Рішення від 13 січня 2026 р. у справі №636/7520/25 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/7520/25 Провадження№ 2/636/953/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2026 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі: головуючого судді - Гніздилова Ю.М., за участю секретаря судового засідання Селевко Т.С., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу №638/6160/25 за позовом ОСОБА_1 до Вовчанської міської військової адміністрації Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Вовчанської міської військової адміністрації Харківської області про визнання права власності на нерухоме в порядку спадкування за заповітом, у якому просить визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в порядку спадкування за заповітом від 27.09.1991 року після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 82,4 м.кв, в т.ч. житловою площею 39.4 м.кв.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 27.09.1991 року секретарем виконавчого комітету Вовчансько-Хутірської сільської ради народних депутатів Вовчанського району Харківської області Колпаковою Л.І. був посвідчений заповіт за р. № 34, згідно із яким ОСОБА_2 заповіла на користь ОСОБА_1 усе майно, яке на день її смерті належатиме їй.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 від 12.12.1991 року, після смерті якої відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок, що належав їй за життя та знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

14.05.2025 року позивач звернувся з заявою до Вовчанської державної нотаріальної контори Харківської області для оформлення спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, але листом №618-/02-31 від 14.05.2025 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутня державна реєстрація права власності на спадкове майно та запропоновано звернутися до суду для визнання права власності на спадкове майно.

Позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом, спору з приводу поділу спадкового майна не існує, Позивач позбавлений можливості розпорядитися належним йому спадковим майном, що належало спадкодавцю ОСОБА_2 , оскільки не має правовстановлюючого документу, що підтверджує його право власності, тому позивач позбавлений можливості зареєструвати успадковане нерухоме майно.

Враховуючи, що Позивач на час відкриття спадщини постійно проживав із спадкодавцем, він вважається таким, що прийняв спадщину.

Позивач, ОСОБА_1 , у судове засідання не з`явився, надавши через свого представника адвоката Андрєєва П.С. до суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача Вовчанської міської військової адміністрації Харківської області у судове засідання не з`явився, надавши до суду заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутності, проти позовних вимог не заперечує.

За результатами судового розгляду на підставі повідомлених позивачем обставин справи та наданих ним доказів, встановлені такі фактичні обставини та спірні правовідносини.

Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 12.12.1991 року, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 82 років, про що складено відповідний актовий запис № 47.

Відповідно до листа Вовчанської державної нотаріальної контори Харківської області №618-/02-31 від 14.05.2025 року, Вовчанська державна нотаріальна контора Харківської області не має можливості видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, оскільки відсутня державна реєстрація права власності на спадкове майно та пропонує звернутися до суду для визнання права власності на спадкове майно.

При цьому, у якості доказу належності права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 82,4 м.кв, в т.ч. житловою площею 39.4 м.кв. ОСОБА_2 за її життя, позивачем надано суду лист від 21.02.2025 року №364 Вовчанської міської військової адміністрації, згідно із яким, будинок за адресою АДРЕСА_1 дійсно належить ОСОБА_2 , але оскільки Вовчанська територіальна громада знаходиться в зоні бойових дій, надати копію запису про належність будинку не має можливості.

Відповідно до ст. 1277 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

На підставі ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Стаття 1270 ЦК України встановлює для прийняття спадщини строк у 6 (шість) місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

За положеннями ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також втрати ним документа, який посвідчує право власності.

Пленум Верховного Суду України у своїй постанові за № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» констатує факт того, що відповідно до ст. 41 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом. Враховуючи, що згідно зі ст. 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України, то інші нормативно-правові акти, які обмежують права власника і не мають ознак закону, не підлягають застосуванню.

На підставі вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

За приписами п. 4.15 п. 4 Глави 10 Розділу II «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» - відсутність оригіналу правовстановлюючого документа є перешкодою позивачу в нотаріальному оформленні своїх спадкових прав.

Згідно з наказом Міністерства юстиції України за № 914/5 від 26 травня 2009 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо державної реєстрації прав власності на об`єкти нерухомого майна на підставі рішень судів» - рішення судів про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об`єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності є правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться державна реєстрація прав власності на об`єкти нерухомого майна.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 3 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справ керується принципом верховенства права.

Згідно з ч. ч. 1 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин справи, враховуючи, що позивач позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом звернення до нотаріальної контори через те, що відсутній належно посвідчений правовстановлюючий документ, що підтверджував би право власності померлої на спадкове майно, суд приходить до висновку про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4,10,11, 12, 13,76-89,258-259,263-265, 268, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Вовчанської міської військової адміністрації Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 82,4 м.кв, в т.ч. житловою площею 39.4 м.кв.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Гніздилов Ю.М.