Вирок від 27 січня 2026 р. у справі №126/170/26 — Бершадський районний суд Вінницької області

В И Р О К

іменем України

Справа № 126/170/26

Провадження № 1-кп/126/225/2026

"28" січня 2026 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

секретар ОСОБА_2

розглянувши в спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду, в судовому засіданні, за відсутністю учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026025100000006 від 16.01.2026 по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шляхова Бершадського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, курсанта 3 зведеної навчальної роти зведеного навчального батальйону "Граніт-3" військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 310 від 27.10.2025, солдат ОСОБА_3 прибув та приступив до виконання службових обов`язків у відрядженні з метою проходження базової загальновійськової підготовки у складі зведеного навчального батальйону «Граніт-3».

Солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем, згідно до ст. ст. 11, 16, 49, 127,128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, окрім іншого, зобов`язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно й чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов`язки й додержуватись вимог Статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, завжди пам`ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому, точно та вчасно виконувати покладені на нього обов`язки та поставлені йому завдання, додержуватись військової дисципліни, не допускати негідних учинків, точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників), у разі потреби відлучитись питати дозволу у командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття.

Згідно з ст. ст. 3-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, окрім іншого, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог Статутів Збройних Сил України, а також зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги Статутів Збройних Сил України, накази командирів.

Відповідно до ст. 12 Загальної декларації прав людини, яка прийнята і проголошена Резолюцією 217 А (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року - «...ніхто не може зазнавати безпідставного втручання у його особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканість його житла. Кожна людина має право на захист закону від такого втручання або таких посягань».

За ст. 17 Міжнародного пакту про громадські і політичні права, прийнятого Генеральною Асамблеєю ООН 16 грудня 1966 року, який набув чинності для України 23 березня 1976 року, ніхто не повинен зазнавати свавільного чи незаконного втручання в його особисте і сімейне життя, свавільних чи незаконних посягань на недоторканність його житла. Кожна людина має право на захист закону від такого втручання чи таких посягань.

Статтею 30 Конституції України, визначено, що не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінального проступку за наступних обставин.

15 січня 2025 року близько 10 години 30 хвилин солдат ОСОБА_3 , усупереч ст. 12 Загальної декларації прав людини, ст. 17 Міжнародного пакту про громадські і політичні права, ст. 30 Конституції України, діючи умисно, незаконно, не маючи рішення суду чи інших законних підстав для проникнення, всупереч волі фактичного володільця будинку ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що проникнення до володіння особи без згоди володільця є протиправним, через незачинену хвіртку, зайшов до подвір`я будинку АДРЕСА_1 , після чого, відчинивши незачинені вхідні двері, проник до будинку, що розташований на території зазначеного домогосподарства.

У подальшому, зайшов в одну з кімнат даного будинку, витягнув двоспальне ліжко, яке знаходилось у даній кімнаті, та виніс його на подвір`я даного будинку, після чого спалив його.

Таким чином, ОСОБА_3 порушив недоторканість житла ОСОБА_4 , незаконно проникнувши до подвір`я та будинку, яким фактично володіє остання.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 162 КК України, тобто незаконне проникнення до житла іншої особи.

Зазначені обставини були встановлені органом досудового розслідування, учасниками судового провадження не оспорюються, про що подана відповідна заява обвинуваченого ОСОБА_3 за участю захисника, адвоката ОСОБА_5 , в якій обвинувачений беззаперечно визнав свою вину у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України, та повідомив, що ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження та заява потерпілої ОСОБА_4 про надання згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження. Крім того, обвинувачений, потерпіла та захисник не заперечували та надали згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Обвинувальний акт розглядається у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, на підставі вивчення обвинувального акта та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до ч.2 ст. 382 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, тобто незаконне проникнення до житла особи.

При призначанні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є кримінальним проступком, раніше не судимий, є військовослужбовцем, позитивно характеризується за місцем проживання та негативно за місцем служби, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_3 є активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_3 є вчинення кримінального правопорушення щодо особи з якою винний перебував у сімейних відносинах.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

За приписами ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень буде обрання йому покарання у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст. 162 КК України.

Запобіжні заходи відносно обвинуваченого не обирались.

Цивільний позов не заявлявся.

На підставі ст. 124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати, а саме, документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Суд вирішує долю речових доказів відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 374, 381, 382 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 2674,20 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири грн. 20 коп.) грн. витрат на залучення експертів.

Речові докази: електричний фен марки "Grunhelm", електричний утюжок для вирівнювання волосся (плойка) марки "Grunhelm", гаманець сірого кольору та матерчату сумку, які перебувають на відповідальному зберіганні в потерпілої ОСОБА_4 , залишити їй як власнику.

Відповідно до ч.1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Бершадський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше наступного дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасниками кримінального провадження.

Суддя ОСОБА_1