Рішення від 28 січня 2026 р. у справі №140/9116/25 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2026 року ЛуцькСправа № 140/9116/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Мелані Груп” до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Мелані Груп” (далі – ТзОВ “Мелані Груп”, позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі – митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару від 02.06.2025 № UA205140/2025/000184/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, та в порушення положень Митного кодексу України митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових митної вартості.

На переконання позивача, декларантом на підтвердження заявленої митної вартості і обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи. Ці документи не містять розбіжностей, що могли б вплинути на невірний розрахунок митної вартості, не містять ознак підробки та відображають усі відомості, що підтверджують ціну товару.

Натомість, зазначені митницею у рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

Позивач вважає, що зауваження митного органу були зроблені без будь-якого аналізу змісту наданих до митного оформлення документів, тому просив позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 19.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) (а.с. 118).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити з підстав правомірності оскаржуваного рішення. Вказує, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що митна вартість товару за МД від 10.07.2025 № 24UA205140034604U0 не може бути визнана у зв`язку з тим, що подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та вони містять розбіжності, які є визначальними для сумніву митниці в достовірності заявлених відомостей про митну вартість, та, як наслідок, реалізації права митного органу вимагати додаткові документи, які б спростували ці розбіжності.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 53 МК України декларанту надіслано повідомлення про надання документів на підтвердження митної вартості, проте, декларант не надав інших документів для підтвердження митної вартості, у зв`язку із чим, за результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару, Волинською митницею з дотриманням вимог чинного законодавства прийнято рішення про коригування митної вартості товарів (а.с. 121-134).

Ухвалою суду від 03.09.2025 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні (а.с. 203).

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази встановив такі обставини.

19.12.2024 між ТзОВ “Мелані Груп” (покупець) та компанією CHONQING YIHU ENGINE MACHINERY CO LTD (Китай) (продавець) було укладено контракт на поставку товарів № І-1912 (а.с. 34-44).

Відповідно до п.1.1 договору Продавець приймає на себе зобов`язання продавати генератори Покупцю, а Покупець зобов`язується приймати і оплачувати Товар, в порядку та на умовах визначених даним контрактом.

Відповідно до п. 1.3. контракту асортимент товару, номенклатура товару, одиниця товару, кількість товару, ціна товару, га інші дані, необхідні для організації поставок товару, визначаються в проформах-інвойсах, погоджених сторонами, які є невід`ємною частиною даного контракту.

Умови оплати обумовлені п.2.1. контракту, а саме: сторони домовились, що детальні умови оплати зазначаються та погоджуються сторонами проформою-інвойсом до цього контракту, в яких відображені умови оплати шляхом: передоплати частинами; оплати після поставки товару; 100% попередньої оплати на рахунок Продавця за реквізитами, зазначеними в розділі 11 даного контракту. Умови поставки відображаються в інвойсі.

Пунктом 2.4. сторони обумовили, що поставка товару здійснюється відповідно до правил INCOTERMS 2010. Конкретні умови поставки зазначаються в інвойсах до нього контракту.

Відповідно до п.2.5. контракту у вартість товару включається вартість маркування, вартість тари, палет, навантаження, сертифікату походження товару. Витрати, пов`язані з виконанням даного Контракту розподіляються між Сторонами відповідно до правил “INCOTERMS 2010”.

Пунктом 3.1. контракту сторони обумовили, що ціна товару визначається в проформах-інвойсах, які є невід`ємною частиною даного Контракту. Ціна товару включає вартість експортної тари (упаковки), маркування, митних зборів в країні Продавця (п.3.2.). Розрахунок Покупцем за товар здійснюється в доларах США в безготівковому порядку (п.3.5.).

02.06.2025 ТзОВ “Мелані Груп” через уповноваженого декларанта на митний пост Волинської митниці подано МД № 25UA205140034604U0 з метою здійснення митного оформлення товару, зокрема: товар 2/1: «Електрогенераторні установки з поршневим двигуном з іскровим запалюванням, потужністю понад 7,5 кВА, але не більш як 375 кВА, що ввозяться на митну територію України для вільного обігу відповідно до Закону України №3854-IX від 16.07.2024 «Про внесення змін до розділу ХХІ "Прикінцеві та перехідні положення» МКУ щодо сприянню енергетичної інфраструктури України, нові: Бензиновий генератор RD9500E - 48 шт; Бензиновий генератор RD10800E – 24 шт; Бензиновий генератор YH13000 -18шт. Торгова марка: "Mast Group" Виробник: Chongqing Yihu Engine Machinery CO.,LTD,CN.», в графі 42 МД вказано фактурну вартість товару 37110 дол. США;

товар 3/1: «Електрогенераторні установки з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем), потужністю не більш як 7,5 кВА, нові: Дизельний генератор YH7000AE - 24шт. Торгова марка: "Mast Group" Виробник: Chongqing Yihu Engine Machinery CO.,LTD,CN., в графі 42 МД вказано фактурну вартість товару 8904,00 дол. США; товар 4/1: «Електрогенераторні установки з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) потужністю понад 7,5 кВА, але не більш як 75 кВА нові: Дизельний генератор YH11000AE -45шт. Торгова марка: "Mast Group" Виробник: Chongqing Yihu Engine Machinery CO.,LTD,CN.», в графі 42 МД вказано фактурну вартість товару 25560,00 дол. США;

В графі 22 МД вказано фактурну вартість товару 97274,00 дол. США, (з урахуванням транспортних витрат у сумі 197497,69 грн), яку визначено за 1 методом визначення митної вартості товару – за ціною контракту.

До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: контракт на поставку товарів №1-1912 від 19/12/2024; додаткову угоду № 1 від 06.01.2025; пакувальний лист б/н від 12/02.2025; рахунок-проформу № YHCK241220 від 21.12.2024; рахунок-фактуру № YHCK241220-1 від 12.02.2025; коносамент № QN25020185 від 28.02.2025; автотранспорту накладну № 30/05 від 30.05.2025; супровідний документ № 25PL322080NSHPYJJ0 від 27.05.2025; декларацію про походження товару № YHCK241220-1 від 12.02.2025; загальну декларацію прибуття № 25UA141000589364Z8 від 30.05.2025; платіжні інструкції № LV148971/250103 від 03.01.2025, № LV153121/250214 від 14.02.2025; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № FS 8/05/2025 від 30.05.2025; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № РФ-25439 від 27.05.2025; платіжну інструкцію № 129 від 27.05.2025; калькуляцію транспортних витрат № 16 від 30.05.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення № 163 від 29.05.2025; договори про перевезення № 1401/25/01 від 04.01.2025; № 2-0105 від 01.05.2025, № 29/05 від 29.05.2025; заявку № 1202/25/01 від 12.02.2025; технічну характеристику від 30.05.2025.

Декларанту запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи відповідно до положень статей 53, 54 МК України: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) транспортні (перевізні) документи; 3) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) копію митної декларації країни відправлення; 6) Заявка до договору від 01.05.2025 №2-0105; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (а. с. 177).

На вимогу митниці декларантом надано лист від 02.06.2025 № 19, яким повідомлено про подання відсутність інших додактових документів для підтвердження митної вартості товару (а.с. 95).

Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 02.06.2025 №UА205140/2025/000184/2 (а. с. 17-20) та видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2025/0001444, відповідно до якої відмовлено у митному оформленні товарів у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у статті 53 МК України (а.с. 21-23).

У графі 33 оскаржуваного рішення зазначено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять наступні розбіжності:

- п. 3.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 19.12.2024 №1-1912 зазначено, що ціна товару включає в себе вартість експортної тари (упаковки), маркування, митних зборів в країні Продавця. З огляду на умови поставки FCA Chongqing та умови пункту 3.2 Договору (контракту) від 19.12.2024 №1-1912 вартість з організації вантажно-розвантажувальних робіт лежить на Покупцю, проте вартість таких витрат не зазначена в графі 21 ДМВ, що свідчить про не включення декларантом таких витрат до заявленої митної вартості;

- п. 2.10 договору від 01.05.2025 №2-0105 обумовлено доставити ввірений Замовником вантаж в обумовленій заявці, що є невід`ємною частиною договору, проте заявки не подано до митного оформлення;

- платіжна інструкція в іноземній валюті від 27.05.2025 №129 не містить належних відомостей про надавача платіжних послуг чи його ID ключа, які б підтверджували виконання операцій за такою платіжною інструкцією, отже, не відповідає нормам Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», Положенню про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216;

- відповідно до заявки від 12.02.2025 № 1202/25/01 умови поставки зазначені FOB, що суперечить умовам поставки, зазначеним в гр. 20 МД – FCA.

Жодного додаткового документа з переліку запитуваних митницею документів для усунення виявлених розбіжностей не подано до митного оформлення; листом від 02.06.2025 №19 повідомлено про відсутність інших додаткових документів.

Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: товар №2 на рівні 6,21 дол. США/кг за ЕМД № UA403070/2025/002149 від 12.03.2025; товар №3 на рівні 6,31 дол. США/кг за ЕМД № UA100060/2025/513523 від 16.05.2025; товар №4 на рівні 6,22 дол. США/кг за ЕМД № UA100320/2025/013859 від 16.04.2025.

Митницею за основу для коригування митної вартості взято вартість товарів «Генератор бензиновий» та «Дизельний генератор», країна походження Китай, імпорт яких здійснено згідно зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів з врахуванням обсягу ввезеного товару.

В подальшому, спірний товар було випущено у вільний обіг за МД № 25UA205140034980U1 від 02.06.2025 (а. с. 29-33) з застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України.

При вирішення спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин п`ятої - восьмої статті 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, з огляду на таке.

Судом встановлено, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану у вказаній вище МД митну вартість товару, зокрема: контракт на поставку товарів №1-1912 від 19/12/2024; додаткову угоду № 1 від 06.01.2025; пакувальний лист б/н від 12/02.2025; рахунок-проформу № YHCK241220 від 21.12.2024; рахунок-фактуру № YHCK241220-1 від 12.02.2025; коносамент № QN25020185 від 28.02.2025; автотранспорту накладну № 30/05 від 30.05.2025; супровідний документ № 25PL322080NSHPYJJ0 від 27.05.2025; декларацію про походження товару № YHCK241220-1 від 12.02.2025; загальну декларацію прибуття № 25UA141000589364Z8 від 30.05.2025; платіжні інструкції № LV148971/250103 від 03.01.2025, № LV153121/250214 від 14.02.2025; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № FS 8/05/2025 від 30.05.2025; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № РФ-25439 від 27.05.2025; платіжну інструкцію № 129 від 27.05.2025; калькуляцію транспортних витрат № 16 від 30.05.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення № 163 від 29.05.2025; договори про перевезення № 1401/25/01 від 04.01.2025; № 2-0105 від 01.05.2025, № 29/05 від 29.05.2025; заявку № 1202/25/01 від 12.02.2025; технічну характеристику від 30.05.2025.

На думку суду, відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Суд також звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).

В оскаржуваному рішенні відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що розбіжності, про які зазначено у рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів №№ 2, 3, 4 по МД №25UA205140034604U0 від 02.06.2025 на електрогенераторні установки.

Так, контрактом від 19.12.2024, укладеним між ТзОВ “Мелані Груп” (покупець) та компанією CHONQING YIHU ENGINE MACHINERY CO LTD (Китай) (продавець) на поставку товарів № І-1912 було обумовлено, що Продавець приймає на себе зобов`язання продавати генератори Покупцю, а Покупець зобов`язується приймати і оплачувати Товар, в порядку та на умовах визначених даним контрактом (п. 1.1 контракту).

Відповідно до п. 1.3. контракту асортимент товару, номенклатура товару, одиниця товару, кількість товару, ціна товару, га інші дані, необхідні для організації поставок товару, визначаються в проформах-інвойсах, погоджених сторонами, які є невід`ємною частиною даного контракту.

Умови оплати обумовлені п.2.1. контракту, а саме: сторони домовились, що детальні умови оплати зазначаються та погоджуються сторонами проформою-інвойсом до цього контракту, в яких відображені умови оплати шляхом: передоплати частинами; оплати після поставки товару; 100% попередньої оплати на рахунок Продавця за реквізитами, зазначеними в розділі 11 даного контракту. Умови поставки відображаються в інвойсі.

Пунктом 2.4. сторони обумовили, що поставка товару здійснюється відповідно до правил INCOTERMS 2010. Конкретні умови поставки зазначаються в інвойсах до нього контракту.

Відповідно до п.2.5. контракту у вартість товару включається вартість маркування, вартість тари, палет, навантаження, сертифікату походження товару. Витрати, пов`язані з виконанням даного Контракту розподіляються між Сторонами відповідно до правил “INCOTERMS 2010”.

Пунктом 3.1. контракту сторони обумовили, що ціна товару визначається в проформах-інвойсах, які є невід`ємною частиною даного Контракту. Ціна товару включає вартість експортної тари (упаковки), маркування, митних зборів в країні Продавця (п.3.2.). Розрахунок Покупцем за товар здійснюється в доларах США в безготівковому порядку (п.3.5.).

Як слідує з матеріалів справи, 31.12.2024 компанія CHONQING YIHU ENGINE MACHINERY CO LTD (Китай) виставила ТОВ “Мелані Груп” проформу - інвойс №YHCK241220 на суму 97274,00 дол.США за генератори (а.с. 47, 48 з перекладом).

В зазначеній проформі - інвойсі сторони обумовили партію товару, що буде поставлена, асортимент (номенклатуру) товару, що буде поставлений, його кількість, умови оплати та умови поставки. Проформою інвойсом визначені наступні умови оплати: 30% вартості товару попередня оплата; 70% залишок перед відправкою з заводу EFPOWER. Час доставки- протягом 35 днів.

03.01.2025 ТОВ “Мелані Груп” здійснило попередню оплату товару в розмірі 31203,90 дол.СІІІА (30% від суми проформи-інвойсу), що підтверджується платіжним документом LV148971/250103 (а.с. 51, 52 з перекладом). Попередня оплата була здійснена з призначенням платежу: “PRPMNT за договором 1-1912 від 19/12/2024, рахунок-проформа №YHCK241220 від 31.12.2024”.

12.02.2025 компанія CHONQING YIHU ENGINE MACHINERY CO LTD (Китай) виставила ТОВ “Мелані Груп” комерційний інвойс №YHCK241220-1 на поставку генераторів в кількості, ціні та номенклатурі, зазначених в проформі-інвойс №YHCK241220 від 31.12.2024 на суму 97274,00 дол.США (а.с. 49, 50 з перекладом). Інвойс №YHCK241220-1 від 12.02.2025 складений відповідно до проформи-інвойсу №YHCK241220 від 31.12.2024. Умови поставки FOB Чунцін, Китай.

14.02.2025 ТОВ “Мелані Груп” здійснило повний розрахунок за товар в розмірі 66070,10 дол. США (70% від суми проформи-інвойсу), що підтверджується платіжним документом LV1153121/2502148. Оплата була здійснена з призначенням платежу: “PRPMNT за договором 1-1912 від 19/12/2024, проформа - інвойс №YHCK241220 від 31.12.2024” (а.с. 53, 54 з перекладом).

28.02.2025 компанія CHONQING YIHU ENGINE MACHINERY CO LTD (Китай) здійснила відвантаження ТОВ “Мелані Груп” партію товару, в асортименті та кількості згідно інвойсу №YHCK241220-1 від 12.02.2025, що підтверджується коносаментом №QN25020185 від 28.02.2025. Згідно зазначеного коносаменту товар перевозився в контейнері TСNU7689140. Згідно наданого коносаменту вбачається, що в контейнері перевозився вантаж з кількістю 315 упаковок, масою брутто 22434,200 кг. Тобто постачальником був завантажений вантаж згідно інвойсу №YHCK241220-1 від 12.02.2025. В коносаменті зазначено, що перевозяться бензинові, дизельні генератори та запчастини (а.с. 78, 79 з перекладом).

Перевезення товару здійснювалось:

- за маршрутом CHONQING YIHU ENGINE MACHINERY CO LTD (Китай) - Gdansk (Польща) товариством з обмеженою відповідальністю “Клевер Тім” (Україна) на підставі договору №1401/25/01 транспортного експедування від 14.01.2025 (а.с. 55-63). Відповідно до п. 1.1. договору Експедитор бере на себе зобов`язання за винагороду, за дорученням і за рахунок Клієнта виконати або організувати виконання комплексу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування і організації перевезень експортних, імпортних і транзитних вантажів Клієнта морським і наземним транспортом, а також, надати інші послуги, необхідні для доставки вантажів Клієнта та узгоджені в Заявках до цього договору. Відповідно до завки на міжнародне експедирування вантажів від 12.02.2025 № 1202/25/01 ставка становить 3000 дол.США – морський фрахт по судноплавній лінії Maersk ETD 20.02.2025; 300 дол. США – вивантаження з борту судна (а.с. 64-65). Загальна вартість перевезення контейнеру № TСNU7689140 становила 137183,15 грн і включала в себе додаткові послуги з контейнерів та вантажів за межами кордону України контейнеру № TСNU7689140 – 12077,12 грн; міжнародне морське перевезення вантажу за межами державного кордону України за маршрутом CHONQING-Gdansk контейнеру № TСNU7689140 – 122106,03 грн; транспортно-експедиційне обслуговування контейнеру на території України контейнеру № TСNU7689140 – 2500,00 грн + ПДВ 500 грн. Вартість перевезення підтверджується рахунком на оплату №РФ-25439 від 27.05.2025 ТОВ “КЛЕВЕР ТІМ” (наданий до митного оформлення), платіжною інструкцією №129 від 27.05.2025 (а.с. 66-67).

- за маршрутом Gdansk (Польща) - Chelm (Польща) підприємством ZLATATRANS SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCLA (Польща) на підставі контракту №2-0105 від 01.05.2025. Відповідно до п.1.2. контракту виконавець зобов`язується доставити ввірений йому Замовником вантаж, а також викопати інші супутні послуги, згідно виставлених проформ до цього контракту, до пункту призначення, вказаного в проформі в термін і видати уповноваженій на одержання вантажу особі. Замовник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу та інші супутні послуги встановлену плату. Вартість автомобільного перевезення за маршрутом Gdansk (Польща) - Chelm (Польща) становила 1500,00 дол.США, що підтверджується рахунком-фактурою № FS8/05/2025 від 30.05.2025

на суму 1500,00 дол. СШA, заявкою № 1 від 27.05.2025 та платіжною інструкцією № LV162907/250610 на сумі 1500 дол. США (які були надані до митного оформлення додатково в порядку ч.8 ст. 55 МК України) (а.с. 68-74, 99-101).

- за маршрутом Chelm (Польща) - митний перехід Ягодин (Україна) ТОВ “Метпровуд” па підставі договору заявки №29/05 на міжнародні вантажні перевезення від 29.05.2025. Вартість перевезення за даним маршрутом згідно довідки перевізника №163 від 29.05.2025 становить 25000,00 грн (а.с. 76-77). Перевезення товару здійснювалось згідно CMR №30/05 від 30.05.2025 (а.с. 80-85) в графі 5 якої зазначено, що перевезення здійснюється згідно інвойсів №YHCK241220-1, №YHCK241220-2 від 12.02.2025 та транзитної декларації ТІ 25PL322080NSНPYJJ0 та в графі 309 та 6 місць – генератори та запчастини до генераторів.

У зв`язку з перевезенням збірного вантажу транспортні витрати по перевезенню товару в контейнері № TСNU7689140 були розподілені на два інвойси, про що вбачається з калькуляції транспортних витрат № 16 від 30.05.2025 (а.с. 75). Відповідно до наданої калькуляції транспортні витрати по доставці товару (транспортно-експедиційне перевезення, транспортно-експедиційне обслуговування та додаткові послуги) згідно інвойсу №YHCK241220-1 від 12.02.2025 від м. CHONQING до м. Хелм становили 130323,00 грн; автоперевезення м. Гданськ - м. Хелм - 1425 дол. США

Решта витрат по перевезенню товару, розміщеному в контейнері № TСNU7689140 згідно інвойсу №YHCK241220-2 від 12.02.2025 була включена до митної вартості товару, зазначеної в інвойсі. Відповідно до наданої калькуляції транспортних витрат від 30.05.2025 № 17 транспортні витрати по доставці товару згідно інвойсу №YHCK241220-2 від 12.02.2025, від м. CHONQING до м. Хелм становили 6860,15 грн (транспортно-експедиційне перевезення, транспортно-експедиційне обслуговування та додаткові послуги); автоперевезення м. Гданськ - м. Хелм - 75 дол. США (а.с. 102).

Враховуючи вищевикладене до митної вартості товару, яка становила 97274,00 дол.США були додані транспортні та супутні витрати по доставці вантажу в загальному розмірі 197497,69 грн, відповідає наданим документам.

Суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

З приводу твердження відповідача про те, що п. 3.2 контракту від 19.12.2024 №1-1912 визначено, що ціна товару включає в себе вартість експортної тари (упаковки), маркування, митних зборів в країні Продавця. З огляду на умови поставки FCA Chongqing та умови пункту 3.2 Договору (контракту) від 19.12.2024 №1-1912 вартість з організації вантажно-розвантажувальних робіт лежить на Покупцю, проте вартість таких витрат не зазначена в графі 21 ДМВ, що свідчить про не включення декларантом таких витрат до заявленої митної вартості, суд враховує наступне.

Питання вартості товару та умов поставки регулюється пунктами 2.4, 2.5 та 3.2 контракту від 19.12.2024 №1-1912. Так, пунктом 2.4. сторони обумовили, що поставка товару здійснюється відповідно до правил INCOTERMS 2010, а конкретні умови поставки зазначаються в інвойсах до нього контракту.

Відповідно до п.2.5. контракту у вартість товару включається вартість маркування, вартість тари, палет, навантаження, сертифікату походження товару. Витрати, пов`язані з виконанням даного Контракту розподіляються між Сторонами відповідно до правил “INCOTERMS 2010”. Пунктом 3.2 вказаного контракту сторони визначили, що ціна товару включає вартість експортної тари (упаковки), маркування, митних зборів в країні продавця.

Так, відповідно до поданого до митного оформлення інвойсу №YHCK241220-1 від 12.02.2025 сторонами визначено умови поставки FОВ CHONQING (Китай), а не FCA Chongqing, як про це зазначає відповідач.

В гр. 20 МД №25UA205140034604U0 від 02.06.2025 умови поставки також зазначені FОВ CHONQING (Китай), що відповідає інвойсу №YHCK241220-1 від 12.02.2025.

Умови поставки FOB (Free On Board або Франко борт назва порту відвантаження) означають, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. З цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміну FOB на продавця покладається обов`язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом.

Таким чином, вартість навантажувальних робіт на судно лежить на продавцю товару і відповідно включено до вартості товару.

Як слідує з матеріалів справи, в подальшому вивантаження товару з судна і завантаження його на транспортний засіб здійснював експедитор ТОВ «Клевер Тім» згідно договору № 1401/25/01 транспортного експедирування від 14.01.2025, що підтверджується наданим договором; заявкою на міжнародне експедирування вантажів № 1202/25/01 від 12.02.2025, де в розділі ставка зазначено як вартість фрахту так і вартість вивантаження з борту судна; рахунком № РФ-25439 від 27/05/2025, в розділі послуги якого зазначено: додаткові послуги з контейнерів та вантажів за межами державного кордону України контейнеру TСNU7689140.

Вартість вантажно-розвантажувальних робіт включена до митної вартості товару, що підтверджується і калькуляцією від 30.05.2025 № 16.

З огляду на наведене, на думку суду, будь-які розбіжності в цій частині, які мали вплив на правильність визначення митної вартості були відсутні.

Стосовно іншого твердження відповідача про те, що п. 2.10 договору від 01.05.2025 №2-0105 обумовлено доставити ввірений Замовником вантаж в обумовленій заявці, що є невід`ємною частиною договору, проте заявки не подано до митного оформлення, суд зазначає наступне.

З наданого договору № 2-0105 від 01.05.2025 та рахунку-фактури № FS №8/05/2025 від 30.05.2025 на 1500 дол. США вбачається, що згідно калькуляції № 16 від 30.05.2025, 1425 дол.США включені до митної вартості товару.

Заперечень щодо включення даних витрат до митної вартості товару та їх розміру у відповідача не виникало.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 “Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення” до зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), то містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Відповідно до приписів частини п`ятої статті 242 КАС України суд враховує також висновки щодо застосування норма права, викладені у постанові Верховного Суду від 07.07.2023 у справі №803/718/17, які полягають у такому.

Якщо закон не визначає доказ (докази), винятково яким (-ми) має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, та суд бере до уваги пояснення позивача про те, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

Суд, зважаючи на надані позивачем документи до митного оформлення щодо транспортування товару, вказує на необґрунтованість висновків митного органу, оскільки позивачем надано документи, які дають змогу перевірити суму за транспортування товару.

Крім того, положеннями пункту шостого частини другої статті 53 МК України та Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, відповідно, надані перевізником документи є допустимими доказами розміру таких витрат.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 у справі №815/2501/18, від 22.08.2019 у справі №810/2784/18, який підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.

Крім цього, суд враховує, що позивачем в порядку частини 8 статті 55 ПК України були надані митному органу заявка на перевезення товару № 1 від 27.05.2025 та платіжна інструкція № LV162907/250610 від 10.06.2025. А тому, надані документи підтверджують визначені позивачем під час митного оформлення складові митної вартості товару.

Також безпідставними є твердження митного органу про невідповідність платіжної інструкції від 27.05.2025 № 129 вимогам Закону України «Про валюту та валютні операції» та Положенню про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 2, оскільки платіжна інструкція № 129 від 27.05.2025 (а.с. 67) є платіжною інструкцією в національній валюті України, а не в іноземній, як про це зазначає митний орган.

Наданий платіжний документ є внутрішнім платежем, який підтверджує сплату ТОВ «Мелані Груп» грошових коштів в розмірі 137183,15 грн ТОВ «Клевер Тім» за послуги з контейнерів та вантажів за межами державного кордону України контейнеру № TСNU7689140 та міжнародне морське перевезення вантажу за межами державного кордону України згідно рахунку № РФ-25439 від 27/05/2025, в т.ч. ПДВ – 500 грн.

Зазначений платіж проведений банком, про що свідчить відповідна відмітка на платіжній інструкції.

Вказане, на думку суду, спростовує твердження митного органу про наявність розбіжностей щодо невідповідності платіжної інструкції.

Щодо доводів митниці про те, що умови поставки FOB зазначені в заявці від 12.02.2025 № 1202/25/01, суперечать умовам поставки, зазначеним в гр. 20 МД – FCA, то суд вважає такі безпідставними, оскільки умови поставки товару FOB зазначені в заявці від 12.02.2025 № 1202/25/01 відповідають умовам поставки, що зазначені в інвойсі №YHCK241220-1 від 12.02.2025 та в гр. 20 МД №25UA205140034604U0 від 02.06.2025 умови поставки також зазначені FОВ CHONQING (Китай).

Отже, в цій частині документи не мали між собою жодних розбіжностей.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, та суд бере до уваги пояснення позивача про те, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Суд наголошує, що вимога про надання виписки з бухгалтерської документації, що стосуються оцінюваного товару, висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

Приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Суд звертає увагу на те, що за практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі № 815/6854/17, від 14.07.2020 у справі № 809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у даному випадку не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом – за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу для визначення митної вартості товару.

Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA205140/2025/000184/2 від 02.06.2025 є необґрунтованим та безпідставним, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому його слід визнати протиправним та скасувати, а позов задовольнити.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 3028,00 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції від 07.08.2025 № 209 (а.с.16).

Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.11.2019 у справі №826/7375/18.

Відповідно до частин другої, третьої статті 30 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу додано копії таких документів: договір №04/08/25 про надання правничої допомоги від 04.08.2025, укладеного між АО “Преміум Сервіс” та ТОВ “Мелані Груп”; акт від 07.08.2025 приймання-передачі наданих послуг згідно договору про надання правничої допомоги №04/08/25 від 04.08.2025; рахунок-фактуру №07/08/25 від 07.08.2025, платіжну інструкцію №208 від 07.08.2025.

За умовами договору вартість послуг Адвокатського об`єднання становить 10 000,00 грн та відповідно до акту від 07.08.2025 приймання-передачі наданих послуг згідно договору про надання правничої допомоги складається з: надання правових консультацій та роз`яснень з питань правомірності винесення оскаржуваного рішення (1 год.) - 1000,00 грн., складання позовної заяви (6 год.) - 9 000,00 грн.

За загальним правилом зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Разом із тим, частина дев`ята статті 139 КАС України визначає критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат та виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу даної справи, суд зазначає, що надання правових консультацій та роз`яснень з питань правомірності винесення оскаржуваного рішення є єдиним комплексом дій, що охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду.

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України (зокрема, складність справи, яку розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження; час, який об`єктивно необхідно було витратити на підготовку позовної заяви, зважаючи на сталу судову практику у справах цієї категорії; обсяг наданих адвокатом послуг), враховуючи клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн, а решту витрат повинен понести позивач.

Відтак, враховуючи вищевикладене, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 3 028,00 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 02.06.2025 № UA205140/2025/000184/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Мелані Груп” судовий збір у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) та витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Мелані Груп” (43023, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Промислова, 1/3, код ЄДРПОУ 45494837).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська обл., Ковельський р-н, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385).

Суддя Р.С. Денисюк