Рішення від 20 січня 2026 р. у справі №214/3360/25 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/3360/25

2/214/590/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 січня 2026 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Євтушенка О.І.,

за участю:

секретарів судового засідання – Попкової Ю.В., Авдєєва М.І.,

представника позивача – Шевченко Ю.С.,

представника відповідачів – Лівицького О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу №214/3360/25 за позовною заявою Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії, –

ВСТАНОВИВ:

21 вересня 2025 року представник АТ «Криворізька теплоцентраль» звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.10.2013 до 31.10.2024, у загальному розмірі – 121 246,43 грн., що складається з: основного боргу – 78 817,45 грн., інфляційних втрат – 33 093,69 грн., 3% річних – 8 318,85 грн., пені – 1 016,44 грн., а також стягнути з відповідачів судовий збір у сумі 3 028 грн.

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що АТ «Криворізька теплоцентраль» за специфікою своєї виробничої діяльності здійснює постачання теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання населенню, яке зобов`язане здійснювати оплату за отримані послуги відповідно до встановлених тарифів. На виконання своїх зобов`язань АТ «Криворізька теплоцентраль» надавало послуги з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 , споживачами яких є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Хоча договір про надання послуг з постачання теплової енергії за вказаною адресою між АТ «Криворізька теплоцентраль» та споживачами у письмовій формі укладений не був, послуги фактично надавалися, споживачі ними користувалися, а отже, зобов`язані здійснювати їх оплату. Крім того, 01.10.2021 АТ «Криворізька теплоцентраль» як виконавцем послуг на своєму офіційному веб-сайті було розміщено типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання. Протягом 30 днів з дня його опублікування від відповідачів не надходило документів, які б підтверджували прийняття власниками багатоквартирного будинку рішення щодо обрання іншої моделі договірних відносин.

Таким чином, з 01.11.2021 між позивачем та відповідачами фактично було укладено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. АТ «Криворізька теплоцентраль» свої зобов`язання з надання послуг з централізованого опалення виконувало належним чином, однак у зв`язку з неналежним виконанням відповідачами обов`язку щодо оплати наданих послуг за період з 01.10.2013 до 31.10.2024 утворилася заборгованість у розмірі – 78 817,45 грн.

На зазначену суму заборгованості позивачем у порядку ст.625 ЦК України нараховано інфляційні втрати у розмірі – 33 093,69 грн., 3% річних у розмірі – 8 318,85 грн. та пеню у розмірі – 1 016,44 грн.

Оскільки відповідачі добровільно заборгованість не погашають та звернення позивача з цього приводу ігнорують, представник АТ «Криворізька теплоцентраль» була вимушена звернутися до суду за захистом майнових інтересів товариства.

Ухвалою суду від 14 травня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін (а.с.19).

14 листопада 2025 року, не погоджуючись із пред`явленими вимогами, представник відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – адвокат Лівицький О.М. подав до суду письмові пояснення у справі.

В обґрунтування своєї позиції представник відповідачів зазначив, що на підставі проектно-технічної документації станом на 2011 рік у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , було встановлено індивідуальне опалення з відключенням від мереж централізованого теплопостачання. Зазначене підтверджується Актом від 12.07.2011 про відключення від мереж централізованого опалення, складеним представником монтажної організації ТзОВ «КСБК» за участю представника житлово-комунального підприємства КП ЖЕО №35 КП «Криворіжтепломережа», Актом №2 від 02.03.2012 про обстеження житлового приміщення за вказаною адресою, а також копією листа про погодження відключення квартири від системи теплопостачання.

На момент відключення квартири від мереж централізованого теплопостачання послуги теплопостачання у будинку надавало КП «Криворіжтепломережа», яке приймало дозвільну та проектну документацію, фіксувало факт відключення від внутрішньобудинкових мереж шляхом складання відповідного Акта та здійснювало зняття теплового навантаження. В подальшому в автоматизованій системі комунальних розрахунків з`явилося АТ «Криворізька теплоцентраль», яке почало щомісячно нараховувати плату за послугу централізованого опалення, яка фактично у квартирі відповідачів відсутня.

При цьому будь-які договірні або фактичні відносини між відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і АТ «Криворізька теплоцентраль» у межах чинного законодавства відсутні. Послуги з централізованого опалення відповідачам не надавалися, договір про надання таких послуг не укладався. Незважаючи на це, з 2013 року АТ «Криворізька теплоцентраль» почало та продовжує здійснювати нарахування і пред`являти до сплати суми за нібито спожиту послугу з централізованого опалення, позиціонуючи себе як виконавця відповідної послуги.

Таким чином, з моменту складання Акта про відключення від мереж централізованого опалення від 12.07.2011 і по теперішній час за адресою: АДРЕСА_1 , послуга з централізованого опалення не надається, а постачання теплової енергії не здійснюється у зв`язку з відключенням квартири від внутрішньобудинкових мереж опалення та встановленням індивідуального джерела теплопостачання.

Зазначене підтверджується Актом про відключення від мереж централізованого опалення, складеним та підписаним уповноваженим представником КП «Криворіжтепломережа» та власником житла – ОСОБА_2 як абонентом. Згідно зі змістом цього Акта встановлено наявність видимого розриву в системі централізованого опалення, ізоляцію стояків, наявність повного пакета дозвільних документів, встановлення автономного опалення та рекомендацію щодо зняття теплового навантаження.

Відсутність інформації щодо облаштування автономного індивідуального опалення за вказаною адресою та зняття об`єкта з обліку під час передачі об`єктів теплопостачання від КП «Криворіжтепломережа» до ДП «Криворізька теплоцентраль», у тому числі в Саксаганському районі м. Кривого Рогу, не може вважатися виною відповідачів.

Відповідачі вважають, що відключення квартири від мереж централізованого опалення не було самовільним, оскільки здійснювалося у порядку, встановленому законодавством. Відтак відповідачі не користуються послугами централізованого постачання теплової енергії та не мають обов`язку щодо оплати її вартості теплопостачальній організації за спірний період, оскільки такі послуги фактично ними не отримувалися. З 02.03.2012 року і по теперішній час централізоване опалення квартири не здійснюється у зв`язку з установленим автономним опаленням (а.с.62–97).

05 грудня 2025 року до суду надійшли додаткові пояснення, в яких представник позивача – АТ «Криворізька теплоцентраль» Шевченко Ю.С. зазначила, що ОСОБА_2 з 19.04.2011 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , у якій, на думку позивача, надаються послуги з централізованого опалення.

Позивач вказує, що погодження відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання передбачало виконання низки обов`язкових умов, зокрема отримання технічних умов від постачальників електропостачання, теплопостачання та холодного водопостачання. Відповідно до п.2.2.1 Порядку №4, у разі прийняття Комісією позитивного рішення заявнику надається перелік організацій, до яких необхідно звернутися для отримання технічних умов з метою розроблення проєкту індивідуального (автономного) теплопостачання та відокремлення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання, що є обов`язковим етапом, без якого подальша розробка проєкту та відключення є неможливими.

На думку позивача, власником житла – ОСОБА_2 не було надано жодних технічних умов на влаштування автономної системи опалення, у зв`язку з чим відключення квартири від мереж централізованого опалення є самовільним. Позивач зазначає, що самовільне відключення споживачів окремих квартир від мереж централізованого опалення законом заборонене та є протиправним.

Крім того, позивач вказує, що наданий відповідачами Акт №2 від 02.03.2012 лише фіксує факт уже встановленого автономного опалення, яке було виявлено КП «Криворіжтепломережа» під час обстеження приміщення. Також зазначає, що подані відповідачами Акт №2 від 02.03.2012 та Акт б/н від 12.07.2011 про відключення квартири від мереж централізованого опалення (гарячого водопостачання) не відповідають формі, встановленій додатком 4 Порядку №4 від 22.11.2005, а також підписані особами, які, на думку позивача, не мали необхідних повноважень для їх підписання.

Позивач наголошує, що самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення споживача від оплати послуг централізованого опалення. З огляду на порушення відповідачами процедури відключення від централізованого опалення, представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги АТ «Криворізька теплоцентраль» у повному обсязі (а.с.98–103).

08 грудня 2025 року представником відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – адвокатом Лівицьким О.М. до суду подано заперечення на додаткові пояснення у справі. У запереченнях зазначено, що Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської ради листом від 03.01.2006 №1735/8 відповідачу ОСОБА_2 , за домовленістю з попереднім власником квартири, було погоджено відключення від системи теплопостачання квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачі зазначають, що у встановленому законом порядку здійснили відключення квартири від мереж централізованого теплопостачання та встановили автономне опалення, у зв`язку з чим фактично не отримували теплову енергію від теплопостачальної організації. За таких обставин, на думку відповідачів, відсутні правові підстави для стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії.

У зв`язку з викладеним представник відповідачів просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с.104–114).

Представник позивача та представник відповідачів подали до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності, у яких виклали свої правові позиції та підтримали раніше подані письмові пояснення і заперечення по суті спору, що не є перешкодою для судового розгляду.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Згідно зі ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово- комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом першим ч.1 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п.5 ч.3 ст.20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» встановлено обов`язок споживача оплатити надані послуги.

Наведеними положеннями законів передбачено, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно до п.п.24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, споживач має право відмовитися від надання послуг центрального опалення, постачання гарячої води і водовідведення. Відключення споживача від мереж ЦО і ГВП здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення (п.26 Правил).

Згідно з п.п.2.5, 2.6, 2.7 вищезгаданого Порядку, відключення приміщень від внутрішньо будинкових мереж виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця таких послуг та власника квартири або уповноваженої ним особи. По закінченні робіт складається акт про відключення будинку від мереж ЦО і ГВП і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження. Після затвердження відповідного акта сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого опалення.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду наперед установленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. При цьому суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у матеріалах справи, з обов`язковим мотивуванням врахування або відхилення кожного з них.

Судом встановлено, що АТ «Криворізька теплоцентраль» відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 (далі - Правила), надає населенню м. Кривого Рогу теплову енергію для потреб опалення, у тому числі за місцем проживання відповідачів.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 є власником зазначеної квартири, яка перебуває на обліку та обслуговуванні АТ «Криворізька теплоцентраль» (а.с.5).

Згідно з витягом про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно №29727290 від 19.04.2011 квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу (а.с.74).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за період з 01.10.2013 до 31.10.2024 за вказаною адресою за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання сума заборгованості, на думку позивача, становить 78 817,45 грн. (а.с.6).

Також судом встановлено, що на замовлення відповідача у 2011 році ТОВ «Естрея» було виготовлено робочий проєкт теплотехнічного розрахунку тепловикористання на опалення та гаряче водопостачання у приміщенні зазначеної квартири (а.с.78–84).

Крім того, 02.03.2012 представником КПТС та абонентом ОСОБА_2 складено акт, згідно з яким під час обстеження приміщення встановлено наявність видимого розриву в мережах централізованого опалення та гарячого водопостачання, ізоляцію стояків, а також факт встановлення у квартирі автономного опалення (а.с.76).

З листа Виконавчого комітету Криворізької міської ради Вих.№12/20/4541 від 18.07.2025 вбачається, що дозволи на відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води надавались Управлінням житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Криворізької міської ради у вигляді листів до створення рішенням виконкому Криворізької міської ради від 08 лютого 2006 року №90 «Про створення комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання» (а.с.85).

Заперечуючи факт отримання послуг з централізованого опалення від позивача, представник відповідачів посилається на встановлення у квартирі автономної системи опалення, що, на його переконання, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст.ст.263-264 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним, якщо суд, дотримавшись вимог цивільного процесуального законодавства, всебічно перевірив обставини справи та вирішив спір відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, а у разі відсутності таких норм – на підставі закону, який регулює подібні правовідносини, або керуючись загальними засадами та змістом законодавства України.

Обґрунтованим є рішення, у якому повно та всебічно відображено обставини, що мають значення для справи, а висновки суду щодо встановлених обставин і правових наслідків є вичерпними, відповідають фактичним даним та підтверджуються належними і допустимими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.24 Закону України №2633-IV, споживач теплової енергії має право на вибір, одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачання, якщо це можливо за існуючими технічними умовами.

Питання відключення від мереж централізованого опалення регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630.

На момент початку процедури встановлення індивідуального (автономного) опалення у квартирі власника – ОСОБА_2 , була чинною постанова Кабінету Міністрів України №1497 від 30 грудня 1997 року «Про затвердження Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення», якою передбачалося право споживача відмовитися від відповідної послуги та відключитися від системи централізованого опалення (пункт 9). Водночас законодавством, чинним на той час, не було встановлено чіткого механізму та детального порядку відключення споживачів від мереж централізованого опалення.

Порядком № 4 встановлено, що для вирішення питання відключення споживача від мережі централізованого опалення, споживач повинен звернутися до постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади, із відповідною письмовою заявою. Комісія після вивчення наданих власником документів приймає рішення щодо відключення, яке оформлюється протоколом.

У разі позитивного рішення заявнику надається перелік організацій для отримання технічних умов та розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі централізованого опалення. Виконання проекту здійснює проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником, після чого проект узгоджується з усіма організаціями, що видали технічні умови. Відключення приміщень від внутрішньо будинкової мережі централізованого опалення виконується монтажною організацією, яка реалізує проект. По завершенні робіт складається акт про відключення, який подається заявником до комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні комісії переглядаються умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №169 від 06.11.2007, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2007 за №1320/14587, внесено зміни до Порядку №4 від 22.11.2005, якими унеможливлювалось відключення окремих квартир у багатоквартирних будинках від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, залишаючи можливість відключення лише для будинку в цілому.

Наданий відповідачем лист Управління житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міської ради від 03.01.2006 за №1735/8 підтверджує, що погодження на відключення квартири від системи теплопостачання було отримано співвласником до 08.02.2006. При цьому рішенням виконкому Криворізької міської ради від 08.02.2006 за №90 була створена комісія для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води. Таким чином, на момент завершення робіт по відключенню квартири від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води комісія ще не існувала, і видати затверджений акт про відключення вона не могла.

Таким чином, процедура відключення квартири відповідачів від мережі централізованого опалення, врегульована Порядком №4 від 22.11.2005, порушена не була. Вона розпочалася 03.01.2006, з дати отримання ОСОБА_2 погодження від Управління житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міської ради на відключення від системи теплопостачання у квартирі, та завершилась 12.07.2011 складенням акту про відключення квартири відповідачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання.

За викладених обставин суд вважає, що відключення квартири відповідачів від мережі централізованого опалення не було самовільним, оскільки воно здійснено у порядку, встановленому законодавством на момент проведення робіт. Крім того, з 19.09.2019 Порядок №4 втратив чинність, що виключає його застосування до відносин, що виникли після зазначеної дати.

Враховуючи, що з моменту складання акту про відключення квартири відповідачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання 12.07.2011 у квартирі було встановлено автономне індивідуальне опалення, фактичне постачання теплової енергії централізованим способом не здійснювалось, а послуги з централізованого опалення не надавалися. Відповідно, у відповідачів відсутні правові підстави для здійснення оплати за послуги теплопостачання за спірний період, оскільки фактично такі послуги ними не отримані.

Таким чином, відповідачами доведено той факт, що за місцем їх проживання з 12.07.2011 і по теперішній час не здійснюється централізоване опалення у зв`язку із встановленням автономного опалення, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення не підлягають задоволенню.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 27 лютого 2020 року у справі №456/3896/16-ц.

Як зазначає позивач, підприємство АТ «Криворізька теплоцентраль» стало виконавцем послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання для будинку АДРЕСА_2 , з 01.10.2013, тоді, як автономне опалення в квартирі відповідачів було встановлено ще в у березні 2012 року, а відсутність інформації щодо облаштування автономного індивідуального опалення за адресою відповідачів та зняття з обліку при передачі від КП «Криворіжтепломережа» до Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» об`єктів теплопостачання, зокрема в Саксаганському районі м. Кривого Рогу, не є виною відповідача.

Частиною 3 ст.12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд встановив, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані в квартири за адресою: АДРЕСА_1 , де з 12.07.2011 було встановлено автономне індивідуальне опалення. Фактичне централізоване постачання теплової енергії у квартирі не здійснювалося, а послуги з централізованого опалення не надавалися. Відповідно, у відповідачів відсутні правові підстави для сплати вартості теплової енергії за спірний період з 01.10.2013 до 31.10.2024.

Суд також врахував ту обставину, що процедура відключення квартири відповідачів від мережі централізованого опалення була проведена у порядку, встановленому законодавством на момент її початку (отримано погодження Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міської ради), та завершена складанням акта про відключення від 12.07.2011.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення не підлягають задоволенню.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання розподілу судових витрат між сторонами. Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. Враховуючи результат розгляду спору, відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем, не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст.4, 12-13, 76-83, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії – відмовити.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, включаючи судовий збір, віднести на рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати складання судового рішення шляхом подання апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», код ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду складено та підписано без проголошення 21 січня 2026 року.

Суддя О.І. Євтушенко