Постанова від 28 січня 2026 р. у справі №461/736/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/736/26

Провадження №3/461/420/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2026 року суддя Галицького районного суду м. Львова Зубачик Н.Б., при секретарі судових засідань Чубей К.А., за участі представника Львівської митниці Лубоцького Б.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Львівської митниці про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1

за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України -

в с т а н о в и в :

11.11.2025 в ході здійснення митного контролю міжнародних експрес - відправлень в зоні митного контролю митного поста «Львів-поштовий» Львівської митниці ЦСС ТзОВ «Нова Пошта», під час проведення сканування за допомогою рентген системи «Рапіскан», було виявлено аномалію всередині взуття.

В результаті проведеного митного огляду міжнародного експрес - відправлення за №59500005023006 виявлено: ампули з маркуванням «Налбуфін» в кількості 50 шт. Виявлені лікарські засоби були скріпленні між собою прозорою клейкою стрічкою та містилися всередині шкарпеток сірого та блідо-рожевого кольору. Шкарпетки знаходились всередині вживаного спортивного взуття чорного кольору. Виявлені ампули в поданих товаро-супровідних документах до митного оформлення не заявлені, до митного контролю не пред?явлені та переміщувались з приховування від митного контролю тобто в спосіб, що утруднює їх виявлення.

В товаросупровідних документах відправником вказаного МЕВ №59500005023006 заявлено ОСОБА_2 , однак за результатами перевірки встановлено, що відправником являється ОСОБА_1 .

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням засобів та способів, що утруднюють виявлення таких товарів.

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був повідомлений про час та дату розгляду справи шляхом скерування протоколу про порушення митних правил на його електронну адресу 26.12.2025.

Представник Львівської митниці Лубоцький Б.І. вважав вину ОСОБА_1 доведеною повністю, оскільки в його діях наявний склад порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 483 МК України, просив визнати його винним та визначити міру стягнення.

Відповідно до ч. 4 ст. 526 МК України суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що не з`явилася на виклик суду, хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи.

Окрім того, слід зазначити, що в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно зі ст. 487 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 489 МК та ст. 280 КУпАП посадова особа (суддя) при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч. 1 ст. 483 МК України передбачає відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил №1825/209000/2025 від 25.12.2025; копією МЕВ №59500005023006; копією інвойсу №59500005023006; описом предметів від 25.12.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_1 ; актом проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 11.11.2025; фотокартками; доповідною запискою; висновком СЛЕД Держмитслужби №1420003400-0016 від 07.01.2026; службовою запискою.

Таким чином, вищеописані надані суду та досліджені в процесі судового розгляду докази у своїй сукупності свідчать про наявність у діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, оскільки останній вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням засобів та способів, що утруднюють виявлення таких товарів.

Санкція ч. 1 ст. 483 МК України передбачає накладення на винну особу штрафу в розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, або з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю.

Вирішуючи питання про призначення виду стягнення за порушення митних правил, суд бере до уваги те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи особу порушника та ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують його відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товару, що був безпосереднім предметом порушення митних правил з конфіскацією даного товару.

При визначенні вартості товару, суд приймає до уваги висновок СЛЕД Держмитслужби №1420003400-0016 від 07.01.2026, відповідно до якого загальна ринкова вартість товару в справі про порушення митних правил №1825/209000/2025 становить 3441,50 гривень.

Відтак, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товару, що був безпосереднім предметом порушення митних правил, що становить 1720,75 грн.

Частиною 1 статті 519 Митного кодексу України передбачено, що витрати у справі про порушення митних правил складаються з видатків на інвентаризацію, зберігання, перевезення (пересилання) товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, а також з інших понесених митними органами витрат на провадження або розгляд справи.

Згідно ч. 1 статті 520 Митного кодексу України, витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, з нього підлягають стягненню витрати, понесені митним органом за зберігання товарів, які стали предметом порушення митних правил.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Керуючись ст. ст. 483, 519, 524, 526, 527, 528 МК України, ст. ст. 40-1, 283 КУпАП, суд –

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товару, що становить 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 75 коп.

Вилучений відповідно до протоколу №1825/209000/2025 від 25.12.2025 товар, а саме: ампули з маркуванням «Налбуфін» в кількості 50 шт. - конфіскувати в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівської митниці витрати за зберігання на складі митниці товарів, які є предметом порушення митних правил у розмірі 17 (сімнадцять) грн. 93 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред`являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

У відповідності до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф правопорушником повинен бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя Зубачик Н.Б.