовник транспортних послуг – юридична або фізична особа, яка замовляє транспортні послуги з перевезення пасажирів чи/та вантажів; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями; послуга з перевезення пасажирів чи вантажів – перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.

Фактичною підставою для притягнення ФОП ОСОБА_1 до відповідальності відповідно до абзацу 6 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ стало встановлення посадовою особою територіального органу Укртрансбезпеки факту здійснення міжнародного перевезення пасажирів за відсутності роздруківки на паперовому носії з інформацією, з діючого та повіреного тахографа про роботу та відпочинок водія ОСОБА_2 за 17.10.2025, що на думку відповідача, є порушенням вимог статті 53 Закону України “Про автомобільний транспорт”.

Зокрема, такі обставини зафіксовані в акті перевірки від 17.10.2025 №ЕАР008307.

Як слідує із відеозапису нагрудної камери посадової особи територіального органу Укртрансбезпеки, перевірка проводилася у м. Львові, на площі Двірцевій, 1, у період часу з 08:55 по 09:30, що підтверджується хронометражем відеозапису.

З відеозапису встановлено, що у зазначений час автобус перебував на стоянці (автостанції), не перебував у русі, здійснювалася посадка пасажирів, а початок рейсу було заплановано на 10:00.

Транспортний засіб (автобус) марки VDL, номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , був обладнаний цифровим тахографом.

На вимога інспектора Укртрансбезпеки роздрукувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водія ОСОБА_2 був здійснений друк інформації про роботу та відпочинок водія ОСОБА_3 , особиста картка якого знаходилася у цифровому тахографі транспортного засобу та який попередньо здійснював перевезення пасажирів цим транспортним засобом.

На переконання посадової особи Укртрансбезпеки, водій ОСОБА_2 допустив порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, оскільки під час посадки пасажирів не використовував особисту картку водія у цифровому тахографі транспортного засобу.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 (далі - Інструкція №385), картка - смарт-картка цифрового контрольного пристрою (тахографа) із вбудованою мікросхемою, призначеною для використання в цифровому контрольному пристрої, яка дозволяє ідентифікувати власника картки та дає можливість передавати і зберігати дані; контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для відображення, реєстрації, друку, зберігання та виведення в автоматичному або напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів (у тому числі їхню швидкість) та про певні періоди роботи та відпочинку їхніх водіїв.

Пунктом 3 розділу ІІІ Інструкції №385 передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа, у тому числі смарт-тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

має при собі: заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом або смарт-тахографом;

у разі несправності або пошкодження тахографа інформує про це відповідну посадову особу автомобільного перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

у разі несправності або пошкодження тахографа, автомобільний перевізник повинен його відремонтувати в ПСТ до відправлення такого транспортного засобу в рейс.

Отже, із наведеного слідує, що водій транспортного засобу у разі використання цифрового тахографа використовує особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом.

Відтак, наведена норма прямо пов`язує виникнення обов`язку використання особистої картки водія з фактом керування транспортним засобом, а не з перебуванням водія біля транспортного засобу, посадкою пасажирів чи іншими підготовчими діями.

Як встановлено судом, на момент проведення перевірки транспортний засіб не перебував у русі, водій фактично не здійснював керування автобусом, а виконання міжнародного перевезення ще не розпочалося.

За таких обставин у водія не виник обов`язок використання особистої картки водія у цифровому тахографі, а відтак відсутні правові підстави вважати, що позивач виконував міжнародне перевезення без документів у розумінні статей 53 та 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.

Суд також зазначає, що навіть за умови існування усталеної судової практики щодо тлумачення частини восьмої статті 53 Закону України “Про автомобільний транспорт”, застосування адміністративно-господарської відповідальності можливе лише за наявності події правопорушення, а саме - виконання міжнародного перевезення без документів.

Відповідач, всупереч вимогам частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не довів, що на момент перевірки водій здійснював керування транспортним засобом та що міжнародне перевезення фактично виконувалося.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова від 15.12.2025 №004681 про застосування адміністративно-господарського штрафу прийнята без встановлення моменту виникнення обов`язку, передбаченого законодавством, та за відсутності події правопорушення, а тому є протиправною і підлягає скасуванню.

Таким чином, за обставин цієї справи та на підставі аналізу норм чинного законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов переконання про задоволення позову.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, доказів понесення нею інших судових витрат матеріали справи не містять, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 15 грудня 2025 року №004681 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Управління державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Підгаєцька, будинок 3).

Суддя Н. В. Стецик