Постанова від 28 січня 2026 р. у справі №950/1313/24 — Сумський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2026 року м.Суми

Справа №950/1313/24

Номер провадження 22-ц/816/41/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Собини О. І. ,

суддів - Криворотенка В. І. , Сидоренко А. П.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Розетка.УА»

на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 10 січня 2025 року у складі судді Стеценка В.А., ухваленого в м. Лебедин, Сумської області, повне судове рішення складено 17 січня 2025 року,

в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Розетка.УА», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Треввел Холд», про захист прав споживачів,

У С Т А Н О В И В:

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила стягнути з ТОВ «Розетка. УА» на її користь витрати на усунення недоліків роботи пилососа марки Dreame D9, серійний номер НОМЕР_1 у розмірі 2 130 грн 00 коп. та моральну шкоду в розмірі 4 000 грн 00 коп.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 24 листопада 2023 року вона придбала у ТОВ «Розетка.УА» робот-пилосос марки Dreame D9, серійний номер R2312A37WEU0167401, вартістю 9 999 грн 00 коп., який отримала 26 листопада 2023 року у точці видачі магазину відповідача разом з видатковою накладною № РО 3329591145 від 24 листопада 2023 року та гарантійним талоном № 20231126162631, згідно з яким продавець зобов`язався здійснювати гарантійне обслуговування товару, яке полягає у його безоплатному ремонті.

24 січня 2024 року робот-пилосос перестав працювати, у зв`язку з чим вона 28 січня 2024 року надала його на гарантійне обслуговування відповідачу, який в свою чергу передав товар сервісному центру Smart Group. Після проведення діагностики представниками Smart Group було надано висновок про механічне пошкодження товару, у зв`язку з чим в подальшому гарантійному обслуговуванні було відмовлено, та запропоновано позивачці виконати платний ремонт орієнтовною вартістю 5 000 грн.

Не погодившись з висновком сервісного центру Smart Group, вона звернулась до іншого сервісного центру - сервісного центру № 1, де після діагностики вартістю 100 грн було здійснено ремонт робота-пилососа на суму 2 030 грн 00 коп. У подальшому під час листування з представником цього сервісного центру було встановлено, що поломка товару сталася, імовірно, через його виробничі дефекти.

Неправомірні, на думку позивачки, дії відповідача викликали у неї істотні емоційні страждання та переживання, які спричинили зміну звичного ритму її життя, хвилювання, порушення сну та втрату додаткового часу на вирішення питань, пов`язаних зі зверненням до відповідача та самостійним усуненням недоліків товару. Розмір спричинених діями відповідача моральної шкоди вона оцінює в 4000 грн 00 коп.

Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 10 січня 2025 року позовну заяву адвоката Задорожного Б.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 до ТОВ «Розетка.УА», третя особа ТОВ «Треввел Холд» про захист прав споживачів задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Розетка. УА» на користь ОСОБА_1 витрати на усунення недоліків робота-пилососа Dreame D9 МАХ Вlack, серійний номер НОМЕР_1 у розмірі 2 130 грн 00 коп.

Стягнуто з ТОВ «Розетка. УА» на користь ОСОБА_1 кошти на відшкодування моральної шкоди у розмірі 4 000 грн 00 коп.

Стягнуто з ТОВ «Розетка. УА» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 035 грн 22 коп.

Стягнуто з ТОВ «Розетка. УА» на користь державного бюджету судовий збір в розмірі 1 077 грн 90 коп.: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із судовим рішення, ТОВ «Розетка.УА» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що керуючись висновком авторизованого сервісного центру, з використанням гарантійних обмежень та інструкції з експлуатації товару, відповідачем було повернуто товар позивачу, без проведення гарантійного обслуговування разом з підтвердженим документом в паперовій формі про те, що недолік виник не з вини виробника (продавця). Вказує на те, що актом авторизованого сервісного центру з фотокартками підтверджується наявність слідів потрапляння рідини до внутрішніх компонентів приладу.

Наголошує на тому, відповідач не уникав комунікації з покупцем, прийняв товар, як того вимагає чинне законодавства, передав товар на діагностику до авторизованого сервісного центру і, в подальшому, передав підтверджений документ з результатами діагностики, який став підставою для відмови у гарантійному обслуговуванні.

Вважає, що у товариства не виникло обов`язку відшкодовувати збитки позивачу, адже жодного зобов`язання перед нею товариством, як продавцем, не було порушено. Судом першої інстанції не була надана належна оцінка висновку авторизованого сервісного центру та відповіді ФОП ОСОБА_2 від 15 жовтня 2024 року.

Зазначив, що позивач не звертався до товариства з заявами щодо незгоди з рішенням сервісного центру, або вимогою провести повторну діагностику товару, про існування спору щодо причин виникнення недоліку товару товариству не було відомо, а тому не існувало необхідності (зобов`язань) додаткового визначити припини втрати якості товару.

На переконання заявника апеляційної скарги, відсутні підстави для стягнення на користь позивача і моральної шкоди, адже позивач не довів в чому саме полягає моральна шкода в даному випадку, відповідно до норм чинного законодавства, суд першої інстанції також належним чином не вказав в чому полягає протиправна поведінка відповідача.

Також заявник апеляційної скарги не погоджується і з визначеним судом першої інстанції розміром витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає розподілу між сторонами, оскільки він є неспівмірним із складністю справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та із ціною позову.

Представником ОСОБА_1 – адвокатом Задорожним Б.Ю. подано відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, просить його залишити без змін, а доводи апеляційної скарги просить залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи те, що ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Частиною 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У справі, що переглядається, суд першої інстанції встановив, що 24 листопада 2023 року ОСОБА_1 оформила замовлення у ТОВ «Розетка. УА», код ЄДРПОУ 37193071 на придбання робота-пилососа Dreame D9 МАХ Вlack, серійний номер НОМЕР_1 , вартістю 9 999 грн 00 коп. Замовлення оформлене з використанням електронного кабінету на вебсайті відповідача за адресою https://rozetka.com.ua/ua. (а.с. 9-14, 37)

З метою оплати товару ОСОБА_1 за допомогою інтернет-банкінгу «ПРИВАТ24» уклала із АТ КБ «ПриватБанк» договір про споживчий кредит від 24 листопада 2023 року № 23112435366069, розмір кредиту 9 999 грн 00 коп. з оплатою частинами: десятьма платежами. Товар оплачено повністю згідно фіскального чеку № DyLmXLz7zVY від 25 листопада 2023 року.

ОСОБА_1 отримала товар у точці видачі магазину відповідача. Разом із товаром продавець надав видаткову накладну № РОЗ329591145 від 24 листопада 2023 року та гарантійний талон № 20231126162631, згідно із яким продавець зобов`язався здійснювати гарантійне обслуговування товару, яке полягає в у його безоплатному ремонті. Відповідно до гарантійного талону №20231126162631 термін гарантійного обслуговування становить 12 місяці.

Згідно акту видачі товару від 07 лютого 2024 року №53192, заявка №57736, замовник ТОВ «Розетка.УА», клієнт інтернет - магазин Rozetka, найменування товару Dreame D9 МАХ Вlack, серійний номер НОМЕР_1 , стан товару – потертість, подряпини нёа компонентах, заявлена непридатність – вмикається на пару хвилин і видає внутрішню помилку, перестає працювати. Висновок сервіс-менеджера: «Механічне пошкодження. В процесі діагностики виявлено потрапляння рідини до внутрішніх компонентів пристрою. Контакт з водою вакуумного двигуна. Присутні окиси на коннекторі шлейфу вакуумного двигуна, сліди рідини на силіконовій направляючій потоку повітря, внутрішньому фільтрі. В результаті контакту з водою вийшли з ладу компоненти: вакуумний двигун, системна плата (ланцюг живлення вакуумного двигуна). Пристрій знято з гарантії в подальшому гарантійному обслуговувані відмовлено» (а.с 71).

Зі знімку екрана (а.с. 15) вбачається, що представниками Smart Group був запропонований ОСОБА_1 платний ремонт, який включав заміну двигуна, системної плати та внутрішню чистку пристрою, орієнтовна вартість ремонтних робіт становила 5000 (п`ять тисяч гривень).

Зі знімків екрана, чеків, акту, листа (а.с. 16-17, 32-33, 37, 97, 143) вбачається, що 28 лютого 2024 року, ОСОБА_1 звернулася до ФОП ОСОБА_2 , з метою здійснення діагностики та ремонту робота-пилососа. Відповідно до акту дефектації від 29 лютого 2024 року №67780 в ході діагностики було виявлено, що вийшов з ладу модуль турбіни, який потребує заміни. Вартість діагности товару становить 100 грн 00 коп.

З метою відновлення функціональності товару ФОП ОСОБА_2 здійснено ремонтні роботи робота-пилососа загальною вартістю 2030 грн 00 коп. Оплата вартості діагностики та ремонту була здійснена позивачкою в повному обсязі.

Відповідно до консультативного висновку складеного 18 травня 2024 року (а.с. 96), ОСОБА_1 був поставлений діагноз розлад вегетативної нервової системи, гіпотонічний тип; церебральна артеріо-венозна дисциркуляція, вестибулярний синдром, інша дорсалгія, шийно-грудний відділ, функціональна нестабільність шийного відділу хребта, епізодичний головний біль, пов`язаний з перенапруженням.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні позивачкою та її представником було доведено, що між сторонами було укладено договір купівлі-продажу робота - пилососа; що відповідач (продавець) своїх зобов`язань за договором належним чином не виконав – не забезпечив його гарантійного обслуговування і внаслідок неправомірних дій відповідача щодо виконання договору купівлі-продажу позивачка понесла матеріальні збитки та перенесла моральні страждання і переживання, була вимушена звертатись за правовою допомогою і до суду.

Суд першої інстанції дійшов переконання про наявність підстав для стягнення заявленого розміру моральної шкоди в сумі 4 000 грн, що є достатнім та співмірним із тривалістю порушених прав та характером завданої позивачці немайнової шкоди і буде відповідною, достатньою та справедливою грошовою компенсацією за завдану моральну шкоду.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Згідно зі статтею 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару. Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред`явлені до продавця або виготовлювача товару.

Інтернет-магазин - це засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину (стаття 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

За змістом ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» гарантійний строк - строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов`язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв`язку з введенням її в обіг. Недолік - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів, умовам договорів або вимогам, що пред`являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем). Продавець - суб`єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації.

Частиною 1 статті 8 вказаного Закону визначено, що у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Відповідно до ч. 4. ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни продукції, що придбавається (замовляється), демонстрацію безпечного та правильного її використання. На вимогу споживача продавець (виконавець) зобов`язаний надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи про якість, безпеку, ціну продукції.

У разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов`язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов`язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.

Частиною першою статті 679 ЦК України передбачено, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Отже, умовою відповідальності продавця за недоліки товару є виникнення цих недоліків до моменту передання товару покупцеві. Залежність настання відповідальності продавця від моменту виникнення недоліків пояснюється тим, що за загальним правилом, встановленим частиною першою статті 668 ЦК України, до моменту передання товару ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару несе продавець. При виявленні недоліків товару після переходу до покупця ризику його випадкового знищення або випадкового пошкодження саме на нього покладається обов`язок доведення того, що недоліки виникли до передання йому товару.

Згідно з ч. 2 ст. 679 ЦК України, якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

За змістом наведеної правової норми у випадку існування гарантії щодо якості товару обов`язок доведення обставин, що звільняють продавця від відповідальності, покладається на нього.

Визначення поняття гарантії якості товару міститься у частині першій статті 675 ЦК України, якою передбачено, що товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Під гарантією якості товару слід розуміти твердження продавця про відсутність у товарі в момент його передачі або в інший момент, встановлений у договорі, недоліків по якості товару. За загальним правилом, товар повинен відповідати вимогам по якості в момент його передачі від продавця до покупця. Це означає, що наслідки, які встановлені законодавством, зокрема вищенаведеними частиною другою статті 678 ЦК України та частиною першою статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», при реалізації продавцем неякісної продукції настають у випадку, коли недоліки товару мали місце на час його передання покупцеві, але не були і не могли бути виявлені останнім у момент передання.

За змістом пунктів 6 та 7 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою КМУ від від 28 листопада 2023 р. № 1251 продавець (сервісний центр) за зверненням споживача про необхідність усунення недоліку в товарі проводить безоплатно для споживача діагностику такого товару з метою виявлення недоліку.

У разі виявлення недоліку, який виник з вини виробника (продавця), товар підлягає гарантійному ремонту в установлений строк.

Продавець (сервісний центр) приймає товар та видає споживачеві квитанцію або інший документ, в яких зазначаються найменування та адреса сервісного центру, номер, за яким товар приймається для здійснення гарантійного ремонту, найменування товару, модель, серійний номер, дата виготовлення, дата приймання товару, опис зовнішнього вигляду товару, опис заявленого недоліку, строк здійснення гарантійного ремонту, інформація про споживача, засоби зв`язку з ним та інша необхідна інформація.

У разі коли за результатами проведення діагностики не виявлено недоліку в товарі або з`ясовано, що недолік виник не з вини виробника (продавця), споживачеві надається підтвердний документ в паперовій або електронній формі.

У разі необхідності проведення під час гарантійного строку експертизи товару така експертиза проводиться відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів».

Тобто, з викладених норм слідує, що обов`язок організації проведення експертизи продукції покладено на продавця. Проте вказані дії продавцем мають бути вчинені за згодою покупця та при його зверненні з приводу втрати якості продукції. Саме на споживача покладається обов`язок довести, що протягом гарантійного строку виявлено недолік товару, а тягар встановлення причин виникнення недоліку товару покладений на продавця.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Встановлено, що в межах гарантійного строку ОСОБА_1 звернулася до продавця – ТОВ «Розетка.УА» з питанням виникнення несправності придбаного робота-пилососа Dreame D9 МАХ Вlack, після чого цей товар був переданий відповідачем до сервісного відділу SMART GROUP.

Сервісним центром складено акт видачі товару в якому вказано про наявність механічних пошкоджень. У процесі проведення діагностики виявлено потрапляння рідини до внутрішніх компонентів пристрою.

Однак, вказаний акт не містить причин потрапляння рідини до внутрішніх компонентів пристрою та у чому саме полягали механічні пошкодження, в тому числі не зазначено існування причинно-наслідкового зв`язку між потертостями та подряпинами на компонентах із потраплянням води у двигун.

Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги долучених до акту фотокарток, адже неможливо встановити, що на них зображено саме придбаний позивачем робот-пилосос.

Отримавши цей акт від авторизованого сервісного центру, ТОВ «Розетка.УА» не забезпечило проведення експертизи для з`ясування причин виникнення поломки придбаного товару, зокрема чи не пов`язані вони з недоліками, які існували на момент його придбання. До позивача за отриманням дозволу на проведення такої експертизи відповідач не звертався.

Існування у авторизованого сервісного центру обмежень в проведенні гарантійного ремонту, в разі потрапляння рідини, не звільняє продавця від обов`язку відшкодувати продавцю шкоду, спричинену недоліками товару, які були виявлені в межах строку гарантії.

Твердження відповідача про те, що позивач не висловлювала незгоду з прийнятим рішенням про відмову у проведенні гарантійного ремонту, колегія суддів вважає непереконливими, адже як уже зазналося, що саме продавець в даному випадку має довести, що виявлені недоліки товару виникли після його придбання і пов`язані з неналежним його використанням.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідачем не було забезпечено ані проведення гарантійного ремонту товару, ані визначення причин дефекту придбаного позивачем товару, колегія суддів дійшла до обґрунтованого висновку, що понесені позивачем збитки на проведення ремонту робота – пилососа підлягають стягненню з відповідача.

Також, колегія судів погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди.

Відповідно до частин першої-третьої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Об`єднана Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 360/723/16-ц навела таку правову позицію, щодо застосування норм права : «Законом України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту продукції» від 19 травня 2011 року № 3390-VІ пункт 5 частини першої статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» було викладено в такій редакції: споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону. Отже, з 16 вересня 2011 року право споживача на відшкодування моральної шкоди не пов`язується виключно із заподіянням її небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією. Відповідно до частин першої-третьої статті 2 Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту продукції» цей Закон регулює відносини щодо відповідальності за шкоду, завдану потерпілому внаслідок дефекту в продукції, яка введена в обіг в Україні. До відносин, не врегульованих цим Законом, застосовуються положення цивільного, процесуального законодавства та законодавства про захист прав споживачів. Цей Закон не обмежує будь-яких прав потерпілого згідно з договірними чи недоговірними зобов`язаннями, що встановлюють іншу, ніж передбачена цим Законом, відповідальність, зокрема права на відшкодування моральної шкоди або права на відшкодування шкоди в окремих сферах цивільних відносин відповідно до законодавства. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди. Спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

Відносини щодо відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди (частини перша, друга статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).»

Протиправні дії ТОВ «Розетка.УА» які виразилися в порушенні прав споживача, призвели до необхідності застосування додаткових зусиль для організації свого побуту, тобто позивачу була завдана моральна шкода у вигляді душевних страждань у зв`язку з протиправною поведінкою відповідача щодо неї, що дає їй право на відшкодування такої шкоди. Розмір відшкодування визначений судом з урахуванням всіх обставин справи та вимог розумності, добросовісності, справедливості.

Разом з тим, колегія суддів не може повністю погодитися з рішенням суду в частині присудженого до стягнення розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Зокрема, відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Відповідно до висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

На переконання колегії суддів, визначаючи розмір понесених позивачем витрат за надану їй адвокатом Задорожним Б.Ю. правничу допомогу що підлягає розподілу між сторонами, судом першої інстанції не в повній мірі було взято до уваги ступінь складності справи та ціну позову, який становить 6130 грн 00 коп.

Зважаючи на те, що справа відноситься до малозначних справ і є незначної складності, обсяг виконаних адвокатом робіт, колегія суддів вважає, що є підстави для зменшення розміру цих витрат, що підлягає розподілу між сторонами до 6000 грн 00 коп., що є обґрунтованим та пропорційним до предмету спору

Таким чином, з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, рішення суду підлягає зміні в частині розподілу між сторонами судових витрат, а в решті – залишити без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню лише в частині вирішеного питання розподілу судових витрат, понесені відповідачем витрати зі сплати судового збору, за апеляційне оскарження рішення суду, розподілу між сторонами не підлягають.

В зв`язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-382, 389 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Розетка.УА» задовольнити частково.

Рішення Лебединського районного суду Сумської області від 10 січня 2025 року змінити в частині розподілу між сторонами понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Розетка.УА» на користь ОСОБА_1 6000 гривень 00 копійок, понесених нею в суді першої інстанції витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині рішення Лебединського районного суду Сумської області від 10 січня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач - О. І. Собина

Судді: В. І. Криворотенко

А. П. Сидоренко