Постанова від 25 січня 2026 р. у справі №499/42/26 — Іванівський районний суд Одеської області

Суд: Іванівський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків

Дата: 25 січня 2026 р.

Справа: №499/42/26

Суддя: Погорєлов І. В.

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/42/26

Провадження № 3/499/31/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

26 січня 2026 року селище Іванівка

Суддя Іванівського районного суду Одеської області Погорєлов І.В., розглянувши матеріали справи відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , директора ПСП «Україна» про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),-

ВСТАНОВИВ:

До Іванівського районного суду Одеської області направлено матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.163-1 КУпАП.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 – директор ПСП «Україна», вчинив правопорушення у сфері податкового обліку а саме: порушення порядку ведення податкового обліку: п.п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, п.3 розділу ІІІ «Порядку оформлення та подання податкової звітності» та п.3 розділу І «Податкові зобов`язання» розділу V «Порядок заповнення податкової декларації», внаслідок чого встановлено завищення від`ємного значення з ПДВ за вересень 2025 року, що зараховується до складу наступного звітного періоду на суму 3333,00 грн., а також п.63.3 ст.63 ПК України та п.8.4 розділу VІІІ «Порядку обліку платників податків та зборів», пп.47.1.3 п.47.1 ст47, пп. 49.18.2 ст.49 пп. «б» п.176.2 ст.176 розділу ІІ ПК України, а саме подання звітності за формою 4-ДФ з недостовірними відомостями та не в повному обсязі, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 163-1 КУпАП.

Особа, що притягається до адміністративної відповідальності у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Враховуючи зазначене суд бере до уваги ту обставину, що особа яка притягається до відповідальності повідомлявся належним чином про дату та час судового засідання, проте не з`явився, не забезпечив участь захисника, то в порядку ч.2 ст.268 КУпАП суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність правопорушника.

Окрім того слід зазначити, що інформація про дату і час розгляду справи наявна на офіційному веб-сайті Судова влада.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 163-1 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог статті 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозицією частини 1 статті 163-1 КУпАП установлена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

З матеріалів даної справи вбачається, що на підставі акту перевірки складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення ним, передбаченого частиною 1 статті 163-1 КУпАП правопорушення.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення № 99/15-32-07-04-13 від 31.12.2025 року, актом перевірки №68075/15-32-07-03-20 від 31.12.2025 року та іншими матеріалами справи в сукупності.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення містить в собі фактичні данні про обставини правопорушення і, відповідно, є одним з доказів по справі, у зв`язку з чим, судом при вирішенні справи про адміністративне правопорушення протокол оцінюється нарівні з іншими доказами по справі, перед якими він не має переваги, та на підставі оцінки всіх доказів по справі, судом приймається відповідне рішення.

За таких обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Однак, підстави для кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.2 ст. 163-1 КУпАП відсутні та його дії слід перекваліфікувати на ч.1 ст. 163-1 КУпАП з огляду на наступне.

У ч. 1 ст. 163-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дії, передбачені частиною першою статті 163-1 КУпАП, якщо вони вчинені повторно протягом року після накладення адміністративному стягненню за те ж порушення.

Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

До протоколу не додано докази того, що ОСОБА_1 протягом року був підданий адміністративному стягненню за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При накладенні стягнення, з урахуванням вимог статті 33 КУпАП, яка передбачає загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами, суддя дійшов до висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч.1 ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 від прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

Таким чином, відповідно до вимог ст.4 Закону України «Про судовий збір» стягненню з правопорушника в дохід держави підлягає 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст.40-1, ч.1ст.163-1, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 7 (семи) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 119 (сто дев`ятнадцять) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову судді подається протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Іванівський районний суд Одеської області

СуддяІгор ПОГОРЄЛОВ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua