Вирок від 28 січня 2026 р. у справі №714/34/26 — Герцаївський районний суд Чернівецької області

Справа № 1-кп/714/56/26

ЄУН 714/34/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2026 р. м.Герца

Герцаївський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Герца кримінальне провадження №42026261220000003 від 06.01.2026р. по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Сарники Івано-Франківського району Івано-Франківської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з повною вищою освітою, що не працює, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України та угоду про визнання винуватості від 19.01.2026 р., -

ВСТАНОВИВ:

06 січня 2026 р. до міжнародного пункту пропуску «Дяківці-Раковець» в с.Дяківці Чернівецького району Чернівецької області прибув ОСОБА_4 , де в подальшому, діючи умисно, протиправно, за сприяння у безперешкодному перетині кордону на виїзд з України, у зв`язку тим, що не мав всіх необхідних документів для перетину державного кордону України під час режиму воєнного стану та з метою перетнути державний кордон України під час такого режиму, надав неправомірну вигоду працівнику Державної прикордонної служби України ОСОБА_6 , в сумі 1 000 доларів США (згідно курсу НБУ України станом на 06 січня 2026 р. – 42 420,80 грн.).

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.369 КК України, а саме надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в його інтересах будь-якої дії з використанням наданої їй службового становища.

19 січня 2026 р. ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 та прокурора спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 на підставі ст.ст.468, 469, 470, 472, 473, 476 КПК України уклали угоду про визнання винуватості.

За умовами даної угоди обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнає свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення за обставин, викладених у повідомленні про підозру. Інші учасники досудового розслідування також не оспорюють викладених вище фактичних обставин правопорушення, сторони не мають сумнівів щодо добровільності та істинності їхніх позицій.

Сторони визнають правильність кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_4 за ч.1 ст.369 КК України - надання неправомірної вигоди службовій особі за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дії з використанням наданого їй службового становища та узгоджують вид і розмір покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17 000 грн.

При погодженні призначення покарання враховувалась пом`якшуюча покарання обставина, зокрема те, що ОСОБА_4 щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення, а також те, що останній вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Обвинувачений ОСОБА_4 дає згоду на застосування узгодженого за цією угодою покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17 000 грн.

Сторони розуміють наслідки укладення та затвердження цієї угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, а саме: обмеження права оскарження вироку зі ст.ст.394, 424 КПК України та відмову від прав, передбачених ст.474 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, визнав повністю за обставин викладених в обвинувальному акті. Також обвинувачений ОСОБА_4 стверджував, що повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч.1 ст.369 КК України, щодо якого він визнає себе повністю винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, які йому роз`яснені судом.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_4 вказував на те, що угода про визнання винуватості укладена між ним та прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу, погроз та не є наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Захисник ОСОБА_5 підтримав угоду про визнання винуватості.

Прокурор ОСОБА_3 просив суд затвердити угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченому узгоджене сторонами угоди покарання.

Заслухавши думку учасників процесу з приводу затвердження угоди, дослідивши матеріали кримінального провадження, переконавшись у добровільності укладення угоди з боку обвинуваченого, перевіривши угоду на відповідність вимогам ст.ст.472-473 КПК України та нормам КК України, суд вважає, що угоду слід затвердити.

Так, згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до вимог п.2 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, тобто надання неправомірної вигоди службовій особі за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

Враховуючи норму ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.369 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості обвинуваченим і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без змін, після набрання вироком законної сили – грошові кошти внесені як застава повернути заставодавцю.

Питання грошових коштів, що передавались ОСОБА_4 як неправомірна вигода працівнику Державної прикордонної служби України ОСОБА_6 , вирішити відповідно до ст.ст.96-1, 96-2 КК України – застосувати до них спеціальну конфіскацію та звернути в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 314, 376, 468-470, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 19.01.2026 р., укладену між обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , та прокурором спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 .

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17 000 грн.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_4 залишити запобіжний захід у вигляді застави.

Після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_7 кошти в сумі 66 560 грн. внесені як застава за ОСОБА_4 на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Чернівецькій області згідно квитанції №1.479924109.1 від 07.01.2026 р.

Речові докази: грошові кошти у сумі 1 000 доларів США, номіналом по 100, у кількості 10 купюр, а саме: купюра номіналом 100 доларів США QK65954476A; купюра номіналом 100 доларів США QK65954455А; купюра номіналом 100 доларів США LF41911828G; купюра номіналом 100 доларів США QK65954446А; купюра номіналом 100 доларів США QK65954466А; купюра номіналом 100 доларів США QK65954447А; купюра номіналом 100 доларів США QK65954453А; купюра номіналом 100 доларів США QK65954475А; купюра номіналом 100 доларів США QK65954454А; купюра номіналом 100 доларів США QK65954474А, які зберігаються в приміщенні зберігання речових доказів СВ №2 (м.Герца) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області (вул. Г.Асакі 19, м.Герца, Чернівецька область, 60500) – звернути в дохід держави.

На вирок може бути подана апеляційна скарга виключно з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Апеляційна скарга подається до Чернівецького апеляційного суду через Герцаївський районний суд Чернівецької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя