Вирок від 26 січня 2026 р. у справі №607/4022/23 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2026 Справа №607/4022/23 Провадження №1-кп/607/208/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарях с/з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тернополі, матеріали кримінального провадження №42021211180000027 від 23 лютого 2021року про обвинувачення:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Самолусківці, Гусятинського району, Тернопільської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 362 та ч. 2 ст. 364КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , захисника – адвоката ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИВ:

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ГТУЮ у Тернопільській області) №654/8 від 19.04.2016 ОСОБА_5 призначено на посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до п. 2.1 посадової інструкції начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - Відділ), з якою ОСОБА_5 ознайомлений 09.02.2017, начальник Відділу:

- очолює Відділ, здійснює керівництво його діяльністю, організовує роботу Відділу, представляє Відділ у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями;

- забезпечує виконання Відділом Конституції та законів України, указів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів ІНФОРМАЦІЯ_4 , доручень ІНФОРМАЦІЯ_5 , заступників Міністра, директора Департаменту, наказів головного територіального управління юстиції, доручень начальника головного територіального управління юстиції;

- виконує рішення і здійснює інші дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»;

- здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

Таким чином, згідно зазначених вище документів, ОСОБА_5 в період часу з 19.04.2016 по 31.01.2019 обіймав у ІНФОРМАЦІЯ_6 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_7 ) посаду, пов?язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій та був службовою особою в розумінні ч. 3 ст. 18 КК України.

В період часу з 25.09.2018 по 08.10.2018, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на зловживання своїм службовим становищем в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 , шляхом здійснення несанкціонованої зміни інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі виконавчих проваджень (далі - АСВП).

Так, 25.09.2018 до Тернопільського МВ ДВС ГТУЮ у Тернопільській області надійшла заява начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 про прийняття до примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_8 №ТР 799/416/АВ/ТД-ФС від 06.07.2018 про накладення штрафу в розмірі 893 520 гривень на фізичну особу-підприємця ОСОБА_9 за порушення ним законодавства про працю та зайнятість населення.

На підставі вказаної заяви та доданого до неї оригіналу постанови ІНФОРМАЦІЯ_8 №ТР 799/416/АВ/ТД-ФС від 06.07.2018, головним державним виконавцем ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_10 26.09.2018 відкрито виконавче провадження №57296690 та внесено до АСВП наступні анкетні дані боржника: прізвище, ім?я, по-батькові - ОСОБА_9 ; дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_9 ; адреса - АДРЕСА_2 ; РНОКПП - НОМЕР_1 .

В той же день державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_9 . У період з 09.02.2015 по 16.10.2018, у власності ОСОБА_9 перебувало два об?єкти нерухомого майна, на які можливо було звернути стягнення відповідно до ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: 1) нежитлове господарське приміщення № IX за адресою: АДРЕСА_3 ; 2) квартира, об?єкт житлової нерухомості, за адресою: АДРЕСА_2 .

У відповідності до п. 2 Розділу XI Положення про автоматизовану систему виконавчих проваджень, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №2432/5 від 05.08.2016, одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження, відомості про боржника ОСОБА_9 , автоматично внесено автоматизованою системою виконавчих проваджень до Єдиного реєстру боржників.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, 08.10.2018 ОСОБА_5 , перебуваючи на своєму робочому місці, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, усвідомлюючи, що зазначена в АСВП інформація про боржника ФОП ОСОБА_9 у виконавчому провадженні №57296690 є вірною, з метою одержання неправомірної вигоди для ФОП ОСОБА_9 у вигляді отримання останнім можливості відчуження свого нерухомого майна, на яке могло бути звернуте стягнення у виконавчому провадженні та на яке було накладено арешт, використовуючи своє службове становище в супереч інтересам служби, увійшовши за допомогою свого персонального електронного ключа в АСВП, не санкціоновано змінив інформацію в ній про боржника у виконавчому провадженні №57296690, а саме код боржника ОСОБА_9 « НОМЕР_1 » змінив на код « НОМЕР_2 » та прізвище боржника « ІНФОРМАЦІЯ_10 » змінив на прізвище « ОСОБА_11 », внаслідок чого відповідні зміни автоматично були внесені системою в Єдиний реєстр боржників.

В подальшому, 16.10.2018 ОСОБА_9 , користуючись відсутністю коректної інформації про нього в Єдиному реєстрі боржників, відчужив належні йому на праві приватної власності два об?єкти нерухомого майна - нежитлове господарське приміщення № IX та квартиру АДРЕСА_4 .

Протиправні дії ОСОБА_5 , що виразились у несанкціонованій зміні інформації в АСВП та зловживанні своїм службовим становищем, унеможливили стягнення із ОСОБА_9 будь-яких коштів на виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_8 №ТР 799/416/АВ/ТД-ФС від 06.07.2018, оскільки в ході виконавчого провадження державними виконавцями не виявлено будь-якого іншого майна ОСОБА_9 , на яке можливо було б звернути стягнення, внаслідок чого державним інтересам завдано шкоди в розмірі 893 520 гривень, що відповідно до п. 4 Примітки до ст. 364 КК України є тяжкими наслідками.

Обвинувачений ОСОБА_5 , будучи обізнаним, що стосовно нього розпочато кримінальне провадження, винесено повідомлення про підозру, обвинувальний акт спрямовано до суду, у судові засідання не з`явився, не прибув на судові виклики без поважної причини більше як два рази, тому суд на підставі ухвали ІНФОРМАЦІЯ_11 від 19 вересня 2023 року в даному кримінальному провадженні здійснював спеціальне судове провадження, що відповідає вимогам ст. 323 КПК України.

Отже, судовий розгляд даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого ОСОБА_5 (in absentia), який будь-яких клопотань до суду не заявляв. Повістки про виклик обвинуваченого ОСОБА_5 , а також інформацію про процесуальні документи надсилались та публікувались відповідно до вимог ст. 323 КПК, шляхом публікування на офіційному веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_12 , а також у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - у газеті «Урядовий кур`єр» в рубриці «Оголошення», а копію процесуальних документів, що підлягали врученню ОСОБА_5 , на виконання вимог ч.2 ст.297-5 КПК України, направлялись його захиснику. Будь-які клопотання від обвинуваченого на адресу суду не надходили.

Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_5 , який в свою чергу повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчить про його наміри на ухилення від кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника ОСОБА_8 . З матеріалів кримінального провадження вбачається, що стороною обвинувачення вжито всіх можливих заходів для забезпечення дотримання прав підозрюваного та обвинуваченого ОСОБА_5 на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей щодо спеціального судового провадження.

Під час судового розгляду обвинувачений не висловлював своєї позиції щодо визнання чи не визнання вини у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушення, проте захисник ОСОБА_8 вказав, що спілкувався з обвинуваченим та він повідомив, що не визнає вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 362 та ч. 2 ст. 364 КК України.

Не зважаючи на це, винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 362 та ч. 2 ст. 364 КК України, повністю доведена зібраними в ході досудового розслідування письмовими доказами, що були досліджені та проаналізовані під час судового розгляду, а також показаннями свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .

Так, свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні пояснив, що йому відомий обвинувачений ОСОБА_5 , який раніше обіймав посаду начальника виконавчої служби. На момент вчинення кримінального правопорушення свідок та обвинувачений працювали в одній установі, при цьому свідок займав посаду заступника начальника. Також вказав, що гербова печатка установи перебувала у керівника, і йому вона не передавалася. Відомостей про те, хто саме заміняв ОСОБА_5 у період його відсутності свідок не має. При цьому пояснив, що на час відсутності начальника його обов`язки покладалися на одного із двох заступників — свідка ОСОБА_14 або, можливо, ОСОБА_16 , однак точно цього не пригадує. Щодо виконавчого провадження стосовно ОСОБА_11 свідок зазначив, що не пам`ятає обставин, пов`язаних із ним. Також повідомив, що упродовж 2018 року ОСОБА_5 не передавав йому свого електронного ключа та не звертався із проханням вчинити будь-які дії.

Свідок ОСОБА_15 , яка працює на посаді старшого державного виконавця, під час судового розгляду показала, що обвинувачений ОСОБА_5 обіймав посаду її керівника. ОСОБА_5 із будь-якими вказівками чи проханнями щодо виконавчого провадження стосовно громадянина ОСОБА_11 до свідка не звертався, також електронний ключ та гербову печатку свідкові не передавав. Свідок зазначила, що виконавче провадження відносно ОСОБА_11 у її провадженні не перебувало, у зв`язку з чим надати будь-які пояснення по суті цього провадження вона не може. Також підтвердила, що виконання обов`язків керівника ( ОСОБА_5 ) на неї жодного разу не покладалося.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні повідомив, що є мешканцем міста Одеси та у місті Тернопіль перебуває відносно недавно. Свідок пояснив, що у вересні–жовтні 2018 року обіймав посаду директора ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_13 » та на нього накладався штраф у сфері охорони праці, однак коли саме — не пам`ятає. Також зазначив, що частину штрафу сплатив добровільно. Щодо виконавчого провадження свідок нічого не пригадує, оскільки цими питаннями займався юрист товариства. Свідок вказав, що квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , належала його дружині, оскільки була придбана за її кошти, однак свідок не пам`ятає, на кого саме вона була зареєстрована. Йому було відомо, що на зазначену квартиру накладено арешт, про це він повідомив дружину, яка звернулася до суду, і суд визнав за нею право власності, оскільки квартира була придбана за її кошти. Свідок повідомив, що має спільного сина з дружиною, 2015 року народження. Іншого нерухомого майна у власності подружжя немає. Зазначив, що з ОСОБА_5 особисто не знайомий. Про особу ОСОБА_5 дізнався лише під час виклику на допит. Також зазначив, що не звертався до будь-кого з проханням знайти контакти ОСОБА_5 або впливати на вирішення питань, пов`язаних із виконавчим провадженням.

Зі слів свідка ОСОБА_13 , який допитаний під час судового розгляду, встановлено, що відповідно до наказу ІНФОРМАЦІЯ_4 було проведено перевірку діяльності ТМВДВС. У ході зазначеної перевірки було виявлено виконавче провадження щодо стягнення грошових коштів у сумі близько 1 000 000 (одного мільйона) гривень. Під час аналізу відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що ОСОБА_5 були внесені зміни до системи, а саме — змінено прізвище та ідентифікаційний код боржника. Внаслідок таких змін інформація про зазначеного боржника зникла з Єдиного реєстру боржників, що надало можливість боржнику здійснити реалізацію належного йому майна, оскільки в реєстрі він не відображався як боржник. Факт внесення змін підтверджується даними електронної системи виконавчого провадження, де зафіксовано, що відповідні дії були здійснені під час входу до системи за допомогою кваліфікованого електронного підпису ОСОБА_5 . Відповідно до вимог чинного законодавства, ключ електронного підпису є особистим засобом автентифікації та заборонено передавати його іншим особам.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні показала, що у 2020 році було проведено перевірку, під час якої виявлено факт внесення змін до системи СВП, а саме — виправлення прізвища, імені, по батькові та коду боржника. За даним фактом було відкрито кримінальне провадження. Начальником управління було винесено постанову про відкриття провадження за фактом незаконного виправлення ОСОБА_5 цифри в коді та букви в прізвищі — з « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_11 ». За результатами перевірки було складено довідку, у якій зазначено, що вказані зміни до системи було внесено саме особою ОСОБА_5 , та встановлено, що ці дії відбулися 08.01.2018 року о 12 годині 44 хвилини. Внаслідок внесених змін відбулася перереєстрація майна, яке раніше було зареєстроване на боржника, а саме нежитлового приміщення (квартири) за адресою: АДРЕСА_2 , після чого зазначене майно було перереєстроване на юридичну особу. Свідок зазначила, що зміни були внесені за ключем користувача ОСОБА_5 , однак безпосередньо моменту внесення змін вона не бачила. З особою ОСОБА_5 свідок знайома, проте у будь-яких відносинах із ним не перебуває. Також свідок вказала, що під час здійснення виконавчого провадження мали місце порушення і з боку державного виконавця, оскільки виконавчі дії проводилися на підставі помилкових даних, у випадку винесення постанови про арешт майна виконавець мав би внести відповідну інформацію до реєстру арештів майна.

Також, вина ОСОБА_5 доводиться наступними письмовими доказами, які досліджені під час судового розгляду.

- рапортом начальника 1 сектору ВБКОЗ УСБУ в Тернопільській області ОСОБА_17 від 18.02.2021 року, згідно якого ним отримано інформацію щодо незаконних дій з боку колишнього начальника ІНФОРМАЦІЯ_14 ОСОБА_18 та головного державного виконавця ІНФОРМАЦІЯ_14 ОСОБА_10 під час реалізації виконавчого провадження №57296690 щодо стягнення з боржника штрафу у розмірі 893,52 тис. грн. Зокрема, у виконавчому провадженні №57296690 з виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_8 від 06.07.2018 року № ТР799/416/АВ/ТД-ФС про стягнення з боржника ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_15 , штрафу розміром 893520 грн, яке до 12.02.2020 року перебувало на виконанні у ІНФОРМАЦІЯ_3 , 26.09.2018 року головним державним виконавцем ІНФОРМАЦІЯ_16 ОСОБА_10 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою внесено боржника до Єдиного . реєстру боржників. 27.09.2018 головним державним виконавцем ОСОБА_19 винесено постанову про арешт всього належного боржнику майна, однак вказані відомості до Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесені не були. В подальшому 08.10.2018 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_14 ОСОБА_5 внесено недостовірні відомості в автоматизованій системі виконавчого провадження щодо прізвища боржника та його ідентифікаційного коду. Так. прізвище боржника замість ОСОБА_9 змінено на « ОСОБА_9 », РНОКПП боржника НОМЕР_1 змінено на « НОМЕР_2 ». Внесення зазначених недостовірних відомостей призвело до того, що боржником 19.10.2018 року відчужено належну йому квартиру площею 111.6 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 , та нежитлове приміщення (господарське приміщення №ІХ) площею 33,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_3 , на які було можливо звернути стягнення згідно виконавчого документу. Відчуження зазначеного майна стало можливим внаслідок не внесення запису про арешт всього майна боржника до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі постанови про арешт майна боржника від 27.09.2018 року головним державним виконавцем ІНФОРМАЦІЯ_16 ОСОБА_10 та внесення недостовірних відомостей начальником ІНФОРМАЦІЯ_17 ОСОБА_20 щодо прізвища та ідентифікаційного коду боржника в автоматизованій системі виконавчого провадження, внаслідок чого державний реєстратор під час реєстрації переходу права власності на нерухомість не зміг встановити перебування боржника в Єдиному реєстрі боржників;

- рапортами прокурора ОСОБА_21 від 07.09.2021, інспектора ВПК в Тернопільській області ДКП НП України ОСОБА_22 від 28.04.2022, старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_23 від 29 04.2022, згідно яких зазначеними особами було виявлено кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 364 та ч. 3 ст. 362 КК України;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 21.12.2021 року, отриманого на підставі ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_12 від 11.11.2021 року, згідно якого слідчим вилучено копії документів виконавчого провадження №57296690.

Згідно документів, долучених до цього виконавчого провадження, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_7 здійснювалося примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_8 №ТР 799/416/АВ/ТД-ФС від 06.07.2018 про накладення штрафу в розмірі 893 520 гривень на фізичну особу-підприємця ОСОБА_9 (РНОКПП божника НОМЕР_1 ) за порушення ним законодавства про працю та зайнятість населення, яке було відкрито 26.09.2018 року головним державним виконавцем ОСОБА_10 . Того ж дня було винесено постанову про арешт всього належного боржнику майна.

Під час здійснення виконавчих дій у зазначеному виконавчому провадженні було встановлено, що до 16.10.2018 року у власності ОСОБА_9 перебувала квартири за адресою: АДРЕСА_2 та нежитлове господарське приміщення №ІХ, які 16.10.2018 він відчужив в користь ТзОВ « ІНФОРМАЦІЯ_18 ». При цьому, будь які відомості про заборону відчуження цього майна в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відсутні. Після цього, згідно рішення ІНФОРМАЦІЯ_19 від 12.05.2021 року, нежитлове господарське приміщення № IX та квартиру АДРЕСА_4 визнано приватною власністю ОСОБА_24 .

Оскільки в провадженні ІНФОРМАЦІЯ_20 перебувала справа за позовом ОСОБА_9 до ІНФОРМАЦІЯ_8 про скасування постанови №ТР 799/416/АВ/ТД-ФС від 06.07.2018 про накладення штрафу, на підставі ухвали цього суду від 21.09.2018 року, виконавче провадження №57296690 було зупинено 27.09.2018. 12.02.2020 року зазначене виконавче провадження було передано до ІНФОРМАЦІЯ_21 та 20.05.2020 року виконавче провадження з примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_8 №ТР 799/416/АВ/ТД-ФС від 06.07.2018 поновлено. Старшими державним виконавцем ІНФОРМАЦІЯ_21 ОСОБА_25 20.05.2020 року винесено постанову про арешт майна, належного боржнику ОСОБА_9 .

Водночас, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, у ОСОБА_9 станом на 25.11.2020 року нерухоме майно відсутнє.

Крім цього, як вбачається із постанови ІНФОРМАЦІЯ_8 №ТР799/416/АВ/ТД-ФС від 06.07.2018 року, у ній зазначено РНОКПП боржника ОСОБА_9 – НОМЕР_1 . Такий же номер зазначено у постанові державного виконавця про відкриття виконавчого провадження №57296690 від 26.09.2018, постанові державного виконавця про арешт майна боржника ОСОБА_9 від 26.09.2018 та у постанові про зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні від 27.09.2018 року.

Проте, всі наступні рішення у виконавчому провадженні №57296690 приймалися та виконавчі дії здійснювалися щодо боржника ОСОБА_9 РНОКПП НОМЕР_2 . І лиши 07.12.2020 року старшим державним виконавцем було винесено постанову про зміну реєстраційних даних та змінене РНОКПП ОСОБА_9 з НОМЕР_2 на правильний - 2368309834.

Під час перевірки виконавчого провадження №57296690 заступником начальника ІНФОРМАЦІЯ_22 – начальником ІНФОРМАЦІЯ_23 ОСОБА_26 було виявлено незаконне редагування інформаційного коду та прізвища боржника ОСОБА_5 , яке відбулося 08.10.2018 о 12:44:30. Відповідна інформація відображена у постанові про результати перевірки №22/19/1, що і стало підставої для звернення із заявою про вчинення кримінального правопорушення.

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 17.02.2023 року, отриманого на підставі ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_12 від 07.02.2023 року, згідно якого слідчим вилучено копії документів, що містяться у судовій справі №604/232/21 та зберігаються у ІНФОРМАЦІЯ_24 .

Із цих матеріалів судом встановлено, що 02.03.2021 року ОСОБА_24 звернулася із позовом до ОСОБА_9 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, ТзОВ « ІНФОРМАЦІЯ_18 », про встановлення факту спільного проживання ОСОБА_24 з ОСОБА_9 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з вересня 2014 року по вересень 2015 року, визнання особистою приватною власністю ОСОБА_24 нежитлового господарського приміщення № IX та квартири АДРЕСА_4 , скасування державної реєстрації про право власності на це майно за ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_18 ».

За результатами розгляду справи 12.05.2021 судом постановлено рішення, яке набрало законної сили, згідно якого позов задоволено, встановлено факт спільного проживання ОСОБА_24 з ОСОБА_9 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з вересня 2014 року по вересень 2015 року, визнано особистою приватною власністю ОСОБА_24 нежитлове господарське приміщення № IX та квартиру АДРЕСА_4 , скасовано державну реєстрації про право власності на це майно за ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_18 ».

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 13.02.2023 року, отриманого на підставі ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_12 від 06.02.2023 року, згідно якого слідчим вилучено копії документів реєстраційної справи ТзОВ « ІНФОРМАЦІЯ_18 ».

Із цих документів вбачається, що одноосібним засновником ОСОБА_9 12.10.2018 року прийнято рішення про створення ТзОВ « ІНФОРМАЦІЯ_18 », статутний капітал якого сформовано з квартири за адресою: АДРЕСА_2 та нежитлового господарського приміщення №ІХ, вартість якого оцінено в 1465430 гривень. Зазначена юридична особа зареєстрована 16.10.2018 року.

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 20.02.2023 року, отриманого на підставі ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_12 від 16.02.2023 року, згідно якого слідчим вилучено оригінали звітів про оцінку майна, що зберігалися у ТзОВ « ІНФОРМАЦІЯ_25 ». Згідно вилучених документів ринкова вартість квартири (літера «А») загальною площею 111,6 м2, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 31.07.2018 року, становить 1316400 гривень; ринкова вартість нежитлового господарського приміщення №ІХ загальною площею 33,8 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , станом на 31.07.2018 року, становить 149030 гривень.

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 01.02.2023 року, отриманого на підставі ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_12 від 05.01.2023 року, згідно якого слідчим вилучено інформацію, яка перебувала у володінні ДП « ІНФОРМАЦІЯ_26 » МЮ.

До протоколу долучено оптичний носій СD-R диск, на якому відображено інформацію про те, що ОСОБА_5 08.10.2018 о 12:44:30 редагував дані сторони ВД: ОСОБА_9 (змінено поля: Прізвище; РНОКПП) у виконавчому провадженні №57296690; в Автоматизованій системі виконавчого провадження відсутні відомості, що в цей період (08.10.2018 о 12:44:30) ОСОБА_5 був відсутній на роботі; чи був взаємозамінний з іншими державними виконавцями.

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 16.02.2023 року, отриманого на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16.02.2023 року, згідно якого слідчим вилучено оригінали документів із кримінального провадження №12020210010002427, досудове розслідування у якому здійснювалося СУ ГУНП в Тернопільській області.

Згідно отриманих матеріалів, у кримінальному провадженні №12020210010002427 здійснювався тимчасовий доступ до інформації, яка перебувала у володінні ДП « ІНФОРМАЦІЯ_26 » МЮ, (відображена на оптичному носії СD-R диску), згідно якої ОСОБА_5 із ІР адреси НОМЕР_3 08.10.2018 о 12:44:30 редагував дані сторони ВД: ОСОБА_9 (змінено поля: Прізвище; РНОКПП) у виконавчому провадженні №57296690; в Автоматизованій системі виконавчого провадження відсутні відомості, що в цей період (08.10.2018 о 12:44:30) ОСОБА_5 був відсутній на роботі; чи був взаємозамінний з іншими державними виконавцями.

- листом директора Тернопільського обласного комунального підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_27 » №02 від 20 січня 2023 року, згідно якого ймовірна ринкова вартість квартири загальною площею 111,6 м2, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 08.11.2018 року, становить 1387701 гривень; ймовірна ринкова вартість нежитлового господарського приміщення №ІХ загальною площею 33,8 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , станом на 08.11.2018 року, становить 209221 гривень;

- рішенням ІНФОРМАЦІЯ_20 від 20.12.2018 року у справі №1940/1757/18, згідно якого у задоволенні позову ОСОБА_9 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу №ТР799/416/АВ/ТД-ФС від 06.07.2018 року відмовлено;

- довідкою за результатами позапланової цільової перевірки діяльності ІНФОРМАЦІЯ_23 від 27.11.2020, згідно якої встановлено внесення недостовірних відомостей в автоматизовану систему виконавчого провадження у виконавчому провадженні №57296690, зокрема щодо прізвища боржника та його ідентифікаційного коду. Так, прізвище боржника замість «Парамей» змінено на « ОСОБА_11 », код боржника ОСОБА_9 « НОМЕР_1 » змінив на код « НОМЕР_2 »;

- актом інспекційного відвідування фізичної особи № ТР799/416/АВ від 21 червня 2018 року та постановою ІНФОРМАЦІЯ_8 від 06.07.2018 року № ТР799/416/АВ/ТД-ФС, згідно якої на ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_15 , накладено штраф в розмірі 893520 грн., який, станом на 10.01.2022 року, був не стягнутий;

- копіями табелів робочого часу за жовтень 2018 року, згідно яких ОСОБА_5 08.10.2018 року перебував на робочому місці у ІНФОРМАЦІЯ_28 ;

- витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_27 №654/8 від 19.04.2016 року, згідно якого ОСОБА_5 призначено на посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_28 ;

- копією наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_27 №96/8 від 31.01.2019 року, згідно якого ОСОБА_5 переведено із посади начальника ІНФОРМАЦІЯ_29 на посаду заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_30 ;

- копією наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_22 ОСОБА_28 №1480/03 від 05.10.2020 року про звільнення ОСОБА_5 07.10.2020 року.

- копією посадової інструкції начальника ІНФОРМАЦІЯ_28 , затвердженою 09.02.2017 року;

Отже, наведені вище докази, які зібрані в ході досудового розслідування даного кримінального провадження та досліджені під час судового розгляду, суд вважає такими, що, відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України, отримані в порядку, встановленому КПК України, а тому є належними та допустимими.

Водночас стороною обвинувачення надано протокол тимчасового доступу до речей і документів від 20.05.2022 року, згідно якого отримано доступ до інформації наявної в ДП ІНФОРМАЦІЯ_31 .

Вказаний тимчасовий доступ було отримано на підставі ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_12 від 17.01.2022 у справі №607/130/22, згідно якої строк дії цієї ухвали становив два місяці, тобто до 17.03.2022 року.

Проте тимчасовий доступ старшим інспектором ВВТС ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_29 було здійснено 20.05.2022 року, після закінчення дії цієї ухвали.

Крім того, незважаючи на надання дозволу слідчим суддею на тимчасовий доступ до речей і документів у Державному підприємстві « ІНФОРМАЦІЯ_26 » лише слідчим слідчої групи у кримінальному провадженні, вказана процесуальна дія проведена старшим інспектором ВВТС ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_29 , тобто особою, якій ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_11 від 17.01.2022 не надавалося право тимчасового доступу до речей і документів.

Відповідно до ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

Беручи до уваги, що тимчасовий доступ до інформації наявної в ДП ІНФОРМАЦІЯ_31 був отриманий стороною обвинувачення після закінчення строку дії відповідної ухвали, тобто без передбаченого законом дозволу суду, та не уповноваженою особою, суд прийшов до висновку, що протокол тимчасового доступу від 20.05.222 року та інформація, отримана згідно цього протоколу, є недопустимими доказами у кримінальному провадженні №42021211180000027.

Також, інвентарна справа на квартиру АДРЕСА_4 та господарське приміщення ІХ, не містить жодної інформації, що має значення для даного кримінального провадження, тому суд цей доказ до уваги не бере.

Під час судового розгляду кримінального провадження захисник наголошував на тому, що стороною обвинувачення не доведено, що саме ОСОБА_5 були внесені зміни до АСВП про боржника у виконавчому провадженні №57296690, а саме код боржника ОСОБА_9 « НОМЕР_1 » змінив на код « НОМЕР_2 » та прізвище боржника « ІНФОРМАЦІЯ_10 » змінив на прізвище « ОСОБА_11 ».

За клопотанням сторони захисту було допитано свідка ОСОБА_30 , який повідомив, що у 2018 році він працював у ТМВДВС на посаді головного державного виконавця. На той час керівником відділу спочатку був обвинувачений ОСОБА_5 , а згодом Банах. За словами свідка, доступ до автоматизованої системи виконавчого провадження здійснювався за допомогою особистих електронних ключів, які мав кожен працівник окремо. Розподіл виконавчих проваджень здійснював керівник ОСОБА_5 , він також мав можливість скасовувати виконавчі дії. Свідок зазначив, що були дні, коли обвинувачений був відсутній на робочому місці. Особисто свідок не бачив, щоб ОСОБА_5 передавав свій електронний ключ іншим особам, однак зазначив, що під час відсутності керівника його функції продовжували виконуватися. З цього свідок зробив висновок, що, ймовірно, доступ до системи в цей час міг бути переданий іншій особі.

Надаючи оцінку доводам захисника судом були проаналізовані подані стороною обвинувачення докази, з який вбачається, що зміни в АСВП щодо коду та прізвища боржника ОСОБА_9 були внесені 08.10.2018 о 12:44:30 за допомогою електронного ключа ОСОБА_5 . Цього дня, згідно табеля робочого часу, обвинувачений перебував на робочому місці, відомості про виконання його повноважень іншими особами відсутні. Свідок сторони захисту ОСОБА_31 вказав, що не бачив, щоб ОСОБА_5 передавав свій електронний ключ іншим особам.

Інших даних, з яких би вбачалося, що персональним електронним ключем ОСОБА_5 користувалися інші особи стороною захисту суду не подано. Навпаки, свідок ОСОБА_13 вказав, що відповідно до вимог чинного законодавства, ключ електронного підпису є особистим засобом автентифікації та заборонено передавати його іншим особам.

Таким чином, на переконання суду, під час судового розгляду прокурором доведено, що зміни в АСВП щодо коду та прізвища боржника ОСОБА_9 були внесені 08.10.2018 о 12:44:30 ОСОБА_5 .

Також, захисник зазначав, що обвинуваченому пред`явлено не конкретне обвинувачення, оскільки в обвинувальному акті не розмежовано дії ОСОБА_5 , що містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України та ч. 2 ст. 364 КК України. Крім цього, ОСОБА_5 не набув статусу підозрюваного.

Проте з такими твердженнями суд не погоджується, оскільки в матеріалах кримінального провадження (т. 5 а.с. 40) міститься інформація, надана відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ІНФОРМАЦІЯ_32 , згідно якої, станом на 29.04.2022 року, ОСОБА_5 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Беручи до уваги, що станом на 29.04.2022 року орган досудового розслідування володів інформацією, що обвинувачений перебуває за межами території України, повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 362 та ч. 2 ст. 364 КК України було вручено старості с. Самолусківці та матері обвинуваченого – ОСОБА_32 .

Зазначене відповідає вимогам ст. 278 та ст. 135 КПК України, а тому доводи захисника в цій частині є безпідставними.

Щодо неконкретного обвинувачення, як про це вказує захисник, то в обвинувальному акті стороною обвинувачення викладено об`єктивну сторону кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 362 та ч. 2 ст. 364 КК України, описано, які саме протиправні дії були вчинені ОСОБА_5 та зазначено про наслідки цих дій.

Відсутність в обвинувальному акті розмежування дії ОСОБА_5 , що містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України та ч. 2 ст. 364 КК України, не вказують на неконкретне обвинувачення, оскільки в даному випадку має місце ідеальна сукупність кримінальних правопорушень, яка проявляється у вчиненні ОСОБА_5 однієї дії - несанкціонована зміна інформації в АСВП, зловживаючи своїм службовим становищем, наслідком чого є вчинення двох кримінальних правопорушень.

Отже, обвинувачений, перебуваючи на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 та маючи доступ до всіх виконавчих проваджень, протиправно змінив інформацію в АСВП, зловживаючи своїм службовим становищем, внаслідок чого державним інтересам завдано шкоду в розмірі 893 520 гривень.

Захисник вказував про відсутність в діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, оскільки стороною обвинувачення не надано висновок експертизи щодо завданої діями обвинуваченого майнової шкоди, яка, на думку адвоката, в даному випадку є обов`язковою.

Суд не погоджується з такими твердженнями захисника, враховуючи наступне.

Згідно ч. 1 ст. 242 КПК України, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

У відповідності до вимог п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України, слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.

В даному кримінальному провадженні діями ОСОБА_5 завдано шкоду державі в розмірі 893 520 гривень, яка проявляється у несплаті ОСОБА_9 будь-яких коштів на виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_8 №ТР 799/416/АВ/ТД-ФС від 06.07.2018 про накладення на нього штрафу у зазначеному розмірі.

Вказана шкода є чітко визначена та не потребує додаткових досліджень чи арифметичних дій, а тому відсутні підстави для проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків.

Так само непереконливими є доводи захисника про те, що не втрачені на даний час можливості стягнення з ОСОБА_9 штрафу в розмірі 893 520 гривень, оскільки, як підтверджено документами із виконавчого провадження №57296690, вжитими державним виконавцем заходами стягнути вказану суму з боржника не вдалося.

На думку суду, стороною обвинувачення доведено, що саме дії ОСОБА_5 надали можливість боржнику ОСОБА_9 16.10.2018 року відчужити належну йому на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_5 та нежитлове господарське приміщення № IX, розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , що призвело до неможливості стягнення з нього штрафу в розмірі 893 520 гривень. Оскільки після зміни обвинуваченим в АСВП коду боржника ОСОБА_9 з « НОМЕР_1 » на « НОМЕР_2 » та прізвище боржника « ІНФОРМАЦІЯ_10 » на прізвище « ОСОБА_11 », відповідні зміни автоматично були внесені системою в Єдиний реєстр боржників та дали можливість ОСОБА_9 безперешкодно вчинити реєстраційні дії щодо належного йому майна.

Посилання захисника на наявність рішення ІНФОРМАЦІЯ_19 від 12.05.2021, яким встановлено факт спільного проживання ОСОБА_24 з ОСОБА_9 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з вересня 2014 року по вересень 2015 року, визнано особистою приватною власністю ОСОБА_24 нежитлове господарське приміщення № IX та квартиру АДРЕСА_4 та скасовано державну реєстрації про право власності на це майно за ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_18 », не може вказувати на відсутність в діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, оскільки таке рішення було постановлене судом лише через більше як 2,5 роки з моменту протиправних дій обвинуваченого.

На час внесення ОСОБА_5 в АСВП недостовірних відомостей нежитлове господарське приміщення № IX та квартира АДРЕСА_4 належали на праві приватної власності ОСОБА_9 і на це майно могло бути звернено стягнення боргу.

За клопотанням сторони захисту була допитана свідок ОСОБА_24 , яка вказала, що не знайома з обвинуваченим ОСОБА_5 . Також зазначила, що квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , була придбана нею за власні кошти, та зазначене житло вона відсудила у свого колишнього чоловіка ОСОБА_9 . Свідок також пояснила, що про накладення арешту на вказану квартиру їй стало відомо у 2021 році, після чого вона звернулася до юристів для вирішення даного питання. Крім того, свідок повідомила, що має спільного із колишнім чоловіком сина 2015 року народження, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Водночас показання свідка ОСОБА_24 не спростовують висновків суду, щодо наявності в діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Захисник покликався на неможливість реалізації квартира, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , в рахунок погашання боргу, оскільки в ній зареєстрований неповнолітній син боржника – ОСОБА_33 .

Проте, як вбачається із будинкової книги, ОСОБА_34 зареєстрований у цій квартирі з 17.11.2015 року. Не зважаючи на це, 16.10.2018 року ОСОБА_9 відчужив квартиру за адресою: АДРЕСА_2 у власність ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_18 », що спростовує твердження захисника про неможливість реалізації квартири при наявності неповнолітньої дитини, яка в ній зареєстрована.

За повідомленням Управління інформаційно аналітичної підтримки ГУНП в Тернопільській області обвинувачений ОСОБА_5 12.10.2020 року перетнув державний кордон України в напрямку «виїзд» та назад не повертався. Повістки про виклик обвинуваченого ОСОБА_5 на стадії судового розгляду направлялися йому за адресою останнього відомого місця проживання, публікувались на офіційному веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_12 , а також у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - у газеті «Урядовий кур`єр» в рубриці «Оголошення». Будь-які клопотання від обвинуваченого на адресу суду не надходили.

Згідно ухвали ІНФОРМАЦІЯ_12 від 19 вересня 2023 року відносно ОСОБА_5 здійснювалось спеціальне судове провадження. У судовому засіданні приймав участь захисник ОСОБА_8 , який також був захисником на стадії досудового розслідування і обізнаний з матеріалами кримінального провадження від початку здійснення спеціального досудового розслідування. При цьому захисник обвинуваченого здійснював активні дії, спрямовані на захист ОСОБА_5 , приймав участь у дослідженні доказів, виступі у судових дебатах.

Враховуючи наведене, суд вважає, що стороною обвинувачення вживалися достатні заходи щодо дотримання прав ОСОБА_5 , як підозрюваного та обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.

Захисник у судових дебатах покликався на невірну кваліфікацію дій обвинуваченого, та вказав, що дії ОСОБА_5 мали бути кваліфіковані за однією статтею КК України.

Із вказаними доводами суд не погоджується, оскільки дії ОСОБА_5 , які виразилися у несанкціонованій зміні інформації в АСВП та зловживанні своїм службовим становищем утворюють ідеальну сукупність кримінальних правопорушень.

Таким чином, проаналізувавши наведені обставини, суд, об`єктивно дослідивши та оцінивши всі зібрані та перевірені у судовому засіданні докази в їх повній сукупності, прийшов до переконання про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень та вважає вірною кваліфікацію його дій:

- за ч. 2 ст. 364 КК України, зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої фізичної особи, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки;

- за ч. 1 ст. 362 КК України, несанкціонована зміна інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі, вчинена особою, яка має право доступу до неї.

При призначенні покарання ОСОБА_5 , суд враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

При цьому судом встановлено, що дане кримінальне провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, права на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.

Тому, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, один з яких є тяжким злочином; характер та наслідки їх вчинення, зокрема станом на час судового розгляду завдана шкода не відшкодована; поведінку обвинуваченого після вчинення інкримінованих злочинів, який залишив територію України та переховувався від органів досудового розслідування та суду.

Також суд враховує особу винного, зокрема те, що він раніше не судимий, не перебуває на обліку у лікарів психіатра чи нарколога. Із досудової доповіді начальника Чортківського районного сектору з питань пробації №3 ОСОБА_35 судом встановлено, що ОСОБА_5 одружений, має на утриманні двоє дітей, одна з яких неповнолітня.

Обставини, які пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого відсутні.

Окрім зазначеного вище, приймаючи рішення про призначення покарання обвинуваченому суд враховує вимоги ч. 2 ст. 4 КК України, згідно якої кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Так, під час судового розгляду даного кримінального провадження встановлено, що інкриміновані обвинуваченому кримінальні правопорушення були вчинені ОСОБА_5 08.10.2018 року.

Станом на 08.10.2018 року санкція ч. 1 ст. 362 КК України передбачала покарання у виді штрафу від шестисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року, відповідні норми якого набрали чинності 01.07.2020 року, внесено зміни до ч. 1 ст. 362 КК України та передбачено покарання за вчинення дій, передбачених у диспозиції цієї частини, у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років.

Отже, зміни, які були внесені до ч. 1 ст. 362 КК України згідно закону від 22.11.2018 року посилюють кримінальну відповідальність, а тому, у відповідності до ч. 2 ст. 5 КК України, не мають зворотної дії в часі та не поширюють свою дію на кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_5 .

Таким чином, в даному кримінальному провадженні підлягають застосуванню норми ч. 1 ст. 362 КК України, які діяли станом на 08.10.2018 року, та ОСОБА_5 слід призначити покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України, із врахуванням вимог ч. 1 ст. 65 КК України, у виді штрафу.

Поряд з цим, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 362 КК України (в редакції, яка діяла станом на 08.10.2018), згідно статті 12 КК України класифікувалося як злочини невеликої тяжкості.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості минуло два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

Водночас частиною другою ст. 49 КК України визначено, що перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання.

При цьому, факт ухилення розпочинається з моменту, коли особа усвідомлює, що стосовно неї розпочато кримінальне переслідування (повідомлено про підозру, оголошено розшук), і вона свідомо переховується від слідства чи суду.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження №42021211180000027, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, в тому числі ч. 1 ст. 362 КК України, 29.04.2022 року і саме з цієї дати на думку суду, обвинувачений дізнався, що відносно нього здійснюється кримінальне провадження та могло розпочатися його ухилення від кримінальної відповідальності.

Проте, станом на 29.04.2022 року уже закінчилися строки притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 362 КК України, передбачені п. 1 ч. 1 ст.49 КК України.

Відповідно до ч.5 ст.74 КК України, за вироком суду особа може бути звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

Беручи до уваги зазначене та враховуючи, що у даному кримінальному провадженні закінчилися строки притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 362 КК України, суд вважає за необхідне звільнити його від призначеного покарання за цією статтею на підставі ч.5 ст.74 КК України.

Поряд з цим, оскільки під час судового розгляду даного кримінального провадження доведена винуватість ОСОБА_5 у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та відсутні підстави для звільнення його за цією статтею від кримінальної відповідальності, суд вважає за необхідне призначити йому покарання, дотримуючись принципу співмірності та індивідуалізації покарання, враховуючи ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, і приходить до переконання, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 без ізоляції від суспільства є неможливим, а тому йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення за ч.2 ст.364 КК України у виді позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в органах державної влади та державного управління, зі штрафом в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімуму доходів громадян.

Призначення вказаного покарання ОСОБА_5 , на переконання суду, є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним та іншими особами кримінальних правопорушень, а також буде відповідати загальним засадам кримінального провадження, тяжкості скоєного, обставинам кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 слід рахувати з дати його затримання з метою виконання даного вироку.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_5 відповідно до ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27.05.2022 року, суд вважає, слід залишити без змін до затримання обвинуваченого та приведення вироку до виконання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 362 КК України (в редакції закону, яка діяла станом на 08.10.20218 року) і призначити йому покарання за цією статтею у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Звільнити ОСОБА_5 від призначеного покарання за ч. 1 ст. 362 КК України, на підставі п.1 ч. 1 ст. 49 КК України, у відповідності до ч.5 ст.74 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в органах державної влади та державного управління на строк 2 (два) роки, зі штрафом в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімуму доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з дати його затримання з метою виконання даного вироку.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_5 відповідно до ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_12 від 27 травня 2022 року - залишити без змін до затримання обвинуваченого та приведення вироку до виконання.

На вирок суду може бути подана апеляція до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення, а засудженим, що перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції з дотриманням правил, передбачених ст.399 КПК України.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддяОСОБА_1