Рішення від 28 січня 2026 р. у справі №591/13258/25 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/13258/25

Провадження № 2/591/3451/25

РІШЕННЯ

Іменем України

29 січня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі головуючого судді Зері Ю.О., за участю секретаря судового засідання Ткаченко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 про стягнення аліментів,

установив:

21.11.2025 до Зарічного районного суду м. Суми надійшла вказана позовна заява.

В обґрунтування позову позивачка зазначила, що сторони зареєстрували шлюб 26 вересня 2012 року у виконкомі Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області, актовий запис №10. Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає разом із матір`ю. Як зазначає позивачка, фактично шлюбні відносини з відповідачем припинені, та з листопада 2025 року відповідач не бере участі у вихованні та утриманні спільного сина. Дитині має бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, духовного, морального і соціального розвитку, одна вона не зможе забезпечити такий рівень, батько дитини є здоровою та працездатною особою, проходить військову службу на посаді начальника відділення персоналу штабу ВЧ НОМЕР_3 , має постійний дохід, тому зможе сплачувати аліменти на утримання сина у розмірі однієї чверті від заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, від дня пред`явлення позову - 21.11.2025 і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2025 матеріали даної справи передані на розгляд судді Зері Ю.О.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 05.12.2025 відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, розгляд справи по суті призначено на 29.01.2026.

Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі та просив розгляд справи провести без його участі, що підтверджується його заявою від 21.11.2025, яка надійшла разом із позовною заявою.

Позивачка в судове засідання не прибула, про причини неявки не повідомляла.

Неявка сторін, належним чином повідомлених про дату і місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

У відповідності до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, сторони зареєстрували шлюб 26 вересня 2012 року у виконкомі Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області, актовий запис №10, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 від 26.09.2012.

Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , наявною у матеріалах справи. Батьками дитини є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Згідно довідки Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області №287/02-34 від 18.11.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактично проживає по АДРЕСА_2 разом із сином ОСОБА_4 , але не зареєстрована.

Згідно довідки №775/Ф від 19.11.2025 про доходи ОСОБА_2 останній проходить військову службу у в/ч НОМЕР_3 та за період з 01.01.2025 по 31.10.2025 сума доходу склала 651795,12 грн.

Згідно статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Аналогічні обов`язки батьків закріплені у частині 2 статті 51 Конституції України.

Частинами першою-третьою статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до закону батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, майновий стан платника аліментів враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.

Стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 pоку № 789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 pоку, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їхнього основного піклування.

Згідно із статтею 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позивачкою заявлено до стягнення з відповідача аліменти на утримання малолітнього сина у розмірі однієї чверті від заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, від дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

У свою чергу відповідач повністю визнав позовні вимоги.

За змістом частини першої статті 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» у 2025 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 років станом на день звернення позивача до суду з позовом (21.11.2025) становить 3196 гривень.

Відповідно до частин першої, п`ятої та шостої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною першою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи, що одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття, а стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, суд, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, дійшов висновку про те, що позов про стягнення з відповідачки на користь позивача аліментів на утримання неповнолітньої дитини є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Питання визначення місця проживання малолітньої дитини судом не вирішувалось.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Щодо вирішення питання про судові витрати суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивачка звільнена від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 10, 12, 81, 141, 142, 258, 259, 264, 265, 268, 272, 273, 352-355 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі однієї чверті від заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, від дня пред`явлення позову - 21.11.2025 і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів на утримання дитини у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Видати виконавчі листи після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2

Суддя Ю. О. Зеря