Вирок від 28 січня 2026 р. у справі №752/2027/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/2027/26

Провадження №: 1-кп/752/1678/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі головуючої судді ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду у судовому засіданні без виклику учасників матеріали кримінального провадження № 12025105010001206 від 30.12.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Полтавської обл., Шишацького р-н., смт. Шишаки, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,

У С Т А Н О В И В :

26 січня 2026 року до Голосіївського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025105010001206 від 30.12.2025 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, з клопотанням про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 382 КПК України суд у п`ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Так, 29.12.2025, приблизно о 18 год 05 хв., за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, неподалік ТРЦ «Республіка», у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник раптовий кримінально-протиправний умисел, спрямований на вчинення хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.

Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, не дотримуючись загальноприйнятих правил поведінки у громадських місцях, ОСОБА_2 рухаючись за кермом транспортного засобу марки «Audi A6» державний номерний знак НОМЕР_1 , білого кольору, грубо порушуючи Правила дорожнього руху, без увімкнення покажчиків повороту та без дотримання безпечної дистанції, намагався різко перелаштуватися в ліву смугу руху без надання йому переваги, чим створював аварійну ситуацію, після чого вступив у раптовий словесний конфлікт із потерпілим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який разом зі своєю дівчиною перебував у транспортному засобі марки «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_2 , сірого кольору.

У ході вказаного словесного конфлікту ОСОБА_2 почав поводитися агресивно, висловлювався у підвищеному тоні, демонстрував зневажливе ставлення до оточуючих.

У подальшому, продовжуючи реалізацію свого кримінально-протиправного умислу, демонструючи зневагу до існуючих норм та правил поведінки у суспільстві, моральності та добропристойності, з метою самоутвердження за рахунок приниження потерпілого та демонстрації своєї агресії перед іншими учасниками дорожнього руху, ОСОБА_2 перейшов до фізичного насильства, а саме вийшов з авто марки «Audi A6» та підійшов до транспортного засобу «Chevrolet Aveo» на якому рухався потерпілий та самостійно відчинивши водійські двері почав наносити удари руками по голові та в область обличчя потерпілого ОСОБА_3 , потім почав штовхати водійські двері якими наніс тілесні ушкодження лівої ноги ОСОБА_3 .

В результаті протиправних дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_3 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: синців в підочній ділянці справа, на передній поверхні лівої гомілки.

В подальшому ОСОБА_2 продовжуючи реалізацію свого кримінально-протиправного умислу почав умисно пошкоджувати автомобіль потерпілого ОСОБА_3 , а саме розбив ліве дзеркало заднього виду, вдарив по лобовому склу, від чого утворилась тріщина, внаслідок чого потерпілому ОСОБА_3 біло завдано матеріальних збитків на загальну суму 5 720,00 грн.

Таким чином, ОСОБА_2 , діючи умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, демонструючи особливу зухвалість, вчинив грубе порушення громадського порядку, що виразилося у раптовому конфлікті, агресивній поведінці, застосуванні фізичного насильства та пошкодженні майна потерпілого.

З огляду на зазначене, суд визнає доведеним обвинувачення ОСОБА_2 у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, суд, керуючись положеннями ч. 2 ст. 381 КПК України, розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Разом з цим, судом встановлено, що на виконання вимог ч. 3 ст. 302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні додані:

1) письмова заява ОСОБА_2 від 26 січня 2026 року, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;

2) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання ОСОБА_2 своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.

Оцінивши сукупність зібраних під час дізнання доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд вважає, що стороною обвинувачення поза розумним сумнівом доведена подія кримінального правопорушення, місце, час, спосіб та наслідки його вчинення, а також форма вини та мотиви вчинення обвинуваченим кримінального проступку.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання обвинуваченого ОСОБА_2 винуватим у вчинені кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_2 , відповідно до статті 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2 , судом не встановлено.

Відповідно до статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Так, обираючи обвинуваченому ОСОБА_2 вид та міру покарання, суд виходить із характеру діяння, обстановки, способу, місця і часу вчинення кримінального проступку, з урахуванням форми, виду, ступеня вини, мотивів і мети, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченого до вчинення кримінального проступку і обставин, що безпосередньо пов`язані із вчиненням кримінального проступку, та характеризують поведінку останнього після вчинення кримінального проступку, а також враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований, а тому, на переконання суду, необхідним для виправлення та запобіганню вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, буде призначення йому покарання у межах санкції ч. 1 ст. 296 КК України - у виді штрафу в мінімальних межах.

Таке покарання, на переконання суду, має бути справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_2 попереджати вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідати його меті, гуманності, справедливості і не потягнути за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити згідно з вимогами ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 368 - 371, 373, 374, 376, 381, 382 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень.

Речові докази:

-оптичні носії інформації диски Verbatim, що міститься в матеріалах кримінального провадження № 12025105010001206, залишити зберігати при матеріалах даного кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Голосіївський районний суд м. Києва.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.

Суддя ОСОБА_1