Постанова від 27 січня 2026 р. у справі №585/247/26 — Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/247/26

Номер провадження 3/585/103/26

П О С ТА Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2026 року м.Ромни

Суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області В.О. Шульга, розглянувши клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Халупко Сергія В`ячеславовича, про проведення розгляду справ про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130, 126, 124 КУпАП в режимі відеоконференції, -

В С Т А Н О В И В:

26.01.2026 року до суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Халупко С. В., в якому адвокат просить: 1. Об`єднати в одне провадження для спільного розгляду справи № 585/247/26, 585/248/26 та 585/249/26 за ч. 1 ст. 130, ст.126, 124 КУпАП ОСОБА_1 та присвоїти номер справи 585/247/26. 2.Відкласти розгляд об`єднаної справи на строк не менше 10- ти днів для підготовки об`єднаної правової позиції. 3.Надати доступ до матеріалів справи (в тому числі відеоматеріалів)по справам: № 585/247/26, 585/248/26 та 585/249/26. 4.Наступне засідання та всі подальші засідання провести через підсистему ВКЗ. В обґрунтування клопотання вказує: «В провадженні Роменського міськрайонного суду Сумської області знаходиться справи: 585/247/26, 585/248/26 та 585/249/26 за ч. 1 ст. 130, ст.126, 124 КУпАП ОСОБА_1 . Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначу, що ОСОБА_2 належним чином не роз`яснені права та обов`язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності передбачені ст. 268 КУпАП та т.ст. 10, 63 Конституції України. Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності серед іншого має право знайомитися з матеріалами справи. Згідно з ст. 271 КУпАП адвокат, інший фахівець у галузі права мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України. “Апеляційний суд неодноразово звертав увагу на недосконалість КУпАП, який було введено в дію Постановою Верховної Ради Української РСР №8074-10 від 07.12.1984 року та вказував на необхідність здійснення правосуддя, виходячи з загальних принципів здійснення судочинства, з метою забезпечення справедливої процедури і юридичної визначеності” - постанова Івано-Франківського апеляційного суду від 03 листопада 2023 року по справі № 346/4349/23 Європейський суд з прав людини у рішенні "Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії" від 23.10.1995 зазначив, що дорожньотранспортні правопорушення, за які може бути накладення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення "кримінального обвинувачення". Позбавлення права управління транспортним засобом також розглядається Європейським судом кримінально-правовою санкцією, оскільки "право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і здійсненні діяльності" (рішення Європейського суду з прав людини "Маліге проти Франції" від 23 вересня 1998 року). Європейським судом з прав людини у багаточисельних рішеннях висловлена правова позиція щодо розгляду національними судами справ про адміністративні правопорушення. Так у рішенні суду "Енгель та інші проти Нідерландів" були визначені критерії, за наявності одного із них будь-яке правопорушення повинне розцінюватись як кримінальне і розглядатись за процедурою, визначеною національним законодавством для кримінальних правопорушень. Такими критеріями є: "критерій національного права", який визначає те, що будь-яке протиправне діяння є злочином, якщо воно передбачене як злочин відповідним національним законодавством; "критерій кола адресатів", відповідно до якого правопорушення повинне розглядатись як кримінальне, якщо відповідальність за нього поширюється на невизначене коло осіб; "критерій мети та тяжкості наслідків" за змістом якого вчинене правопорушення розглядається за природою кримінального злочину якщо санкція за його вчинення є достатньо суворою і передбачає елемент покарання. Зазначені положення знайшли в подальшому своє відображення у чисельних рішеннях ЄСПЛ, зокрема: "Лутц проти Німеччини", "Карелін проти Російської Федерації", "Гурепка проти України", "Лучанінова проти України" та інших. П. b ч. 3 ст. 6 “Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод”(Європейська конвенція з прав людини) кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі - права мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту. Згідно із положеннями ст. 271 КУпАП у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України. Звідси вбачається, що нормами КУпАП недостатньо врегульовано порядок та можливості під час ознайомлення особи із матеріалами справи про адміністративне правопорушення, зокрема не передбачено можливості їх копіювання, що значно звужує моє право на захист під час підготовки до судового розгляду У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Оскільки інші кодекси України, зокрема, Кримінальний процесуальний кодекс України, містить відповідні правові норми, тому при розгляді даного питання підлягає застосуванню аналогія закону. Наведене робить можливим застосування за аналогією норм закону України про кримінальну відповідальність при вирішенні питань, які напряму не врегульовані Кодексом України про адміністративні правопорушення. Відповідно до ч. 2 ст. 317 КПК України після призначення справи до судового розгляду головуючий повинен забезпечити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання. Під час ознайомлення учасники судового провадження мають право робити з матеріалів необхідні виписки та копії. Відповідно до п. 124 (розділ VI Перехідні положення) Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційнотелекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 у разі надходження заяви учасника справи про ознайомлення з матеріалами справи чи окремими документами в електронному вигляді через систему “Електронний суд”, суд, який отримав таку заяву, забезпечує сканування відповідних матеріалів справи у паперовій формі, що перебуває в такому суді, та долучення їх до матеріалів електронної судової справи. Звертаю увагу суду, що невід`ємним додатком справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є відеозаписи по справі, які долучаються до інших письмових матеріалів. Також, зазначу, що згідно п. 6 розділу І та п. 1 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС та МОЗ України 09.11.2015 р. № 1452/735, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Тобто, має бути дозвіл як МОЗ так і Держспоживстандарту. Тобто, Інструкцією № 1452/735 вказано про те, що спеціальні технічні засоби мають бути затверджені двома організаціями, не на вибір однією чи іншою, а саме разом. Проте Держспоживстандарту не існує, а тому наразі (до внесення змін у Інструкцію № 1452/735) не може бути дозволу на застосування спеціальних технічних засобів для проведення поліцейськими огляду на стан сп`яніння. Таким чином, вважаю, що поліцейськими проводився огляд приладом, на який немає ні свідоцтва про реєстрацію, і який не дозволений МОЗ та Держспоживстандартом. Також, повідомляю про ведення діяльності в м. Києві та для економії часу та ресурсів, швидкого розгляду справи, прошу суд, наступне судове засідання провести через підсистему ВКЗ. з метою забезпечення оперативності розгляду справи, а також дотримання та реалізації всіма її учасниками закріплених в Конституції України таких основних засад судочинства як доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, вважаю за необхідне задовольнити вказані вище клопотання та здійснити судове провадження у режимі відеоконференції. При цьому, нормами чинного Кодексу України про адміністративні правопорушення не визначений порядок вирішення питання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справах про адміністративні правопорушення. Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Оскільки у вказаному Кодексі відсутні норми, що регулюють порядок проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справах про адміністративні правопорушення, то на думку суду, діє аналогія закону та в даному випадку слід керуватися нормами КПК України. Статтею 336 КПК України передбачено, що судове провадження може здійснюватись у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), зокрема, у разі неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин. Окрім того, відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII, учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного до держання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, що врегульовано ст. 1 КУпАП. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. 17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію про захист прав і основоположних свобод людини від 04 листопада 1950 року і Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції. Згідно практики Європейського Суду з прав людини, деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п. 21-22 рішення у справі Надточій проти України». П.33 рішення у справі «Гурепка проти України»). Враховуючи наявність прогалин в праві стосовно процесуального врегулювання розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення, зокрема, врегулювання порядку об`єднання справ в одне провадження, можна прийти до висновку, що в даному випадку правомірним і доцільним буде застосування аналогії процесуального закону - за правилами, закріпленими в КПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 334 КПК України матеріали кримінального провадження можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченимист.217 цього Кодексу. Згідно із ч. 1 ст. 217 КПК України у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень. Окрім цього, відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої з а більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Зазначу, що Роменським міськрайонним судом Сумської обл. розглядаються справи проадміністративне правопорушення: 585/247/26, 585/248/26 та 585/249/26 за ч. 1 ст. 130, ст.126, 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 . Тобто, клопотання цілком підпадає під дію ч. 2 ст. 36 КУпАП. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначу, що ОСОБА_1 належним чином не роз`яснені права та обов`язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності передбачені ст. 268 КУпАП та т. ст. 10, 63 Конституції України. Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 36 КУпАП, а також те, що вказані справи є однорідними, зокрема по них притягується до відповідальності одна і та ж особа та такі одночасно розглядаються в одному суді, для повного та всебічного розгляду справи, з метою дотримання принципу верховенства права, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та реалізації права на захист,…».

23 січня 2026 року до Роменського міськрайонного суду Сумської області надійшли три справи про адміністративні правопорушення, в кожній з яких, особою, яка притягується до адміністративної відповідальності вказано ОСОБА_3 . Розгляд цих справ, особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, призначено на 11 годину 26 січня 2026 року.

Суд звертає увагу, що кожна з вказаних справ про адміністративне правопорушення є самостійною і розглядається окремо.

Клопотання захисника надійшло судді вже після відкладення розгляду всіх цих справ за клопотанням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з огляду на що питання про об`єднання справ в одне провадження наразі не може бути вирішене.

Згідно вимог ст. 11 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", учасникам судового процесу на підставі рішення суду забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому процесуальним законом.

За встановлених судом обставин клопотання адвоката Халупко С. В. не містиь достатніх обґрунтувань для його задоволення.

Такого висновку суд приходить з тих підстав, що адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 , які перебувають на розгляді суду, не об`єднувались в одне провадження та призначені до розгляду на різні дати, а адвокатом у поданому клопотанні не зазначено, в межах якої саме справи про адміністративне правопорушення, адвокат просить забезпечити участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Крім цього, впровадження графіків відключення світла, як погодинних так і аварійних, призводить до того, що електроенергія в приміщенні суду може бути відсутня понад 6 годин робочого часу. При цьому слід враховувати зо в суді є два окремі приміщення, графіки відключення електроенергії в яких не співпадають. Крім цього, складна ситуація з енергопостачанням існує на територіях інших областей України, що призводить до неодноразових випадків зриву судових засідань з тих підстав, що : відсутня електроенергія в когось з учасників чи в суді, відсутній інтернет, робота якого також залежить від наявності електроенергії в компанії, яка забезпечує роботу інтернету для суду.

Вказане призводить до випадків неможливості проведення судового розгляду лише з технічних причин, а строк розгляду двох із трьох справ щодо ОСОБА_3 обмежений тримісячним строком.

Крім цього, в клопотанні адвокатом не вказано у якій саме із трьох справ він просить призначити судове засідання в режимі відеоконференції, а для вирішення цього питання по всім трьом справам, адвокат мав би подати суду три клопотання, одне в кожну справу.

Вказані обставини унеможливлюють призначення відеконференції як по всім трьом справам одночасно, так і в якійсь одній з трьох справ.

Окремо слід зазначити що в провадженні суду відсутня справа про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 126 КУпАП, у зв`язку з чим питання про призначення в цій справі відеоконференці Роменський міськрайонний суд взагалі не уповноважений вирішувати.

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. ст. 268 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Халупко Сергія В`ячеславовича, про проведення розгляду справ про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в режимі відеоконференції, - відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В.О. Шульга