Рішення від 28 січня 2026 р. у справі №184/856/25 — Покровський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 184/856/25

Номер провадження 2-а/184/1/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2026 рокум. Покров

Покровський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Томаш В.І.,

за участю секретаря судового засідання – Михайлової Т.В.,

представника позивача – Кирилова О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Покров в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 «про визнання протиправним та скасування індивідуального акту, визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними»,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому посилається на те, що його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП за те, що 24.03.2025 року йому на підставі розпорядження №79, направленого ІНФОРМАЦІЯ_2 до АТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » було вручено повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 та СПА. Але він відмовився від отримання повістки про виклик, про що було складено акт відмови від отримання повістки, чим своїми діями порушив вимоги абзацу 1 ч.1 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», затвердженого ПКМУ №1487 від 30.12.2022 року, накладено штраф у сумі 17000 грн. Вважає, що відповідачем безпідставно стосовно нього складена постанова за порушення ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, в зв`язку з чим просить постанову скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив не надав.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Стаття 9 КУпАП визначає адміністративне правопорушення (проступок) як протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.

Як встановлено судом, 24.03.2025 року йому на підставі розпорядження №79, направленого ІНФОРМАЦІЯ_2 до АТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » було вручено повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 та СПА. Але він відмовився від отримання повістки про виклик, про що було складено акт відмови від отримання повістки, чим своїми діями порушив вимоги абзацу 1 ч.1 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», затвердженого ПКМУ №1487 від 30.12.2022 року. Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення не виявлено, обставин, що пом`якшують відповідальність відповідно до ст. 34 КУпАП не виявлено. З 17.03.2014 Указом Президента України №303/2014 оголошено часткову мобілізацію, чим введено особливий стан в Україні, а з 24.02.2024 в Україні введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію на підставі Указу Президента України №64/2022 (26/2025) та №69/2022 (27/2025), який діє на сьогодні. Таким чином, позивача притягнуто до відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у сумі 17000 грн.

Не погодившись із вказаною постановою, 28.04.2025 року позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування індивідуального акту, визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними.

В оскаржуваній постанові зазначено, що «24.03.2025 року громадянину ОСОБА_1 на підставі розпорядження №79, направленого ІНФОРМАЦІЯ_1 до АГ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» було вручено повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 25.03.2025 року о 09.00 годині.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Згідно з абзацом 3 пункту 47 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 року, якщо особа підлягає оповіщенню відповідно до розпорядження голови (начальника) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації) або відповідного керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки про проведення заходів мобілізації чи виклик резервіста військовозобов`язаних районного (міського) територіального центру комплектування, їй вручається повістка.

Відповідно до абзацу 4 пункту 47 вищезазначеного Порядку, у разі відмови резервіста або військовозобов`язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину.

24.03.2025 року ОСОБА_1 відмовився від отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що було складено акт відмови від отримання повістки від 24.03.2025 року, чим порушив вимоги абзацу 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до пункту 3 Правил військового обліку, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 року призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Частиною 1 ст. 277 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Відповідно до ч.1 ст.277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Згідно ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.

Наслідком цього є позбавлення особи прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Всупереч викладеному відповідач, ухвалюючи оскаржувану постанову, жодних із зазначених обставин не врахував та не обґрунтувати правомірність оскаржуваної постанови. Відповідач не повідомив позивача про час та місце розгляду справи відносно нього і, таким чином, позивача позбавлено права на захист. Позивача не було сповіщено належним чином про розгляд вказаного адміністративного правопорушення. Крім того, відповідачем в постанові не наведеного жодного доказу, які б підтверджували факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст.210-1 КУпАП.

Вказане означає, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210-1 КУпАП.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

На переконання позивача, відповідачем, окрім порушень норм матеріального права (застосування норм, які не підлягали застосуванню, мали бути застосовані інші норми), допущено й суттєві порушення норм процесуального права, зокрема, порушено право на захист, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дії чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України ; 2) з використання повноваження та з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових та службових осіб.

Відповідно до ч.2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Ч.1 ст.2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи наведене, оспорювана позивачем постанова підлягає скасуванню, оскільки судом не здобуто та відповідачем не надано належних та допустимих доказів скоєння позивачем правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Крім того, відповідно до ч.1 п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Оскільки суд встановив відсутність в діях позивача події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, тому відповідно до ч.1 п.1 ст.247 КУпАП суд закриває провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 5, 6-8, 10, 19, 20, 25, 79, 139, 242-246, 251, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 «про визнання протиправним та скасування індивідуального акту, визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними» задовольнити.

Скасувати постанову №4/266/П від 11.04.2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в розмірі 17000 грн. по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП закрити за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Покровський міський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст складено 29.01.2026 року.

Суддя Покровського міського суду В. І. Томаш