Постанова від 28 січня 2026 р. у справі №206/5614/25 — Самарський районний суд міста Дніпра

Справа № 206/5614/25

Провадження № 3/206/9/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2026 року суддя Самарського районного суду міста Дніпра Сухоруков А.О, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 468009 від 29.09.2025 року, 29.09.2025 року о 03 год. 50 хв. за адресою: м. Дніпро, вул. Андрія Сахарова, 5, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 керував т.з. Daewoo T131 10 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 та його захисник не з`явились. Адвокат Пасічник Тарас Валерійович подав заяву про закриття справи про адміністративне правопорушення. В обґрунтування заяви зазначено, що із матеріалів справи не вбачається, що водій допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити. У зв`язку з цим всі наступні вимоги працівників поліції ОСОБА_1 не зобов`язаний був виконувати. Також матеріали справи не містять направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, яке, відповідно до Наказу Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2023 року, є обов`язковим. Під час спілкування з поліцейськими, ОСОБА_1 поводив себе адекватно, чітко відповідав на їх запитання, висловлював свої заперечення, його поведінка цілком відповідала обстановці. ОСОБА_1 повідомляв, що знаходиться при виконанні бойового завдання, вищевказаний огляд повинен проводитися за участю Командира військової частини або Військовою службою Правопорядку. Військова частина НОМЕР_2 листом від 20.12.2025 року №2891 на адвокатський запит надала докази перебування у її розпорядженні ОСОБА_1 та докази виконання останнім службового завдання, що підтверджується поясненнями Капітана ОСОБА_2 та дорожнім листом, де вказано що він призначив ОСОБА_1 на виїзд 29.09.2025 року о 05:00 год. за маршрутом в/ч НОМЕР_2 - в/ НОМЕР_3 та те, що після прибуття військовослужбовець пройшов перевірку на стан сп`яніння у військовій частині та за результатами огляду, такого сп`яніння встановлено не було. Всупереч чинному законодавству про адміністративні правопорушення, водія не було відсторонено від керування транспортним засобом, про що свідчить відсутність в матеріалах справи відповідного документа встановленої форми, а саме, акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу. Наданий відеозапис з нагрудних камер поліцейських, свідчить про те, що на ньому не зафіксовано жодних відомостей, які б свідчили, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, факту керування транспортного засобу, факту його зупинки. З наданого до матеріалів справи відеозапису нагрудних камер поліцейських вбачається припаркований транспортний засіб та ОСОБА_1 , який стоїть поряд. Однак, відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає саме за керування транспортним засобом в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Частиною першою ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У ст. 251 КУпАП перелічені докази, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

У відповідності до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння визначений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.

Відповідно до цих нормативних актів, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають в стані сп`яніння, з ознаками такого стану, при цьому ознаки такого стану виписані в пункті 3 вищевказаної Інструкції: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

Пунктом 6 вказаного Порядку встановлено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п. 12 розділу II Інстукції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Указаними нормами законодавства регламентовано, що огляд, проведений з порушеннями, передбачених ними вимог, вважається недійсним.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997 року.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд прийшов до наступного.

На підтвердження вини ОСОБА_1 співробітниками поліції надано наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 468009 від 29.09.2025 року, рапорт інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №2, письмові пояснення ОСОБА_1 , диск.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб.

В судовому засіданні оглянуто відеозапис, наданий з нагрудної камери інспектора поліції. Так, з відеозапису вбачається, що дійсно ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на стан сп`яніння, аргументуючи це тим, що він є військовослужбовцем та знаходиться при виконанні службових обов`язків, тому не має змоги витрачати час на огляд або проїхати в медичний заклад.

Захисником долучено до матеріалів справи витяги із наказу командира військової частини НОМЕР_2 №216 від 25.08.2025, №226 від 05.09.2025, № 248 від 29.09.2025 відповідно до яких солдат ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків, копію дорожнього листа №277/5315/25 та письмові пояснення командира роти матеріального забезпечення в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_3 , відповідно до яких 28.09.2025 року він призначив солдата ОСОБА_1 на виїзд о 05 год. 29.09.2025 року з метою виконання службових обов`язків, але виконати завданні він не зміг , оскільки по дорозі був зупинений працівниками поліції. Після прибуття до в/ч військовослужбовець пройшов перевірку на стан алкогольного сп`яніння, за результатами якої показники алкотестера склали 0,00 проміле.

Працівниками поліції було порушено вимоги ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/73, а також «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів», затвердженого постановою КМУ 17.12.2008 № 1103.

Відповідно до стаття 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з роз`ясненнями п. 24 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії слід звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП, у ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 року неодноразово наголошував на тому, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій. Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. При цьому суд не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 знаходився при виконанні своїх службових обов`язків, направлених на забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, отже пройти огляд на стан сп`яніння або проїхати до медичного закладу на огляд не міг, зокрема і у зв`язку з тим, що працівники поліції не видали направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, отже суд не вбачає в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись: ст.ст. 1, 7, 9, 130, 245, 247, 251, 252, 256, 266, 280 суд,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в 10-денний строк з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд міста Дніпра.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя А.О. Сухоруков