Вирок від 27 січня 2026 р. у справі №149/3279/25 — Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/3279/25

Провадження №1-кп/149/77/26

Номер рядка звіту 18

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

28.01.2026 Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5

потерпілої ОСОБА_6

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025020210000368 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Філіопіль Хмільницького району Вінницької області, українця, громадянина України, одруженого, працюючого трактористом у ФГ "Агроблагодать", проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

ВСТАНОВИВ:

18.08.2025 близько 23 години 00 хвилин ОСОБА_4 , перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , коли його дружина ОСОБА_6 повернулась додому спільно із малолітньою донькою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, але не пізніше 01 годин 00 хвилин 19.08.2025 між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , які перебували на веранді у дворі домогосподарства виник раптовий словесний конфлікт.

Під час словесного конфлікту у ОСОБА_4 виник прямий умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .

З метою реалізації свого злочинного умислу, діючи умисно, усвідомлюючи при цьому суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання усвідомлюючи, що посягає на здоров`я іншої особи ОСОБА_4 взяв потерпілу ОСОБА_6 за плече та застосовуючи силу, намагався розвернути її до себе, та умисно завдав один удар кулаком правої в правий бік тулуба потерпілої.

В цей час потерпіла ОСОБА_6 вихопила з рук ОСОБА_4 мобільний телефон та вибігла з приміщення веранди на подвір`я у напрямку присадибної ділянки.

ОСОБА_4 , продовжуючи свій протиправний умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 наздогнав, потерпілу, штовхнув у праве плече, після чого завдав удар кулаком правої руки в правий бік спини потерпілої, внаслідок чого ОСОБА_6 втратила рівновагу, впала на землю та лежала на правому боці, а ОСОБА_4 завдав один удар правою ногою в ділянку спини ОСОБА_6 .

Після чого потерпіла ОСОБА_6 зайшла у будинок, а ОСОБА_4 , продовжуючи свої умисні протиправні дії спрямовані на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій, в одній із кімнат будинку умисно завдав два удари кулаком правої руки в лівий бік тулуба потерпілої ОСОБА_6 в ділянці лопатки, та удар правою рукою в ліву частину обличчя потерпілої.

Після зазначеної події ОСОБА_6 вийшла з будинку та попрямувала разом з донькою, ОСОБА_7 до будинку сусідки, та в подальшому звернулась за медичною допомогою до Комунального некомерційного підприємства «Хмільницька центральна лікарня», що розташована у Вінницькій області, міста Хмільник, за адресою: вул. Монастирська, буд. 71.

Відповідно до висновку експерта № 61 від 21.09.2025 у ОСОБА_6 виявлено: закриту тупу травму грудної клітки (підшкірну емфізему; правобічний пневмоторакс; перелом ребра справа), яка належить до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як така що спричинила тривалий розлад здоров`я строком понад три тижні (більше ніж 21 день). Встановлені ушкодження виникли від дії (удару) твердого тупого предмету чи від дії (співударянням) об такий, давністю утворення в строк, вказаний у постанові про призначення експертизи.

Дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати як кримінальне правопорушення, передбачене ч . 1 ст. 122 КК України, спричинення умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягнуло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

28.01.2026 до суду надійшла угода про примирення обвинуваченого з потерпілою.

Згідно даної угоди потерпіла та обвинувачений дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.122 КК України. Обвинувачений у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення, щиро розкаявся, притензій потерпіла до обвинуваченого не має.

Сторони угоди узгодили покарання в межах санкції ч. 1 ст. 122 КК України – виправні роботи строком шість місяців із відрахуванням в дохід держави у розмірі 20% від заробітної плати.

В судовому засіданні обвинувачений просив затвердити угоду, повністю визнав вину в інкримінованому йому діянні. Зазначив, що про вчинене шкодує. Пояснив, що розуміє наслідки укладення угоди, узгоджене покарання зможе понести, укладення угоди ним було добровільним.

Потерпіла просила затвердити угоду. Пояснила, що наслідки укладення та затвердження угоди їй зрозумілі, угоду укладала добровільно, цивільний позов нею не подавався. Додала, що обвинуваченим їй вівдшкодовану завдану шкоду в сумі 10000 грн. Обвинувачений, будучи батьком трьох дітей, здійснює їх повне утримання.

Прокурор проти затвердження угоди не заперечує, зазначивши, що вона відповідає вимогам закону.

Суд, переконавшись в тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, що підтверджується поясненнями обвинуваченого та потерпілої, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України та вимогам закону, в томі числі впевнившись, що відповідно до кваліфікації кримінального правопорушення сторони не позбавлені можливості укласти угоду, умови угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод та інтересів сторін або інших осіб, зобов`язання, взяті на себе за угодою обвинуваченим можливі для виконання, узгоджене сторонами покарання відповідає санкції ч. 1 ст. 122 КК України, при його узгодженні враховано вимоги ст. 65 КК України та приходить до висновку про затвердження угоди.

При цьому суд враховує, що ОСОБА_4 раніше не судимий, має на утриманні 3 малолітніх дітей, позитимвно характеризується за місцем проживання, працевлаштований, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України

Витрати на залучення експерта відсутні.

Керуючись ст.ст. 370, 374, 468, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення від 28.01.2026 року, укладену між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12025020210000358.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді виправних робіт строком на шість місяців із відрахуванням в дохід держави 20% із суми заробітку засудженого.

На підставі ч.1 , ч 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк призначеного покарання ОСОБА_4 строк його попереднього ув"язнення з 19.08.2025 по 30.09.2025 з розрахунку один день позбавлення волі відповідають трьом дням виправних робіт.

Згідно ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_4 обмежувальні заходи у виді направлення для проходження програми для кривдників строком на 3 місяці.

Речові докази: СD-R диски із відеозаписами допиту малолітніх свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , допитом потерпілої ОСОБА_6 , відеозаписом слідчого експеременту з потепілою ОСОБА_6 таобвинуваченим ОСОБА_4 залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Вирок може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Обвинуваченому, потерпілій та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Суддя: ОСОБА_9