Рішення від 19 січня 2026 р. у справі №608/1612/25 — Чортківський районний суд Тернопільської області

Копія:

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2026 року Справа № 608/1612/25

Номер провадження2-а/608/18/2026

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі :

головуючої судді Запорожець Л. М.

за участю секретаря с/з Фаштиковської М. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові справу адміністративного судочинства за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В позовній заяві вказав, що 30 червня 2025 року о 09 год. 51 хв. в своєму мобільному застосунку "ДІЯ" отримав інформаційне повідомлення наступного змісту: "Зверніть увагу Відкриття виконавчого провадження 30 червня 2025/09:51".

Відкривши вищевказане повідомлення йому стало відомо про те, що в провадженні Бучацького відділу ДВС у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження № 78326880 про примусове виконання постанови № 1100, виданої 31.03.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 про стягнення з нього в користь держави штрафу.

Копія вищевказаної постанови, в порушення ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", не надсилалась йому Бучацьким ВДВС у Чортківському районі Тернопільської області рекомендованим поштовим відправленням, відповідно він її не отримував, а тому про її існування йому стало відомо тільки 30 червня 2025 року.

Також, повідомляє, що йому не було нічого відомо і про постанову № 1100, видану 31 березня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно нього.

Вищевказана постанова ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1100 від 31 березня 2025 року з боку ІНФОРМАЦІЯ_3 йому не надсилалась/не вручалась, відповідно він і не отримував, йому не були відомі правові підстави для її винесення ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з чим 03 липня 2025 року звернувся до Бучацького ВДВС у Чортківському районі Тернопільської області з офіційним клопотанням від 02 липня 2025 року, у відповідності до якого просив Бучацький ВДВС невідкладно надіслати копію вищевказаної постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1100 від 31 березня 2025 року, яка в розумінні Закону України "Про виконавче провадження" має бути виконавчим документом, на підставі якого державний виконавець Бучацького ВДВС у Чортківському районі Тернопільської області Крушельницька Н.М. 10 червня 2025 року відкрила виконавче провадження № 78326880 шляхом винесення нею вищевказаної постанови, зі змістом якої він ознайомився тільки 30 червня 2025 року після отримання вищевказаного інформаційного повідомлення в мобільному застосунку "ДІЯ".

Вищевказане клопотання було офіційно надіслано ним на адресу Бучацького ВДВС 03 липня 2025 року, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 03 липня 2025 року (трек-номер: 0813900285702), фіскальним чеком АТ "УКРПОШТА" від 03 липня 2025 року та накладною АТ "УКРПОШТА" № 0813900285702 від 03 липня 2025 року.

Крім того, електронна копія вищевказаного клопотання була додатково надіслана ним на офіційну адресу електронної пошти Бучацького ВДВС у Чортківському районі Тернопільської області. Вищевказане клопотання було офіційно отримано Бучацьким ВДВС 07 липня 2025 року, що підтверджується Трекінгом відстеження відправлення № 0813900285702.

Позивач ОСОБА_1 вказує, що починаючи з 08 липня 2025 року, намагався зв`язатись з державним виконавцем Бучацького ВДВС Крушельницькою Н.М. за відомим офіційним номером засобу зв`язку Бучацького ВДВС, однак всі намагання завершились невдачею, оскільки телефонуючи на вищевказаний номер телефону у відповідь звучало голосове повідомлення наступного змісту: "неправильно набраний номер".

У зв`язку з відсутністю з боку Бучацького ВДВС будь-якої відповіді на подане клопотання, а також відсутністю будь-якого зв`язку з державним виконавцем, 09 липня 2025 року, отримавши повний доступ до Автоматизованої системи виконавчого провадження № 78326880 йому стало відомо про те, що виконавче провадження № 78326880 було відкрито державним виконавцем Бучацького ВДВС у Чортківському районі Тернопільської області Крушельницькою Н.М. на підставі заяви ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 від 04 червня 2025 року, до якої було додано постанову ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1100 про адміністративне правопорушення від 31 березня 2025 року, скановані копії яких були розміщені державним виконавцем Бучацького ВДВС у Чортківському районі Тернопільської області Крушельницькою Н.М. в Автоматизованій системі виконавчого провадження № 78326880.

Так, 09 липня 2025 року, ознайомившись зі змістом оскаржуваної постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1100 про адміністративне правопорушення від 31 березня 2025 року, йому вперше стало відомо про наступне: "29 березня 2025 року о 13 годин 00 хвилин громадянин ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 житель с. Космирин,

Чортківського р-на, Тернопільської області прибув до

ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою АДРЕСА_1 під час звірки облікових даних було виявлено

адміністративне правопорушення, а саме 31 грудня 2024 року громадянину

ОСОБА_3 відповідно до п. 302 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560

"Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час

мобілізації, на особливий період " направлена повістка № 1604525 засобами поштового зв`язку для прибуття в ІНФОРМАЦІЯ_6 на 09 годин 00 хв. 13.01.2025 р. для уточнення даних.

Відповідно до даних поштового оператора ОСОБА_3

поштове відправлення повернулось в ІНФОРМАЦІЯ_6 з

відміткою про відсутність особи за адресою місця проживання особи. Дата відмітки

16.01.2025 р. ОСОБА_3 , на визначену та повідомлену належним чином дату і

час та місце прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 він не з`явився. Будь

яких підтверджуючих документів, які б засвідчували поважність неприбуття у визначений

строк (3 дні від дати прибуття, визначеній у повістці) не надав. Абзацом 7 пункту 3 частини 1статті 22 України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначено, що громадяни

зобов`язані у разі отримання повістки про виклик до територіального центру

комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов 'язаний з 'явитися у зазначені у ній місце та строк. ... Однак, всупереч вказаним вимогам, ОСОБА_3 не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_7 та СПу строк, зазначений у повістці. Таким чином громадянин ОСОБА_3 , 16.01.2025 здійснив правопорушення, яке вчинене в особливий період (...). Враховуючи, що громадянин СМЕРЕКА II. скоїв(ла) вчинивадміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, ПОСТАНОВИВ: Накласти на громадянина (громадянку) ОСОБА_4 штраф в сумі 17000,00гривень».

Вказує, що постанова не містить в собі будь-яких доказів її оголошення, доказів її вручення або висилання йому, як особі, щодо якої її винесено; копія оскаржуваної постанови не вручалась йому під розписку, оскаржувана постанова не містить відомостей про її висилання, у зв`язку із чим постанова винесенна з грубим порушенням законодавства. Крім того, постанова не була підписана начальником ТЦК та СП та не була скріплена печаткою ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується її змістом.

Також вказує, що він був взятий на облік в ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_1 ) ще 29 липня 2002 року. 25 березня 2025 року пройшов військово-лікарську комісію, за результатами якої був визнаний придатним до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони (номер протоколу ВЛК: 2025-0325-1422). 29 березня 2025 року дійсно відвідував за власним бажанням ІНФОРМАЦІЯ_6 , де зокрема 30 березня 2025 року уточнив свої контактні дані в частині адреси його проживання ( АДРЕСА_2 ), а також оформив відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до 06 серпня 2025 року на підставі п. 5 ч. 1 ст. 23 Закову України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (жінки та чоловіки, ошкуни. піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років). Вищевикладене підтверджується його Військово-обліковим документом "Резерв+" від 01 липня 2025 року та Розширеними даними з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів Резерв+ від 02 липня 2025 року.

Тобто, на час винесення ІНФОРМАЦІЯ_2 оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення він по факту перебував в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Будь-яких повісток від ІНФОРМАЦІЯ_3 до цього часу не отримував. Про начебто порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період його ніхто не повідомляв. Про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення його, як особу, яку мали притягнути до адміністративної відповідальності, ніхто не повідомляв і на такий розгляд ніхто не запрошував. Про оскаржувану постанову про адміністративне правопорушення дізнався тільки 09 липня 2025 року зі змісту матеріалів виконавчого провадження № 78326880.

Як наслідок, вищевказана справа про адміністративне правопорушення була розглянута ІНФОРМАЦІЯ_2 без його присутності, як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що позбавило його прав, передбачених ст. 268 КУпАП, в т.ч. знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги, тощо.

Зазначає, що фактично ознайомлений з постановою 09 липня 2025 року (закінчення відповідного строку у даному випадку припадає на 19 липня 2025 року (субота), як вихідний день, тому останнім днем відповідного строку є 21 липня 2025 року (понеділок), як перший робочий день), в той самий час, оскільки оскаржувана ним постанова про адміністративне правопорушення датована 31 березня 2025 року, однак йому за уточненою 30 березня 2025 року в ІНФОРМАЦІЯ_4 адресою його проживання не надсилалась/не вручалась, тому просить поновити йому строк на її оскарження та скасувати її.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, на адресу суду поступила заява про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримують, просять задоволити.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не подав, судом належним чином повідомлений про день та час розгляду справи.

Суд, дослідивши зміст позовної заяви та доданих до неї доказів, враховуючи подану позивачем заяву про розгляд справи без його участі, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з таких мотивів.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Судом встановлено, що 30 червня 2025 року о 09 год. 51 хв. ОСОБА_1 , в своєму мобільному застосунку "ДІЯ" отримав інформаційне повідомлення наступного змісту: "Зверніть увагу Відкриття виконавчого провадження 30 червня 2025/09:51".

Відкривши вищевказане повідомлення позивачу ОСОБА_1 стало відомо про те, що в провадженні Бучацького відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження № 78326880, з якого вбачається, що 10 червня 2025 року державний виконавець Бучацького ВДВС у Чортківському районі Тернопільської області Крушельницька Наталія Миколаївна, розглянувши заяву про примусове виконання постанови № 1100, виданої 31 березня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_8 про стягнення з ОСОБА_1 в користь держави штрафу в сумі 34 000 грн. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження № 78326880 від 10 червня 2025 року.

Копія вищевказаної постанови, в порушення ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", не надсилалась позивачу ОСОБА_1 Бучацьким ВДВС у Чортківському районі Тернопільської області рекомендованим поштовим відправленням, відповідно він її не отримував, а тому про її існування стало відомо тільки 30 червня 2025 року.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 не було нічого відомо про постанову № 1100, видану 31 березня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі якої 10 червня 2025 року державним виконавцем Бучацького ВДВС у Чортківському районі Тернопільської області Крушельницькою Н.М. було відкрито виконавче провадження № 78326880, в якому він вказаний, як боржник, а ІНФОРМАЦІЯ_2 , як стягувач.

Вищевказана постанова ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1100 від 31 березня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачу ОСОБА_1 не надсилалась/не вручалась, відповідно він її не отримував, йому не були відомі правові підстави для її винесення ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з чим 03 липня 2025 року звернувся до Бучацького ВДВС у Чортківському районі Тернопільської області з офіційним клопотанням від 02 липня 2025 року, у відповідності до якого просив Бучацький ВДВС невідкладно надіслати копію вищевказаної постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1100 від 31 березня 2025 року, яка в розумінні Закону України "Про виконавче провадження" має бути виконавчим документом, на підставі якого державний виконавець Бучацького ВДВС у Чортківському районі Тернопільської області Крушельницька Н.М. 10 червня 2025 року відкрила виконавче провадження № 78326880 шляхом винесення нею вищевказаної постанови, зі змістом якої він ознайомився тільки 30 червня 2025 року після отримання вищевказаного інформаційного Повідомлення в мобільному застосунку "ДІЯ".

Вищевказане клопотання було офіційно надіслано позивачем на адресу Бучацького ВДВС у Чортківському районі Тернопільської області 03 липня 2025 року, що підтверджується Описом вкладення у цінний лист від 03 липня 2025 року (трек-номер: 0813900285702), фіскальним чеком АТ "УКРПОШТА" від 03 липня 2025 року та накладною АТ "УКРПОШТА" № 0813900285702 від 03 липня 2025 року.

Крім того електронна копія вищевказаного клопотання була додатково надіслана позивачем на офіційну адресу електронної пошти Бучацького ВДВС у Чортківському районі Тернопільської області.

Вищевказане клопотання було офіційно отримано Бучацьким ВДВС у Чортківському районі Тернопільської області 07 липня 2025 року, що підтверджується Трекінгом відстеження відправлення № 0813900285702.

Починаючи з 08 липня 2025 року позивач ОСОБА_1 намагався зв`язатись з державним виконавцем Бучацького ВДВС у Чортківському районі Тернопільської області Крушельницькою Н.М. за відомим офіційним номером засобу зв`язку Бучацького ВДВС у Чортківському районі Тернопільської області (тел.: (03544) 2-14-14), однак всі його намагання завершились невдачею.

У зв`язку з відсутністю з боку Бучацького ВДВС у Чортківському районі Тернопільської області будь-якої відповіді на раніше подане ОСОБА_1 клопотання, а також відсутністю будь-якого зв`язку з державним виконавцем Бучацького ВДВС у Чортківському районі Тернопільської області Крушельницькою Н.М., 09 липня 2025 року, отримавши повний доступ до Автоматизованої системи виконавчого провадження № 78326880 (ідентифікатор для доступу: ВББ4ГБ7В50АЕ), позивачу стало відомо про те, що виконавче провадження № 78326880 було відкрито державним виконавцем Бучацького ВДВС у Чортківському районі Тернопільської області Крушельницькою Н.М. на підставі Заяви ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 від 04 червня 2025 року, до якої було додано постанову ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1100 про адміністративне правопорушення від 31 березня 2025 року, скановані копії яких були розміщені державним виконавцем Бучацького ВДВС у Чортківському районі Тернопільської області Крушельницькою Н.М. в Автоматизованій системі виконавчого провадження № 78326880, що підтверджується відповідною інформацією з офіційного веб-сайту (сторінки) Автоматизованої системи виконавчого провадження.

Позивач ОСОБА_1 , зі свого боку, не погодився з відкриттям Бучацьким ВДВС у Чортківському районі Тернопільської області виконавчого провадження № 78326880 з вказаних підстав, а тому 10 липня 2025 року звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування індивідуального акта від 10 липня 2025 року, у відповідності до якої просив Тернопільський окружний адміністративний суд поновити строк на звернення з вищевказаною позовною заявою, а також визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Бучацького ВДВС у Чортківському районі Тернопільської області Крушельницької Н.М. про відкриття виконавчого провадження № 78326880 від 10 червня 2025 року. Позовна заява перебуває на розгляді в суді.

Як встановлено судом, у відповідності до постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1100 про адміністративне правопорушення від 31 березня 2025 року на позивача ОСОБА_1 було накладено штраф у сумі 17 000,00 гривень, за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. З ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 235 КУпАП ("Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки"), ІНФОРМАЦІЯ_2 , як територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, дійсно має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 210-1 КУпАП. Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається наступне: «29 березня 2025 року о 13 годин 00 хвилин громадянин ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 житель с. Космирин,

Чортківського р-на, Тернопільської області прибув до

ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою АДРЕСА_1 під час звірки облікових даних було виявлено

адміністративне правопорушення, а саме 31 грудня 2024 року громадянину

ОСОБА_3 відповідно до п. 302 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560

"Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час

мобілізації, на особливий період " направлена повістка № 1604525 засобами поштового зв»'язку для прибуття в ІНФОРМАЦІЯ_6 на 09 годин 00 хв. 13.01.2025 р. дляуточнення даних. Відповідно до даних поштового оператора ОСОБА_3 поштове відправлення повернулось в ІНФОРМАЦІЯ_6 з про з

відміткою про відсутність особи за адресою місця проживання особи. Дата відмітки

16.01.2025р. ОСОБА_3 , на визначену та повідомлену належним чином дату і

час та місце прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 він не з`явився. Будь

яких підтверджуючих документів, які б засвідчували поважність неприбуття у визначений

строк (3 дні від дати прибуття, визначеній у повістці) не надав. Абзацом 7 пункту 3 частини 1статті 22 України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначено, що громадяни

зобов`язані у разі отримання повістки про виклик до територіального центру

комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов 'язаний з 'явитися у зазначені у ній місце та строк. ... Однак, всупереч вказаним вимогам, ОСОБА_3 не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_7 та СПу строк, зазначений у повістці.

Таким чином, громадянин ОСОБА_3 , 16.01.2025 здійснив правопорушення, яке вчинене в

особливий період (...). Враховуючи, що громадянин СМЕРЕКА II. скоїв(ла) вчинив

адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та на нього накладено штраф в сумі 17000,00 гривень.

Відповідно до ст. 283 КУпАП ("Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення), ІНФОРМАЦІЯ_2 , розглянувши вищевказану справу про адміністративне правопорушення, виніс вищевказану Постанову про адміністративне правопорушення, яка мала бути підписана посадовою особою, яка розглянула справу, тобто начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 . Оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення була винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , однак постанова не підписана начальником ТЦК та СП та не була скріплена печаткою ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується її змістом.

Вищевказана постанова про адміністративне правопорушення, в розумінні Закону України "Про виконавче провадження" вважається виконавчим документом, до якого встановлені відповідні вимоги, зокрема виконавчий документ, окрім іншого, має містити підпис посадової особи, яка його видала.

Також, постанова не містить в собі будь-яких доказів її оголошення, доказів її вручення або висилання позивачу, як особі, щодо якої її винесено; копія оскаржуваної постанови не вручалась позивачу під розписку, оскаржувана постанова не містить відомостей про її висилання.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 був взятий на облік в ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_1 ) ще 29 липня 2002 року.

25 березня 2025 року ОСОБА_1 пройшов військово-лікарську комісію, за результатами якої був визнаний придатним до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони (номер протоколу ВЛК: 2025-0325-1422).

29 березня 2025 року ОСОБА_1 відвідував за власним бажанням ІНФОРМАЦІЯ_6 , де зокрема 30 березня 2025 року уточнив свої контактні дані в частині адреси проживання ( АДРЕСА_2 ), а також оформив відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до 06 серпня 2025 року на підставі п. 5 ч. 1 ст. 23 Закову України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (жінки та чоловіки, ошкуни. піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років).

Вищевикладене підтверджується Військово-обліковим документом "Резерв+" від 01 липня 2025 року та Розширеними даними з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів Резерв- від 02 липня 2025 року.

Тобто, на час винесення ІНФОРМАЦІЯ_2 оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 фактично перебував в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Будь-яких повісток від ІНФОРМАЦІЯ_3 до цього часу не отримував. Про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період позивача ніхто не повідомляв. Про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення, як особу, яку мали притягнути до адміністративної відповідальності також ніхто не повідомляв, жодних повісток позивач не отримував та на розгляд справи ніхто не запрошував. Про оскаржувану Постанову про адміністративне правопорушення дізнався тільки 09 липня 2025 року зі змісту матеріалів виконавчого провадження № 78326880.

Як наслідок, вищевказана справа про адміністративне правопорушення була розглянута ІНФОРМАЦІЯ_2 без присутності позивача, як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що позбавило його прав, передбачених ст. 268 КУпАП, в т.ч. знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги, тощо.

Відповідно до ст. 280 КУпАП ("Обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення"): "Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також: з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ообливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобічьному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279і-2799 цього Кодексу".

В силу ст. 283 КУпАП ("Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення"), розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Всупереч вищевикладеному, у резолютивній частині оскаржуваної Постанови про адміністративне правопорушення, ІНФОРМАЦІЯ_2 не зазначено про винуватість позивача ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення та нормативний акт, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.

Окрім того, норми КУпАП зобов`язують призначати стягнення в межах, встановлених у санкції статті, шо передбачає відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, та з урахуванням обставин, встановлених ст. 33 КУпАП ("Загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення").

Відповідно до ст. 27 КУпАП ("Штраф"): "Штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян, посадових та юридичних осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України".

У санкції ч. З ст. 210-1 КУпАП стягнення у виді штрафу визначено в неоподатковуваних мінімумах доходів громадян. Тобто, КУпАП чітко і послідовно вказує на єдинийвимір розміру стягнення у виді штрафу - неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Отже, при накладенні стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією відповідної статті КУпАП, цей розмір визначається в певній кількості неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із визначенням його у грошовій сумі в перерахунку його розміру в гривнях, виходячи з вимог закону щодо визначення суми одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Разом з тим, накладаючи на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу. ІНФОРМАЦІЯ_2 не дотримався наведених норм права та призначив штраф у грошовій сумі без визначення кількості неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що суперечить нормам чинного КУпАП.

Вказана думка узгоджується із позицією Восьмого апеляційного адміністративного суду, яка викладена в Постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року у справі № 158/2257/24.

До того ж, як висловився п`ятий апеляційний адміністративний суд у Постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року у справі № 511/4404/24, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК необхідна сукупність обставин: 1) направлення повістки за адресою, повідомленою військовозобов`язаним під час оновленні даних чи адресою реєстрації військовозобов`язаного, та 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.

ІНФОРМАЦІЯ_2 не має та не надав суду доказів повідомлення позивача ОСОБА_1 , за наявним номером телефону та/або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК", що не можна вважати належним способом повідомлення у розумінні вказаних норм чинного законодавства.

Вищевказане є суттєвим порушенням порядку надсилання та вручення поштової кореспонденції в даній категорії відправлень, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов`язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов`язку.

Як встановлено судом, жодних сповіщень про надіслання повістки, повідомлень про прибуття повістки про виклик його до ІНФОРМАЦІЯ_9 на адресу ОСОБА_1 не надходило, протокол при ньому не складався, вій його не підписував та не був повідомлений коли буде розглядатися справа про дане правопорушення. Отже, мети ухилення від отримання повістки для його явки у ТЦК та СП у ОСОБА_1 .

Як зазначено вище, позивач ОСОБА_1 не зміг надати будь які пояснення щодо його неявки по повістці у ТЦК та СП, оскільки протокол про адміністративне правопорушення не складався, постанова у його присутності не виносилася, що позбавило його права на захист, відповідно не було роз`яснено його права та обв`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, а також норми ст. 63 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 210 КУпАП, порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу від двохсот до - трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; ч. 2 ст. 210 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню. Відповідальність за ч, 3 ст. 210 КУпАП передбачена в разі вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 210 КУпАП, в особливий період.

Частина третя статті 210 Кодексу про адміністративні правопорушення була введена згідно Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3696-ІХвід 09 травня 2024 року.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період - належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Згідно зі ст. 235 КУпАП адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до частини 1статті 246 КУпАП, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Отже, матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, у даному випадку повинні містити достатню сукупність належних, допустимих, достовірних доказів, з яких буде вбачатися, що призовник, військовозобов`язаний або резервіст, будучи належним чином повідомленим про необхідність явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або іншого визначеного законодавством органу влади, не прибув до відповідного органу влади у встановлені дату та час.

За змістом ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Таким чином, з цієї правової норми вбачається, що законодавцем встановлено презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача – суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Заразом для вирішення питання правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до статті 210 КУпАП встановленню підлягають наступні оставини: чи вчинені особою відповідні дії (бездіяльність), що становлять об`єктивну сторону вказаного правопорушення та стали підставою для прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності.

Проте, посадова особа відповідача при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача не врахувала вимоги даної статті щодо встановлення всіх обставин, які мали значення для вирішення справи, зокрема дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставини, за яких було вчинено правопорушення, зокрема чи не було вчинено позивачем певні дії в умовах крайньої необхідності і чи наявний в діях позивача склад адміністративного правопорушення, пстепбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.

Із змісту рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 N 23-рп/2010 вбачається, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Відповідно до закріпленого у ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 у справі N 463/1352/16-а вказав, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Тож, згідно з принципом презумпції невинуватості, який діє в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10.02.95 у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Також в порушення вимог ст. 283 КУпАП в змісті оскаржуваної постанови відсутні зазначення дати, часу та місця вчинення правопорушення.

Окрім того, на підставі статті 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

При цьому, за правилами статті 277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.

Статтею 278 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Жодних доказів щодо повідомлення позивача про те, що буде розглядатися адміністративна справа щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, відсутні. Наявна у матеріалах справи копія оскаржуваної постанови та її зміст дають можливість стверджувати, що розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП проводився за відсутності позивача.

Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату, Верховний Суд у постановах від 06.03.2018 року у справі N 522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі N 591/2794/17, від 06.02.2020 N 05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі N 286/4145/15-а дійшов такого висновку: "факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу".

Процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваженнями, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи. У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" від 15.05.2008 (заява N 7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Недотримання відповідачем приписів законодавства України про адміністративні правопорушення тягне недоведеність з боку суб`єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови та є підставою для її скасування.

Відтак, оскаржувана постанова прийнята не у спосіб, який передбачений нормами КУпАП, оскільки має місце порушення норм процесуального права при її винесені, порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

В силу ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП посадова особа, уповноважена розглядати адміністративну справу при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи з метою всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення. Таким чином, аналіз ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення свідчить, що протокол про адміністративне правопорушення є належним доказом того, що особою вчинено певне діяння, яке може бути кваліфіковано як адміністративне правопорушення.

У статті 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідач не вказав належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення посадова особа дотрималася вимог ст. 280 КУпАП та при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача врахувала вимоги щодо встановлення всіх обставин, які мали значення для вирішення справи.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а.

Також, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 року , заява № 36673/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватись до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатись від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року) вбачається, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.» Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ і на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (Справа Лучанінова проти України (рішення від 09.06.2011 року, заява № 16347/02)).

Відповідно до ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної

відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами ііротягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

За ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом.

Згідно ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про ввзгіністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: посутність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Суд також враховує позицію, вказану у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

З врахуванням досліджених в судовому засіданні доказів, суд не має підстав для висновку, що при притягненні позивача до адміністративної відповідальності відповідачем в повному обсязі були дотримані вищенаведені вимоги закону і під час цього були вжиті всі заходи щодо повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин, що мали значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є не доведеним.

Враховуючи всі наведені обставини, з огляду на відсутність належних та допустимих доказів щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, вважаю, що відповідач протиправно притягнув позивача до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим оскаржувана вище постанова року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП є незаконною та підлягає скасуванню, а провадження - закриттю.

Згідно з вимогам ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення,

Фактично ОСОБА_1 ознайомлений з постановою 09 липня 2025 року, (закінчення відповідного строку у даному випадку припадає на 19 липня 2025 року (субота), як вихідний день, тому останнім днем відповідного строку є 21 липня 2025 року (понеділок), як перший робочий день), в той самий час, оскільки оскаржувана ним постанова про адміністративне правопорушення датована 31 березня 2025 року, однак йому, за уточненою 30 березня 2025 року в ІНФОРМАЦІЯ_4 адресою його проживання, не надсилалась/не вручалась, тому суд поновлює йому строк на осарження постанови.

Керуючись ст. ст. 7, 9, ч. 3 ст. 210-1, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 5, 6, 8-10, 72, 77, 90, 122, 139, 161, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, задоволити.

Поновити ОСОБА_1 строк для оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.

Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_6 № 1110 від 31 березня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень, провадження у справі закрити.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Чортківський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано, а разі апеляційного оскарження рішення - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Строк виготовлення повного тексту рішення 29 січня 2026 року.

Суддя: /підпис/

Згідно з оригіналом

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/1612/25.

Рішення набрало законної сили " " ________________ року.

Суддя: Л. М. Запорожець

Копію рішення видано " " ________________ року.

Секретар: