Постанова від 28 січня 2026 р. у справі №134/82/26 — Крижопільський районний суд Вінницької області

Суд: Крижопільський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 28 січня 2026 р.

Справа: №134/82/26

Суддя: Швець Л. В.

Справа № 134/82/26

3/134/45/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2026 року селище Крижопіль

Суддя Крижопільського районного суду Вінницької області Швець Л.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановила:

Згідно протоколу серії ВАД № 749750 від 02.01.2025 року ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він 02 січня 2026 року о 21 годині 00 хвилин в АДРЕСА_1 , перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп`яніння, висловлювався словами нецензурної лайки та погрожував фізичною розправою відносно своєї тещі гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка спільно проживає із ним, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що дійсно в той день у нього виникла суперечка з його тещою ОСОБА_2 , яка на даний час проживає з ним та його дружиною. Вони сварились, він ображав її, однак психологічну або фізичну шкоду здоров`ю їй він не завдавав, в лікарню вона не зверталася за допомогою. На сьогодні вони помирились.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, виходячи із наступного.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_2 від 02.01.2026 року, вбачається що у неї з її зятем виникла сімейна сварка на ґрунті неприязних стосунків, під час якої ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, виражався в її адресу нецензурною лайкою та словесно погрожував їй фізичною розправою, не впускав її до квартири.

Разом з тим, 19.12.2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв`язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» № 3733-IX від 22 травня 2024 року, яким статтю 173-2 КУпАП викладено у новій редакції та відповідно до частини 1 якої адміністративна відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Таким чином, з 19.12.2024 року обов`язковою умовою настання адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП є наслідки правопорушення у вигляді заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, натомість подібне діяння, яким така шкода не була завдана, не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Матеріали справи не містять жодних доказів завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю ОСОБА_2 внаслідок вчинених ОСОБА_1 дій фізичного та психологічного характеру, не вказує про такі наслідки і сама потерпіла ОСОБА_2 в письмових поясненнях Вказала лише, що її зять виражався в її адресу нецензурною лайкою та не впускав до квартири.

Будь яких інших доказів на підтвердження завдання будь-якої шкоди фізичному чи психічному здоров`ю ОСОБА_2 , яка є обов`язковим елементом складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Слід зазначити, що суд не може самостійно встановлювати обставини вчинення адміністративного правопорушення та розглядає справу в межах обставин правопорушення, які зазначені в протоколі.

Також суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.

Європейський суд з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.

Оцінюючи встановлені факти, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, а тому провадження в справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 62 Конституції України, ст. ст. 247 п. 1, 283, 284, 294 КУпАП, суддя -

постановила:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена через Крижопільський районний суд Вінницької області до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua