Рішення від 25 січня 2026 р. у справі №337/6500/25 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа № 337/6500/25

Номер провадження 2-а/337/5/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2026 рокум. Запоріжжя

Хортицький районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючої судді Калугіної Г.Б.,

за участю секретаря Огурцової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , до Управління патрульної поліції в Запорізькій області, ЄДРПОУ 40108646, юридична адреса: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 96, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

05.12.2025 до Хортицького районного суду м. Запоріжжя надійшла вищевказана заява, яка мотивована тим, що 29 листопада 2025 року постановою Відповідача серія ЕНА № 6245755 Позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень. Дана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є необґрунтованою. Під час винесення постанови Відповідач взагалі не розібрався із ситуацією, яка сталася, та належним чином не дослідив всіх обставин справи. Йому здалося, що Позивач порушив правила дорожнього руху, але насправді ніяких порушень не було. Таким чином Відповідач порушив вимоги статей 245, 280 КУпАП, відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. В даному випадку потрібно зазначити, що Відповідач не дослідив склад адміністративного правопорушення, а саме його суб`єктивну сторону, обов`язковою ознакою якої є вина, яка має бути доведена. Лише після доведення вини відповідними доказами Відповідач мав право притягати Позивача до відповідальності. Таким чином Відповідач, не маючи взагалі ніяких доказів вчинення Позивачем адміністративного правопорушення, притягнув його до відповідальності, не виконавши при цьому вимог ст. ст. 251, 252 КУпАП, ст. 69 КАСУ, де зазначається, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. 29.11.2022 об 11:43, Позивач, перебуваючи за кермом автомобіля MAZDA CX-5, д.н. НОМЕР_2 , був зупинений співробітниками патрульної поліції (старшим сержантом Кохтієвим Т.Т.) у м. Запоріжжя, пр-т Соборний, б. 224. На думку ст. с-та ОСОБА_2 позивачем не було виконано вимогу дорожнього знаку 5.18 «Напрямки руху по смузі» та зі смуги, яка дозволяє рух ліворуч та прямо здійснено рух праворуч (чим порушено п. 8.4.г ПДР – порушення вимог інформаційно-вказівних знаків. В подальшому ст. с-том ОСОБА_2 було прийнято рішення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу 340 грн. На прохання позивача надати докази скоєного порушення ст. с-том ОСОБА_2 було продемонстровано відео з власного мобільного телефону, на якому зі значної дистанції, з нерозбірливими номерними знаками автомобіль білого кольору виконував маневр по зміні полоси у крайню праву перед виконанням з неї повороту з проспекту Металургів м. Запоріжжя праворуч на проспект Соборний м. Запоріжжя. Позивачем було зазначено, що перед виконанням повороту ним було здійснено маневр по зміні полоси, попередньо вказавши свій намір сигналом правого повороту, кадри якого й було нібито надано у якості доказу фіксації адміністративного порушення. Також Позивачем було вказано, що під час зміни полоси перед поворотом горів червоний сигнал світлофору – тобто спочатку було здійснено маневр по зміні полоси і тільки під час зеленого сигналу світлофора біло здійснено поворот праворуч на проспект Соборний. Надане зауваження було проігнороване ст. с-том ОСОБА_2 та не відображене під час складення постанови з формулюванням «можете оскаржити мою постанову у судовому порядку, але при цьому сплатите судовий збір вдвічі більший за штраф». Також, на думку Позивача надані ст. с-том ОСОБА_2 докази зафіксовані невстановленим пристроєм (сертифікація якого викликає сумніви), зі значної дистанції, нарізані навмисне так, щоб викривити ситуацію на користь особи, що склала постанову. Окрім того, під час зупинки автотранспорту Позивача було задіяно всі три співробітники патрульної поліції, які знаходились у одному з ст. с-том ОСОБА_2 патрульному авто. На зауваження Позивача, що подібні дії ним не спровоковані два інших співробітники (які так і не представились) відійшли від водійських дверей автомобіля, який керувався позивачем, а ст. с-том ОСОБА_2 було ввімкнено бодікамеру, яку він в подальшому епізодично вмикав та вимикав, хоча з метою збереження об`єктивної картини зупинки камера мала бути ввімкнена під час всієї процедури. На думку Позивача, така поведінка співробітників патрульної поліції направлена на психологічний тиск під час спілкування з громадянами, а також на викривлення реальності подій на власну користь. На думку Позивача, пристрої, зазначені у постанові ЕНА № 6245755, мають проходити обов`язкову сертифікацію. Під час спілкування зі ст. с-том ОСОБА_2 докази сертифікації застосованих пристроїв, на прохання Позивача, ним надані не були, що свідчить про відсутність обов`язкової сертифікації бодікамери Motorola Solution VB400 475295 та автореєстратора Xiaomi 70mai, задіяні під час фіксації всієї події. На думку ст. с-та ОСОБА_2 нібито подія правопорушення відбулася об 11:43:21 29.11.2025 року за адресою м. Запоріжжя, пр-т Соборний, б. 220, а постанова була складена о 12:05:11 29.11.2025 року за адресою м. Запоріжжя, пр-т Соборний, б. 220. Вказані ж вище події взагалі відбувались за адресою м. Запоріжжя, проспект Металургів, б. 16 – саме з цього місця Позивачем здійснено спочатку маневр по зміні полоси руху, а лише потім поворот праворуч на проспект Соборний (в напрямку греблі ДніпроГЕС). Таким чином, на думку Позивача, ст. с-том ОСОБА_2 допущено грубу помилку під час фіксації самої події (фігурує дві різні адреси, а подія відбувалась на третій адресі), а також винесено постанову не за місцем нібито скоєння адміністративного порушення. Такі дії зі сторони співробітників патрульної поліції носять системний характер та є предметом розгляду судами різних інстанцій. Окрім того, на думку Позивача, під час ведення бойових дій на переважній території Запорізької області, в функціональні обов`язки співробітників патрульної поліції мають входити заходи по профілактиці кримінальних правопорушень, які можуть загрожувати життю та здоров`ю мешканців м. Запоріжжя. Натомість їх компетенції мають вивчатись в судах, тим самим підвищуючи навантаження під час розгляду справ. В даному випадку ніяких доказів вини Позивача немає, а отже немає й суб`єктивної сторони і відповідно складу правопорушення. Керуючись ст. 247 КУпАП, де зазначається, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення, можна зробити висновок, що Відповідач незаконно виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення і взагалі не мав права притягати Позивача до адміністративної відповідальності. Що стосується строків на оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, то потрібно зазначити наступне: вищезазначена постанова про адміністративне правопорушення була винесена 29 листопада 2025 року. Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 10.12.2025 позовну заяву було залишено без розгляду.

11.12.2025 від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 17.12.2025 відкрито провадження по справі з викликом сторін.

18.12.2025 від Департаменту Патрульної поліції, в підпорядкуванні якого знаходиться відповідач Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, надійшов відзив на позов, який мотивований тим, що в провадженні суду знаходиться адміністративна справа про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Вимоги позивача є безпідставними, а також такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. 29.11.2025, під час несення служби у Запорізькій області, поліцейським управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП було виявлено, що водій не виконав вимоги Правил дорожнього руху України (далі – ПДР України). Оскільки правопорушення мало місце, а відповідно до ст. 19 Конституції України - Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Керуючись ст. 6 КУпАП: Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, громадські організації, трудові колективи розробляють і здійснюють заходи, спрямовані на запобігання адміністративним правопорушенням, виявлення й усунення причин та умов, які сприяють їх вчиненню, на виховання громадян у дусі високої свідомості і дисципліни, суворого додержання законів України. Враховуючи ст. 1 Закону України "Про Національну поліцію" - Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Відповідно до ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" 1. Поліція відповідно до покладених на неї завдань: 1) здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; 2) виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; 3) вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; 4) вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; 8) у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; 11) регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Відповідно до ПДР України, а саме пунктів: 1.3. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. 1.4. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган. 1.9. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Керуючись п. 3, ч. 1. ст. 35 ЗУ "Про Національну поліцію" Зупинення транспортного засобу: Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі - якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення. Зупинивши автомобіль під керуванням позивача, представившись згідно ч. 3 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", була наголошена причина звернення, а саме те що водій порушив вимоги ПДР України. Оскільки згідно ч. 1 п. 2 ст. 32 Закону України "Про Національну поліцію" – були підстави для перевірки документів особи, а саме: Поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчуюсь особу, та/або, документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках – якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення та керуючись п. 2.4. "а" Правил дорожнього руху України, в якому наголошується наступне: "На вимогу працівника поліції водій повинен зупинитись, а також пред`явити документи, зазначені в пункті 2.1, а саме: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб; ґ) поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Під час несення служби, поліцейським управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП було зупинено транспортний засіб, під керуванням водія ОСОБА_1 , який керуючи транспортним засобом, порушив вимогу дорожнього знаку 5.16 «Напрямки руху по смугах» та зі смуги, з якої дозволено рух лише ліворуч або прямо, здійснив поворот праворуч, чим порушив вимогу пункту 8.4.ґ ПДР України. В наступному, в ході розгляду справи відносно Позивача, поліцейським УПП в Запорізькій області ДПП було роз`яснено та дотримано права особи, що притягається до адміністративної відповідальності, згідно статті 63 Конституції України та статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Позивачем будь-яких клопотань не заявлялось, що підтверджується відеозаписом, який долучається до відзиву на позовну заяву. Додатково повідомляємо, що після повідомлення поліцейського про те, що Позивач може скористатися послугами захисника, якого залучить для захисту, останній не скористався своїм правом мати захисника, що підтверджується відеозаписом. При цьому, законом не визнана обов`язкова участь адвоката у випадку розгляду справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення Позивач не був позбавлений права скористатися правовою допомогою засобами телефонного зв`язку, не був позбавлений права запросити адвоката на місце розгляду справи, не звертався до працівників поліції з клопотанням про забезпечення його права на захист шляхом запрошення адвоката. Доказів протилежного позивач не надав. Аналогічна правова позиція викладена П`ятим апеляційним адміністративним судом в постанові від 20.04.2021 року у справі №766/21584/20, Другим апеляційним адміністративним судом у постанові від 02.02.2021 року по справі №529/525/20 та у постанові від 09.02.2021 року по справі №539/378/20, Шостим апеляційним адміністративним судом у постанові від 27.04.2021 року по справі №359/3719/20, Сьомим апеляційним адміністративним судом у постанові від 17.02.2021 року по справі №295/11900/20. Додатково зазначаємо, що надаємо до суду відеозапис, який є беззаперечним доказом вчинення Позивачем інкримінованого йому, адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП. Відображення запису здійсненого відеореєстратором зі службового транспортного засобу патрульної поліції через мобільний телефон патрульного поліцейського, у даному випадку, свідчить про забезпечення патрульним поліцейським права позивача на ознайомлення з доказами у справі про адміністративне правопорушення. При цьому, доказом вчинення адміністративного правопорушення, у даному випадку є запис, здійснений з відеореєстратора зі службового транспортного засобу патрульної поліції, а не пристрій відтворення такого запису, зокрема, особистий телефон патрульного поліцейського (правова позиція Третього апеляційного адміністративного суду, яка викладена у постанові від 14.10.2025 у справі № 336/4371/25). Наголошуємо, що під час опрацювання викладених обставин справи не було встановлено будь-яких порушень працівником УПП в Запорізькій області ДПП вимог законодавства України, зокрема під час розгляду справи, тобто оскаржувана постанова серії ЕНА № 6245755 від 29.11.2025 року винесена з дотриманням ст. 222, 251, 252, 278-280 та 283 КУпАП та є законною. Поліцейський управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП розглянув справу про адміністративне правопорушення, вчинене позивачем, з дотриманням всіх вимог чинного законодавства. Акцентуємо увагу суду на тому, що після виявлення факту порушення вимог Правил дорожнього руху України Позивачем, поліцейським було встановлено особу правопорушника, ступінь його вини; позивачу були роз`яснені його права, якими користується особа, що притягається до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи. При розгляді справи, позивача було ознайомлено з матеріалами справи. Жодних переконливих доводів своєї невинуватості позивачем на місці розгляду справи не надано. Поліцейським УПП в Запорізькій області ДПП, під час винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, правильно зазначено адресу місця вчинення з прив`язкою до найближчої адреси будинку від місця скоєння правопорушення. Таким чином, пояснення ОСОБА_1 щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, не дотримання законності поліцейського управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції є лише спробою уникнути встановленої законом відповідальності, що є неприпустимим. Таким чином обставини, на які вказує Позивач, не виключають подію інкримінованого йому правопорушення та склад такого правопорушення у його діях. Враховуючи вчинення Позивачем адміністративного правопорушення, відносно нього була винесена постанова серії ЕНА № 6245755 від 29.11.2025 за частиною першою статті 122 КУпАП., просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

19.01.2026 від позивача ОСОБА_1 до суду надійшли додаткові пояснення по справі, які він мотивує тим, що 29 листопада 2025 року постановою Відповідача серія ЕНА № 6245755 Позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень. Дана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є необґрунтованою. Під час винесення постанови Відповідач взагалі не розібрався із ситуацією, яка сталася, та належним чином не дослідив всіх обставин справи. 29.11.2025р. об 11:43, Позивач, перебуваючи за кермом автомобіля MAZDA CX-5 д.н. НОМЕР_2 , був зупинений співробітниками патрульної поліції (старшим сержантом Кохтієвим Т.Т.) у м. Запоріжжя, пр-т Соборний, б. 224. На думку ст. с-та ОСОБА_2 , позивачем не було виконано вимогу дорожнього знаку 5.18 «Напрямки руху по смузі» та зі смуги, яка дозволяє рух ліворуч та прямо здійснено рух праворуч( чим порушено п. 8.4.г ПДР – порушення вимог інформаційно-вказівних знаків. В подальшому ст. с-том ОСОБА_2 було прийнято рішення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу 340 грн. Хотілося б ще раз звернути увагу поважного суду, що на прохання позивача надати докази скоєного порушення ст. с-том ОСОБА_2 було продемонстровано фрагмент відео з власного мобільного телефону, на якому зі значної дистанції, з нерозбірливими номерними знаками автомобіль білого кольору виконував маневр по зміні полоси у крайню праву перед виконанням з неї повороту з проспекту Металургів м. Запоріжжя праворуч на проспект Соборний м. Запоріжжя – що, на думку Позивача, є ключовим фактором події. Позивачем було зазначено, що перед виконанням повороту ним було здійснено маневр по зміні полоси, попередньо вказавши свій намір сигналом правого повороту, кадри якого й було нібито надано у якості доказу фіксації адміністративного порушення. Також Позивачем було вказано, що під час зміни полоси перед поворотом горів червоний сигнал світлофору – тобто спочатку було здійснено маневр по зміні полоси і тільки під час зеленого сигналу світлофора було здійснено поворот праворуч на проспект Соборний. Надане зауваження було проігнороване ст. с-том ОСОБА_2 та не відображене під час складення постанови. Таким чином, на думку Позивача надані ст. с-том ОСОБА_2 докази зафіксовані невстановленим пристроєм (сертифікація якого викликає сумніви і, на думку Позивача, має стати предметом дослідження шановного суду під час розгляду справи), зі значної дистанції, нарізані навмисне так, щоб викривити ситуацію на користь особи, що винесла постанову. Також, за усталеною практикою, пристрої, зазначені у постанові ЕНА № 6245755 мають проходити обов`язкову сертифікацію. Під час спілкування зі ст.с-том ОСОБА_2 докази сертифікації застосованих пристроїв, на прохання Позивача, ним надані не були, що свідчить про відсутність обовязкової сертифікації бодікамери Motorola Solution VB400 475295 та автореєстратора Xiaomi 70mai, задіяні під час фіксації всієї події. Окрім того, хотілося б звернути увагу шановного суду на те, що на думку ст.ста ОСОБА_2 нібито подія правопорушення відбулася об 11:43:21 29.11.2025рокуза адресою м.Запоріжжя, пр-т Соборний, б. 220, а постанова була складена та винесена о 12:05:11 29.11.2025 року тобто через 22 хвилини після нібито скоєного правопорушення) за адресою м. Запоріжжя, пр-т Соборний, б. 224. Вказані ж вище події взагалі відбувались за адресою м. Запоріжжя, проспект Металургів, б. 16 – саме з цього місця Позивачем здійснено спочатку маневр по зміні полоси руху а лише потім поворот праворуч на проспект Соборний (в напрямку греблі ДніпроГЕС). Таким чином, на думку Позивача, ст.с-том ОСОБА_2 допущено грубу помилку під час фіксації самої події ( фігурує дві різні адреси а подія відбувалась за третьою адресою), а також винесено постанову не за місцем нібито скоєння адміністративного порушення, що є грубою помилкою, оскільки повністю викривлює саму подію. Також, усталеною практикою в подібних ситуаціях є направлення доказу скоєного порушення ПДР до суду та особі, що її скоїла. Станом на 15.01.2026 року Позивачем доказів скоєного порушення ПДР не отримано, відповідачем підтвердження направлення таких доказів Позивачу до суду не надано Жоден з вищезазначених Позивачем доводів не було підтверджено чи спростовано відповідачем у відзиві на позовну заяву 1. не направлено доказу скоєного порушення ПДР на адресу Позивача; 2. ніяк не прокоментовано грубу помилку, допущену підчас винесення постанови ЕНА № 6245755 від 29.11.2025року – у постанові зазначено дві різні адреси м. Запоріжжя, пр-т Соборний, б.220, м. Запоріжжя, пр-т Соборний, б.224 та проігноровано адресу, за якою відбувалися події - м. Запоріжжя, проспект Металургів,б.16. 3. не надано доказів проходження станом на 29.11.2025року обовязкової сертифікації бодікамери Motorola Solution VB400 475295 та автореєстратора Xiaomi 70mai, задіяні під час фіксації всієї події. Натомість, відповідачем ще раз наголошено, що Позивач міг скористатися послугами захисника, якого міг залучити для захисту, що підтверджується відеозаписом. Хотілося б звернути увагу шановного суду, що можливість залучення Позивачем захисника для свого захисту не є предметом вивчення даної справи. Також слід зазначити, що 29.11.2025 року – вихідний день неділі, а саме – субота, тож залучення захисника для захисту у вихідний день є малоймовірним та важко здійсненим. В даному випадку ніяких доказів вини Позивача немає, а отже немає й суб`єктивної сторони і відповідно складу правопорушення. Керуючись ст. 247 КУпАП, де зазначається, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення, можна зробити висновок, що відповідач незаконно виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення і взагалі не мав права притягати Позивача до адміністративної відповідальності. Що стосується строків на оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, то потрібно зазначити наступне: вищезазначена постанова про адміністративне правопорушення була винесена 29 листопада 2025 року. Просить позовні вимоги задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, у якій просив суд розглянути справу за відсутності сторони позивача, позов підтримує повністю, просив суд його задовольнити.

Представник відповідача Управління патрульної поліції в Запорізькій області в судове засідання не прибув за невідомими причинами, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник Департаменту патрульної поліції подав до суду відзив на позов, у якому, посилаючись на те, що інспектор поліції при розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та КУпАП, просив суд у задоволенні позову відмовити. Також подав до суду заяву, у якій просив суд розглянути справу за відсутності сторони відповідача та у задоволені позову відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що 29.11.2025 року інспектором поліції Кохтієвим Т.Т. винесено постанову серії ЕНА № 6245755 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою позивача ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Із даної постанови вбачається, що 29.11.2025 об 11:43:21 м. Запоріжжя, пр-т Соборний 220, водій керуючи транспортним засобом не виконав вимогу дорожнього знаку 5.18 «Напрямки руху по смузі» та зв смуги, яка дозволяє рух ліворуч та прямо, здійснив рух праворуч, чим порушив п. 8.4.ґ ПДР – порушення вимог інформаційно-вказівних знаків.

Вважаючи дану постанову протиправною, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із цим адміністративним позовом.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно з п. 1.3. Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

У відповідності до розділу 33 ПДР дорожній знак 5.16 "Напрямки руху по смугах" показує кількість смуг на перехресті і дозволені напрямки руху по кожній з них.

Відповідно до п. 8.4(ґ) ПДР України, дорожні знаки поділяються на групи, інформаційно-вказівні знаки запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об`єктів, територій, де діють спеціальні правила.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі порушення Правил дорожнього руху.

Кодексом України про адміністративні правопорушення, а саме ч. 1 ст. 222 визначено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту та до їх компетенції відповідно до підвідомчості відноситься ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме, порушення вимог дорожніх знаків - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Інспектор поліції Кохтієв Т.Т. представився позивачу та відповідно до порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу (ч. 1 ст. 279 КУпАП).

Позивачу було роз`яснено суть його правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 та п. 1, ч. 1, ст. 284 КУпАП інспектор поліції Кохтієв Т.Т. виніс постанову по справі про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу.

Представник відповідача обґрунтовуючи заперечення надав суду відеозапис з місця події.

Судом оглянуто відеозапис, наданий інспектором поліції, який суд вважає таким, що підтверджує порушення ОСОБА_1 п. 8.4(ґ) ПДР України та вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

З оглянутого відеозапису вбачається, що дійсно водій ОСОБА_1 під час руху не виконав вимоги дорожнього знаку 5.18 та п. 8.4(ґ) ПДР України рух по смугах та здійснив рух праворуч, зі смуги що дозволяє рух прямо або ліворуч. При цьому, враховуючи ті обставини, що автомобіль, що порушив правила дорожнього руху було зупинено та інспектором поліції встановлено особу водія, що підтверджується вказаними в постанові даними щодо порушника ПДР, тобто позивача, а позивачем в свою чергу докази та переконливі обґрунтування того, що ним не було вчинено правопорушення, яке йому інкримінується, суду не надано, а тому, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з викладених підстав. Незгода з винесеною інспектором постановою, не може свідчити про протиправність постанови.

Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, ту обставину, що відповідачем було надано до суду докази в підтвердження наявності вини позивача у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, суд приходить до висновку про те, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності була винесена правомірно, є законною та скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому такі кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд вважає, що в ході судового розгляду доведено факт вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху, оскільки суду надані докази, які визнані судом як такі, що підтверджують вчинення адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення та застосовано адміністративне стягнення за вищевказане правопорушення, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України, що регулює порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення щодо порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту. Доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем у межах розгляду даної справи надано не було і судом таких обставин не встановлено, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, підтверджується наявними у справі доказами.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 122, 293 КУпАП, ст. 90, 77, 227, 228, 241 - 246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 29.01.2026.

Суддя Г.Б. Калугіна