Окрема думка від 18 грудня 2025 р. у справі №915/927/25 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ОКРЕМА ДУМКА

(збіжна)

19 грудня 2025 року

м. Київ

cправа № 915/927/25

судді Верховного Суду Рогач Л. І.

на ухвалу Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.12.2025

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 16.06.2025 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 у справі

за позовом керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області

до: 1) Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС"

про визнання недійсним договору та стягнення 15 806 707,20 грн.

Історія справи

12.06.2025 керівник Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області (далі - Офіс, позивач) звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - АТ "НАЕК "Енергоатом", Компанія, відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС" (далі - ТОВ "АЛЬЯНС", Товариство, відповідач-2) про визнання недійсним договору та стягнення 15 806 707,20 грн.

12.06.2025 Прокурор звернувся до Господарського суду Миколаївської області із заявою про забезпечення позову, в якій просив вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, які належать ТОВ "АЛЬЯНС", що знаходяться на всіх рахунках відповідача-2 в банківських або інших фінансово-кредитних установах, в межах суми позову 15 806 707,20 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.06.2025, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2024, заяву Прокурора задоволено повністю.

Ухвала та постанова мотивовані тим, що запропоновані Прокурором заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на майно та грошові кошти в межах суми позову цілком відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, а також доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду у разі невжиття таких заходів.

Не погоджуючись із ухвалою місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "АЛЬЯНС" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви Прокурора про забезпечення позову відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.11.2025 справу № 915/927/25 за касаційною скаргою ТОВ "АЛЬЯНС" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 16.06.2025 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Об`єднана палата).

Короткий зміст ухвали Об`єднаної палати

Об`єднана палата ухвалою від 19.12.2025 прийняла до розгляду справу № 915/927/25 за касаційною скаргою ТОВ "АЛЬЯНС" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 16.06.2025 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2025; розгляд касаційної скарги призначено у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Мотивувала тим, що колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду при передачі справи на розгляд Об`єднаної палати обґрунтувала відступлення від висновків Верховного Суду щодо застосування норм процесуального права.

Мотиви викладення окремої думки

Погоджуючись з висновками Об`єднаної палати щодо прийняття в цілому до розгляду справи, не погоджуюсь із "розділом" ухвали, який носить назву "Щодо наявності обґрунтування відступлення від висновку щодо застосування норми права" і наведеним у ньому висновком щодо обґрунтованості колегією суддів відступлення від висновків Верховного Суду щодо застосування норм процесуального права (пункт 27), виходячи з такого.

Статтею 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено підстави для передачі справи на розгляд, зокрема об`єднаної палати.

Так, за частиною другою зазначеної статті Кодексу передбачено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

Зміст частини другої статті 302 ГПК України дає підстави виснувати, що вказаною нормою процесуального права визначено, що підставами для передачі справи на розгляд об`єднаної палати є випадок, коли у подібних правовідносин в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду викладений висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, від якого колегія суддів прагне відступити.

Загальні вимоги до змісту судового рішення - ухвали про передачу справи на розгляд об`єднаної палати, наведені в статті 232 та частині першій статті 236 ГПК України, безперечно вказують на те, що ухвала про передачу має бути також мотивованою, із зазначенням мотивів, які спричинили необхідність передачі та висновку, який пропонує сформувати колегія суддів.

Отже, приймаючи до розгляду справу, Об`єднана палата має перевірити зміст ухвали колегії суддів про передачу справи на розгляд Об`єднаної палати на предмет подібності правовідносин у справі, що передається та справ, від висновку в яких колегія суддів прагне відступити; а також наведення колегією суддів в ухвалі мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, та висновку, який має бути сформований замість попереднього.

Разом з тим питання вмотивованості/невмотивованості самих причин, за яких колегія прагне відступити від висновку, викладеного щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, наявності/відсутності підстав для такого відступу не є тими, що розглядаються та з`ясовуються Об`єднаною палатою на стадії прийняття справи Об`єднаною палатою.

Водночас, в ухвалі від 19.12.2025 Об`єднана палата в окремому розділі "Щодо наявності обґрунтування відступлення від висновку щодо застосування норми права" дійшла висновку, що колегія суддів обґрунтувала відступлення від висновків Верховного Суду щодо застосування норм процесуального права (пункт 27 ухвали).

На мою думку, така редакція пункту 27 ухвали як підстави для прийняття до розгляду справи, вказує на те, що Об`єднана палата на стадії прийняття справи до розгляду вирішує завчасно і наявність підстав для відступу (оскільки вказала про обґрунтованість колегією суддів в ухвалі відступлення від висновків Верховного Суду щодо застосування норм процесуального права) і саме з наявністю цих підстав пов`язує прийняття справи до розгляду.

Однак наявність чи відсутність підстав для відступу від висновків Верховного Суду щодо застосування норм процесуального права, тобто обґрунтованість відступлення від цих висновків має вирішуватися вже під час розгляду справи по суті, оскільки завданням розгляду справи по суті, з урахуванням статті 300 ГПК України, є перевірка фактичних обставин справи, а отже, і встановлення обставин наявності/відсутності обґрунтованості підстав для відступу від висновку Верховного Суду щодо застосування норм права, про які вказувала колегія суддів в ухвалі про передачу справи на розгляд Об`єднаної палати.

Такими мотивами можуть бути зміна законодавства; ухвалення рішення Конституційним Судом України або ж винесення рішення Європейського суду з прав людини, висновки якого мають бути враховані національними судами; зміни у правозастосуванні, зумовлені розширенням сфери застосування певного принципу права або ж зміною доктринальних підходів до вирішення питань, тощо.

Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміна суспільного контексту.

Дійсно, окремою нормою права Великій Палаті Верховного Суду надано право повернути справу, передану на її розгляд, з мотивів відсутності підстав передачі чи недоцільності (частина шоста статті 303 ГПК України).

Однак норми, які регламентують діяльність об`єднаної палати/палати таких повноважень не містять.

Вважаю, що підставами для прийняття до розгляду Об`єднаною палатою справи є встановлення подібності правовідносин справи, яка передається зі справами, про які вказує колегія суддів в ухвалі про передачу справи, а також описана потреба відступу, зміст відступу та зазначені причини, які чітко визначені та аргументовані.

Тому, погоджуючись із висновком про прийняття до розгляду Об`єднаною палатою справи, вважаю помилковою аргументацію самого розділу ухвали "Щодо наявності обґрунтування відступлення від висновку щодо застосування норми права" та, відповідно, пункту 27 ухвали від 19.12.2025 який міститься у цьому розділі.

Суддя Лариса РОГАЧ