Рішення від 26 січня 2026 р. у справі №671/688/25 — Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа № 671/688/25

Провадження № 2/671/154/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2026 р. м. Волочиськ

Волочиський районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Никифорова Є. О.,

секретар судового засідання Козак Г. А.,

за участю:

представника відповідача Жеребецької І. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі – «Позивач») звернулася з позовом до ОСОБА_2 (надалі – «Відповідач») про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

На обґрунтування позовних вимог вказано, що 06.08.2024 на а/д М-90, «Стрій-Ізварне», в районі 218 км, сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля «Subaru Forester», д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , та автомобіля «Hyundai Santa FE», д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням відповідача. Вина відповідача у скоєнні даної дорожньо-транспортної пригоди встановлена постановою Волочиського районного суду Хмельницької області від 16.08.2024 року у справі № 671/1567/24. 07 жовтня 2024 р. ОСОБА_3 (кредитор) та ФОП ОСОБА_1 (новий кредитор) уклали договір за яким кредитор відступив, а новий кредитор набув право вимоги щодо стягнення з винної особи у зазначеній вище дорожньо-транспортній пригоді матеріального збитку, який спричинено кредитору.

Внаслідок вищезазначеної пригоди, автомобілю «Subaru Forester», д.р.н. НОМЕР_1 завдано механічних пошкоджень, а його власнику з вини відповідача – матеріальний збиток (майнову шкоду) на суму 362836,46 грн, що підтверджується висновком спеціаліста автотоварознавця Дроздова Ю. В. № 0109/24 від 03 вересня 2024 року, що виконаний на замовлення позивача.

На момент скоєння даної дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована. МТСБУ здійснено виплату ОСОБА_3 відшкодування в розмірі 160000,00 гривень. Зазначені грошові кошти ОСОБА_3 відповідно до умов договору відступлення права вимоги перерахував на рахунок позивача.

Отже, розрахунок розміру відшкодування майнової шкоди, яка спричинена позивачу та на цей час не відшкодована має наступний вигляд: 362 836,46 грн (матеріальний збиток згідно експертизи) – 160 000,00 грн. (сума страхової виплати від МТСБУ) = 202 836,46 гривень.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь матеріальний збиток в розмірі 202 836,46 гривень та судові витрати, що складаються з витрат зі сплати судового збору, у розмірі 1622,70 грн, витрати на проведення судової товарознавчої експертизи в розмірі 3690,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Відповідач позов не визнав, посилаючись у відзиві та доповненні до нього на необґрунтованість заявленого розміру шкоди. Зазначає, що різниця невиплаченої суми відшкодування складає 121343,45 грн (281343,45 – 160000,00), де 281343,45 грн це розмір заподіяного власнику автомобіля «Subaru Forester», д.р.н. НОМЕР_1 , збитку, що визначена згідно висновку експерта з автоварознавчого дослідження щодо визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, № 142С24 від 24.10.2024, що проведене судовим експертом Пилипенком О. С., а 160 000,00 грн – сума страхового відшкодування МТСБУ. Зазначає, що у договорі про відступлення права вимоги не зазначено обсяг права вимоги, що переходить до нового кредитора.

25.04.2025 провадження у справі відкрито та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

12.05.2025 судом частково задоволено клопотання представника відповідача та витребувано від позивача оригінал висновку експерта № 0109/24 від 03.09.2024 та додатки до нього, заяву ОСОБА_3 до МТСБУ про виплату страхового відшкодування, докази перерахування коштів в сумі 160 000,00 грн МТСБУ на користь ОСОБА_3 , відповідь МТСБУ чи інший документ на підставі якого здійснено відшкодування за страховим випадком.

23.10.2025 протокольною ухвалою суду задоволено клопотання представника відповідача про допит у судовому засіданні судового експерта ОСОБА_4 для надання пояснень з приводу розбіжностей у висновках експертів щодо визначення вартості матеріального збитку.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи. У позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника у разі їх неявки у судове засідання.

Представник відповідача у судовому засіданні просила у задоволенні позову відмовити з підстав, зазначених у відзиві та доповненнях до відзиву. Вважає, що при прийнятті рішення суд має врахувати вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Subaru Forester», д.р.н. НОМЕР_1 , що визначена саме у висновку експерта з автоварознавчого дослідження щодо визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, № 142С24 від 24.10.2024, що проведене судовим експертом Пилипенком О. С.

Зазначає, що наданий позивачем висновок експерта № 0109/24 від 03 вересня 2024 р., що виконаний судовим експертом Дроздовим Ю. В., суд має відхилити, оскільки він є необґрунтованим. У даному висновку безпідставно застосовано коефіцієнт ринка регіону 1,03 у той час як такий коефіцієнт згідно методики проведення даного виду експертиз, має дорівнювати «1». Застосування коефіцієнту ринка регіону 1,03 завищило вартість завданого збитку.

Також зазначає, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Subaru Forester», д.р.н. НОМЕР_1 , згідно висновку експерта № 0109/24 від 03 вересня 2024 р., складає 362 836,46 грн. Зазначена сума визначена з урахуванням складової ПДВ, однак позивачем взагалі не надано доказів проведення ремонту транспортного засобу на СТО, що є платником ПДВ.

Вважає, що допитом експерта ОСОБА_4 усунуто розбіжності у наявних у матеріалах справи висновках експертів, а тому клопотання про призначення у справі повторної експертизи для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Subaru Forester», д.р.н. НОМЕР_1 , сторона відповідача заявляти не буде.

Судом встановлено, що 06 серпня 2024 року о 10 год. 30 хв. в смт Війтівці на автомобільній дорозі М-30 Стрий - Ізварине 218 км водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Hyndai Santafe», державний номерний знак НОМЕР_2 , в порушення п. 12.1., п. 13.1. Правил дорожнього руху, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб постійно керувати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Subaru Forester», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався попереду. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Зазначене підтверджується постановою судді Волочиського районного суду Хмельницької області від 16.08.2024 року у справі № 671/1567/24 (а. с. 6 - 7), що набрала законної сили 27.08.2024 р., та, відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно її ухвалено, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а. с. 10) власником автомобіля «Subaru Forester», державний номерний знак НОМЕР_1 , є ОСОБА_3 .

07 жовтня 2024 р. ОСОБА_3 (кредитор) та ФОП ОСОБА_1 (новий кредитор) уклали договір відступлення права вимоги (а. с. 8) за яким кредитор відступив, а новий кредитор набув право вимоги щодо стягнення з винної особи у зазначеній вище дорожньо-транспортній пригоді матеріального збитку, який спричинено кредитору.

Відповідно до висновку експерта № 0109/24 від 03 вересня 2024 р. за результатами проведення товарознавчої експертизи по визначенню вартості матеріального збитку заподіяного власнику КТЗ (а. с. 13 – 31) вартість матеріального збитку (з урахуванням втрати товарної вартості) заподіяного власнику колісного транспортного засобу - автомобіль «Subaru Forester», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, складає: 362 836 грн 46 коп.

Судом також встановлено, що 07.08.2024 представник ОСОБА_3 на підставі довіреності від 07.08.2024 р., що посвідчена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу, реєстровий № 3271, звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, що мала місце 06.08.2024 р., та із заявою про виплату йому відшкодування за страховим випадком на підставі статті 41 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (а. с. 79 – 80).

Згідно листа № 3-02б/18826 від 30.07.2025 (а. с. 107) МТСБУ прийнято рішення про виплату страхового відшкодування власнику автомобіля «Subaru Forester», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , за фактом вказаної вище дорожньо-транспортної пригоди у межах визначеної законом страхової суми, в розмірі 160000,00 грн, оскільки розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Subaru Forester», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , відповідно до висновку № 142С24 судового експерта ОСОБА_4 , становив 281 343,55 грн. Підставою для здійснення виплати потерпілому за рахунок гарантійного фонду МТСБУ є те, що цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди не підлягала обов`язковому страхуванню. Виплата страхового відшкодування МТСБУ на користь ОСОБА_3 у розмірі 160000,00 грн відбулася 16.06.2025, що учасниками справи не оспорюється та підтверджується відповідною випискою (а. с. 84).

04.11.2025 ОСОБА_3 відповідно до умов договору відступлення права вимоги перерахував 158400,00 грн на рахунок позивача, що підтверджується повідомленням про зарахування коштів (а. с. 11).

Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною першою статті 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується у повному обсязі на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Сторонами у справі не оспорюється факт ДТП, вина відповідача та отримання позивачем від страховика суми страхового відшкодування у розмірі 160 000 грн, разом з тим, предметом спору у є сума відшкодування майнової шкоди, тобто різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Отже, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Отже, відповідач ОСОБА_2 , як особа, яка винна у вчиненні ДТП, зобов`язаний сплатити потерпілій особі різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою.

Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства ПДВ. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Ставка ПДВ встановлюється від бази оподаткування у розмірі 20 відсотків (підпункт «а» пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України).

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 липня 2023 р. (справа № 591/1861/22) зазначив, що вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з`ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є надавач послуг з ремонту автомобіля платником ПДВ, а також понесення позивачем витрат зі сплати ПДВ.

Відповідно до частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд враховує, що позивач під час розгляду справи не надав належних та допустимих доказів понесення власником пошкодженого транспортного засобу фактичних витрат на ремонт автомобіля після ДТП, відповідно, вартість відшкодування підлягає зменшенню на суму ПДВ. За таких обставин заперечення відповідача у частині безпідставного врахування при визначенні суми відшкодування завданого збитку складової ПДВ суд визнає обґрунтованими.

Відповідно до висновку судового експерта Дроздова Ю. В. № 0109/24 від 03 вересня 2024 р., вартість матеріального збитку (з урахуванням втрати товарної вартості), заподіяного власнику колісного транспортного засобу – автомобіль «Subaru Forester», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, складає 362836,46 грн.

Зазначену суму позивач покладає в основу розрахунку своїх позовних вимог: 362 836,46 грн (матеріальний збиток згідно експертизи) – 160 000,00 грн. (сума страхової виплати від МТСБУ) = 202 836,46 гривень (сума, заявлена до стягнення). Вище зазначено, що підстави для врахування складової ПДВ при визначенні матеріального збитку за відсутності доказів проведення ремонту пошкодженого транспортного засобу надавачем послуг з ремонту автомобіля, що є платником ПДВ, а також понесення позивачем витрат зі сплати ПДВ, відсутні.

Суд враховує, що висновок судового експерта Дроздова Ю. В. № 0109/24 від 03 вересня 2024 р. також містить розрахунок вартості відновлювального ремонту, з урахуванням фізичного зносу замінюваних складових частин, транспортного засобу – автомобіль «Subaru Forester», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, без урахування складової ПДВ. Згідно вказаного висновку вартість відновлювального ремонту без ПДВ становить 281 808 грн 32 коп.

Отже, в основу розрахунку суми, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача суд покладає визначену експертом вартість відновлювального ремонту, транспортного засобу – автомобіля «Subaru Forester», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, без урахування складової ПДВ, що становить 281 808 грн 32 коп.

Щодо відступлення ОСОБА_3 на користь ФОП ОСОБА_1 права вимоги щодо стягнення з винної у дорожньо-транспортній пригоді особи матеріального збитку за договором відступлення права вимоги, то зазначене не суперечить вимогам закону.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 ЦК України). Частина друга статті 11 ЦК України визначає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України). Частина перша статті 512 ЦК України передбачає, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Стаття 514 ЦК України передбачає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 2 договору відступлення права вимоги від 07.10.2024 р., що укладений між ОСОБА_3 (кредитором) та ФОП ОСОБА_1 (новим кредитором) уклали договір за яким кредитор в порядку, та на умовах визначених цим Договором, Кредитор передає (уступає), а новий Кредитор набуває право вимоги щодо стягнення з винної особи у дорожньо-транспортній пригоді (вина якої буде встановлена постановою суду або європротоколом), або від будь-якої іншої особи, що в силу закону несе відповідальність за спричинені винною особою (вина якої буде встановлена постановою суду або європротоколом) збитки, відшкодування заборгованості в розмірі матеріального збитку (у т.ч. право вимоги по сплаті неустойки (пені), втрати товарної вартості наземного транспортного засобу та витрат в порядку ст. 625 ЦК України), який буде встановлений висновком незалежної судової експертизи проведеної на замовлення Нового Кредитора та який спричинено Кредитору в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 06.08.2024 на А/Д М-90, «Стрій Ізварне», в районі 218 км. за участі автомобіля "Subaru Forester", д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля “Hyundai Santa FE”, д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Після підписання теперішнього договору Кредитор втрачає право вимагати від «МТСБУ» від винної у дорожньо-транспортній пригоді особи, або від будь-якої іншої особи, що в силу закону несе відповідальність перед Кредитором за спричинені винною особою збитки, компенсації матеріального збитку та регламентної виплати (у т.ч. компенсації неустойки (пені), втрати товарної вартості наземного транспортного засобу та витрат в порядку ст. 625 ЦК України, втрати товарності вартості наземного транспортного засобу), заподіяного внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що зазначена у п. 1 цього Договору (п. 3 Договору). Після підписання теперішнього договору, у разі отримання Кредитором регламентної виплати по ДТП зазначеному у п. 1 та п. 2 цього Договору або отримання від винної у дорожньо-транспортній пригоді особи, або від будь-якої іншої особи, що в силу закону несе відповідальність перед Кредитором за спричинені винною особою збитки, компенсації матеріального збитку, Кредитор зобов`язаний в термін 10 (десяти) робочих днів після вищезазначених подій передати новому Кредитору отримане відшкодування (матеріальну компенсацію) (п. 4 Договору).

Отже, право вимоги ОСОБА_3 , як особи, який завдано збитків внаслідок ДТП, до відповідача як особи, винної у ДТП, перейшло до ФОП ОСОБА_1 , відповідно, саме ФОП ОСОБА_1 вправі вимагати від відповідача повного відшкодування завданого збитку. При цьому, обсяг права вимоги, що переходить до нового кредитора (позивача), чітко обумовлений у договорі. Закон не зобов`язує сторони договору відступлення права вимоги зазначати у ньому конкретні суми.

За вказаних обставин суд відхиляє доводи відповідача щодо не зазначення у договорі про відступлення права вимоги обсягу права вимоги, що переходить до нового кредитора.

Суд також відхиляє доводи відповідача про необхідність відхилення висновку експерта № 0109/24 від 03 вересня 2024 р. через його необґрунтованість, та врахування судом висновку експерта № 142С24 від 24.10.2024 з наступних підстав.

Так, ст. 106 ЦПК України, передбачено можливість проведення експертизи на замовлення учасників справи.

Частиною 6 ст. 106 ЦПК України зазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Згідно з ч. 5 ст. 106 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Судом встановлено, що висновок експерта № 0109/24 від 03 вересня 2024 р. складено за зверненням представника власника транспортного засобу. За змістом вказаного висновку його підготовлено для подання до суду та/або у страхову компанію, а також, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за завідомо неправдивий висновок.

Отже, зазначений висновок відповідає вимогам ст. 106 ЦПК України, та приймається судом як джерело доказів, передбачене ст. 76 ЦПК України, разом з тим, у висновку експерта № 142С24 від 24.10.2024 не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за завідомо неправдивий висновок, крім того, у ньому не зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду. Тобто висновок № 142С24 від 24.10.2024 є автотоварознавчим дослідженням, а не висновком експерта у розумінні статей 102, 106 ЦПК України, у зв`язку з чим не є належним та допустимим доказом.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, висновок експерта № 142С24 від 24.10.2024 не є належним та допустимим доказом розміру завданого збитку, а тому не приймається судом до уваги.

Під час розгляду справи було допитано експерта ОСОБА_4 , що підготував висновок № 142С24 від 24.10.2024.

Експерт пояснив, що даний висновок ним підготовлено на підставі звернення МТСБУ. При визначенні розміру матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Subaru Forester», д.р.н. НОМЕР_1 , ним не застосовувався коефіцієнт ринку, тобто значення такого коефіцієнту прийнято за «1», оскільки це є вимогою методики проведення експертизи. Цей коефіцієнт не застосовується експертами з 2021 року. Величина втрати товарної вартості транспортного засобу ним не розраховувалася оскільки висновок підготовлено на підставі звернення МТСБУ, а при виплатах відшкодування страховою компанією або МТСБУ втрата товарної вартості транспортного засобу не враховується. Під час огляду транспортного засобу не виявлено ознак, що він раніше був у ДТП. В підготовленому ним висновку розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Subaru Forester», д.р.н. НОМЕР_1 , визначено як з урахуванням складової ПДВ так і без ПДВ. Виплата страхового відшкодування здійснюється без ПДВ. Якщо ремонт транспортного засобу здійснено на СТО яка є платником ПДВ, то у подальшому здійснюється виплата всієї суми з ПДВ. Складова ПДВ присутня тільки у вартості запчастин.

Оцінюючи вказані пояснення суд виходить із того, що такі пояснення не замінюють висновку експерта, що наявний у матеріалах справи, та не дають підстави для відхилення висновку експерта № 0109/24 від 03 вересня 2024 р., при цьому, представник відповідача, якому роз`яснено право заявити клопотання про призначення експертизи для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Subaru Forester», д.р.н. НОМЕР_1 , такого клопотання не заявила.

Отже, суд дійшов висновку, що позивачем доведено розмір матеріальної шкоди у межах 281 808 грн 32 коп. Відповідно, стягненню підлягає різниця між фактичним розміром шкоди, що становить 281 808 грн 32 коп., та страховою виплатою у розмірі 160000,00 грн, у розмірі 121808,32 грн (281808,32 – 160000,00=121808,32).

Отже, позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суд задовольняє частково, на суму 121808,32 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем, на суму 1622,70 грн, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (60,2 %), що становить 976,87 грн, оскільки позов задоволено частково.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи, витрати на професійну правничу допомогу;

Позивачем понесені витрати на проведення експертизи (висновок експерта № 0109/24 від 03 вересня 2024 р.) у сумі 3690,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією про перерахування коштів за проведення експертизи (а. с. 32)

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України понесені позивачем витрати на проведення експертизи суд покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (60,2 %), та стягує з відповідача на користь позивача 2221,38 грн витрат на проведення експертизи.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Під час розгляду справи позивачу надавалася правнича допомога адвокатом Данильченком М. С. на підставі договору про надання правової допомоги №3/Ф/24 від 24.10.2024 (а. с. 30, 34).

Відповідно до умов договору №3/Ф/24 від 24.10.2024, згідно рахунку на оплату послуг за даним договором від 18.04.2024 (а. с. 36) позивач має сплатити адвокату за надані послуги 5000,00 грн протягом 30 днів з дня набрання законної сили рішенням у справі.

Оскільки обов`язок позивача сплатити витрати на правничу допомогу підтверджений документально, суд стягує ці витрати з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (60,2 %), а саме у розмірі 3010,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 22, 1166, 1188, 1194 ЦК України, статтями 2, 4, 5, 12, 102, 106, 78, 81, 82, 133, 141, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 121808 (сто двадцять одну тисячу вісімсот вісім) грн 32 коп.

В задоволенні решти позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 976 (дев`ятсот сімдесят шість) грн 87 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 2221 (дві тисячі двісті двадцять одну) грн 38 коп. витрат пов`язаних із залученням експерта.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 3010 (три тисячі десять) грн 00 коп. витрат на правничу допомогу адвоката.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повне рішення виготовлено 29.01.2026 р.

Суддя Є. О. Никифоров