Суд: Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 27 січня 2026 р.
Справа: №740/7411/25
Суддя: Олійник В. П.
Справа № 740/7411/25
Провадження № 3/740/81/26
ПОСТАНОВА
іменем України
28 січня 2026 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
судді Олійника В.П., при секретарі Пучка М.С.,
з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності,- ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали, які надійшли із Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання в АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-2, ч.2 ст.173-2, ст.185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Згідно з протоколами про адміністративні правопорушення від 24 грудня 2025 року за ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-2, ч.2 ст.173-2, ст.185 КУпАП ОСОБА_1 24 грудня 2025 року в 15-00 год в АДРЕСА_1 , у присутності малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою своїй співмешканці ОСОБА_4 , штовхав, давав їй стусани, чим завдав шкоди психічному та фізичному здоров`ю останньої, крім того 24 грудня 2025 року в 19-19 год агресивно поводився, кидався битися у бік працівників поліції, намагався нанести удари руками неодноразово, на законні вимоги припинити протиправні дії не реагував, висловлювався нецензурною лайкою, чим перешкоджав виконання поліцейським службових обов`язків.
У судовому засіданні ОСОБА_1 обставини протоколів заперечив, пояснивши, що його співмешканка ОСОБА_4 покинула дітей і він став її шукати, перед цим було св`ято і вони вживали алкогольні напої, під час пошуку він розхвилювався і кричав на емоціях на співмешканку із можливими нецензурними висловлюваннями, яка в подальшому викликала поліцію; є УБД і має захворювання нервової системи; був з дітьми і поліція стала його бити, він був у своєму будинку і захищався.
Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 шукав свою співмешканку ОСОБА_4 , яка покинула дітей і пішла здому.
Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_4 була «…випившою…» на вулиці і її забирав ОСОБА_1 , це було на різдво, в подальшому ОСОБА_4 викликала поліцію.
Потерпіла згідно з протоколами ОСОБА_4 та поліцейські Ніжинського РУП, які склали вказані протоколи, у судове засідання, яке відкладалось для їх виклику, не з`явились без повідомлення причин.
Протоколи про адміністративні правопорушення за ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-2, ч.2 ст.173-2, ст.185 КУпАП, які відповідно до автоматичного розподілу передані на розгляд судді Олійнику В.П., стосуються інкримінованих подій за участі ОСОБА_1 , у зв`язку з чим вказані справи по даних протоколах підлягають об`єднанню в одне провадження відповідно до ст.36 КУпАП, про що заперечення ОСОБА_1 під час судового розгляду відсутні.
Інші заяви, клопотання станом на 28 січня 2026 року відсутні.
Із врахуванням доказів по справі суд приходить до слідуючих висновків.
Згідно з даними протоколів про адміністративні правопорушення від 24 грудня 2025 року ОСОБА_1 24 грудня 2025 року в 15-00 год в АДРЕСА_1 , у присутності малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою своїй співмешканці ОСОБА_4 , штовхав, давав стусани, чим завдав шкоди психічному та фізичному здоров`ю останньої, крім того 24 грудня 2025 року в 19-19 год агресивно поводився, кидався битися у бік працівників поліції, намагався нанести удари руками неодноразово, на законні вимоги припинити протиправні дії не реагував, висловлювався нецензурною лайкою, чим перешкоджав виконання поліцейським службових обов`язків.
Відповідно до доданих до протоколів пояснень від 24 грудня 2025 року потерпіла ОСОБА_4 зазначає, що її співмешканець ОСОБА_1 у присутності її малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 штовхав її, висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, дав ляпаса по обличчю; її діти були присутні під час даних подій, що вплинуло на їх психологічний стан, тілесних ушкоджень завдано не було.
До протоколу додані матеріали відеозаписів на 2 дисках, які безпосередньо відтворені у судовому засіданні, відповідно до яких невстановлена особа жіночої статті у службовому автомобілі поліції вказує, що «…він…» випив, вона була у сусідки, вона тікала, а він біг за нею; поліцейські підходять до будинку і вказують, щоб жінка постукала у двері і викликала чоловіка, темно, освітлення відсутнє, остання стукає, двері відчиняються і відразу ОСОБА_1 ногою б`є присутніх, бійка продовжується у будинку, ОСОБА_1 неодноразово і тривало нецензурно висловлюється із погрозами фізичної розправи, поліцейські застосовують кайданки; у подальшому прибуває швидка і ОСОБА_1 доставляють до лікарні, де він продовжує нецензурно висловлюватись із погрозами фізичної розправи, останнього прив`язують до ліжка; поліцейський повідомляє ОСОБА_1 , який перебуває явно у хворобливому стані і прив`язаний до ліжка, про складення протоколів про домашнє насильство та непокору поліції, ОСОБА_1 у даному положенні підписує документи, які надаються поліцейським.
Адміністративна відповідальність за ч.ч.1, 2 ст.173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а також за вчинення вказаних діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Адміністративна відповідальність за ст.185 КУпАП настає за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Протокол про адміністративне правопорушення є актом обвинувачення і повинен містити конкретне обвинувачення, виходячи з поняття адміністративного правопорушення, у даному випадку за ч.ч.1, 2 ст.173-2, ст.185 КК України, при цьому суд не має права брати на себе функцію обвинувачення та у будь який спосіб конкретизувати зміст обвинувачення, вказаного у протоколі, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу, що слідує з загальних засад судочинства, закріплених у ст.129 Конституції України.
За поданих суду матеріалів вбачається, що підставою для складення протоколів за ч.ч.1, 2 ст.173-2 КК України стало повідомлення ОСОБА_4 , яка згідно з поданими суду відеозаписами поліцейськими взагалі не конкретизована і вказувала лише про те, що чоловік випив і біг за нею, а вона тікала. Це не може бути безумовною підставою щодо наявності саме домашнього насильства, при цьому протоколи і додані до них матеріали не містять будь-яких даних про конкретні дії ОСОБА_1 , що в подальшому при складенні протоколів кваліфіковані поліцейським саме як психологічне та фізичне насильство, зокрема і в присутності дітей. Такожпротоколи про адміністративні правопорушення не містять посилання на наявність обов`язкових наслідків, зазначених у ч.ч.1, 2 ст.173-2 КУпАП, в ньому не зазначено-чи була завдана шкода і яка, і яким чином вона спричинена, в тому числі і ОСОБА_4 та дітям, що є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони даних адміністративних правопорушеннь. Свідки у протоколах поліцейськими не зазначені, натомість свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у судовому засіданні вказують, що саме ОСОБА_4 покинула дітей і її шукав ОСОБА_1 .. Внаслідок цього протоколи за ч.ч.1, 2 ст.173-2 КУпАП містять лише формальне констатування порушення, без документального чи свідкового підтвердження, що є обов`язковою умовою для притягнення до адміністративної відповідальності. Відсутність таких даних свідчить про недотримання ст.280 КУпАП, яка зобов`язує з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та створює ризик необґрунтованого обвинувачення. Також це порушує принципи належного доказування, встановлені ст.251 КУпАП, та підриває юридичну основу для притягнення до відповідальності. З даних підстав подані поліцейськими матеріали поза розумним сумнівом не вказують на вчинення дій, які кваліфіковані поліцейськими за ч.ч.1, 2 ст.173-2 КУпАП.
Також за встановлених обставин згідно з відеозаписом поліцейські проникли до будинку під приводом за допомогою невстановленої особи жіночої статті.
Відповідно до ч.4 ст.30 Закону України «Про Національну поліцію», якщо поліцейського неможливо ідентифікувати за зовнішніми ознаками, він зобов`язаний пред`явити особі документ, що посвідчує його повноваження.
Приписами ст.ст.43, 44 даного Закону встановлено, що поліцейський зобов`язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров`я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим. Попередження може бути зроблено голосом, а за значної відстані або звернення до великої групи людей-через гучномовні установки, підсилювачі звуку. Заборонено застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї до жінок з явними ознаками вагітності, малолітніх осіб, осіб з явними ознаками обмежених можливостей або старості, крім випадків учинення ними збройного чи групового нападу, учинення збройного опору поліцейському, що загрожує життю і здоров`ю інших осіб або поліцейських, якщо відбити такий напад або опір іншими способами і засобами неможливо. Поліцейський може застосовувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), для забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом. Вказані вимоги законодавства звільняють поліцейського від цього обов`язку лише в разі, якщо зволікання із застосуванням сили може спричинити посягання на життя і здоров`я особи та/або поліцейського чи інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим чи неможливим.
Подані матеріали за ст.185 КУпАП не підтверджують виконання поліцейськими вказаних вище вимог, будь-які попередження з їх сторони перед входженням до будинку в темну пору доби і без освітлення не застосовані, останніми не з`ясовані дані щодо можливого вчинення правопорушення та особи, яка його можливо вчинила, також не доведено, що ОСОБА_1 усвідомлював очевидність факту входження до його будинку саме працівниками поліції. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Також за встановлених обставин ОСОБА_1 є учасником бойових дій з 30 березня 2016 року та особою з інвалідністю 3 групи внаслідок війни з 13 січня 2025 року.
Також за встановлених обставин поліцейським повідомлено про складення протоколів ОСОБА_1 , який був у явно хворобливому стані у лікарні, без роз`яснення процесуальних прав, що є прямим обов`язком поліцейського при ініціюванні процедури притягнення до адміністративної відповідальності.
Вказані дії поліцейських щодо проникнення до будинку, самої процедури притягнення до адміністративної відповідальності є суттєвими процедурними порушеннями, які унеможливлюють встановленню обставин ініційованої поліцейськими справи та їх наслідків, також поліцейськими не доведено,-чи були передбачені законом підстави (умови) для відповідних дій з їх сторони по складенню протоколів на ОСОБА_1 , чи були вони виправданими (необхідними) та пропорційними до конкретних обставин, при цьому втручання поліцейських не є свавільним, якщо: воно відбулося згідно із законом; воно переслідує легітимну мету і є пропорційним до цієї мети; воно є необхідним у демократичному суспільстві.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, що є підставою для закриття провадження у справі згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з недоведенням в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-2, ч.2 ст.173-2, ст.185 КУпАП.
При розгляді справи суд виходить виключно із тих доказів, що надані поліцейськими до протоколів про адміністративне правопорушення, та особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час судового розгляду, із врахуванням змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Керуючись ст.ст.36, 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
постановив:
Справи про притягнення до адміністративної відповідальності 740/7411/25, 740/7412/25, 740/7413/25, 740/7414/25 відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.173-2, ч.2 ст.173-2, ст.185, ч.1 ст.173-2 КУпАП,- об`єднати в одне провадження та вважати номером справи 740/7411/25 (провадження 3/740/81/26).
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-2, ч.2 ст.173-2, ст.185 КУпАП,- закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.Олійник
Повний текст постанови складений 29 січня 2026 року.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua